Дональд Трамп все більш відкрито асоціює підтримку України з готовністю Київ піти на умови завершення конфлікту, які будуть прийнятними для Вашингтона, а також, що важливо, для Москви. Загрози щодо обмеження обміну розвідувальними даними, зменшення постачання американської зброї та можливе обмеження доступу до Starlink доповнюють переговори з Росією стосовно постачання російського дизельного пального. Як зазначає авторитетне видання The Atlantic, рішення Білого дому можуть бути зумовлені не лише бажанням знизити ціни на паливо, а й спробою примусити Україну до компромісу з Росією.
Останні події свідчать про те, що ситуація вже давно вийшла за межі абстрактної дипломатичної суперечки. Після чергового ракетного удару Росії по Києву українська сторона повідомила, що не отримала належного попередження від своїх партнерів стосовно балістичної атаки. Також з'явилася інформація про обмеження в роботі терміналів Starlink, що призвело до втрати можливості здійснювати певні операції на фронті. Водночас, Дональд Трамп спростовує заяви про те, що обмін розвідданими призупинено.
Москва тим часом отримує простір для маневру. Кремль може заробляти на продажу пального, продовжувати воєнні дії й використовувати розбіжності між Києвом та Вашингтоном у власних інтересах. При цьому економічні обіцянки Трампа поки не мають очевидного результату: ціни на дизель у США залишаються високими, а додаткові російські поставки навряд чи змінять ситуацію. При цьому угода вже викликала невдоволення частини республіканців, які вимагають повернути санкційний тиск на Росію.
У цій ситуації особливу роль відіграє Європа, яка прагне зменшити вплив американської політики. Лондон, Берлін і Париж виступають за збереження або посилення санкцій, в той час як Брюссель працює над новими обмеженнями для російської економіки. Однак головне питання залишається невирішеним: чи зможуть європейські союзники компенсувати можливе зменшення американської допомоги і переконати Трампа, що поступки Путіну не ведуть до миру, а лише надають Кремлю додаткові можливості для продовження конфлікту?
В ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA український дипломат і політик Роман Безсмертний висловив свої міркування з приводу цих та інших актуальних тем.
Усі пам'ятають відоме гасло "Мир через силу". Трамп повинен був вести переговори з Путіним з позиції сили, проте наразі виглядає так, що американська потужність працює на корість Росії. Під час останніх атак з боку Росії виникли труднощі з оперативним реагуванням. Є повідомлення про обмеження в роботі Starlink, що могло призвести до зриву операцій із перехоплення "Шахедів". Також викликає питання угода щодо постачання дизельного пального. Чи може це бути спробою примусити Україну до капітуляції?
Можу стверджувати, що сьогодні Трамп підтримує позицію Путіна. Більше того, я навіть готовий прийняти думку, що якщо б Путін звернувся до Трампа з проханням про постачання зброї, він, ймовірно, міг би це зробити. Мені зрозуміло, що в теперішніх умовах Трамп зосереджує всі свої зусилля на тиску на Україну, прагнучи змусити її до капітуляції. Саме так я бачу цю ситуацію. По суті, Трамп і Кремль діють у тісній співпраці проти України.
Суть їхньої домовленості полягає в тому, що Москва продовжує атакувати, а США обмежують надання інформації про російські удари. Це ключовий момент, адже розвідувальні дані мають вирішальне значення. Ми не можемо вчасно фіксувати старт балістичних ракет і, як наслідок, запізнюємося з реагуванням.
Другий чинник - обмеження роботи системи Starlink, зокрема її потужності та швидкості. Існує достатньо технічних параметрів, за допомогою яких можна обмежувати можливості України, зокрема під час операцій у відповідь проти Росії. На мою думку, це пряма вказівка Трампа Ілону Маску, щоб SpaceX обмежувала відповідні можливості. Саме так це слід сприймати.
Цей пакет містить вимоги про відставку Зеленського з поста президента України та проведення виборів. Можу стверджувати з упевненістю: якщо Україна зараз опиниться в кризі, Європа також зазнає наслідків. Через три місяці ми можемо стати свідками зовсім іншої геополітичної ситуації, де питання української державності вже не стоятиме. Європейський Союз може зникнути з політичної арени, а континент опиниться в розподілі між Путіним і Трампом. Тому вкрай важливо усвідомити: з Трампом і Вашингтоном немає сенсу вести переговори в надії на зміну їхньої позиції. Він вже зробив свій вибір і може лише посилювати тиск. Я абсолютно впевнений: єдиний шлях, на який нам слід зосередити наші зусилля, — це Європа.
