"Зустрічі Розумовських" перетворилися на відомий бренд.

Всупереч чергової ракетно-дронової атаки рашистів на Україну 28-29 листопада в Чернігові пройшла тринадцята міжнародна науково-практична конференція "Розумовські зустрічі". Зібрала вона понад сімдесят експертів у сфері публічного управління, істориків, політологів, економістів, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, медіа, громадських організацій України та Польщі.

Зустрічі відкрилися незвично: творчий колектив Чернігівського фахового музичного коледжу ім. Левка Ревуцького представив композиції Людвига ван Бетховена, які мають зв'язок з українською народною музикою. Серед них особливо виокремлюються варіації на тему пісні "Їхав козак за Дунай..." (в німецькому варіанті - Schöne Minka). Ці твори стали можливими завдяки підтримці Андрія Кириловича Розумовського та його дружбі з відомим німецьким композитором. Українська мелодія в творчості одного з найзначніших класичних музикантів стала свідченням того, як українська культура і історія впліталися в європейський контекст. В основі всього - сумна і зворушлива історія трьохсотлітньої давнини, яка слугує пересторогою для майбутніх поколінь.

Конференція проходила у формі п'яти послідовних панельних дискусій. Перша історико-політологічна - "Геополітика та Хартленд: до чого тут історія Чернігово-Сіверщини?". Відкрила її головний редактор газети "День" Лариса Івшина. На її думку музичне вітання цілком відповідає назві конференції, що стала брендом, та оголошеній тематиці - історія роду Розумовських, відродження української шляхти, наші претензії на особливу світову роль можуть вміститися в одну композицію. Спікерка згадала американсько-українського історика та публіциста, дослідника Голодомору 1932-1933 рр. Джеймса Мейса та його сприйняття України. На початку 90-х рр. наша країна лише відповзла від прірви й ще не зовсім розуміла себе - зазначила Лариса Івшина. Наслідки бачимо на власні очі. Другий геноцид, який тепер здійснює Московія на наших землях, не в останню чергу став можливим через вчасне неусвідомлення причин та наслідків того, що відбулося. Частково за нього відповідальна українська влада, яка не підготувала Україну до сприйняття цієї жахливої історії. Це ставить питання щодо якості державного управління. Водночас Україна має думати про своє призначення в світі, а ще - сформувати нові амбіції.

Польський аналітик Пьотр Кульпа висловив впевненість у тому, що Україна обов'язково здобуде перемогу у війні з Росією. На сьогоднішній день існують дві суперечливі ініціативи щодо припинення конфлікту: той, хто зможе зупинити війну, стане новим і впливовим гравцем на світовій арені. Кульпа вважає, що президент-елект Трамп зможе суттєво знизити ціни на нафту і накласти значні мита на китайські товари. Це, на його думку, призведе до падіння валют країн третього світу, посилення позицій США, їх реіндустріалізації, а також до необхідності зміцнення Міжмор'я в Європі. Експерт підкреслює, що гроші та інтелект ніколи не шукатимуть притулку в диктатурах, натомість вони завжди прагнуть демократії. У нових умовах безпеки Європа потребуватиме військової сили, тому армія України залишиться і буде озброєна. Щодо Росії, за його словами, американці не зможуть досягти значних домовленостей — максимум, що можна очікувати, це припинення вогню. Кульпа вважає, що такі події можуть призвести до зміни частини еліт, які не бажають, щоб Україна стала частиною Заходу, а також до впровадження нових моделей управління, які відповідатимуть сучасним вимогам ЄС. Він бачить Україну як потенційно найпривабливіше місце на континенті, що стане стимулом для боротьби в умовах постійної загрози.

