Штучний інтелект та стратегічний документ України: Яким чином досягти лідерства?

Відтоді, як майже шість місяців тому було опубліковано урядовий документ, відомий як "Біла книга з регулювання ШІ в Україні: бачення Мінцифри. Версія для консультацій" (БК ШІ), автори цього аналітичного матеріалу представили власну концепцію регулювання технологій штучного інтелекту (ШІ) в Україні.

У передмові до БК ШІ міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров причиною її появи назвав небезпеку "стрімкого розвитку штучного інтелекту та його потенційного впливу на права людини". Скажу відверто, що така теза державного діяча рівня міністра трохи здивувала, оскільки про цю небезпеку в світі було відомо задовго до літа 2024 року. І якщо саме ця небезпека була причиною появи БК ШІ, то Україна з її публікацією вже запізнилася.

Так, Ілон Маск іще 2014 року називав штучний інтелект "нашою найбільшою екзистенційною загрозою". В аналітичному центрі RAND Corporation 2017 року попереджали про "ризики упередженості та помилок штучного інтелекту".

У тексті міністра Федорова зазначається, що був розроблений підхід, "який реагує на виклики без запровадження обов'язкового регулювання протягом найближчих двох-трьох років". Два-три роки! Чи справді громадяни України повинні так довго чекати на реакцію держави на "швидкий розвиток штучного інтелекту", який може мати незворотні негативні наслідки для їхніх прав?

Вважаю, що автори БК ШІ, ймовірно, не звернули уваги на нещодавні експертні оцінки багатьох фахівців, зокрема Йошуа Бенгіо, професора комп'ютерних наук у Монреальському університеті, засновника та наукового керівника Інституту штучного інтелекту Міла-Квебек, а також старшого наукового співробітника та співдиректора програми "Навчання в машинах і мозку" в Канадському інституті перспективних досліджень. Він зазначив: "Потужні технології, особливо штучний інтелект, можуть бути легко використані державами для посилення своєї влади через різноманітні методи спостереження, такі як камери та контроль за онлайн-дискурсом, а також завдяки механізмам контролю на основі ШІ, включаючи поліцейську діяльність та військові системи. Звичайно, занепад демократичних цінностей пов'язаний із погіршенням становища прав людини. Більш того, надлюдський штучний інтелект може надати безпрецедентну владу тим, хто ним управляє, будь то окремі особи, компанії чи держави, що може загрожувати демократії та стабільності на міжнародній арені."

А тепер, власне, про зміст БК ШІ в межах запропонованих консультацій. (Цікаво, що автори попередили: БК ШІ "не є аналітичним документом публічної політики в розумінні Закону України "Про правотворчу діяльність").

Відповідаю: безумовно, це так! Чому? Тому що в країнах, які займають провідні позиції у сфері розробки та впровадження штучного інтелекту, подібні документи вже давно існують. Важливо зазначити, що після їх появи з'явилися й інші, які, на відміну від матеріалів рівня "Білої книги", є або юридично обов'язковими, або мають реальні рекомендаційні функції, або якимось чином стимулюють зміни в поведінці зацікавлених сторін.

Те, що українська БК ШІ взагалі з'явилася в червні цього року, можна назвати важливим інтелектуальним результатом. Але не можна сказати, що вона з'явилася вчасно в країні, яка претендує на місце серед лідерів розвитку ШІ.

Перші сторінки цього документу присвячені висвітленню результатів соціологічного опитування, яке вивчає ставлення українських громадян до штучного інтелекту.

Одразу зазначу, що відведення значної частини дорогої площі тексту під презентацію соціологічного опитування виглядає нераціональним і взагалі не зустрічається у відомих нам зразках Білих книг, виданих в інших країнах. На мою думку, достатньо було надати гіперпосилання на його текст в Інтернеті. Поставлені запитання виглядають банальними навіть для опитувань про ставлення до ШІ, які проводилися років десять тому. Який, наприклад, наслідок для визначення державної політики 2024 року мають відповіді про поінформованість громадян України щодо використання ШІ в пилососах? До речі, опитування проводили лише в містах, де мешкає більш як 50 тисяч жителів.

Замість цього, в Інтернеті доступні результати як великих загальних опитувань, так і анкетувань, що стосуються дуже специфічних тем.

У січні 2024 року стали відомі результати масштабного опитування, організованого Google спільно з Ipsos, яке охоплювало понад 17 тисяч респондентів з 17 країн. Ці дані лягли в основу звіту під назвою "Наше життя з штучним інтелектом".