- Якимось чином можна змінити цю ситуацію на американському напрямку?
Якщо Україна планує підтримувати зв’язки, важливо взаємодіяти з республіканським оточенням Трампа, демократами та чітко донести, що Україна не змінить свою позицію. Суспільство повинно об'єднатися навколо Зеленського. Відставка президента є неприпустимою, так само як і проведення виборів у поточних обставинах.
Ключовим аспектом всіх наших діяльностей є охорона людських життів. Необхідно адаптувати робочі графіки там, де це можливо, переводити співробітників на віддалену форму роботи, а також знаходити методи для захисту громадян та забезпечення безпечного розміщення людей. Незважаючи на заяви про можливий призупинення обміну розвідувальними даними, у мене, наприклад, є план дій на найближчі три-чотири дні. Очевидно, що Москва продовжить свої атаки, а Трамп буде чинити тиск.
В даний час надзвичайно важливо вжити ряд заходів, зосередившись на співпраці з Європою. Цей процес має бути підкріплений ініціацією відповідних дій в ООН та Раді Безпеки. Необхідно уникати емоційних рішень — важливо пройти всі формальні дипломатичні етапи, щоб донести до міжнародної спільноти нашу оцінку ситуації та висловити підозри щодо можливої змови між Трампом і Путіним, метою якої є фактичний поділ України.
Ми вже звикли до дій Росії, але що відбувається з боку США? Це спонтанна реакція чи ретельно продумана стратегія з обох сторін? З одного боку, нас залишають без належної підтримки, а з іншого - активізують атаки.
Сучасна ситуація є результатом поїздок Кушнера та Віткоффа в серпні та вересні. Після їхньої подорожі до Москви 5 числа відбувся тривалий візит Дмитрієва до Вашингтона. Тоді розроблявся план, згідно з яким до виборів в Росії Трамп мав підтримувати Путіна, оскільки наближалися важливі вибори і потрібно було завершити певні справи. Після цього Путін повинен був підтримувати Трампа до його виборів.
Спочатку було організовано справжнє шоу зустрічей у Флориді, куди запросили українців, європейців та представників ООН. Всі сподівалися, що Україна піддасться тиску і прийме запропоновані умови. Проте Україна залишилася стійкою, і це виявилося абсолютно вірним кроком. Після цього почав руйнуватися план, розрахований до 3 листопада, і Трамп став виявляти все більше незадоволення.
Суть його нинішніх дій полягає в одному - будь-яким способом змусити Україну капітулювати, щоб до виборів він міг вийти з цього процесу в ролі миротворця. Йдеться про 3 листопада. Цього в жодному разі не можна допустити, адже це буде катастрофою не лише для України та українців, а й для Європи.
Я закликаю всіх, хто прагне усвідомити масштаби загрози, переглянути виступ Дональда Туска на Варшавському безпековому форумі. Спочатку виступив президент Зеленський, а згодом — Туск. Рекомендую також ознайомитися з результатами засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі. В обох виступах було підкреслено важливу ідею: Україні слід не лише надати максимальну допомогу, а й забезпечити її всім необхідним для того, щоб вона могла нанести Росії вирішальну поразку. На мою думку, після цієї угоди про постачання дизельного пального світ остаточно усвідомив, в якому напрямку розвивається ситуація. Ця угода не вирішує жодної з основних проблем. Що таке 300 тисяч тонн дизельного пального?
Це всього лише кілька годин функціонування американських автозаправних станцій.
Цілком вірно. Це всього лише близько півдоби, і на цьому все. Крім того, мова йде тільки про дизельне паливо. Для мене це стало ознакою можливої змови. Як завжди, Трамп не має сильних козирів, у той час як вони виявилися в руках президента Зеленського. Саме цим я пояснюю агресію і неприязнь Трампа до Зеленського. Я вже бачив подібні ситуації, коли Москва атакує президента, а суспільству важко зрозуміти, що відбувається. Тому ще раз підкреслюю: зараз не можна йти на поступки ані щодо виборів, ані щодо відставки Зеленського. Потрібно триматися, дбати про людей та розпочати системну співпрацю з Європою.