Генерал-лейтенант Ігор Романенко продовжив обговорення питань безпеки та принципових змін в українській державності, підкресливши, що довоєнна Україна є вже в минулому і не повернеться. Наша країна зараз переживає одну з найстрашніших трагедій в своїй історії, опинившись на передовій боротьби між авторитарними режимами та демократією, але при цьому зберігає шанси на успіх. Однак, внутрішні виклики, такі як корупція та колабораціонізм, підривають потенціал держави. Тому ми повинні зосередитися на її оновленні, застосовуючи радикальні чи навіть шокуючі методи, щоб вивести країну з умов бідності, нереформованої економіки, неефективного управління та соціально-економічної несправедливості, а також відставання від стандартів ЄС та НАТО. Після завершення війни роль збройних сил і військових буде зростати. Більше того, в умовах постійної зовнішньої загрози ми маємо стати нацією, готовою до оборони. На думку експерта, майбутня безпека глобальної спільноти та новий світовий порядок будуть тісно пов’язані з Україною.

Політолог Євген Магда привітався гаслом "Слава Україні!" та підкреслив - в місті, яка дало відсіч російській навалі ці слова звучать не банально, багато хто відчуває їх на власному досвіді. На переконання доповідача "чим ближче до російського кордону ми обговорюємо, як знищити російську імперію, тим краще для нас. А те, що ця імперія має загинути - такою є логіка історичного розвитку, кожна імперія гине й російська не буде виключенням, попри те, що вона мімікріє, намагається прикидатися передбачуваним партнером. Наша історична роль - взяти участь у похороні російської імперії. А Україна довела, що вона є державою, яка небайдужа своїм громадянам - мільйони людей взяли участь у її відстоюванні". На думку експерта, ми маємо створювати параметри нашої перемоги, один із них поруч - це Білорусь. Можливо, це недооцінений сусід - Україна дуже довго дивилися на неї скрізь крижинку російської пропаганди. Ми маємо брати участь у перезавантаженні Білорусі. Можливість впливати - це теж елемент нашої суб'єктності.

У доповідях істориків Олександра Кухарука, Ігоря Кондратьєва та Геннадія Єфименка були представлені маловідомі аспекти становлення кордонів величезного макрорегіону Чернігово-Сіверщини в період Русі, Литовсько-Польської доби та ХХ століття, а також його значення і роль в історії України.

На другій панельній дискусії, що мала назву "Актуалізована державна стратегія регіонального розвитку на 2024-2027 роки: основні інновації, виклики реалізації та врахування потреб українських громад у реконструкції та відновленні", обговорювалися важливі аспекти економіки в умовах війни та етапи післявоєнного відновлення, а також стратегічне планування. Учасниками дискусії стали колишній міський голова Маріуполя Михайло Поживанов та міський голова Львова Василь Куйбіда, які є засновниками Фонду муніципальних реформ "Магдебурзьке право". Вони зосередили увагу на аналізі викликів, що постали перед територіальними громадами, зокрема, тими, що зазнали серйозних руйнувань через бойові дії. Обговорювалися питання організації ефективної підтримки з боку держави для місцевих органів самоврядування, а також надання допомоги мешканцям в умовах кризових ситуацій. Доповідачі підкреслили, що приклади міст, таких як Мелітополь, Павлоград та Харків, продемонстрували, як міські голови змогли знайти рішення для забезпечення життєздатності громад навіть у найважчі часи.

Голова благодійного фонду "Нова країна" Андрій Новак вважає, що економіка є симбіозом математики і психології. Він зазначає: "Математика служить лише для обчислення витрат, тоді як психологія формує стратегію майбутнього". Україні необхідно оновити свою економічну модель. Цей підхід акцентує увагу на стратегічному мисленні та розвиткові промисловості, а також на створенні нових робочих місць.

Один із ініціаторів реформи децентралізації Юрій Ганущак підкреслив важливість упорядкування як власних, так і делегованих повноважень місцевих органів самоврядування. Він також закликав до впровадження проєктного підходу в державному управлінні. Без цього місцеві органи влади можуть залишитися лише пасивними спостерігачами, замість того щоб стати активними двигунами змін. Ефективна реалізація будь-якої стратегії можлива лише за умови інтеграції професійного управління, застосування сучасних планувальних інструментів та залучення бізнесу до процесу відновлення після війни.

Третя панельна дискусія під назвою "Вплив російсько-української війни на Україну, суспільство та ветеранів" стала однією з найемоційніших, адже обговорювалася роль війни в житті кожного з нас, формування поваги до ветеранів у суспільстві та їхню адаптацію до мирного життя. Учасники акцентували увагу на основних викликах, з якими стикається країна, та на необхідних заходах для їх подолання.

