Що коїться в даний момент: курс долара стабілізувався, але ситуація залишається напруженою.
12 березня крива коливань курсу долара досягла максимальної позначки (курс НБУ був 43,97 грн) і зрушила в бік зниження. Нацбанк активно втрутився в ринок, відбулися активні валютні інтервенції.
"Можливо, він також застосував "вербальні інтервенції" – поспілкувався з представниками банків, – що призвело до поступового зниження курсів валют. Принаймні, їх вдалося стабілізувати", – коментує фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин.
Фото: facebook фінансовий аналітик Андрій Шевчишин
У Нацбанку були три сценарії дій, пояснює він. Коли на світовому ринку курс євро почав знижуватися відносно долара (бо зростання цін на енергоносії загрожує економіці Європи), він міг теж не змінювати вартість долара, а знижувати вартість євро до гривні. Євро б трохи просів у ціні, а долар залишився би без змін чи незначно виріс. Такий хід подій не вплинув би на інфляцію, дозволив би знизити тиск на ціни, навіть на паливо, бо ми імпортуємо його з Європи і чим дешевший євро - тим це вигідніше. Але євро для України - головний інструмент акцизних, митних зборів тощо, і якби курс євро значно впав, знизилися б і надходження до бюджету.
Тому НБУ зафіксував євро, а щоб курс відповідав світовому, почав підтягувати до нього вартість долара, і ми побачили його стрімке зростання. На світовому ринку, виходить, падає євро і росте долар, а на нашому - тільки долар зростає.
Існував також третій сценарій - Національний банк міг би паралельно трохи знижувати курс євро та поступово підвищувати курс долара, щоб врівноважити ринок. Припустимо, що курс EUR/USD знизився на 5%, тоді НБУ міг би зменшити курс євро на 2,5% і підвищити курс долара на 2,5%.
"Ця тенденція відповідала б світовій - сумарно все ті ж 5% коливання, але для українського ринку воно вийшло б незначним", - пояснює Шевчишин.
Зображення: пресслужба Національного банку України
Тобто ситуація цілком залежала від моделі поведінки, яку обирав регулятор. А він втрутився, коли курс долара досягнув критичних позначок, які вже змушували імпортерів переглядати імпортні ціни, і досить швидко почав намагатися стримувати його. А ще - вирішив трохи відпустити євро. Це дало можливість курсу долара знизитись і стабілізуватись.
Зараз ринок валют - спокійний. "Можливо, тому, що за плечима НБУ - понад 30 років школи стабілізації гривні, - говорить Михайло Колісник, професор Київської школи економіки, президент CFO Club Ukraine. - Допомагає те, що готівковий ринок не зачепив ажіотаж, немає паніки серед бізнесу і населення".
Отже, функціонує система керованої гнучкості: Національний банк України проводить інтервенції та контролює обстановку, маючи в наявності резерви на рівні приблизно 55 мільярдів доларів.
"Та стратегічно ситуація складна: через воєнні дії Україна імпортує значно більше, ніж експортує, - зауважує Колісник. - Якщо західну допомогу зупинити, то курс неодмінно поповзе".
Професор Київської школи економіки Михайло Колісник Впливають навіть чутки на обсяги європейської допомоги
"Наш ринок загалом живе в очікуваннях", - каже про вплив зовнішньої інформації Андрій Шевчишин. Тиждень тому деякі медіа дали інформацію, що країни Балтії та Північної Європи розглядають можливість надання Україні двосторонніх позик на суму 30 мільярдів євро для фінансування військових потреб. Це мав би бути запасний план на випадок блокування масштабної фінансової допомоги ЄС окремими країнами, що підтримав би платоспроможність України.
Єврокомісія, можливо, зможе переконати прем'єр-міністра Віктора Орбана зняти блокування рішення в обмін на зобов'язання досягти угоди з Україною щодо ремонту нафтопроводу "Дружба".