Сенатори обох політичних партій висловлюють своє невдоволення діями Трампа. Які наслідки це може мати? Крім того, республіканці самі визнають, що угода щодо дизельного пального поставила їх у складне становище в очах американських виборців. Вони стикаються з труднощами в поясненні, чому варто укладати таку угоду, якщо немає суттєвого економічного виграшу, а політичні ризики співпраці з режимом Путіна є явно негативними.
Щодо цієї угоди з дизельним паливом, Трамп вже усвідомив, що потрапив у складну ситуацію. Напевно, всі помітили запитання, яке йому поставили: чи планує він імпортувати пальне з Росії? Він відповів, що Росія не постачає паливо безпосередньо до США, але реалізує його на міжнародному ринку. Очевидно, Трамп зрозумів, що зробив помилку, говорячи про мільйони тонн російського дизельного пального. Він почав відступати. І що у нього залишилося? Єдиний аргумент — це Україна.
Існували два можливих варіанти розвитку подій. Перший — Трамп змушує Україну до капітуляції, що призводить до ще більшого обурення як серед республіканців, так і серед демократів. Другий варіант — він використовує закон Ліндсі Грема, що заставляє його вжити заходів проти Путіна. На сьогоднішній день він обрав свій курс. Його цікавлять російські мільярди, активи компанії "Лукойл" та проєкт "Північний потік".
Отже, головною метою на сьогоднішній день є знищення України, щоб отримати можливість активно співпрацювати з Путіним та отримувати прибуток? Чи це дійсно ключове питання для нього в даний момент?
Розрушити Україну для подальшого просування до російських ресурсів та європейських енергетичних запасів. Після цього він почне чинити тиск на Європу, оскільки його цікавлять російський газ і можливість контролювати енергетичні маршрути, зокрема "Північні потоки". Те, що відбувається, стане серйозним викликом для США. Я навіть не можу уявити, як країна зможе функціонувати після таких рішень. Американське суспільство ще не повністю усвідомило, до яких наслідків призвів Трамп для Сполучених Штатів. Це не лише питання шести доларів за галон дизельного пального — це лише поверхня проблеми. Насправді, США втрачають свої позиції як світового лідера. Це свідчить про завершення певного етапу їх глобального впливу. Тому важливо не впадати в паніку. Потрібно піклуватися про людей, витримати труднощі та ретельно планувати наступні кроки спільно з європейськими союзниками. Якщо Україна витримає, а на виборах 3 листопада переможуть демократи, вони разом з республіканцями можуть ініціювати усунення Трампа з посади.
Ми вже спостерігаємо певні обмеження в американській співпраці. Чи буде зростати тиск на Україну? Наприклад, стосовно озброєння, яке Сполучені Штати постачають європейським країнам для потреб України, або ж можуть виникнути інші аспекти.
По-перше, Трамп намагатиметься чинити тиск, однак робитиме це непрямими методами. Яскравим прикладом є нинішня невизначеність щодо роботи Starlink і передачі розвідувальної інформації про балістичні ракети. Формально ніхто нічого не припиняє. Зверніть увагу: спершу президент України заявляє, що інформації не було, а згодом повідомляє про її відновлення. Такі коливання триватимуть, адже Трамп не прагне відкрито демонструвати свій тиск, хоча саме це є його основним інструментом. І не слід очікувати, що він раптово змінить свою позицію.
Щодо постачання зброї, варто зазначити, що прямих угод між Україною та США у багатьох випадках не існує. Якщо мова йде про ракети-перехоплювачі, то контракти укладались з країнами Європи. Європейські держави надавали Україні озброєння, а США згодом мали забезпечити виробництво нових одиниць для поповнення європейських запасів. Ця схема продовжує діяти і далі.
- Чому Греція та Іспанія загальмували процес?
- Вони, почувши заяви з Вашингтона, розуміють, що передадуть ракети Україні, але не знають, коли отримають заміну. Наразі Сполучені Штати не мають достатніх виробничих потужностей, щоб оперативно забезпечити їх необхідною кількістю ракет. Водночас Греції та Іспанії потрібно кудись подіти наявні ракети, термін придатності яких, за наявною інформацією, спливає у квітні. Тому вони, найімовірніше, передадуть їх Україні.
Ситуація з F-16 та системами Patriot є зовсім іншою, оскільки вони мають конкретні контракти або угоди на обслуговування та заміну окремих елементів після виконання певної кількості пусків. Не виключаю, що Трамп може спробувати заблокувати ці процеси. Проте, в такому випадку він ризикує втратити свої важелі впливу, адже Україна може звернутися до французьких або італійських систем озброєння. Тут можна зробити висновок: у такій ситуації позиція Трампа буде виглядати досить невигідно.
