Угорщина, яка наразі очолює раду Європейського Союзу, стала господарем саміту Європейської політичної спільноти. Прем'єр-міністр Віктор Орбан, з огляду на складні стосунки з багатьма європейськими лідерами, приймав представників найвищого рівня з 47 країн, а також керівників європейських інститутів та НАТО. Основною темою обговорення стала війна в Україні та її наслідки. Окрім цього, учасники саміту в Будапешті розглянули питання безпеки, конфлікт на Близькому Сході, вирішення міграційної кризи, а також аспекти економічної безпеки та торгівлі.
Ця зустріч відбулася через два дні після виборів президента в США. Результати голосування спонукають європейські країни розробити нову стратегію співпраці з майбутнім 47-м президентом. Це серйозний виклик для європейських лідерів, оскільки республіканець Дональд Трамп критикує їх за недостатнє фінансування як НАТО, так і власної безпеки. У його передвиборчих заявах також містилися погрози підвищити мита на імпортовані товари та припинити підтримку України.
Позиція щодо останнього в більшості європейських лідерів щодо цього питання одностайна -- ЄС і надалі допомагатиме Україні, незалежно від позиції США, і закликатиме до цього Дональда Трампа. Про це сказав, зокрема, прем'єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо.
"Я сподіваюся, що ми зможемо вести відкриту розмову із США про їхні подальші дії. Але це не означає, що ми повинні змінити наші пріоритети. У нас є цілий порядок денний, який ми хочемо обговорити протягом наступних кількох місяців, до того, як президент Трамп вступить на посаду. Я сподіваюся, що відкритий діалог буде. Якщо його не буде, Європа захищатиме власні інтереси", -- додав голова бельгійського уряду.
У гостях в опонента
Володимир Зеленський прибув на саміт за запрошення Угорщини та голови Європейської ради Шарля Мішеля. Це був перший його візит до цієї країни з моменту початку повномасштабної агресії. Президент України взяв участь у спільній зустрічі з іншими лідерами та провів ряд двосторонніх переговорів. Він закликав учасників сприяти тиску на Росію для досягнення справедливого миру, а також виступив за надання Україні більшої кількості зброї, а не лише за підтримку в рамках переговорів. Зеленський категорично відкинув ідею про те, що Україні слід йти на компроміси у війні, підкресливши, що це є неприйнятним для України і загрожує безпеці всієї Європи.
"Ми захищаємося не від російських слів, а від російських нападів. Тому нам потрібна достатня кількість зброї, а не підтримка в переговорах. Обійми з Путіним не допоможуть. Дехто з вас обіймається з ним уже 20 років, і все стає тільки гірше. Він думає лише про війни й не зміниться. Тільки тиском можна його стримати", -- сказав Президент. При цьому з офіційної трансляції саміту, яку забезпечувала угорська сторона, виступ Президента України чомусь видалили, -- про це пише Радіо Cвобода.
Під час пресконференції Володимир Зеленський висловив занепокоєння щодо небезпечних висловлювань про можливе припинення вогню, які прозвучали на саміті. Президент наголосив, що Україні вкрай необхідні гарантії безпеки. Він нагадав, що з моменту припинення вогню в 2014 році, коли Росія анексувала Крим і частину Донбасу, це призвело до підготовки до масштабного вторгнення. Якщо така ситуація повториться, це може спричинити подальшу окупацію, а також загрозу для незалежності та суверенітету держави.
Ми усвідомлюємо, хто є тими лідерами, які просувають цю риторику. Щодо питання припинення вогню: "Спочатку мир, а потім розглянемо ситуацію" – це жахливий виклик для всіх наших громадян. Як можна спочатку вимагати миру, а потім оцінювати наслідки? Хто ви такі? Ваші діти гинуть, ваші домівки зруйновані. Про що йдеться? – рішуче відкинув цю ідею президент Зеленський.
Зокрема, про необхідність зупинки вогню висловився організатор саміту Віктор Орбан. Натомість президент Зеленський вважає це нелогічним, оскільки Угорщина не підтримує євроатлантичну інтеграцію України, що могла б забезпечити її безпеку.
Читайте також: Країни вже розпочали геополітичні переговори з Трампом, зосередившись на ситуації в Україні.
Призупинити конфлікт за добу.
Швидке закінчення війни означало б великі втрати для України. Так прокоментував очільник держави обіцянку новообраного американського президента завершити війну в Україні за 24 години. За словами Зеленського, він не знає деталей плану Дональда Трампа і цю тему з ним не обговорював. А втім, український президент вірить, що його майбутній колега в Білому домі справді хоче швидкого завершення війни, але говорить, що обов'язково так і буде.
Водночас, за оцінками міжнародних організацій, збитки, завдані Україні внаслідок російської агресії, досягли 800 мільярдів доларів. Цю інформацію озвучив президент Зеленський під час свого виступу в Будапешті. Він підкреслив, що в Європі заморожено активи РФ на суму 300 мільярдів доларів, які належать Україні. Ці кошти необхідні для закупівлі військової техніки та відновлення житла для людей, які втратили свої домівки через війну. Президент також зазначив, що Росія щомісяця отримує від діяльності свого тіньового флоту 11-12 мільярдів доларів.