Сторони починають більш відкрито обговорювати свої зобов'язання. "Цей кредит стане важливим полегшенням для українського ринку, адже ми отримаємо надзвичайно потрібну 'подушку безпеки'", - зазначає фінансовий експерт. У власному бюджеті ресурсів вистачить лише до середини квітня або початку травня.
Але якщо квітневі вибори в Угорщині закінчаться перемогою партії Орбана або ж з ініціативою блокування допомоги Україні вийде, скажімо, прем'єр Словаччини, тоді НБУ доведеться переходити до непопулярних дій, щоб профінансувати видатки бюджету.
Зображення: EPA/UPG Віктор Орбан та Роберт Фіцо
Непопулярні дії - це емісія гривні через ОВДП: Національний банк України купує облігації, випущені Мінфіном, "друкуючи" для цього нові гроші. Це стимулює інфляцію та девальвацію, як у 2022 році, коли випуск облігацій держава використала для покриття видатків.
Або парламенту знадобилося б здійснити ревізію бюджетних витрат, що включало б їх скорочення та перерозподіл.
Конфлікт у Затоці переходить на новий етап - ринки готуються до нових сюрпризів.
Валютний ринок нині активно реагує на глобальні події, зокрема ситуація в Перській затоці безпосередньо впливає на курс євро та долара. Коли бойові дії почалися, ринки відкрилися в перший понеділок, і ми стали свідками різкого падіння євро, яке знизилося на 1,5% за один день. Це знецінення євро, у свою чергу, спричинило підвищення вартості долара.
Протягом двох тижнів курс стабільно зростав, і навіть за умов контролю над девальвацією це досить тривалий термін. Найголовніше, що ніхто не може сказати, коли це закінчиться, - зазначає Андрій Шевчишин. - Через це виникають спекулятивні настрої: деякі вже починають грати на курсі, імпортери побоюються, що гривня може ще більше знецінитися, тому намагаються швидше купувати товари. До того ж, серед населення спостерігається ажіотаж: всі прагнуть купити валюту, адже вона може подорожчати.
Яким чином може розвиватись дана ситуація?
"Базово - різких курсових стрибків не очікується, та слідкуємо уважно за подіями у Перській затоці. Все ще є надія, що війна, хоч і затяглася, не увійде в таку стадію, коли настане справжній дефіцит нафти", - каже Михайло Колісник.
Зображення: akcenty.com.ua Прогнози та рекомендації щодо економії коштів.
На даний момент обстановка в українських обмінниках повністю визначається кроками Національного банку України. З одного боку, НБУ контролює курс євро та стабільність бюджету, а з іншого — прагне запобігти надмірному зростанню інфляції. Якщо світова вартість євро продовжить знижуватися, НБУ не зможе уникнути необхідності підвищити курс долара.
Як забезпечити свій фінансовий добробут у 2026 році
"Можливо, курс досягне 45 грн, а євро, на мою думку, буде коливатися в районі 50 грн, ймовірно, зупинившись на рівні 49,5 грн," - висловив свою думку Андрій Шевчишин.
Протягом 2026 року курс триматиметься на рівні 44-46 грн за долар, може коливатися до 47-48, вважає Михайло Колісник.
"До завершення року гривня, ймовірно, зазнає деякої девальвації, і ми сподіваємося, що це буде контрольований процес, а не різке падіння (все залежить від розвитку ситуації в затоці)", - зазначає він.
Проте стратегічно ситуація в Україні має шанс на покращення, оскільки завдяки впровадженню дронів-перехоплювачів країну починають вважати важливим гравцем у світовій економіці.
Фото: Міноборони Дрон-перехоплювач Octopus
"Ми перетворюємося на країну, здатну створювати продукти найвищої якості у світі - і це, безумовно, одна з найбільш позитивних новин для курсу валюти," - зазначає професор КШЕ. В цілому, стабільний та обґрунтований валютний курс для держави формується тоді, коли її товари користуються постійним попитом на міжнародному ринку, а отримані прибутки дозволяють імпортувати необхідні ресурси, яких не вистачає в країні.