Глобальне опитування громадської думки щодо штучного інтелекту (GPO-AI) вивчило думки про ШІ 23 882 респондентів у 21 країні. Результати цього опитування розкрили різне та специфічне ставлення до використання ШІ, а його теми включають втрату роботи, діпфейки та державне регулювання.

Згодьтеся, що дані, отримані в результаті опитувань десятків тисяч людей з багатьох країн на чотирьох континентах, містять значно більше інформації та важливих аспектів, пов’язаних із штучним інтелектом, ніж результати опитування 1200 осіб в одній країні. Це може стати цінним джерелом для аналітичного документу, який слугуватиме основою для розробки державної політики на майбутнє.

Назва одного з початкових розділів книги "Сфера оборони — поза регулюванням" говорить сама за себе. Цей підхід неодноразово підкреслювали представники уряду. Я вже звертав увагу на цю позицію міністерства на початку року і повністю з нею згоден. Однак, хотів би внести одне важливе уточнення: оборонна сфера є лише однією з частин загальної системи безпеки.

Щодо пропозиції авторів звернутися до міжнародного гуманітарного права, я висловлюю обережну згоду, проте варто зазначити, що термін "військовий ШІ" зазвичай асоціюється з поняттям "право збройних конфліктів". На сьогодні вже існують детальні дослідження та численні рекомендації в цій сфері, про які в БК ШІ не згадується. Тут йдеться не лише про технічні аспекти, а також про процес ухвалення рішень.

У наступному розділі під назвою "Взаємозвʼязок з іншими сферами права" вперше висловлюється намір "просуватися в напрямку ухвалення загального та комплексного законодавства на завершальному етапі нашої стратегії". У цій секції йдеться про можливе приєднання до Регламенту ЄС щодо штучного інтелекту, який вступив в силу влітку цього року.

Водночас висловлено думку, що "деякі соціальні зв'язки, на які може вплинути штучний інтелект, повинні регулюватися відповідними секторальними законами". Далі зазначається: "Це питання є малозначущим, особливо у випадках, коли сценарії або методи застосування ШІ відіграють другорядну роль у контексті визначення правових наслідків такого використання".

З наведених цитат можна зробити висновок, що розділ Білої книги, присвячений регулюванню штучного інтелекту, є найменш розробленим, недосить чітким та доволі заплутаним. Намір авторів ввести Акт про штучний інтелект на другому етапі (через два-три роки) виглядає малоймовірним. Брак згадок про будь-які приклади "секторального законодавства", а також відсутність актів державних регуляторів чи документів у форматі настанов і рекомендацій свідчить про нерішучість авторів у питанні того, які конкретні нормативні акти можуть слугувати основою для такого регулювання в найближчій перспективі.

Розплутати цю проблему може допомогти досвід наших стратегічних партнерів. Рекомендую звернути увагу на висококласний державний документ, опублікований у березні 2023 року Департаментом науки, інновацій і технологій уряду Великої Британії під назвою "Інноваційний підхід до регулювання штучного інтелекту". Цей документ містить десятки прикладів того, як можна оперативно й ефективно застосовувати різні види регулювання без необхідності ухвалення законів парламентом. Лише посилань на вже чинні документи він містить більш як 150. Це -- клондайк актуальної та корисної інформації стосовно регулювання ШІ.

У Сполучених Штатах було впроваджено дещо інший підхід. Минулого року президент Байден підписав Виконавчий указ, присвячений безпечному, захищеному та надійному розвитку й використанню штучного інтелекту (обсягом 110 сторінок), що включав близько 200 завдань для різних урядових структур стосовно їхніх обов'язків у регулюванні певних аспектів ШІ.

30 жовтня 2024 року адміністрація Байдена-Гарріс опублікувала інформаційний бюлетень, в якому підбито підсумки року з моменту видання історичного указу щодо штучного інтелекту. У цьому документі детально описані всі дії, реалізовані федеральними органами відповідно до виконавчого указу президента Байдена, що налічують понад сто пунктів. Список містить виключно ті заходи, для яких не було необхідно прийняття нових законів.

І нарешті в жовтні 2024 року в Білому домі було оприлюднено Меморандум про зміцнення лідерства Сполучених Штатів у галузі штучного інтелекту; використання штучного інтелекту для досягнення цілей національної безпеки; сприяння безпеці, захищеності та надійності штучного інтелекту -- також із величезною кількістю конкретних доручень. І знов-таки рекомендую ознайомитися з ним, щоб отримати необхідний досвід у регулюванні саме штучного інтелекту і саме юридичними інструментами, які не є законом.