"Усі запитують мене: 'Що станеться, якщо Трамп вирішить більше не підтримувати Україну?' Чи можемо ми взяти 300 мільярдів доларів, допомогти нашим людям і закупити зброю з усіх куточків світу? Чи можемо самі визначити, яка зброя нам потрібна? Чи зможемо самостійно вирішувати, як використати ці кошти? Чи не буде жодна з європейських країн перешкоджати цим фінансам?" — зауважив Зеленський.
Північна Корея переживає втрати.
Говорив Зеленський під час саміту і про війська КНДР в російсько-українській війні, і про те, що Захід має дати на це рішучу відповідь. Під час пресконференції український лідер заявив, що частина із 11 тисяч північнокорейських військовослужбовців уже брала участь у бойових діях, є втрати.
Проте Російська Федерація не має наміру зупинятися і планує залучити дедалі більше військових з Північної Кореї, вважає Володимир Зеленський. Він переконаний, що Захід повинен прийняти рішення і надати Україні можливість застосовувати свою зброю проти цілей на території Росії.
"Путін постійно стежить за реакцією міжнародної спільноти. На мою думку, наразі вона є недостатньою", — підкреслив український президент.
Стан духу європейських керівників
Саміт Європейської політичної спільноти є новим форматом зустрічей для політичних лідерів Європи. Ініціатором його створення став французький президент Еммануель Макрон у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Перший саміт відбувся в Празі, і з тих пір зустрічі проводяться двічі на рік. Цей форум слугує платформою для неформальних обговорень, які сприяють розвитку політичного діалогу та співробітництва.
Цього разу в Будапешті президент Франції звернувся до європейських лідерів, підкреслюючи важливість "критичного моменту" в історії на фоні переобрання Дональда Трампа на пост президента США.
"Чи прагнемо ми спостерігати за історією, створеною чужими руками: війнами, ініційованими Володимиром Путіним, виборами в Сполучених Штатах, вибором Китаю в технологічній чи торговій сфері? Або ж ми бажаємо створити власну історію? На мою думку, у нас є всі можливості для цього," -- зазначив Еммануель Макрон у своїй вступній промові.
Він також зазначав, що Європі необхідно забезпечити свою стратегічну автономію. Хоча Макрон не згадував конкретні країни, від яких залежить континент, було очевидно, що мова йде як про США, так і про Китай.
Крім того, на думку керівника Франції, континент повинен стати "всеїдним": це слід реалізувати не через агресію, а з метою забезпечення власної безпеки.
"Для мене це просто. Світ складається з травоїдних і м'ясоїдних тварин. Якщо ми вирішимо залишитися травоїдними тваринами, тоді м'ясоїдні тварини переможуть, і ми станемо ринком для них", -- цитує Макрона Politico.
Різноманітні реакції викликали заяви французького президента у Будапешті. Дехто висловив думку, що повторне обрання Трампа стало для Макрона свого роду "сенсом життя" як лідера, котрий прагне спрямувати Європейський Союз на більш самостійний курс, як у питаннях безпеки, так і в торгівлі.
Продовження підтримки України — це питання, яке також повинно бути в полі зору Європи, на думку президента Франції. "Об'єднані, ми стійкі у нашому бажанні відновити справедливий мир, на який має право український народ. Це є критично важливим для забезпечення тривалої безпеки та стабільності в Європі," — зазначив Макрон у своєму інстаграмі в день проведення саміту.
Схожі повідомлення та підтвердження про підтримку планували надіслати Києву й інші європейські лідери, як зазначає видання Politico. Проте не всі поділяють таку думку. Під час прес-конференції міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто висловив переконання, що Європа не зможе компенсувати підтримку, яку надають Сполучені Штати Україні.
"Вибори президента в США формують принципово нову реальність не тільки для Європи, але й для всього світу", — заявив угорський міністр закордонних справ.
Восьмого листопада в Будапешті 27 лідерів ЄС обговорюватимуть ризики відставання європейської економіки від американської та китайської.
#НАТО #Дональд Трамп #Європейський Союз #Європа #Агресія #Росія #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Українці #Володимир Зеленський #Президент України #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Республіканська партія (США) #Політик #Володимир Путін #Угорщина #Білий дім #Близький Схід #Північна Корея #Риторика #Саміт (зустріч) #2010 Президентські вибори в Україні #Агресивна війна #Зброя #Військовослужбовці #Крим #Франція #Міністерство закордонних справ (Україна) #Суверенітет #Мито (економіка) #Прага #Віктор Орбан #Будапешт #Еммануель Макрон #Президент Франції #Донецький вугільний басейн #Шарль Мішель #Прем'єр-міністр Бельгії #Рада Європейського Союзу #Бельгія #Міністерство закордонних справ