Українці, які мають зайві гривні та систематично купують іноземну валюту для збереження своїх заощаджень, можуть продовжувати це робити і в даний момент.
"Хоча долар переживає нестабільність через геополітичні ситуації, він залишається потужною світовою валютою," - зазначає Колісник.
Люди здобувають іноземну валюту через страх перед інфляцією, але в цілому панічних настроїв не спостерігається.
"НБУ прогнозує рівень інфляції до 7,5% на кінець року, я - песиміст і очікую 10-12%. Цього досить, щоб обрати долар або євро", - каже Колісник. Головні інфляційні ризики - події на фронті (більш-менш контрольовані), затримка зовнішнього фінансування (ЄС посилає позитивні сигнали).
"В енергетичному секторі існують певні виклики, і вкрай важливо, щоб ми в цей спокійний час не залишалися бездіяльними (не готуючись до наступної зими - Ред.)", - зазначає фахівець КШЕ.
Шевчишин рекомендує розподілити свої заощадження на різні активи. Сподіватися, що курс долара підвищиться в найближчі дні, щоб потім продати його, не є оптимальним підходом у даний час.
"Краще диверсифікувати вкладення, регулярно купуючи валюту і накопичуючи, оптимально - ще й розміщувати її на банківському депозиті або придбати валютні ОВДП, щоб гроші працювали", - говорить Шевчишин.
Зображення: dp.sfs.gov.ua ОВДП 'Військові'
Навіть за найкращого сценарію розвитку подій просто тримати заощадження у валюті - не дуже виграшно. Нехай Україна таки отримає 90 млрд євро допомоги на два роки, допомогу від інших партнерів, збереже політичну стабільність, стримає весняну кампанію росіян і війна у Перській затоці матиме обмежений негативний вплив. За таких умов курс долара все ж прямуватиме до прогнозованої позначки 45-46 грн (з незначними відхиленнями). Зараз курс - на позначці 44, отже, при зростанні до 46 дохідність буде доволі обмеженою - трохи менше 5% додасться у гривневому еквіваленті у тримачів заощаджень в доларах.
"Якщо ви вкладете гроші у гривневі облігації, які приносять 15% річних - нехай навіть віднімемо від них перший квартал, що вже минув - все одно можна отримати понад 11%", - розповідає аналітик. Тобто, маючи вдома суму в доларах, на кінець року отримаєте трохи менше 5% доходу, а з ОВДП - 11%. Валюту можна купувати для диверсифікації заощаджень, враховуючи коливання і ризики, при цьому гривня залишається досить привабливою, щоб купувати ОВДП.
"Від 50 до 70% капіталу слід інвестувати в ОВДП з прибутковістю понад 11%, а залишок витратити на купівлю валюти," - підкреслює Шевчишин, посилаючись на традиційні принципи інвестування.
Так чи інакше, поки триває війна, загального збідніння населення не уникнути. Воно відбувається з розшаруванням на категорії за достатком: з'являються як дуже багаті люди, так і прошарок тих, хто ледве стягує. Найкраще це розшарування ілюструє статистика Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, каже Шевчишин: наразі 76% усіх банківських вкладів припадають на менш ніж 5% населення.
#бюджет #Facebook #кредит #Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Європейський Союз #Європа #Імпорт #Україна #Європейська комісія #Облігація (фінанси) #Євро #Прем'єр-міністр #Угорщина #Словаччина #Північна Європа #Парламент #Девальвація #Валюта #Київська школа економіки #Віктор Орбан #Фонд гарантування вкладів фізичних осіб #Перська затока #Роберт Фіцо #Прибалтійські країни #Президент (державна посада) #Курс валют #Джерело #Нафтопровід «Дружба» #американський долар #«Український тиждень»
