
Що буде впливати на ціни та курс долара, РБК-Україна розповів фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
У 2025 році Україні прогнозується надходження приблизно 54 мільярдів доларів у вигляді зовнішньої фінансової підтримки. Це забезпечить можливість покриття бюджетного дефіциту без необхідності "друку" гривні, навіть з урахуванням збільшення витрат на оборону. На сьогоднішній день країна вже отримала близько 24 мільярдів доларів, а ще 30 мільярдів планується отримати до кінця року.
Які наслідки для економіки України можуть виникнути внаслідок зменшення зовнішньої фінансової допомоги від міжнародних партнерів?
Війна є надзвичайно витратним процесом, тому підтримка з боку партнерів має вирішальне значення. Навіть при запланованому обсязі допомоги, фактичні державні витрати зменшуються. Отже, їхній вплив на економічний ріст є негативним, тоді як саме приватний сектор сприяє цьому зростанню. У разі зменшення зовнішньої підтримки, і без того крихке економічне зростання ризикує перетворитися на спад.
- Які ваші очікування щодо рівня інфляції в Україні до кінця поточного року і в наступному?
Прогноз для індексу споживчих цін (ICU) становить 8.2% на кінець 2025 року, що є зниженням з попереднього прогнозу в 7.6% через незадовільні результати врожаю. Очікується, що інфляція поступово зменшуватиметься, що вже видно за даними червня та липня. Національний банк зможе злегка знизити облікову ставку в цьому та наступному роках. Проте, темпи зниження не будуть такими, як планувалося раніше, і повернення до цільового рівня НБУ в 5% наступного року виглядає малоймовірним через різке підвищення цін на послуги.
В якому діапазоні, на вашу думку, курс гривні до долара залишиться до завершення року, враховуючи прогнозовані обсяги фінансової допомоги та їх можливе зменшення? Чи матиме Національний банк можливість застосувати резерви для контролю за коливаннями курсу?
- До кінця 2025 року ми очікуємо курс на рівні близько 42,6 гривень за долар, а валютні резерви - понад 55 млрд доларів. Це дає Нацбанку достатній простір для утримання міцної гривні та згладжування можливих коливань. Якщо Україна отримає додаткові 10 млрд доларів допомоги, курс можна буде втримати стабільним і в наступному році, хоча у 2026-му резерви, ймовірно, скоротяться до 40-45 млрд доларів.
Які загрози для економіки найближчими 6-12 місяцями є більш суттєвими, і який вплив це матиме на ВВП у відсотковому співвідношенні: військові ризики чи помилки в економічній політиці?
На мою думку, військові ризики є найважливішим і найбільш істотним чинником, що впливає на економіку. Йдеться не лише про події на фронті, а й про загальні очікування — чи зможе Україна остаточно вирішити питання своєї безпеки, або ж залишиться під загрозою нових агресій. Ці аспекти мають значно більший вплив на інвестиційний клімат та споживчі настрої, аніж будь-які помилки в економічній політиці.
- Чи варто очікувати змін податків та тарифів? Наскільки це питання може бути в пріоритеті нової програми з МВФ?
Уряд має намір підтримувати низькі тарифи на комунальні послуги, і в умовах повномасштабної війни не слід очікувати їх значного зростання, що допомагає зменшити інфляційний тиск. Водночас, існує ймовірність поступового збільшення податкового навантаження. Це не обов'язково означає підвищення ставок, скоріше йдеться про розширення податкової бази та посилення механізмів збору податків, оскільки фіскальний дефіцит має бути зменшений.
- Якщо все піде за гіршим сценарієм, яким буде падіння ВВП - мінус 2-3%, чи ми говоримо про рецесію глибшу за 5%?
Прогноз Інституту соціально-економічних досліджень (ICU) на 2025 рік передбачає збільшення валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 2.5%, а у 2026 році – на 2.8%. Ми не прогнозуємо настільки негативних тенденцій, які б призвели до зниження на 5% або більше.
#Врожайність сільськогосподарських культур #Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Податок #Економіка #Україна #РБК-Україна #Економічне зростання #Міжнародний валютний фонд #Валовий внутрішній продукт #Економіка України #Клімат #Дефіцитні видатки #Золотовалютні резерви #Державні витрати #Рецесія