12 червня в Києві з офіційним візитом перебував міністр оборони Німеччини та представник соціал-демократичної партії (СДПН) Борис Пісторіус. Він оголосив про нову військову допомогу для України, підкресливши, що "ми зробимо все можливе для підтримки України". Водночас в його рідній партії – СДПН, яка є коаліційним партнером канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, звучать й інші думки.
У Німеччині вже кілька днів тривають дискусії навколо документа, що отримав назву "маніфест". У ньому впливові члени Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) виступають проти ініціативи уряду щодо посилення озброєнь бундесверу та відстоюють необхідність переговорів і відновлення зв'язків з Росією. Німецькі політики висловлюють занепокоєння, що в країні та багатьох європейських державах домінують сили, які вбачають майбутнє лише в стратегії військового протистояння, витрачаючи сотні мільярдів євро на озброєння. Підписанти маніфесту закликають до активізації дипломатичних зусиль щодо Росії, закликаючи до відновлення діалогу після того, як замовкнуть гармати. Замість нарощування військового потенціалу, представники СДПН пропонують зосередитися на дипломатії та роззброєнні в Європі, а також на зниженні напруженості у відносинах із РФ.
Цікаво відзначити, що 18 червня, під час свого останнього публічного виступу, російський лідер Володимир Путін фактично виявив підтримку акції, "підсвічуючи" ключові ідеї "маніфесту" німецьких політиків. Він попередив, що постачання ракет Taurus Україні "призведе до втягування Німеччини у безпосередній військовий конфлікт з Росією". Путін зазначив, що хоча таке постачання "не матиме значного впливу на хід війни", воно, безумовно, погіршить відносини між Німеччиною та Росією. Дивно, але він тричі згадував про ці ракети під час виступу. Також Путін торкнувся теми відмови Німеччини від російського газу, стверджуючи, що Volkswagen, Porsche, скляна промисловість та виробництво добрив зазнають серйозних втрат, але заради чого це все?
Дослідження причин, які лежать в основі проросійського "маніфесту" німецьких політиків, а також можливі наслідки цього для співпраці між Україною та Німеччиною, представлені в матеріалі OBOZ.UA.
Наче це написав Путін!
Німецькому уряду може загрожувати серйозна дискусія щодо майбутньої стратегії зовнішньої та оборонної політики. Це викликано документом, відомим як "маніфест", у якому члени СДПН висловлюють протест проти запланованого урядом Німеччини зміцнення озброєння бундесверу та закликають до переговорів із Росією. Документ, що отримав назву "Забезпечення миру в Європі за рахунок обороноздатності, контролю над озброєннями та взаєморозуміння", підписали не лише представники проросійського лівого крила СДПН, такі як колишній голова фракції у Бундестазі Рольф Мюценіх та інший лівий політик Ральф, але й інші відомі соціал-демократи. Підписанти критикують домінування сил, які вважають, що майбутнє полягає у військовому протистоянні та витратах на озброєння в сотнях мільярдів євро. Вони вважають, що підвищення оборонних витрат до 3,5 або 5 відсотків ВВП не має жодних обґрунтувань з точки зору безпеки. На їхню думку, "нерозумно" визначати відсоток витрат на військові цілі з огляду на економічні показники. "Військова риторика та масштабні програми озброєння" не підвищують безпеку Німеччини та Європи, а лише посилюють відчуття небезпеки між НАТО та Росією, зазначається в "маніфесті". Підписанти закликають до активізації дипломатичних зусиль щодо Москви, щоб "відновити діалог із РФ". Натомість, політики СДПН виступають за дипломатію та роззброєння в Європі, а також за "нормалізацію відносин та співпрацю з Росією". У цьому контексті автори "маніфесту" виступають проти розміщення американських ракет середньої дальності в Німеччині, попереджаючи, що це зробить країну першою мішенню для удару.
"Те, чого вони домагаються, підриває позиції Німеччини та Європи, тим самим посилюючи прагнення Путіна до нових завоювань. Адже, якщо є щось, що цей кремлівський лідер зневажає і одночасно безжально використовує, то це наївність та слабкість західних еліт, які в Росії традиційно висміюють, називаючи їх 'корисними ідіотами', - підсумовує Bild."
Таємні переговори з РФ союзників Мерца
Росія вже деякий час намагається відновити свої давні зв'язки з німецькими політиками та повернути вплив на цю країну, зокрема, через представників східних земель, які славляться своїм лояльним ставленням до Москви. Серед членів ХДС можна виділити прем'єра Саксонії Міхаеля Кречмера, який має близькі стосунки з Мерцем і відомий своїми проросійськими поглядами. Проте основним союзником Росії в Німеччині залишається СДПН.