Учасник оборони Чернігова, професор Сергій Лепявко, підкреслив, що ветерани, які ризикували своїм життям і здоров'ям заради інших та своєї країни, заслуговують на належне ставлення і підтримку. Він навів приклад Сполучених Штатів, де ветерани є, ймовірно, єдиною привілейованою категорією населення, хоча серед них також існують певні відмінності. "Ми часто бачимо їх як героїв," - зауважив спікер, - "але в повсякденному житті вони можуть відчувати себе так само беззахисними, як діти або підлітки." Цю психологічну особливість важливо враховувати при розробці політики підтримки ветеранів.

Діалог продовжили Сергій Довбиш (співзасновник громадської організації ""ВСУ" "Серцевір"") та Оксана Петренко (начальник відділу з питань ветеранської політики Чернігівської облдержадміністрації). Погодившись із попереднім спікером стосовно викликів інтеграції ветеранів у суспільне життя вони водночас наголосили на необхідності формування у ветеранів віри у власні сили, підтримки здатності робити свій внесок у розвиток території - цьому дуже сприяє малий та мікро бізнес, а також - освіта. Українське суспільство має розуміти, що ветерани - це не лише ті, хто потребує допомоги, але й ті, хто може стати рушійною силою у відбудові країни.

Сергій Джердж, голова Громадської ліги Україна - НАТО і ветеран російсько-української війни, акцентував увагу на важливому аспекті: військовослужбовці переживають культурний шок двічі. Перший шок відбувається, коли вони потрапляють на фронт, а другий — коли повертаються додому, оскільки обставини навколо вже змінені, і вони не можуть повернутися до колишнього життя. Доповідач також зазначив, що інформаційна війна, яка велася проти ідеї вступу України до НАТО, показала, що прихильники цього курсу виявилися праві, і час це лише підтвердив.

Ярослав Пилинський (старший науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих України) назвав свою доповідь так: зброя та демократія. Або ж - навіщо демократії зброя? Спікер згадав Швейцарію та Ізраїль як приклади, де озброєне суспільство може бути ефективним захистом від зовнішньої агресії. Експерт наголосив: "Кожен громадянин має знати правила поводження зі зброєю та проходити регулярні тренінги, щоб зброя залишалася інструментом захисту, а не загрозою".

Роман Захарчук з інформаційного центру "Майдан моніторинг" у Харкові акцентував увагу на тому, як війна позначається на психоемоційному стані людей.

"Освіта майбутнього як фактор сталого розвитку території" - тема четвертої панельної дискусії. Відкрив її Юрій Музика, начальник управління освіти і науки облдержадміністрації. На його переконання, освіта лежить в основі розвитку людини, нації - тобто всього того, що у нас намагаються забрати. На тепер влада прагне гарантувати безпеку освітнього процесу, аби перейти до очного навчання як ефективнішого. А воно неможливо без добре облаштованих укриттів, забезпечення техногенної та пожежної безпеки, створення класів безпеки, охорони закладів освіти, забезпечення їх енергонезалежності, реформи харчування дітей, змін в національно-патріотичному вихованні дітей, формування здатності учнів до критичного мислення.

Про допомогу громадам у цілому та освітянам Чернігівщини зокрема розповіла координатор напряму з професійного розвитку управлінців у сфері освіти проєкту DECIDE Леся Прудіус. Олег Фасоля (керівник компоненту підтримки освіти на місцевому та регіональному рівні Шведсько-українського проєкту "Підтримка багаторівневого врядування в Україні") звернув увагу на проблематику, яка існує в освітній галузі на рівні громад та регіонів: розподіл коштів, нерівномірна якість надання освітніх послуг, захоплення другорядними питаннями, що мають опосередковане відношення до освітнього процесу, а також політичні впливи. Без сталого функціонування освітньої галузі, переконаний доповідач, неможливо досягнути сталого розвитку громад та регіонів.

