Шпигунська діяльність на користь Росії. Які секрети Бундесверу розкрила Ілона В.?

Флоріан Фладе (Florian Flade) - німецький журналіст-розслідувач, який займається питаннями спецслужб і шпигунства для телерадіокомпаній WDR, NDR та газети Süddeutsche Zeitung. DW поговорила з ним у подкасті "Геофактор" про затримання наприкінці січня 2026 року ймовірної російської шпигунки в Берліні.

Випадок Ілони В. виглядає надзвичайно цікавим. Ця 56-річна німецька громадянка українського походження мала значні контакти у політичних і військових колах Берліна. Під час одного з заходів їй вдалося підійти впритул до канцлера Фрідріха Мерца та президента України Володимира Зеленського. Які деталі відомі про цю жінку?

Флоріан Фладе: Ілона В. дійсно була надзвичайно активною у галузях економіки, політики та лобістської діяльності. Вона володіє власною політичною консалтинговою фірмою. Окрім цього, вона керує громадською організацією і є членом правління клубу міжнаціонального порозуміння, включаючи співпрацю з Росією. Здається, що в останні роки вона відвідувала безліч заходів у Берліні. Ця фотографія стала справжньою сенсацією. На ній вона сидить поруч із Фрідріхом Мерцом і Володимиром Зеленським під час події в грудні 2025 року. Важливо зазначити, що на той момент вона вже була під наглядом влади. За нею проводилося спостереження, в тому числі на цьому заході. Слідчі жодного разу не вважали, що ця жінка може становити реальну загрозу.

Наскільки вас здивувала ця фотографія?

Я не був здивований - радше, вражений. Якщо вона справді була російською агенткою, то їй вдалося потрапити на такі заходи й підійти так близько до Мерца та Зеленського. Так, з погляду розвідки та спецслужб, звісно, цінно мати когось, хто може обертатися в цих колах. Вона цікава особистість. Ілона В. приїхала до Німеччини в 1997 році. Народилася в 1969 році в Дніпропетровську (назва українського міста Дніпро до декомунізації. - Ред.) в Україні, яка тоді була частиною СРСР. І протягом останніх 10-15 років вона дуже активно оберталася в цьому середовищі, між економікою, політикою та лобізмом. Вона знала людей, пов'язаних із військовими з Бундесверу. А ще, вона мала прямі контакти з двома чоловіками, які працювали в міністерстві оборони (Німеччини. - Ред.). Вони також вважаються підозрюваними в цій справі. У цих людей також було проведено обшук (...)

Проте їх не спіймали.

Ні. Слідчі вважають, що Ілона В. ймовірно отримувала дані від цих чоловіків — зокрема, секретну інформацію про військові проекти, дрони та підтримку України, яку вона, можливо, потім передавала російським спецслужбам.

Вона керувала лобістською фірмою. Проте як виникла її зацікавленість у сфері озброєнь? Вона отримала диплом інженера. Які ще факти відомі про неї?

Є люди, які зустрічалися з нею і розповідають, що ця жінка вміла вести найрізноманітніші розмови, тобто дуже цікавилася різними темами, але водночас була й експерткою, могла дуже компетентно висловлюватися щодо багатьох тем. З нею можна було обговорювати професійні, технічні, економічні аспекти. Вона справді дуже добре зналася на цих питаннях. І вона була, очевидно, дуже чарівною, симпатичною особистістю.

Чи вона видавалася українкою?

Іноді вона видавала себе за українку, але, ймовірно, також брала участь у заходах, представляючись як росіянка. Таку інформацію надали свідки, які зустрічали її десять років тому. Проте, ми не можемо стверджувати це з упевненістю. Її адвокат наразі не бажає коментувати звинувачення та деталі справи.

У чому конкретно її обвинувачують?

Цю жінку підозрюють у діяльності шпигунства. Вважається, що вона нібито співпрацювала з російськими спецслужбами, зокрема, з військовою розвідкою ГРУ. Як стверджують джерела, її куратором був заступник військового аташе російського посольства в Берліні.

Чи змогла вона що-небудь з'ясувати?

Слідство поки що не має конкретної інформації про таємничий документ, який змінив власника. Проте ця жінка безумовно могла дізнатися багато. Її оточення – це коло людей, пов'язаних з оборонною промисловістю, Міністерством оборони, економічними структурами та лобістами. Іноді мова йде не про конкретні секрети, а про звичайні чутки. Це може бути інформація, яка дозволяє здійснювати шантаж.

Вона заперечує звинувачення?

Насправді, нам не відомо, щоб вона досі дала розлогі свідчення слідчим.

Яка інформація відома про двох чоловіків, які раніше працювали в міністерстві оборони і з якими вона підтримувала зв'язок?

