У Ірані використовується засіб радіоелектронної боротьби для блокування Starlink.

Starlink в контексті протестного руху в Ірані виступає не просто як ще один варіант інтернет-зв'язку, а як альтернативний канал комунікації, який обходить державних провайдерів та їхні обмеження. Як зазначає bin.co.ua, під час останніх заворушень влада знову використовує перевірену стратегію: відключає країну від світової мережі, щоб ускладнити організацію протестів та зменшити кількість відео та свідчень, що транслюються за межі Ірану, про що детально повідомляло Associated Press. Проте, незважаючи на загальний блекаут, іранці продовжують шукати способи підключення до мережі через супутникові термінали. Правозахисники зазначають, що саме Starlink відіграє важливу роль у передачі інформації з вулиць, про що також писав The Guardian. Це робить Starlink мішенню для влади, оскільки кожен активний термінал знижує ефект ізоляції. Водночас з'являються новини про те, що уряд намагається обмежити не лише мобільний інтернет, а й супутниковий зв'язок, про що повідомляли різні медіа у зв'язку з новими протестами та відключеннями. Наприклад, 12 січня 2026 року Reuters згадувала про обговорення можливого відновлення доступу до інтернету, в якому Starlink знову виступає як один з небагатьох потенційних "обхідних" шляхів.

Основною вразливою ланкою системи Starlink в даних умовах є залежність терміналів від навігаційних сигналів і стабільного радіоефіру, який може бути підданий перешкодам. Експерти, на яких посилаються західні ЗМІ, вказують не лише на традиційне GPS-глушіння, а й на більш широкий спектр втручань, що проявляються у втраті пакетів даних, про що прямо згадує Associated Press. В окремих регіонах спостерігалися суттєві втрати в переданих пакетах, що свідчить про активне використання засобів придушення сигналів; подібні дані та механізм збоїв також описуються в профільних виданнях, таких як IranWire. В умовах протестів іранська сторона, ймовірно, використовує комбінацію кількох технік, адаптуючи їх до інтенсивності протестів та географії міст. У публічному обговоренні також висловлюється припущення про застосування військових систем радіоелектронної боротьби. Цю думку підкріплює цитата: "Цікаво, як. Forbes повідомляє, що іранський уряд активував військові засоби електронної боротьби, щоб заблокувати доступ до Starlink на фоні масових протестів...". У самому Forbes цю ситуацію характеризують як новий етап, коли "план Б" у вигляді супутникового інтернету також намагаються зламати технічними засобами.

Перед тим як звести все до одного "глушать Starlink", важливо розкласти підходи на складові, бо вони мають різні ознаки й різну ефективність у місті та в регіонах. У реальності влада зазвичай міксує інструменти, а не покладається на один "вимикач". Нижче -- практичні маркери, за якими зазвичай відрізняють сценарії придушення супутникового зв'язку, і їх частково описували в матеріалах про збої Starlink під час блекаутів, зокрема AP та IranWire. Саме такі маркери й згадують експерти, коли говорять про втрати пакетів та проблеми з позиціонуванням тарілки. Цей список корисний, щоб зрозуміти, чому в одних кварталах Starlink "ледь живий", а в інших ще працює.

Іран, паралельно ведучи технічну війну, також активно займається юридичними заходами проти Starlink, намагаючись зробити використання його терміналів максимально небезпечним для своїх громадян. Як свідчать відкриті джерела, в Ірані криміналізували імпорт та експлуатацію "неавторизованих" засобів зв'язку, до яких Starlink безпосередньо відноситься, оскільки його використання дозволяє обійти державний контроль, про що повідомляло видання Iran International. Окрім того, Іран звертається до Міжнародного союзу електрозв'язку (ITU) з апеляціями щодо "несанкціонованого функціонування" терміналів на своїй території, прагнучи зміцнити свою позицію щодо порушення суверенних норм регулювання частот і послуг. На сайті ITU розміщено спеціальну сторінку, присвячену цьому випадку — Provision of Starlink satellite services in the territory..., де викладені аргументи адміністрацій Ірану, США та Норвегії, а також триває суперечка щодо представлених доказів. Це означає, що для протестувальників тиск здійснюється на двох фронтах: технічно знижується якість зв'язку, а юридично ризик володіння терміналом зростає до загрози для особистої безпеки. Правозахисники також критикують підхід ITU до даної проблеми, зокрема в публікаціях Miaan Group, підкреслюючи ризики легітимізації блокувань.