У панельній дискусії також обговорювалися різні аспекти організації освіти для дорослих, зокрема теми, пов'язані з вивченням Голокосту (представлена Аллою Попружною з Пенітенціарної академії України) та розвитком національної стійкості України через освіту цінностей (презентована Світланою Москаленко з Вищої школи публічного управління).

Спеціальний гість конференції, народний депутат України Ганна Бондар, розповіла про проєкт порятунку Покорщини - унікальної пам'ятки садибної архітектури XVIII ст. родини Розумовських - Дараганів - Галаганів у селищі Козелець. Нині завдяки волонтерським зусиллям вдалося прибрати багаторічне сміття, вочевидь, для порятунку потрібно закрити дах та отвори головної споруди. А надалі постає наступне питання - кому належить майно та яким може бути наступне функціональне призначення цього об'єкту української історико-культурної спадщини. До речі, учасники конференції зробили свій вибір одноголосно - на користь постаті Наталії Розумихи.

П'ята панельна дискусія на тему "Співпраця України з Європейським Союзом: нові можливості для територіальних громад та регіонів" відкрилася виступом професора Миколи Бутка з кафедри менеджменту та адміністрування Чернігівської політехніки. Він підкреслив, що двадцять років тому виникла ідея з'єднати Покорщину з Батурином, що могло б призвести до створення цілісного комплексу, який сприяв би відновленню потенціалу Розумовських як єдиного цілого. Щодо післявоєнної відбудови України, доповідач вважає, що ключову роль у цьому процесі повинні відіграти територіальні громади. Для ефективного розвитку країни необхідно реформувати управлінську структуру та зосередити зусилля на формуванні критичної маси інвестиційних програм і проектів відновлення. Після завершення війни важливо визначити, що саме ми маємо в запасі. Також варто повернутися до концепції смарт-спеціалізації регіонів. Серед пріоритетів - впровадження нових форм організації економіки, зокрема кластерних ініціатив.

Подальше обговорення Миколи Силенка з Чернігівського регіонального відділення АМУ стосувалося співпраці з словацьким проектом, який має на меті розбудову мережі укриттів у територіальних громадах області. У свою чергу, секретар Менської міської ради Юрій Стальніченко поділився успішним досвідом Менської громади у встановленні партнерських відносин з різними міжнародними організаціями.

Віталій Загайний з консалтингової групи Центру громадських ініціатив "ЦЕГРІН" у Львові звернув увагу на важливу проблему – здатність місцевих органів самоуправління ефективно співпрацювати з іноземними партнерами. Наразі найбільш підготовленими є міські громади, тоді як сільські стикаються з труднощами. Європейське фінансування надається на умовах співфінансування, що ставить під сумнів, скільки з наших громад зможе забезпечити значно більшу частку фінансування, ніж раніше. Крім того, існує помітний регіональний дисбаланс, пов'язаний із факторами безпеки. Очевидно, що державі слід посилити підтримку місцевих органів влади.

Тетяна Котенко (експертка з регіонального розвитку, фандрейзингу та підтримки малого та середнього бізнесу, м. Кропивницький) зауважила - щоб ми ні говорили про проєкти та фонди, якщо це не буде кому робити - справа не зрушиться ні на крок. Система освіти має готувати фахівців, які спроможні працювати як проєктні менеджери, вони стануть допомогою для органів місцевого самоврядування, однієї з основ його успішності. Там, де громади вміють мотивувати до такої діяльності, ми вже бачимо результати. Нинішній час - це неабиякий шанс, адже європейські партнери прагнуть працювати безпосередньо з органами місцевого самоврядування. Ми маємо навчитися працювати спільно.

Конференція була проведена в рамках проєкту "Організація та реалізація міжнародної науково-практичної конференції "XІІІ "Розумовські зустрічі"". Цей захід реалізується Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації у співпраці з Сіверським інститутом регіональних досліджень та Школою врядування Національного університету "Острозька академія". Організаційно захід підтримується Чернігівською облдержадміністрацією, Чернігівською обласною радою, а також за фінансової підтримки фонду Ганнса Зайделя з Баварії, Німеччина.