На перший погляд, бюджет наступного року виглядає амбітним: акцент на оборону, збільшення видатків на соціальні програми, освіту та охорону здоров'я. Але якщо копнути глибше, стає зрозуміло, що соціальні аспекти цього плану далекі від реальності. Занижені стандарти, неврахована справжня інфляція та повна залежність від зовнішнього фінансування роблять бюджет, швидше, побажанням, ніж реальним інструментом підтримки громадян. Розглянемо деякі соціальні аспекти і проблеми державного бюджету на 2026 рік, які роблять його черговим викликом для суспільства.
З початку повномасштабної агресії в 2022 році бюджети України стали засобом для виживання: пріоритетом стала оборона, тоді як соціальні витрати були зведені до мінімуму. У 2023 році дефіцит бюджету становив 20% від ВВП, у 2024 році – 18%, а в 2025 році – 16%. Хоча соціальні витрати зростали в номінальному вираженні, насправді вони зменшувалися через інфляційні процеси та девальвацію національної валюти. Наприклад, у 2024 році прожитковий мінімум зріс на 6%, але інфляція досягла 12%, що призвело до поглиблення бідності серед мільйонів пенсіонерів і малозабезпечених сімей.
Бюджет-2026 продовжує цю тенденцію. Доходи -- 2,8 трлн грн (близько 61 млрд дол. за курсом 45,7 грн/дол.), видатки -- 4,8 трлн грн (105 млрд дол.), дефіцит -- 2 трлн грн (44 млрд дол.), або 18,4% ВВП. Оборона -- 2,8 трлн грн (понад 27% ВВП), що на 9% більше, ніж 2025-го.
Соціальні витрати збільшуються номінально на 2,6%, досягнувши 467 мільярдів гривень (10,2 мільярда доларів). Проте це лише видимість: якщо врахувати інфляцію, реальні витрати на соціальні потреби скорочуються. Рахункова палата застерігає про значні ризики недоотримання доходів і зростання боргу до 106% від ВВП, що робить бюджет чутливим до зовнішніх впливів.
Порівняно з 2025-м пенсії зменшуються на 1,6% (до 252 млрд грн), субсидії на ЖКП -- на 7,2% (до 42 млрд грн), хоча тарифи зростають: газ +15%, електрика +20%. Збільшуються видатки на ветеранів -- на 40% (до 18 млрд грн). Освіта та охорона здоров'я отримують плюс 5-6%. Але чи достатньо цього для реальних потреб? Наприклад, навіть після обіцяного підвищення у два етапи зарплат вчителів на 50% їхня зарплата однаково залишається меншою за середню по країні.
Однією з основних проблем бюджету є недооцінка реальної інфляції, а також штучне зниження соціальних стандартів і гарантій. Уряд прогнозує рівень інфляції на позначці 10,4%, але в умовах війни вона стає значно менш передбачуваною. Враховуючи девальвацію гривні (середній курс становитиме 45,7 грн за долар в порівнянні з 42,4 у 2025 році), збільшення цін на сировину та логістичні витрати, а також передбачуване суттєве зростання комунальних тарифів, реальна інфляція може виявитися значно вищою — до 15-20%. Згідно з даними Рахункової палати, з врахуванням інфляційних процесів бюджетні витрати фактично зменшаться, так само як і реальні доходи населення. Це свідчить про те, що заплановане підвищення соціальних стандартів є лише ілюзією.
Для спрощення сприйняття ми зібрали всі ці оцінки в одну таблицю.
Згідно з оцінками фахівців, справжній прожитковий мінімум в Україні виявляється в чотири рази більшим: для працездатного населення він становить не менше 12 тисяч гривень, а для пенсіонерів — близько 8 тисяч. Це призводить до збільшення рівня бідності: за даними Світового банку, вже зараз 25% українців живуть за межею бідності, а до 2026 року ця цифра може зрости до 35%.
Обіцяне державою оновлення пенсій давно стало нагальною потребою, проте інфляція робить ці зміни недостатніми. У територіях, що знаходяться поблизу фронту, де вартість життя зросла на 20-30%, це стає справжнім випробуванням для людей похилого віку. Внаслідок цього мільйони українців можуть опинитися на межі бідності, особливо в зонах, які найближче до лінії фронту.
