Уряд заклав у проєкт держбюджету на 2027 рік нову програму компенсації воєнних збитків бізнесу на 58,7 млрд гривень. У Мінекономіки розраховують, що вона допоможе залучити 2-4 млрд доларів донорських коштів і дасть підприємствам до 10 млн доларів на відновлення зруйнованих ракетами активів. Гроші мають надійти від підвищення ПДВ з 20% до 21%.
Звідки уряд планує взяти гроші на програму компенсації воєнних збитків, як саме має працювати механізм відшкодування, чому ініціатива опинилася під загрозою - читайте в статті РБК-Україна.
У проекті державного бюджету на 2027 рік уряд України планує запропонувати Верховній Раді збільшити фінансування Міністерства економіки більше ніж вдвічі - на 118%, що становить 59,9 мільярда гривень.
Основною причиною цього є нова ініціатива "Підтримка суб'єктів господарювання". Для реалізації програми передбачено 58,7 млрд гривень, які будуть використані для страхування бізнесу від ризиків, пов'язаних з війною.
Згідно з аналізом бюджетного проєкту, проведеним KSE Institute, за прогнозованим обмінним курсом бюджету (47,1 гривні за долар) ця сума становитиме приблизно 1,2 мільярда доларів.
Ідея полягає в наступному: держава покриває первинні військові втрати підприємств, фінансуючи це через підвищення стандартної ставки ПДВ на одну процентну одиницю - з 20% до 21%. Однак, наразі зміни в Податковому кодексі ще не були внесені.
З 131,3 мільярда гривень додаткових доходів від податкових ініціатив, запланованих у бюджеті, лише 14 мільярдів базуються на вже прийнятих законах. Решта, а саме 117,3 мільярда гривень, включаючи 58,7 мільярда гривень від ПДВ, потребують нових рішень парламенту. Такі дані надали в KSE Institute. На даний момент у Верховній Раді не зареєстровано жодних відповідних законопроєктів.
Кабінет Міністрів створив новий спеціальний фонд обсягом 8,3 мільярда гривень, який буде спрямований на підтримку компаній у паливній галузі. Джерелом фінансування цього фонду стане збільшення акцизу на паливні матеріали.
Мінекономіки хоче запустити програму страхування бізнесу від воєнних ризиків з 1 січня 2027 року. Але ставить умову.
"Щодо термінів, ми прагнемо реалізувати проект якнайшвидше, вже з 2027 року, якщо вдасться залучити фінансування," – підкреслив міністр економіки Олександр Кравченко під час приватної зустрічі з представниками ЗМІ.
27 вересня під час телемарафону прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про джерела фінансування Фонду компенсування. Очікується, що підвищення ставки ПДВ принесе 1 мільярд доларів, а від міжнародних партнерів планується залучити 4 мільярди доларів.
Перші втрати понесе держава.
Формально мова йде не про класичне страхування, а про компенсацію першого збитку (First-loss). Саме так її описують і в міністерстві, і бізнес, який підтримує ідею. Проте в бюджеті програму названо страхуванням воєнних ризиків.
Початкова позиція - обсяг руйнувань. Згідно з оцінками Міністерства економіки, щорічні втрати основних засобів підприємств коливаються від 4 до 10 мільярдів доларів і навіть більше. У той же час, загальний обсяг страхового та перестрахового ринку становить приблизно 1 мільярд доларів. Приблизний дефіцит покриття досягає від 3 до 9 мільярдів доларів і може бути ще більшим.
За словами Олександра Кравченка, комерційний ринок в основному функціонував через перестрахування за межами країни, зокрема в Lloyd's. Однак це обходилося дорого, а обсяги були досить обмеженими, і тепер вони вичерпалися: ризикові портфелі виявилися недиверсифікованими.
У міністерстві розповідають, що спершу розглядали інший варіант: залишити систему приватним страховикам, а державі стати квазіперестраховиком. Проте він не спрацьовує для прифронтових територій, а тепер, ймовірно, також для Києва та області. До того ж, за даними опитування ЄБА, 94% компаній не мають достатнього покриття.
Отже, міністерство представило концепцію First-loss, що передбачає захист від початкового рівня ризиків. При цьому ця модель повинна забезпечити можливості для розвитку другого і третього рівня комерційного страхування.