Ще у 1970-ті ця партія проводила курс на зближення з Москвою. Пік порозуміння по лінії Кремль-Німеччина припадає на канцлера ФРН від соціал-демократів Герхарда Шредера, сьогодні особистого друга Путіна. Після 24 лютого 2022 року керівництво СДПН визнало помилки щодо Росії, відсторонилося від Москви та підтримало Україну. Але зараз коли певний час назад новим генсеком партії став сподвижник Шредера Маттіас Мірш, який вже висловив готовність до примирення з ним, заявивши, що "Шредер на посаді канцлера багато чого досягнув", цей процес набирає все більших обертів. Є факти того, що партнер по коаліції - СДПН - повільно налагоджує діалог із Москвою з листопада 2023 року, адже в німецькому істеблішменті "зростає контингент прихильників відновлення зв'язків з РФ, оскільки німецька економіка має проблеми". Вказують на фігуру Маттіаса Платцека - колишнього голову Соціал-демократичної партії за час канцлерства Герхарда Шредера. Так, Платцек відвідав Москву двічі - у листопаді 2023 і в лютому 2024 року. Німецька газета Die Zeit повідомила, що у листопаді 2024-го він вирушив до Баку, де зустрівся з Віктором Зубковим, колишнім прем'єр-міністром РФ і головою правління "Газпрому", а також з головою російської Ради з прав людини РФ Валерієм Фадєєвим, який перебуває під санкціями. Усі вони брали участь у Петербурзькому діалозі - форумі, заснованому Володимиром Путіним і тодішнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером.
Хоча загалом все виглядало досить нормально, варто зазначити, що на зустрічі були присутні кілька діючих депутатів Бундестагу від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та консервативного блоку ХДС/ХСС. Серед них можна виділити чотирьох німецьких політиків: Штегнера, який, цікаво, працює в комітеті Бундестагу, що контролює діяльність спецслужб, і чомусь не повідомив німецьким властям про свою зустріч з особами, близькими до Кремля. Рональд Пофалла, колишній керівник апарату канцлера Німеччини Ангели Меркель на початку 2010-х, а також двоє екс-регіональних міністрів, також підтвердили свою участь у "приватному заході" в Баку.
Соціал-демократ Штегнер заявив, що не повідомив владі ФРН про поїздку бо сплатив її за власний рахунок. Депутат запевнив, що під час зустрічей вимикав смартфон, "ні з ким не розмовляв про питання безпеки", а на його телефоні "немає даних щодо комітету" Бундестагу.
Тиску на канцлера з боку Соціал-демократичної партії щодо постачання ракет.
Попередник Мерца на посаді федерального канцлера ФРН Олаф Шольц виступав проти постачання Україні Taurus, пояснюючи свою позицію тим, що це означатиме безпосереднє залучення Німеччини до війни. Нинішній канцлер вважає інакше і готовий зробити цей крок. Та є кілька "але". Наприклад, навіть у ХДС/ХСС немає єдиної позиції з цього питання. До того ж важливі зовнішньополітичні рішення ухвалює уряд на основі консенсусу, й у Бундестазі вже наголошують: Соціал-демократична партія завадить Мерцу передати Україні ракети. Саме так вважає член комітету з оборони бундестагу Герольд Оттен.
Власне лідери СДПН відкрито говорять, що будуть намагатися "переконати" Мерца не робити цього.
"Я виходжу з того, що ми не хочемо сприяти ескалації, що ми не хочемо стати стороною війни. Всі ті причини, що призвели до того, що ми не поставили Taurus. І я припускаю, що так воно і залишиться", - вважає Маттіас Мірш, генсек СДПН.
Борис Пісторіус, який досить потужно підтримує Україну, також сумнівається, що його країна постачатиме Україні крилаті ракети. Пісторіус зазначив, що, хоча були "вагомі аргументи на користь постачання" Taurus, було також "багато вагомих аргументів проти".
За оцінками, наразі ВПС Німеччини мають більш ніж 600 Taurus KEPD-350, хоча бундесвер тримає точну кількість у секреті. За повідомленнями ЗМІ, Пісторіус планує купити ще 600 модернізованих крилатих ракет Taurus NEO з 2029 року на суму близько 2,1 мільярда євро. Тож матеріали для постачання зброї в Україну будуть доступні - якщо уряд Німеччини дасть на це згоду. Але залишається одна проблема: досі, принаймні в Німеччині, жодного українського солдата не навчили поводження з Taurus. Про це йдеться у відповіді міністерства оборони, спрямованій до Бундестагу наприкінці 2024 року.
"Неприємна" агресія РФ стосовно Мерца
У коаліційному угоді між СДПН та ХДД-ХСС Росію визначено як головну загрозу. Документ також містить вимогу про проведення міжнародного суду над Путіним. Хоча в угоді описуються ризики, пов'язані з діями Москви, інформації про стратегічні кроки, які планує вжити Німеччина щодо Росії, недостатньо (за винятком продовження санкцій, можливих мит на добрива та замороження активів). Водночас варто зазначити, що Фрідріх Мерц сьогодні, на відміну від Олафа Шольца та більшості європейських лідерів, відкрито висловлює свою позицію щодо Росії.
