Яка сума бракує українському бюджету у 2025 році?

Знову є загроза бюджетної "діри" через ріст оборонних витрат - йде пошук джерел для можливого її латання

Очікується, що однією з основних тем для обговорення під час роботи місії МВФ в Україні стануть можливі зміни до Державного бюджету. Незважаючи на те, що щомісяця бюджетні надходження перевищують заплановані показники, витрати, зокрема на оборону, можуть виявитися недостатніми. Аналітики оцінюють дефіцит коштів у значну суму — від 200 до 500 мільярдів гривень. Яким чином можна знайти такі великі додаткові ресурси?

Перенесення витрат з кінця року: які наслідки це матиме восени?

Перші ознаки того, що Україні в 2025 році знову знадобиться збільшити бюджет на кілька сотень мільярдів гривень, виникли ще на початку квітня. Тоді експерти обережно оцінювали додаткові фінансові потреби в 200 мільярдів гривень, оскільки коштів на оборону, зокрема для виплат військовослужбовцям, до кінця року може не вистачити. Наразі ж деякі фахівці вважають, що для покриття бюджетних "дірок" буде потрібно принаймні вдвічі більше коштів.

Суть справи полягає в тому, що Міністерство оборони постійно перевищує свої фінансові плани. У зв'язку з невизначеністю щодо американської військової підтримки, ми змушені все більше покладатися на власні ресурси при придбанні зброї та боєприпасів. Це призводить до необхідності перерозподілу наявних коштів відповідно до актуальних потреб. В результаті, щоб своєчасно розраховуватися з нашими військовими, за деякими даними, як і минулого року, спостерігається тенденція до перенесення виплат з останніх місяців року на початок. Тобто, кошти, заплановані на кінець року, "активуються" вже сьогодні. Офіційно цю інформацію, однак, не підтверджують.

Нагадаємо, те ж саме відбувалося й минулого року. Тому восени довелося вносити зміни до бюджету, переглядаючи витрати за деякими статтями, нарощувати внутрішні запозичення, та врешті підвищити податки.

Згідно з висловлюваннями деяких народних обранців, попри рекомендації експертів Світового банку та Міжнародного валютного фонду щодо потенційного підвищення ставки ПДВ, шанси на прийняття такого рішення залишаються мінімальними. Проте, все ж потрібно буде знайти нові джерела фінансування. Де і як це можна зробити?

1. Перевиконання плану надходжень від податків та від НБУ

Частково вирішити проблему нестачі фінансів, очевидно, вдасться завдяки перевиконанню доходів державного бюджету - принаймні, що стосується надходжень від Податкової служби (з Митницею ситуація традиційно трохи складніша). У першому кварталі податкові надходження перевищили план на 46 мільярдів гривень. У квітні до цієї суми додалося ще 10,4 мільярда, що покращило показники.

"Тенденція до суттєвого перевиконання плану бюджетних надходжень доволі стійка. Бюджет перевиконується і за надходженнями від податку на доходи фізичних осіб (завдяки підвищенню військового збору), і акцизних, і деяких інших податків. Динаміка за перший квартал настільки серйозна, що, як на мене, йдеться про суми, співставні із ймовірними додатковими витратами. Тому не виключаю, що в межах майбутніх бюджетних змін держава просто вирішила скерувати додатковий ресурс на оборону", - каже в коментарі Укрінформу виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Він вірить, що перевищення запланованих показників буде таким же значним або навіть більшим у найближчі місяці. Проте, враховуючи ймовірність загострення обстановки на фронті, жодна особа не може дати гарантій на це в даний момент.

Цього року також спостерігається зростання відрахувань прибутку від Національного банку. У квітні та травні на бюджетні рахунки вже було переказано 84,2 мільярда гривень. Для порівняння, річний план надходжень, визначений актуальною версією бюджету на 2025 рік, становить лише 63,9 мільярда гривень.

2. Можливості внутрішніх запозичень та оподаткування банків

Традиційним джерелом поповнення державної скарбниці, певно, буде нарощування обсягів внутрішніх запозичень через випуск ОВДП. Незважаючи на те, що частина політиків та експертів уже давно говорить про нібито вичерпання відповідних резервів, інтерес до українських цінних паперів з боку банків та інших юридичних осіб зберігається, а з боку населення - помітно підвищується. Сприяє цьому висока прибутковість облігацій внутрішньої державної позики на тлі відносної валютної стабільності.