Зображення: яку суму планують виділити на страхування підприємств (Інфографіка: РБК-Україна)
Олександр Соколовський, засновник торговельно-виробничого об'єднання "Текстиль-Контакт", поділився в Facebook ілюстрацією: уявімо, що актив оцінюється в 20 мільйонів доларів, при цьому ліміт складає 10 мільйонів доларів, а внесок — 200 тисяч доларів. У разі, якщо завдані збитки становлять 17 мільйонів доларів, фонд покриє 10 мільйонів, тоді як решту 7 мільйонів доларів повинна компенсувати страхова компанія за окремим полісом.
Альтернативні засоби для великих компаній.
Ліміт у 10 мільйонів доларів може виявитися достатнім для представників малого та середнього бізнесу. Проте, чи буде цього достатньо для великих компаній? Уряд працює над рішеннями, які враховують потреби великих підприємств та критично важливої інфраструктури. Це передбачає впровадження портфельного страхування, перестрахування, спеціальні ліміти для окремих галузей, а також зниження вартості довгострокового капіталу, зокрема шляхом компенсації відсоткових ставок.
Завдяки ухвалі №594, навесні 2026 року для великих підприємств було запроваджено програму кредитування з пільговими умовами, яка дозволяє отримати до 25 мільйонів євро під фактичну процентну ставку в 10%. Основною метою цієї ініціативи є фінансування будівництва об'єктів розподіленої генерації та систем накопичення енергії.
У вересні постанова №1156 отримала значне розширення: тепер вона охоплює підтримку будівництва, відновлення та зміцнення стійкості об'єктів паливної та складської логістичної інфраструктури, розвиток виробничих потужностей у переробній промисловості, а також поповнення оборотного капіталу для оптової та роздрібної торгівлі, що дозволяє здійснювати розрахунки з виробниками та постачальниками.
Нові умови кредитування: мінімальна сума кредиту становить 100 млн грн, а для прифронтових зон — від 30 млн грн. Максимальний ліміт для групи пов'язаних компаній досягає 1 млрд грн. Операційні функції виконує Національна установа розвитку. Держава також компенсує фіксовані 5,5 процентних пунктів річних від базової ставки, яка встановлена на рівні 18%.
Міністерство економіки наразі працює над вдосконаленням постанови №28, що стосується програми доступних кредитів "5-7-9%". Як зазначив заступник міністра економіки Єгор Перелигін під час закритого семінару ЕБА 24 вересня, ці зміни особливо зацікавлять тих, хто має справу з ритейлерами, постачальниками та виробниками, які здійснюють поставки до великих торгових мереж.
На Форумі економічної стійкості Forbes Ukraine Перелигін розставив акценти так: для малого й середнього бізнесу - це програма "5-7-9%", для великого - постанова №594. У проєкті держбюджету-2027 на пільгове кредитування МСБ передбачено 19 млрд гривень.
"Держава дає вам ресурс вартістю інфляції, ви вкладаєте свій ресурс паралельно - і поїхали відбудовувати", - описав принцип на Форумі економічної стійкості Forbes Ukraine заступник міністра економіки Перелигін.
Крім того, Міністерство економіки вивчає можливості більш широкого використання політичного страхування ризиків (Political Risk Insurance, PRI). Хоча сам по собі цей механізм в Україні не викликає великого інтересу і вважається непотрібним, у поєднанні з довгостроковим кредитуванням від західних партнерів він може суттєво знизити витрати на залучення фінансування.
З яких джерел будуть отримані кошти для фонду?
Міністерство порівнює п'ять джерел наповнення фонду й називає підвищення ПДВ найзбалансованішим та юридично найстійкішим.
Зображення: джерела фінансування для відновлення підприємства (Інфографіка: РБК-Україна)
Олександр Кравченко вважає, що підвищення ПДВ є одним з найбільш вірогідних варіантів. За його словами, "на сьогодні це єдине рішення, яке може швидко забезпечити необхідні кошти, щоб український бізнес зміг витримати інтенсивні атаки ворога цієї зими".