Автори відверто зазначають: "Ця ціль логічно випливає із базового розуміння розробників підходу та авторів цієї Білої книги щодо необхідності застосування такого підходу до регулювання, який не тільки не завдаватиме шкоди розвитку бізнесу та інноваційним продуктам у сфері ШІ, але й допоможе українському бізнесу виходити на міжнародні ринки".

Визначена мета є надзвичайно практичною і, на жаль, сформульована значно більш обмежено, ніж у подібних матеріалах, опублікованих в інших країнах. Важливо інтегрувати бізнес-інтереси з аспектами відновлення та розвитку економіки України після війни. Ключовими термінами в британському документі, на який я посилався раніше, є "економіка" та "промисловість".

Це ж саме стосується й розширення палітри інструментів впливу з боку державних регуляторів. Наприклад, зовсім не згадано про можливу роль такого важливого державного органу, як Антимонопольний комітет України.

Рекомендую ознайомитися з принципами управління конкурентними ринками штучного інтелекту та захисту прав споживачів, які були представлені Управлінням з питань конкуренції та ринків Великої Британії. Читайте більше тут.

Текст цього розділу, хоча й написаний коректно, виявляється доволі тривіальним і не відображає всієї складності ризиків, пов'язаних із можливими порушеннями прав людини, що зафіксовані в численних джерелах українською та англійською мовами. На жаль, у ньому представлені лише базові приклади дискримінаційних порушень. Для більш комплексного розуміння сучасних випадків порушень прав людини я рекомендую ознайомитися з виданням Oxford University Press 2023 року під назвою "Artificial Intelligence and Human Rights". Ця книга, що налічує 688 сторінок, містить детальний юридичний аналіз впливу штучного інтелекту на різноманітні аспекти прав людини, розглядає тематичні дослідження, які охоплюють права першого, другого та третього покоління, і наводить приклади ризиків, що виникають з появою нових технологій ШІ.

У кінці цього розділу зазначається, що "для захисту громадян від потенційних ризиків і забезпечення прав людини під час взаємодії з штучним інтелектом виникає необхідність у створенні обов'язкового та комплексного правового регулювання, яке буде запропоноване на другому етапі нашого підходу". Проте далі в тексті стверджується, що цей другий етап відбудеться приблизно через два-три роки, з чим я категорично не можу погодитися. Порушення прав людини можуть відбуватися вже сьогодні. Тому термінова конкретизація законодавчих норм, що регулюють захист прав людини, є не лише необхідною, а й здійсненною у найближчому майбутньому.

У цьому розділі тексту міститься обмаль змістовних висловлювань. Здається, що його основна мета полягає виключно в політичній пропаганді, а основна ідея зводиться до одного речення: "Зважаючи на різні точки зору щодо регулювання штучного інтелекту в ЄС та загального підходу ЄС до цифрової політики, автори запропонованої стратегії не вважають морально виправданим перешкоджати реалізації мети українського народу — вступу до ЄС, зокрема шляхом введення норм, що суперечать або не відповідають законодавству ЄС, лише для того, щоб забезпечити певному сектору нашої цифрової економіки економічні вигоди".

Наступний розділ БК ШІ включає безліч обнадійливих ідей для втілення концепцій, представлених у першому розділі. Ці ідеї охоплюють різноманітні інструменти та потенційні програми, подібні до тих, що успішно функціонують у інших країнах. Однак варто зазначити, що БК ШІ не надає жодних конкретних термінів або списку державних установ, які змогли б реалізувати запропоновані заходи.

Практично всі пропозиції виглядають цікавими та перспективними, якщо не брати до уваги виклики, пов’язані з їх реалізацією – адже досягти хоча б 25% виконання може бути складно. Щоб зрозуміти обсяг організаційних зусиль, які потрібні, я рекомендую читачам ознайомитися з текстами британської Білої книги щодо штучного інтелекту, а також з вражаючими указами президента Байдена про ШІ та звітами про їх реалізацію (всього за рік). Після цього спробуйте знайти в доступних джерелах інформацію про хоча б п'ять ініціатив з регулювання ШІ, які були втілені в Україні після публікації Білого книги.

Для того, щоби цей проєкт було реалізовано, потрібен лідер із діловими якостями міністра Федорова, який би займався виключно цим проєктом. Однак під час війни міністр Федоров має шалений обсяг роботи, пов'язаної з війною. Тому що тягне. Але один у полі не воїн.