Столичні чиновники займаються укладанням плитки, в той час як мешканці Києва власними силами відновлюють будівлю, яка постраждала від ракетного обстрілу.

Міська адміністрація ухвалила рішення направити фінансові ресурси на "пріоритетні" проекти.

У Дарницькому районі столиці України, київські жителі одного з багатоповерхових будинків, який постраждав внаслідок російського обстрілу, беруть на себе ініціативу з відновлення свого житла. Хоча міська влада Києва не надає їм необхідної підтримки, вона продовжує виділяти кошти на інші "потреби" громади. Про цю ситуацію повідомив український економіст Олексій Кущ у своєму каналі в Телеграм.

"Нова "фемка" на одній з вулиць Дарницького району - це, звісно, добре, але зараз, коли в Києві десятки будинків пошкоджені, мер столиці міг би знайти більш важливі напрями використання коштів київського міського бюджету", - написав він.

Згідно зі словами Куща, в перший день після того, як безпілотник завдав удару, жителі постраждалого житлового комплексу почали прибирати завали. Єдиними, хто прийшов їм на допомогу, були волонтери, які за свій рахунок орендували кран і вивезли залишки сміття.

"У перший день біля будинку з'явилися альпіністи, які прибрали ушкоджені частини конструкцій та зашили кілька квартир плитами ДСП. Тоді я подумав: 'Нічого собі, як швидко реагує київська влада'. Але виявилося, що це були волонтери, які на власні кошти ще й орендували кран для вивезення сміття," - поділився економіст.

Невдовзі кияни, які постраждали, вирішили організувати збір коштів для проведення ремонтних робіт. Вони почали власноруч відновлювати свої домівки, так і не отримавши допомоги від міської адміністрації.

"На вході до будинку з'явилося оголошення про збір 1000 гривень з кожної квартири для ремонту дверей та вікон у сходовій клітці, пошкодженій внаслідок вибуху. Жителі почали самостійно відновлювати вікна та виконувати ремонти у своїх квартирах. Однак необхідно також відновити ушкоджений моноліт і утеплити фасад. Наразі жодна з київських міських владних структур не проявила ініціативи взяти участь у відновленні будинку", - підкреслив він.

Як зазначив Кущ, у столичної адміністрації наразі є "значніші" пріоритети. Наприклад, неподалік від зруйнованого житлового будинку комунальні служби розпочали процес заміни бетонних відбійників. Економіст вважає, що ці конструкції могли б функціонувати ще кілька десятиліть, але місцева влада вирішила, що настав час їх "модернізувати".

"Кладе плитку", коли в місті є зруйновані будинки. Подібне спостерігається буквально поряд із місцем прильоту: на Драгоманова вирішили... замінити бетонні відбійники, які ще простояли б 10 років точно", - зазначив він.

Також Кущ підкреслив, що в місті існує серйозна проблема - попри четвертий рік війни, у Києві немає аварійної служби з відновлення будинків. За його словами, столиця має найбільший бюджет серед усіх міст, однак гроші на допомогу людям звідти не виділяються.

"На четвертому році війни в Києві немає ефективної комунальної служби, яка займалася б відновленням житлових будинків після авіаударів. Така служба повинна була б мати запас необхідних матеріалів (скло, плівка, деревина), а також власну техніку (наприклад, крани) для оперативного виконання термінових ремонтів, особливо в зимовий період. Наразі ж, за словами Куща, міська влада обмежується лише ліквідацією наслідків прильотів та залишає мешканців на самоті з їхніми проблемами."

Економіст підкреслив, що кияни вносять свої податкові внески до міського бюджету, однак влада не вважає за необхідне виділяти кошти на екстрену допомогу. Він також звернув увагу на відсутність чіткої структури у розподілі бюджетних витрат у столиці, а також на брак публічного обговорення цих питань.