Це двоє осіб, яких вона, ймовірно, знала вже протягом кількох років. Один з них нещодавно вийшов на пенсію, лише минулого року. Він працював у сфері протоколу, організовуючи прийоми та закордонні поїздки міністра оборони. Інший чоловік давно залишив міністерство оборони; він також був членом клубу Ілони В. і займався питаннями, пов'язаними зі збройовим лобі. Цей чоловік обіймав ряд цікавих посад у Бундесвері, зокрема, керував військово-технічною службою, що займається аналізом озброєнь та підготовкою технічних експертиз.

У посольстві Росії її потенційним співрозмовником виявився Андрій М., заступник військового аташе, який після затримання Ілони В. був депортований з країни. Яка інформація про нього є доступною?

Андрій М. прибув до Німеччини в листопаді 2023 року. Він один із тих, хто був відправлений знову після масового вислання російських дипломатів, серед яких були і співробітники спецслужб, які діяли під прикриттям. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну з Європи було вислано більше 400 осіб. Андрій має військову освіту і є кадровим військовим, який проходив підготовку в тому ж закладі, що й спецпризначенці. Імовірно, він навчався в Москві в академії, де також готують кадри для ГРУ (Головного управління розвідки Генштабу РФ). Здається, він дійсно був акредитований у Німеччині під своїм справжнім ім'ям. З осені 2023 року він підтримував зв'язок з Ілоною В. і, напевно, виконував роль її куратора, оскільки, ймовірно, неодноразово зустрічався з нею. Проте, знадобився певний час, щоб зібрати достатньо доказів для видачі ордера на арешт.

Однак Андрію М. повинно було стати очевидним, що за ним ведеться спостереження. Чому ж вони вирішили зустрітися наживо, замість того щоб обмежитися обміном електронними листами?

З одного боку, я вважаю, що це може відбуватися й у цифровому форматі. Проте зустрічі продовжувалися. Наприклад, Ілона В. нібито одного разу супроводила Андрія М. або, точніше, сприяла йому в участі в заході під вигаданим псевдонімом.

Який захід відбувся?

Мені стало відомо, що на цьому заході дійсно були присутні представники економічної сфери, зокрема й оборонної промисловості. Відомо, що Андрій М. з'явився не як співробітник російського посольства чи військовий аташе, а під іншим ім'ям, і, як стверджують, Ілона В. допомогла йому в цьому. Чому він обрав таку тактику? Ймовірно, тиск на російських шпигунів значно зріс, особливо тут, у Берліні, в посольстві. Їм необхідно отримувати інформацію, і, можливо, зараз вони співпрацюють з людьми, з якими раніше не мали справи, оскільки ті могли бути надто помітними або ризик викриття був надто великим. Вважаю, що вони стикаються з певними труднощами: чисельність їхнього персоналу зменшилася, а потреба в отриманні інформації залишається такою ж актуальною.

Яка ймовірність того, що Ілона В. буде засуджена? Чи має вона шанси на обмін, подібно до Красікова, вбивці з Тіргартена?

Звісно, існує ймовірність, що її можуть засудити. У випадку звинувачення у шпигунстві, вона ризикує провести багато років у в'язниці. Нещодавно закони стали більш жорсткими стосовно агентів, які співпрацюють з іноземними розвідками. Це сталося внаслідок введення мінімального терміну покарання за цей злочин, що дозволяє кваліфікувати його як особливо тяжкий або тяжкий, а також полегшує німецьким спецслужбам передачу інформації до судових органів і поліції.

Раніше цього не було. Це було складно, тому що шпигунство не переслідувалося так суворо. У минулому були випадки, коли справи закінчувалися умовними термінами. Наприклад, молодий чоловік, науковий співробітник університету в Аугсбургу, нібито передавав Росії інформацію про європейські ракетні програми. І, мабуть, отримував за це гроші. І попри те, той чоловік отримав умовний термін.

Федеральний уряд Німеччини вже погодився випустити з в'язниці та обміняти навіть найманого вбивцю. Тобто, якщо хочете, він зробив себе вразливим для шантажу. Тепер питання в тому, якою є ціна Ілони В. для Москви та Кремля? Чи справді вона агентка, заради якої варто запропонувати обмін? Є громадяни Німеччини, які перебувають в ув'язненні в Росії і яким висунуто обвинувачення в шпигунстві та диверсіях. Є люди, яких можна було б обміняти, запропонувати на обмін. Моє передчуття каже, що в цьому разі цього не станеться, бо, ймовірно, Ілона В. все ж таки не була такою вже високопоставленою шпигункою.

Чи отримувала Ілона В. фінансові кошти?

Не існує жодних підтверджень того, що вона отримувала фінансові кошти. Як повідомили мені детективи, доказова база відсутня. Проведене розслідування не виявило фактів переказу грошей.