По-друге, найближчими днями багато залежатиме від дій Конгресу, зокрема республіканців у Сенаті. Сподіваюся, що спільні зусилля демократів і республіканців створять додатковий тиск на Трампа. Його поразка на виборах 3 листопада виглядає цілком ймовірною. Проте важливий не лише фінальний результат, а й масштаб цієї поразки. Вона може стати основою для імпічменту або принаймні забезпечити достатню кількість голосів у Конгресі для подолання президентського вето. Це зовсім різні сценарії. Однак політична ситуація навколо Трампа вже починає набувати чітких контурів.
Якщо Україна, у гіпотетичному сценарії, зупинить атаки на російські нафтопереробні підприємства, як цього бажає Трамп, чи може це призвести до стабілізації ситуації? Чи є це лише першим кроком, після якого виникне нова вимога?
Ні, всі ці дискусії про енергетичне перемир'я та питання територій у Донецькій області лише відволікають увагу від справжніх намірів Росії. Путіна цікавить не лише Україна, а й відновлення російського впливу в Центральній Європі. Не випадково Дональд Туск зазначає, що Путін прагне повернутися до порядку, що існував до 1989 року. Тому не можна розглядати ситуацію лише як боротьбу за конкретні території. Я спостерігаю, як деякі закликають до компромісів, пропонуючи ділитися землями, бігти до Вашингтона і ставати на коліна. Але будь-яка наша слабкість може призвести до втрати державності. Чи не розуміють люди наслідків таких дій?
Давайте розглянемо ситуацію на фронті. Росія нарощує тиск, проте її ресурси та можливості для продовження конфлікту в колишніх масштабах обмежені. Коли кілька місяців тому з’явилися повідомлення про мобілізацію 100 чи 300 тисяч військовослужбовців, виникло питання, чи усвідомлюють автори цих прогнозів реальні можливості Росії. Уступки Москві не приведуть до миру. Навпаки, вони можуть загрожувати не лише Україні, а й усій Європі. Дії Трампа в цьому напрямку можуть негативно позначитися навіть на самих Сполучених Штатах.
Отже, в даний момент найважливіше - це не піддаватися паніці та піклуватися про людей. Усі ухвали, що стосуються функціонування шкіл, дитячих садків та інших закладів, повинні насамперед зосереджуватися на безпеці громадян. Наше головне завдання - витримати. І, зрештою, 3 листопада - ключова дата, яка може визначити подальший хід нашої історії.
- Володимир Зеленський напередодні зустрічався в Лондоні з британським прем'єром та королем. Чому саме Лондон і чого очікувати від цієї поїздки? Чи йтиметься також про політику нинішньої адміністрації США?
На мою думку, візит президента до Лондона був викликаний не лише зустріччю з Енді Бернемом, а, в першу чергу, необхідністю поговорити з королем Чарльзом. Саме британський монарх має потенціал для відновлення діалогу з Вашингтоном. Якщо вдасться залучити до процесу Марко Рубіо, це стане значним досягненням. Вважаю, що переговори з Кушнером і Віткоффом навряд чи принесуть бажані результати. Тому Лондон повинен стати платформою для конструктивної розмови за участю Рубіо та європейських лідерів. Європейські лідери, на мою думку, усвідомлюють, що Москва стоїть за багатьма дестабілізуючими процесами. Отже, зближення між Трампом і Путіним є серйозною загрозою для України, Європи та міжнародної спільноти.
Чи вистачить Європі ресурсів для протидії Росії та підвищення підтримки Україні?
Перш за все, важливо надати Україні підтримку в найближчі три місяці. Європа володіє необхідними ресурсами, проте їх слід активізувати. До кінця лютого ми особливо потребуємо допомоги у боротьбі з балістичними ракетами.
Наступний важливий рубіж - січень, коли збереться новий Конгрес США. До того часу необхідно забезпечити стійкість України та оцінити, як змінюватиметься політична ситуація у Вашингтоні. Критично важливими залишаються розвідувальні дані про балістичні загрози та доступ до Starlink. Це пояснює значення контактів екс-міністра оборони України Михайла Федорова з Ілоном Маском. Україні потрібно або знайти альтернативу Starlink, або домовитися про продовження співпраці. На мою думку, саме Федоров може вести такі переговори.
#