Соціальні видатки на 2026 рік є поєднанням популістських ініціатив і економії за рахунок найбільш уразливих верств населення. Замість того, щоб впроваджувати реформи в соціальній сфері, уряд вважає за краще робити акцент на тимчасових виплатах, таких як "національний кешбек", "допомога на дрова", "зимова тисяча" та "пакунок для школярів" тощо.
На повернення українців з-за кордону виділено 150 мільйонів гривень, проте питання, пов'язані з житлом і працевлаштуванням понад чотирьох мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО), залишаються невирішеними та актуальними. Допомога для ВПО, яка була на вкрай низькому рівні з початку конфлікту, залишається такою ж: 2000 гривень для дорослих та 3000 гривень для дітей або осіб з інвалідністю.
Війна збільшує потреби в допомозі внутрішньо переміщеним особам, інвалідам і сім'ям загиблих. Рахункова палата попереджає про потенційний дефіцит у соціальному захисті, особливо для військових, до 90 млрд грн (заощадження на протезуванні та лікуванні військових).
Одночасно існують вражаючі нерівності в заробітній платі та пенсійних виплатах. У той час, коли чиновники, що працюють в тилу, члени наглядових рад державних підприємств та спеціальні пенсіонери отримують астрономічні суми, що значно перевищують середні зарплати, їх виплати в десятки разів перевищують середні пенсії в країні.
Основною проблемою бюджету на 2026 рік є забезпечення фінансування соціальних витрат. Внутрішні доходи здатні покрити лише 57,7% усіх витрат, тоді як решта 42,3% формується за рахунок зовнішнього фінансування, включаючи 46,5 мільярда доларів запозичень і 942 мільйони доларів грантів. Основні джерела фінансування включають: Європейський Союз (10 мільярдів доларів), США, Японію та Канаду (11,3 мільярда доларів), Міжнародний валютний фонд (2,3 мільярда доларів) та Світовий банк. Однак це несе з собою певні ризики, адже практично половина доходів залежить від міжнародних партнерів, що може призвести до затримок або навіть відмов у фінансуванні (наприклад, у 2024 році Україна недоотримала більше 5 мільярдів доларів через політичні обставини в США).
Фактично всі внутрішні доходи (податки і збори) йдуть на оборону і безпеку, а соціальна сфера утримується за рахунок зовнішнього фінансування.
Згідно з інформацією, наданою міністром фінансів Сергієм Марченком, дефіцит зовнішнього фінансування на наступний рік становитиме 16 мільярдів євро. У разі недостатності зовнішньої підтримки найбільше постраждають соціальні витрати, такі як пенсії, субсидії та соціальна допомога. В умовах війни бюджет стає особливо вразливим: без зовнішніх фінансових вливань неможливо одночасно забезпечити потреби армії та соціальної сфери. Конфлікт також підвищує ризики: відновлення зруйнованої інфраструктури вимагатиме додаткових 100 мільярдів гривень, проте бюджет не має відповідних резервів для цього.
У цьому бюджеті не враховані реальні ресурси, що призводить до приховування корупційних схем, пов'язаних із гральним бізнесом, митними операціями та криптовалютою. Влада свідомо відмовляється від ідей підвищити соціальні витрати шляхом детінізації, оподаткування олігархів і скорочення зайвих витрат. Наприклад, мова йде про 1,5 млрд гривень на "телемарафон", 4 млрд гривень на "стратегічні комунікації", а також витрати на тротуарну плитку, асфальт і "болгарські реактори".
Та якщо ми хочемо мати майбутнє, саме час переглядати пріоритети. Почати з чесної розмови із суспільством про "соціалку" замість маніпулятивних обіцянок. Нарешті, реалістично спрогнозувати 2026 рік, врахувавши реальну інфляцію та інші неминучі виклики. Зрештою, почати пошук внутрішніх резервів виживання. Наприклад, через підтримку власної промисловості, детінізацію економіки та ліквідацію корупційних схем, а заразом і популістичних "хотєлок" із держбюджету.
#бюджет #Канада #Інфляція #Українська гривня #Сміливіше. #Європейський Союз #Україна #Українці #Популізм #Логістика #Пенсіонерка #Світовий банк #Японія #Валовий внутрішній продукт #Суспільство #Дефіцитні видатки #Девальвація #Державний бюджет #Технічний стандарт #Робити #Електрика #Прожитковий мінімум #Інвалідність #Субсидія
