Сергій Данилов: Перспектива з Криму: обстановка на півострові з паливом, підприємництвом, електропостачанням та настроями після нападів -- Блоги

Обзор текущих событий в Крыму: я взял короткое интервью, которое было записано для важной цели, и подготовил из него сжатое резюме для своего профиля в Фейсбуке.

Следующий текст представлен на языке оригинала.

Якщо хтось спробує применшити слова кримчанки, такі коментарі будуть видалені, а акаунт заблоковано. Якщо ж хтось почне стверджувати, що в Криму ВСІ негативні/проросійські/"так їм і потрібно" та інше – це також не буде прийнятно. Ось прямий вислів:

У Криму відзначено суттєві зміни на гірше, що стосуються постачання пального на автозаправних станціях, електрики, води та бізнес-середовища. Це призвело до відчуття безперспективності. Ціна бензину зросла з 70-80 ₽ за літр до 200-270 ₽, а черги на заправках досягають 5-7 годин. Клієнтам дозволяють заправити лише по 20 літрів. На чорному ринку ціни можуть сягати 350 ₽ за літр. Що стосується електроенергії, то її подають лише на кілька годин, після чого слідує перерва на 10-12 годин. У північних районах світло відсутнє більше ніж на 10 днів. Постачання води залежить від електрики, і її якість значно погіршилася останнім часом. Нестабільна напруга в електромережі негативно впливає на роботу побутових приладів, що призводить до їх поломок, зокрема пральних машин, холодильників, посудомийок, електроплит та кавоварок.

Багато підприємств опинилися у важкій ситуації. У сфері рекреації та громадського харчування, де сезонні коливання грають значну роль, багато з них змушені закривати свої двері. За межами південного узбережжя практично немає туристів, а більшість повернули авансові платежі, які були внесені ще навесні. Персонал або звільнили, або працює за зниженою оплатою — лише третину від звичної зарплати. Проте, є й постійні клієнти, які підтверджують свої плани на відпочинок у серпні.

Мій знайомий, який володіє мініпансіонатом на 30 номерів біля моря, до середини липня не зміг прийняти жодного туриста. Кафе в сусідньому селі працювало до 10 липня, після чого закрилося. Багато магазинів наразі зазнають збитків через нестачу продуктів та зростання цін на закупівлю. Особливо важко з продуктами, які потребують охолодження. Нещодавно ми порівняли ціни, і в Краснодарському краї продукти виявилися дешевшими в 1,5-2 рази. Постачальники відмовляються доставляти товари до Криму через побоювання щодо дронів та брак пального.

Бізнес або припиняє свою діяльність, або сподівається на покращення ситуації. Найбільші втрати зазнали ті, хто вкладав кошти у виробництво та продаж продуктів харчування. Величезні обсяги товарів йдуть на утилізацію: наприклад, на фермі в Бахчисарайському районі, де вирощували осетрину, зіпсувалося 12 тонн риби. У Джанкої на ринку через проблеми з електропостачанням викинули 15 тонн м'яса, а щоденні витрати на паливо для генератора складають близько 50 тисяч рублів. Купівельна спроможність населення істотно знизилася, а асортимент товарів у магазинах, що ще працюють, значно зменшився.

Основна проблема в повсякденному житті полягає в періодичних відключеннях електроенергії та водопостачання. Щоб забезпечити роботу генератора, доводиться купувати бензин, що обходиться приблизно в 10-15 літрів на три дні, що призводить до додаткових витрат у розмірі 30-45 тисяч рублів. Також інтернет працює дуже нестабільно, тому необхідно інвестувати в безперебійне живлення, яке коштує близько 100 тисяч рублів.

Неясно, яким чином відбуватиметься навчання — в класі чи онлайн?

Практично кожної доби, ночами чути звуки дронів і стрілянина МВГ. Люди спочатку панікували, зараз уже трохи звикли. У літніх людей бувають панічні атаки. Удари завдаються по військових та інфраструктурних (електропідстанціях, залізниці) об'єктах. Житлова забудова страждає лише від уламків та випадкових падінь

З сусідами ми частіше обговорюємо повсякденні труднощі — чутки про постраждалих, ціни на товари та можливі майбутні зміни. Люди намагаються уникати відвертих бесід про нальоти та їхні причини. Важко знайти когось, кому можна довіряти, навіть серед тих, хто знайомий багато років.

