Рівно місяць тому, 14 січня, Кабінет міністрів своєю ухвалою №36 дозволив бронювати 100% медичних працівників закладів охорони здоров'я державної та комунальної форм власності. Але тепер дишло підзаконного акта хочуть розвернути у зворотний бік. І іноді, якщо треба, деяких цивільних медиків усе-таки зможуть мобілізувати.
Які можливі наслідки цієї історії - дізнайтеся в статті OBOZ.UA.
75% поранених військовослужбовців отримують медичну допомогу у звичайних лікувальних закладах.
Після початку повномасштабної агресії з боку Росії, відповідно до урядової постанови №76 від 27 січня 2023 року, що стосується реалізації норм Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", державні та комунальні медичні установи справедливо були віднесені до категорії організацій, які мають критичне значення для підтримки життєдіяльності населення.
Таким чином, 50% медичних працівників, які підлягали мобілізації, отримали бронювання. Це стосується співробітників закладів охорони здоров'я, установ громадського здоров'я, організацій, що займаються судово-медичною та судово-психіатричною експертизою, а також центрів, що забезпечують зберігання та постачання крові.
Проте, згідно з новою ухвалою №36, уряд надав можливість повністю бронювати медичних працівників. Цікаво, що в тому ж документі 100% бронювання отримали також прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
"75% поранених українських військовослужбовців проходять лікування саме у цивільних медичних закладах. Для нас важливо забезпечити безперебійне надання медичної допомоги у повному обсязі, тому уряд ухвалив рішення про стовідсоткове бронювання медичних працівників", - зазначив після схвалення постанови міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
"Скасування обмежень щодо обсягів бронювання для медичних працівників закладів охорони здоров'я особливо важливе", - наголосив заступник міністра економіки Віталій Кіндратов.
Нововведення викликало певний інтерес і серед медичних установ.
"Сьогодні в лікарнях практично не залишилося чоловіків-фахівців, за винятком хірургічного відділення, де їх все ще більшість. Принаймні, це стосується нашого закладу. В інших відділеннях жінки-лікарі складають до 100% персоналу. Якщо б зберегли норму мобілізації 50% призовників, ми могли б втратити половину хірургів", - зазначає в коментарі OBOZ.UA начальник медичної служби Київської міської клінічної лікарні №10 Данило Михайлов.
Нестача медичних працівників у збройних силах становить приблизно 40%.
Проте рішення про повне бронювання медичних працівників у закладах охорони здоров’я, як і очікувалося, викликало незадоволення серед військових. Вони зазначають, що на даний момент дефіцит медиків на передовій та у госпіталях досягає 40%.
"Зокрема, ми стикаємося з критичною нестачею анестезіологів і хірургів. За моїми даними, бракує принаймні двох тисяч таких спеціалістів", - зазначає координаторка волонтерських медичних служб Оксана Корчинська.
У підсумку, виникла критична ситуація: медичні працівники повинні забезпечувати допомогу як на передовій, так і в тилу, обслуговуючи як цивільних пацієнтів, так і поранених солдатів, але наявних спеціалістів катастрофічно не вистачає.
Щоб знайти вихід із ситуації, 6 лютого була проведена екстрена нарада, в якій взяли участь міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, заступник міністра оборони Сергій Мельник та командувач медичних сил Збройних Сил України Анатолій Казмірчук.
Сторони домовилися, що потреби Збройних сил України та оборонного сектору в медичних працівниках будуть задовольнятися шляхом розбронювання (увага - новий термін!) окремих медиків з цивільних установ.
"Ми усвідомлюємо вимоги, які ставить перед нами фронт. Для їх задоволення ми активно співпрацюємо з Міністерством оборони та командуванням медичних підрозділів. Рішення щодо відправки медичних працівників повинні прийматися з урахуванням реальних потреб у спеціалістах різних профілів. Дуже важливо зберігати рівновагу, щоб медична система могла ефективно функціонувати як на передовій, так і в тилу", - підкреслив Віктор Ляшко в кінці зустрічі.
Процес розбронювання медичних працівників для потреб Збройних Сил України має бути організований наступним чином: Міністерство оборони та командування медичних підрозділів звертаються до Міністерства охорони здоров'я з запитом на необхідних медичних спеціалістів. У свою чергу, МОЗ, у співпраці з департаментами охорони здоров'я, проводить необхідні консультації для виявлення потенційних кандидатів та формує відповідні списки, які надсилаються до медичних закладів. Керівники цих закладів, в свою чергу, повинні через портал Дія подати заявку на розбронювання конкретного фахівця.
В кінцевому підсумку рішення прийматимуть керівники медичних закладів.
Після процесу розбронювання цивільних медичних працівників можуть призвати до Збройних Сил України або інших військових структур, укладаючи з ними контракти на один рік. Це є надзвичайно важливим аспектом.
Суть у тому, що для того, щоб мобілізований медичний працівник виконував обов'язки військового медика, йому потрібно мати офіцерське звання, що передбачає завершення військової кафедри. Наприклад, навіть висококваліфікований цивільний хірург або травматолог, який не здобув звання молодшого лейтенанта запасу, не зможе служити навіть у медичному пункті батальйону, який є базовим рівнем медичних сил ЗСУ. Це пов'язано з тим, що він не вважається офіцером, а лише рядовим.
У кращому випадку такому медичному фахівцю необхідно спочатку отримати звання сержанта, потім пройти спеціальний 40-денний курс в Українській військово-медичній академії, після чого отримати звання молодшого лейтенанта медичної служби. У гіршому випадку - досвідченого хірурга чи травматолога просто заберуть у піхоту. Укладання контракту таких колізій дозволить уникнути.
Але існує ще одна складність – чи погодяться керівники цивільних медичних установ втратити такого цінного спеціаліста?
Відповідно до постанови №76, що регламентує "розбронювання" (яке, за визначенням законодавства, є анулюванням відстрочки), це питання розглядається лише в строго визначених законом випадках. При цьому, серед цих випадків не передбачено запиту з боку Міністерства охорони здоров'я чи обласних департаментів охорони здоров'я. Отже, якщо не буде внесено нових змін до чинного законодавства, остаточне рішення щодо подання на анулювання відстрочки для заброньованого працівника залишиться на розсуд керівника медичного закладу. Про це повідомила медична адвокатка та членкиня Комітету медичного та фармацевтичного права НААУ Юлія Миколаєць в інтерв'ю OBOZ.UA.
Отже, можна очікувати, що найближчим часом буде представлено новий законопроєкт, що стосується скасування відстрочок. Адже усні угоди залишаються лише угодами.
#Економіка #Міністерство оборони (Україна) #Уряд України #Мобілізація #Збройні сили України #Російська мова #Законодавство #Задній (військовий) #Лікарня #Броня #Військовозобов'язаний #Міністр оборони #Агресивна війна #Прокурор. #Військовослужбовці #Історія #Міністерство охорони здоров'я (Україна) #Хірург. #Молодший лейтенант #Корчинська Оксана Анатоліївна #Спеціалізована антикорупційна прокуратура #Сергій Мельник (політик) #Українська військово-медична академія #Військова частина #Травматологія