В міністерстві зазначають, що обов'язкове страхування фактично стало б аналогом податку, проте з більш складними вимогами до адміністрування. Водночас, добровільна участь без підтримки з боку держави зробила б внески абсолютно нереалістичними.
Згідно з розрахунками міністерства, імпортний збір також вимагає схвалення парламенту і може діяти не більше року через обмеження, встановлені Світовою організацією торгівлі (СОТ). По суті, це призводить до збільшення митних платежів вдвічі, що негативно позначається на рівні інфляції та валовому внутрішньому продукті (ВВП). Міністерство прогнозує, що вплив підвищення податку на додану вартість (ПДВ) на інфляцію може досягти 0,8 відсоткових пунктів.
У цьому контексті залежність від донорів безпосередньо пов'язана з внеском самої України.
"Чим більш рішучою є позиція України та готовність до співфінансування, тим вищі шанси отримати значні фінансові вливання від міжнародних партнерів," - зазначив міністр економіки в коментарі для журналістів.
Минулого тижня під час виступу на Форумі економічної стійкості голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запропонував шукати ресурс не в додатковому тиску на "білу" економіку, а в детінізації, закритті схем і кращій роботі правоохоронців. Потенціал тіньової економіки для 2026 року він оцінив в понад 1 трлн гривень і наголосив, що зараз цей резерв не використовується.
Однак детінізація не є безкоштовним ресурсом. Проект бюджету на 2027 рік вже враховує її використання.
KSE Institute оцінює, що 64,9 мільярда гривень (5,6% від митних надходжень) буде зараховано до спеціального фонду лише у випадку, якщо митниця перевиконає заплановані показники. Додатково, ще 11,8 мільярда гривень передбачено від оподаткування міжнародних посилок, для реалізації чого також необхідні зміни в законодавстві.
Сприяння з умовами та явне протистояння.
Ідея Мінекономіки вже отримала підтримку від кількох потужних бізнес-асоціацій. Проте AmCham та ЄБА поки що не висловили свою офіційну позицію. Наразі тривають внутрішні переговори.
Проте підтримка проєкту має свої умови. Наприклад, у листі Федерації роботодавців України (ФРУ) до голови Верховної Ради, прем'єр-міністра, Гетманцева та Кравченка, датованому 17 вересня, федерація висловила свою підтримку моделі first-loss. Вона не заперечує проти тимчасового підвищення ПДВ до 21% лише на період воєнного стану, за умови, що зібрані кошти будуть зберігатися на окремому рахунку в спеціальному фонді.
У той же час Федерація роботодавців України (ФРУ) виступає з ініціативою впровадження тимчасового імпортного збору, спираючись на досвід 2015 року. Згідно з їхніми оцінками, обсяги імпорту у 2025 році можуть забезпечити надходження у розмірі 3,3-3,4 мільярда доларів. У комбінації з податком на додану вартість, загальний ресурс фонду міг би досягти приблизно 4 мільярдів доларів щорічно.
Утім, оцінки міністерства скромніші. Згідно його презентації, збір у 1,5-1,8% дасть 0,9-1,2 млрд доларів.
Український Альянс Роздрібної Торгівлі (УАРТ) наполягає на тому, щоб компенсаційні виплати не обмежувалися лише основними засобами. На їхню думку, необхідно також враховувати збитки від знищених товарних запасів, зокрема тих, що знаходяться на орендованих складах. Підвищення ставки ПДВ повинно носити тимчасовий характер, а процес виплат має бути максимально прозорим.
Нафтогазова асоціація України (НАУ) звернула увагу на свою ініціативу щодо створення фонду для відновлення паливної інфраструктури, який фінансуватиметься за рахунок цільового внеску у розмірі 20 доларів за тонну пального. Асоціація також висловила бажання приєднатися до робочої групи.
Українська зернова асоціація (УЗА) висловлює підтримку концепції системи, проте пропонує, щоб участь у ній була добровільною та без фінансування за рахунок підвищення податку на додану вартість. Для експортерів це призвело б до блокування обігових коштів, оскільки зернові компанії мають великі суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню, і підвищення ставки лише збільшить їхній податковий кредит.