"Тенденція до збільшення обсягів інвестицій фізичних осіб в ОВДП дедалі помітніша. Передовсім, у гривневі цінні папери, адже їх дохідність 16-17% річних і цей дохід не оподатковується. Той, хто "скуштував" такий інструмент, нарощує обсяги інвестицій. Нині на руках у "фізиків" ОВДП номіналом приблизно 92 мільярди гривень", - каже у коментарі Укрінформу президент Інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

Він передбачає, що до літа сума інвестицій населення в облігації внутрішньої державної позики досягне 100 мільярдів гривень.

Також він знову не виключає рішення про додаткове оподаткування банків податком на прибуток за підвищеною ставкою. Адже банки, за оцінками Козака, продовжують отримувати надприбутки.

"Єдине, що їх обмежує, - це те, що держава два роки поспіль оподатковує банки податком на прибуток за ставкою 50%. Схоже, що й наприкінці цього року держава може ухвалити таке рішення. Ми ж пам'ятаємо, що 2023 року, коли вперше вдалися до такого кроку, наголошували, що він одноразовий. У 2024-му сказали, що це треба зробити ще раз, але востаннє...", - каже економіст.

3. Продовження роботи над зменшенням тіньової економіки.

Проте, експерти оцінюють, що в результаті використання цих джерел Україні вдасться акумулювати лише близько 150-180 мільярдів гривень, що становить менше половини необхідної суми. У зв'язку з цим, як один із додаткових механізмів для поповнення бюджету, традиційно обговорюється ідея продовження процесу детінізації національної економіки.

Згідно з даними звіту Global Shadow Economy Report 2025, підготовленого міжнародною аудиторською компанією Ernst & Young, тіньова економіка в Україні становить 19,3% від національного ВВП. Для порівняння, до початку повномасштабної війни цей показник оцінювався у 30%. Серед секторів, де ситуація покращилася, виділяють складське господарство, а також поштову і кур'єрську діяльність.

Українські аналітики кажуть про необхідність посилення зусиль з детінізації підакцизних галузей - передовсім, тютюнової, - продовження реформ з контролю гральної індустрії, унеможливлення схем мінімізації податків у роздрібній та гуртовій торгівлі.

При цьому Дмитро Боярчук застерігає від хибного сприйняття детінізації, коли її результатом вважають лише "закручування гайок" і активізацію справляння податків.

Очевидно, що в короткостроковій перспективі такий підхід може призвести до значного зростання доходів. Проте виникає питання, що відбуватиметься далі. Наступним етапом є те, що частина підприємств знову повертається "в тінь", під захистом силових структур. Це виглядає дешевше та надійніше, ніж дотримуватися суворих регуляторних вимог держави. Коли ж різниця між витратами на ведення бізнесу в легальному секторі та в тіні стає надто великою, все більше компаній, які мають інтерес працювати або частково, або повністю в тіньовій економіці, з'являються на ринку, - зазначає економіст.

Щоб уникнути цього, необхідно не тільки вживати заходів для детінізації, а й стимулювати легальний сектор, зменшуючи витрати на податкове адміністрування, які в нашій країні значно вищі, ніж в інших державах.

Але, як завжди, боротьба з тінню навряд чи принесе результат одразу. Тож не виключено, що латати бюджетні "дірки" Україні доведеться з допомогою додаткових комерційних запозичень на зовнішніх ринках. А зробити це за нинішніх безпекових ризиків буде непросто.

Чи чекати на нове підвищення податків?

Що стосується можливості підвищення податку на додану вартість, то як підрахували експерти, завдяки збільшенню ставки ПДВ на 1% бюджет може додатково отримати 30-40 мільярдів гривень на рік, або 2,5-3,5 мільярдів за місяць. Але ухвалення рішення про підвищення податків навряд чи реальне. Принаймні, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев таку ймовірність повністю відкидає.

"Не йдеться про підвищення податку на додану вартість, принаймні в рамках цього парламентського скликання. Щодо майбутнього, я би порадив колегам з уряду спочатку вичерпати можливості детінізації, зокрема через реформу митної служби та Бюро економічної безпеки. Також важливо зменшити власні неефективні витрати, наприклад, на абсолютно неефективні програми кешбеку, а потім вже розглядати питання щодо ставок ПДВ," - підкреслив депутат.

Проте, на думку Дмитра Боярчука, з огляду на позицію США та складність для України пошуку зовнішніх фінансових ресурсів, питання підвищення податків з порядку денного не знімається.

"Не впевнений, що до такого кроку вдаватимуться вже цього року - особливо, на тлі досить позитивної динаміки наповнення бюджету, - але наступного року це, напевно, буде дуже гострим питанням. Особливо, якщо активні бойові дії триватимуть", - підсумував експерт.