Питання "хто надає допомогу" зазвичай не має однозначної відповіді, оскільки підтримка може мати різні форми: від консультацій і навчання до моделювання чи постачання компонентів, які можуть використовуватися в різних цілях. У публічному дискурсі часто згадується Китай, не стільки як надійний постачальник для Ірану, скільки як країна, що активно досліджує можливості масованого подавлення сигналів Starlink і розробляє моделі "електромагнітного щита". Згідно з публікаціями, що з'являються в медіа, китайські вчені проводять симуляції глушіння великих супутникових мереж, використовуючи для цього дрони та аеростати, що вже стало темою обговорення в таких виданнях, як Taipei Times і спеціалізованих ресурсах, як Unmanned Airspace та Militarnyi. Це підтверджує вашу цитату "Схоже, це технологія, про яку говорили китайці", хоча прямі докази передачі технологій в Іран у відкритих джерелах, як правило, не наводяться. Тим не менш, наявність таких розробок робить "анти-Starlink" технології більш доступними на світовій арені та підвищує ймовірність того, що Іран зможе або придбати, або створити необхідні рішення. Водночас деякі медіа та активісти вже зараз обговорюють реальні ознаки глушіння сигналу в Ірані, зокрема, високі втрати пакетів, про які згадували AP та IranWire, що живить дискусії про еволюцію тактики Тегерана.

Якщо владі вдасться стабільно знижувати ефективність Starlink, протестний рух втратить одразу три ключові переваги: швидку координацію дій, можливість оперативно публікувати докази та відчуття глобальної підтримки. Однак навіть частково функціонуючий Starlink може суттєво змінити ситуацію, адже кілька активних точок доступу здатні передавати відео, списки затриманих та свідчення, які швидко розповсюджуються через діаспору та міжнародні медіа. Це, зокрема, фіксували такі видання, як The Guardian та AP, під час блекауту. Саме тому повідомлення про втрати пакетів і "більше, ніж просто GPS-глушіння" мають велике значення: це свідчить про те, що держава не лише "вимикає інтернет", а й намагається заблокувати альтернативні канали зв'язку. У практичному аспекті це може підштовхнути протестувальників до ще більшої децентралізації: короткі сеанси зв'язку, мобільні точки доступу та ретельніше приховані місця, де знаходяться термінали. Нижче наведено короткий огляд впливу різних методів на динаміку протестів і потенційні контрнаслідки для влади, враховуючи технічні та правові інструменти, описані в медіа.

Найбільш імовірний розвиток подій можна охарактеризувати як "гойдалка": влада посилює репресії в дні найбільш інтенсивних протестів, а потім знову їх послаблює через негативні економічні наслідки та проблеми з управлінням критично важливою інфраструктурою. В даний час міжнародні огляди активно аналізують соціально-економічний вплив тривалих блекаутів. У випадку, якщо заборона на Starlink стане постійною, попит на термінали та чорний ринок може зрости, адже будь-який доступ до зовнішнього світу перетворюється на дуже дефіцитний ресурс. Якщо ж ефект радіоелектронної боротьби залишиться нерівномірним, протестна мережа зможе адаптуватися — з'являться "вікна зв'язку", ротація локацій та технології "обхідних шляхів" на рівні спільнот, про що вже йдеться в матеріалах AP та The Guardian, де описуються спроби людей передати інформацію під час поточних відключень. Для міжнародних гравців це також є сигналом: супутниковий інтернет більше не розглядатиметься як надійний "план Б" у країнах з жорсткою цензурою. Це може призвести до нової гонки між мегасузір'ями та системами їх придушення, підживленої китайськими моделями "масового глушіння", про які згадують у Taipei Times та Unmanned Airspace. Щодо Ірану, то ставки також високі: чим ефективніше він ізолює інформаційне середовище, тим більше ризикує викликати ще більший гнів суспільства через параліч сервісів і економіки під час тривалих відключень. Тому боротьба за Starlink у цій кризі є не лише технічним аспектом, а й одним із ключових фронтів протистояння.