УЗА також звертається з проханням надати можливість страхувати товарні запаси, особливо зерно, яке зберігається на елеваторах, та залучати міжнародні інструменти. В якості прикладу організація зазначає гарантійний механізм ЄБРР для перестраховиків, що становить до 110 мільйонів доларів.
Проти й великі оператори. Гендиректор "Нової пошти" Володимир Поперешнюк порівняв підвищення податків заради підтримки бізнесу з гасінням пожежі бензином. Підвищення ПДВ з 20% до 21% для страхування від ударів, за його словами, означає своїми ж руками добивати те, що ще не зруйнували ракети й дрони. Замість цього державі, пише він у Facebook, варто запровадити податкові знижки, дерегуляцію й приватизацію та скоротити чиновників і державні витрати.
На Форумі економічної стійкості Forbes Ukraine, генеральний директор Intertop Ukraine Сергій Бадрітдінов висловив занепокоєння, що підвищення податку на додану вартість до 21% може негативно вплинути на легальний бізнес, призвівши до зменшення споживчого попиту. Він також зазначив, що це може створити додаткові можливості для зростання тіньової економіки.
На семінарі, організованому Центром економічної стратегії (ЦЕС), представник автомобільного комітету ЄБА та директор з інновацій компанії Vidi, Ігор Заглада, висловив підтримку ідеї детінізації, яку озвучив Бадрітдінов.
Представник компанії "Епіцентр-К" на цьому ж семінарі зазначив, що підвищення ПДВ на 1 процентний пункт призведе до того, що 25% від компенсації, яку вони отримають, буде покрито коштом самого "Епіцентру".
Асоціація "Страховий бізнес" також висловила свої коментарі. Під час онлайн-дискусії, організованої Центром економічної стратегії, представник асоціації В'ячеслав Черняховський зазначив, що дизайн програми виглядає незвично. Він підкреслив, що жодних розрахунків не було представлено для ознайомлення.
Без франшиз, зауважив він, люди звертатимуться за компенсацією навіть у разі незначних втрат. Крім того, компанії вже й так не бажають сплачувати за діючі програми. За його словами, ставки становлять 0,5% на небезпечних територіях і 1-1,3% для комерційного страхування військових ризиків. Таким чином, внесок у 2% до програми, в основному, стягуватимуть з найбільш ризикованих бізнесів.
В Економічній експертній платформі вважають більш доцільним, щоб держава забирала на себе катастрофічний шар ризику (а не перший) та частково компенсувала премії. На думку Олега Гетмана, це вимагало б у 2-3 рази менше ресурсів без підвищення податків.
Асоціація українських банків (НАБУ) також висловила свої рекомендації. Головний виконавчий директор НАБУ Сергій Наумов підкреслив, що існують нерівні умови в розподілі ризиків: банки з українським капіталом не мають можливості скористатися лімітами risk sharing, які пропонують Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), в той час як іноземні фінансові установи мають до них доступ. НАБУ запропонувала, щоб державний фонд почав надавати гарантії risk sharing, які Національний банк міг би визнавати рівноцінними заставам, отриманим від міжнародних фінансових організацій (МФО).
Якщо не досягнуть згоди.
Згідно з планом дій Міністерства економіки, процес від початку розробки програми до її впровадження займе чотири місяці. Цей період охоплює прийняття поправок до законодавства та отримання політичного схвалення від уряду, Верховної Ради, Національного банку та Міжнародного валютного фонду.
Утім, Данило Гетманцев вже заявив, що не бачить у парламенті потенціалу підвищити ПДВ та акциз для таких фондів. Причина - відсутність підтримки ідеї з боку самого бізнесу. "Треба все ж таки ініціатива від бізнесу", - підкреслив він.
Отже, можливість початку в січні залежить від того, чи ухвалить парламент необхідні закони протягом найближчих двох-трьох місяців. Однак на даний момент законопроєкту ще не існує. Ця обставина породжує ряд серйозних ризиків.
Фінансовий ризик бюджету. Витрати в обсязі 58,7 мільярдів гривень були заплановані ще до того, як виникло право на їхнє фінансування. Якщо рішення про підвищення ПДВ не буде ухвалене, спеціальний фонд, що повинен був фінансуватися саме з цього джерела, залишиться без коштів. Бюджет, який уже має дефіцит на рівні 15% ВВП (1,67 трильйона гривень), не передбачає резервів для покриття витрат.