"Усі в Німеччині, хто наївно закликає Путіна до переговорів, повинні звернути увагу на українські міста, які піддаються обстрілам російськими ракетами. Це є серйозним воєнним злочином. Так Путін ставиться до тих, хто прагне вести з ним діалог про припинення вогню", - заявляє канцлер Німеччини.
У Росії, очевидно, почали реалізовувати стратегію впливу на Фрідріха Мерца. Жорстка позиція та антиросійська риторика канцлера Німеччини спричинили сплеск пропаганди, погроз і образ на його адресу — від порівнянь із Геббельсом до звинувачень у вживанні наркотиків. У рамках цілеспрямованої кампанії дезінформації в російських медіа Мерца називають як "нацистом", так і "кульгавою качкою", акцентуючи увагу на його низьких рейтингах і спробах втягнути Німеччину у відкриту конфронтацію з Москвою. Найбільший сплеск російської пропаганди проти Мерца відбувся відразу після його заяви на прес-конференції в Києві, де він у присутності президента України Володимира Зеленського оголосив про готовність підтримувати виробництво озброєнь на українській території без обмежень щодо дальності.
На даний момент немає загроз, пов'язаних із підтримкою України з боку Німеччини, проте існують певні негативні тенденції.
На мою думку, до наступних виборів у Німеччині не варто очікувати суттєвих змін у зовнішній політиці країни. У політичному спектрі Німеччини існують різні тенденції — як серед лівоцентристів, так і серед радикальних лівих та праворадикалів. Проте наразі домінуючу роль грають центристські сили, які представлені як у владі, так і в Соціал-демократичній партії. Варто зазначити, що в СДПН існує "пацифістсько-проросійське" крило, яке оприлюднило свій маніфест. Таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень при Шведському інституті міжнародних відносин.
Згідно з думкою фахівця, в даний час коаліцію представляє інша частина соціал-демократів. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на сьогодні є найулюбленішим політиком у країні. Він виступає за більш реалістичний підхід, на відміну від пацифістських поглядів.
На сьогодні я не спостерігаю серйозних загроз для підтримки України — принаймні не таких, як у Сполучених Штатах або, наприклад, у Франції чи Австрії, де можливі суттєві зміни, якщо до влади прийдуть праві радикали. Особливо це стосується Франції, де наслідки можуть бути значними для всієї зовнішньої політики. Політичний центр залишається стабільним. Я сподіваюся, що так і залишиться, а проросійські чи пацифістські сили продовжать залишатися в меншості та в ізоляції, - зазначає Умланд.
На думку експерта, економічні інтереси є одним із ключових чинників, що сприяють нинішній проросійській тенденції в німецькій політиці. У Німеччині, а також в інших європейських країнах і навіть у США, знову активно обговорюється питання "Північного потоку-2", незважаючи на те, що після вибухів його фактично не залишилося. Існують компанії, які прагнуть відновити його функціонування, а також певний лобістський тиск на уряд з цього питання.
"Тому не хочу створювати ілюзій -- все не так вже й райдужно. І я, наприклад, не очікую позитивного рішення щодо Taurus. На жаль. Через вплив того ж пацифістського крила в СДПН і через суспільну думку. Багато німців просто бояться, що постачання крилатих ракет втягне Німеччину у війну. Мовляв, Путін одразу почне бомбардувати німецькі міста. Відтак, ймовірність цього рішення -- низька. Та й технічні нюанси є: Україна наразі не має літаків, з яких ці ракети могли б запускатися, треба ще й навчання, підготовка тощо. Можливо, цього не буде взагалі. І наразі німецька позиція офіційно зводиться до іншого підходу -- не постачати Taurus, а допомагати українському ВПК, щоб в Україні самостійно змогли створити подібну зброю. Можливо, не точну копію, але щось аналогічне за функціоналом", - вважає Андреас Умланд.
#НАТО #Газпром #Ангела Меркель #Європа #Росія #Україна #Київ #Володимир Зеленський #Москва #Північна та Південна Америка #Московський Кремль #Євро #Німеччина #Кремль (фортифікаційна споруда) #Політик #Володимир Путін #Дипломатія #Коаліція #Прем'єр-міністр #Крилата ракета #Озброєння #Зовнішня політика #Міністр оборони #CSU #Ракета. #Канцлер #Соціал-демократична партія Німеччини #Саксонія #Канцлер Німеччини (1949 - дотепер) #Збройний конфлікт #Франція #Зображення #Бундестаг #Санкт-Петербург #Християнсько-демократичний союз Німеччини #Еліта #Диктатор. #Баку #Австрія #Фрідріх Великий #Збройні сили Німеччини #Гармата. #Пацифізм #Йозеф Геббельс #Андреас Умланд #Гергард Шредер #Porsche