Реакція влади на надзвичайну ситуацію трансформувалася за останній місяць від "потерпіть", "невдовзі все буде добре", "все під контролем", до визнання, що криза затягується і коли настане нормалізація, невідомо. Влада демонструє некомпетентність в управлінні комунальним господарством, ліквідації наслідків НС, охороні громадського порядку, справедливому розподілі ресурсів. На паливну та енергетичну блокаду з боку ЗСУ накладається інформаційна блокада російської влади. Думаю, що причина, у неготовності до ситуації, відсутність політики та каналів інформації, здатних переконливо донести до людей корисну інформацію. І мені здається, що влада не розуміє, що відбувається, наприклад абсолютно непомітна підготовка до зими. Натомість тривають (!) дорогі роботи з благоустрою - ремонтують цілком нормальні покрівлі цілими кварталами, витрачаючи сотні млн.₽, сотні млн руб на інший благоустрій. Думаю, що місцева влада завдає більшої шкоди міському господарству, ніж українські дрони

Нинішні удари ЗСУ - це абсолютно вдала та доречна відповідь на агресію.

Антиросійські виступи малоймовірні з огляду на інертність кримчан. На мітинги звикли ходити за гроші або за наказом, якщо залежні бюджетники, ідейних захисників росії дуже мало. Терпітимуть, лаятимуться в курилках, на кухнях. Відвойовувати Крим, гадаю, не доведеться, оскільки неможливість його захищати стане очевидною при домінуванні в небі, що вже відбувається і швидше за все посилюватиметься. Блокада унеможливить постачання, насамперед, армії. Військові будуть змушені його залишити, за ними поїдуть понаєхі і колаборанти. Дехто спробує залишитися. Пропаганда (навіть у школі!) лякає бендерівськими карателями, які тільки і мріють різати власників російських аусвайсів. Але кримчани вже жили за України і часто в побуті згадують ті часи. Думаю, що буде краще, якщо повторитись сценарій 2014 року, тільки навпаки.

Не спостерігаю жодних реальних ресурсів, які були б готові боротися "до останнього" за Росію.

Спочатку говорили, що скоро налагодитись і "все буде добре". Потім був період мовчання. За тим пішли заяви про "підлих нацистів", і що важко воювати з усім західним світом і протистояти НАТО. Припинення продажу палива населенню виявило слабкість влади у вирішенні питань постачання і нехтування інтересами населення Криму. І нарешті, показало вміння та бажання використовувати будь-який ажіотаж для отримання корупційної вигоди для себе. Можна сказати, зараз у Криму спостерігається параліч місцевої влади. З настанням осінньо-зимового періоду це стане ще очевиднішим.

Рано чи пізно катастрофічна нестача води призведе до серйозних наслідків для економіки, сільського господарства, туризму та демографічної ситуації в Криму. Життєві умови стануть такими, що значна частина населення не зможе залишитися в регіоні. Крим ризикує стати порожнім. Енергетична та ресурсна блокада лише прискорить цей процес.

Найскладніше для людей стало після відключення стабільного електропостачання. Не було і немає достовірної інформації щодо відновлення енергопостачання. Без цього не можна вести бізнес, планувати особисте життя. Залишатися у Криму чи евакуюватися? Вивозити дітей чи їхати всім? Федеральній владі начхати на долю Криму та його людей.

Велика, ватна частина населення, деморалізована. Почуваються обдуреними і покинутими. Деякі їдуть до середньої полоси росії, багато перебираються на Кубань, Ставропілля. Чиновники купують житло на материку. Цей процес почався ще в 2014 році, у 2022-2023рр.р. продовжився, а зараз ще прискорився. Проукраїнські кримчани теж їдуть - в Україну і далі в Європу та Америку. Ці не шкодують, що поїхали. Щодо ставлення до ударів ЗСУ по Криму, думки різко розділилися. Ватники різко засуджують, проукраїнські - радіють, думають, що така кампанія призведе до повернення Криму до складу України. Є, звичайно, "болото", які пояснюють останні події тим, що йде війна. І кожна сторона використовує всі засоби, які у них є. Всі розуміють, що реально Росія втрачає контроль над "островом". Ходить жарт, що - кримчани ніколи так погано не жили, як за президента Зеленського, але особливо при Трампі. Люди в сум'ятті. Дехто категорично не хоче говорити на ці теми. Вважають, - будь що буде, від нас нічого не залежить, а небо не впаде, якось усе само собою вирішиться.