Донори. У міністерстві зазначають, що попереднє повідомлення від партнерів таке: без участі України у вигляді власного внеску їхня підтримка не буде надана. Федерація роботодавців України також вважає, що наповнення фонду за рахунок власних ресурсів зміцнить позиції України під час переговорів. Відсутність стабільного національного джерела в 2-4 мільярди доларів у вигляді донорських коштів ставить під сумнів їхню доступність.
Водночас, бюджет на 2027 рік залежить від зовнішніх фінансових вливань. Згідно з оцінками KSE Institute, 84,3% необхідних позик, що становить 32,6 мільярда доларів, наразі не мають підтверджених джерел або зобов'язань з боку партнерів.
Бізнес. Чинні програми, за словами Олександра Кравченка, "не можуть задовольнити потреби всього бізнесу". Вони працюють для малого й середнього бізнесу, але не покривають великого.
Уряд ухвалив рішення про розширення програми відповідно до постанови №1541, охопивши Київ та Київську область, а також спростивши процедури. На даний момент компенсація за цією програмою становить не більше 30 мільйонів гривень. Однак, на думку міністра економіки, обмежені фінансові ресурси не дають змоги реалізувати більше.
На момент створення цього матеріалу діюча програма (компонент 1) була розширена постановою №1157: до неї увійшли місто Київ та Київська область, а також паливні матеріали (для розпорядників акцизних складів), вантажні автомобілі вагою понад 7,5 тонн, сільськогосподарська техніка та бензовози.
Процедуру суттєво спростили - більше не потрібні внесення даних до Реєстру пошкодженого/знищеного майна та огляди комісій органів місцевого самоврядування, які раніше затягували збір документів на 3-4 місяці. Проте стеля компенсації лишилася 30 млн гривень, а черги на розгляд заявок уже сягають 270 пакетів.
Одночасно підвищено ліміт на відшкодування страхової премії (компонент 2) з 3 до 5 мільйонів гривень на один договір, а вимоги до типу майна фактично скасовані — тепер дозволено страхувати товарні запаси та вантажі за умови узгодження з страховою компанією. Додатково, механізм відшкодування страхових премій тепер також поширюється на орендоване майно. Одноразовий внесок становить 0,5% від суми можливих збитків (максимум — 150 тисяч гривень).
Січневий старт під загрозою
У Міністерстві економіки застерігають: якщо в поточному бюджетному циклі не виділити жодних коштів, то наступного року бізнес може залишитися без фінансування. Пропонуються різні варіанти вирішення проблеми, але кожен із них має свою вартість:
* Змінити концепцію дизайну. Українська рада бізнесу, Економічна експертна платформа та аналітичні центри пропонують нову модель M3, яка передбачає розподіл ризику на чотири рівні. Проте Мінекономіки вважає, що цей підхід не враховує нестраховані активи та вимагатиме багато більше часу, ніж залишилось до січня.
* Збільшити охоплення запасів. Таку вимогу висувають УЗА, UFRA та автори M3. У міністерстві зазначають, що наразі аналізують лише паливо, оскільки його облік є простішим, тоді як інші категорії товарів можуть бути включені в подальшому.
* Шукати альтернативні джерела фінансування. ФРУ виступає за введення імпортного збору, тоді як Гетманцев пропонує детінізацію. Міністерство вважає, що імпортний збір негативно вплине на інфляцію та валовий внутрішній продукт, а інші джерела не зможуть забезпечити необхідні кошти в найближчі чотири місяці. Слід зазначити, що частина ресурсів від "детінізації" вже врахована в бюджеті.
* Залишитися в межах чинного. Програма №1541 з розширеними можливостями та пільгове кредитування продовжать діяти. Проте, міністерство визнає, що цього не вистачає.
Економіст і колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин у колонці для РБК-Україна зазначає, що систему страхування воєнних ризиків "давно пора" створити. Водночас "фінансова мобілізація не може зводитися до постійного підвищення податків для легального бізнесу".
У цьому й полягає глухий кут. У Мінекономіки та Гетманцева немає розбіжностей щодо потреби, але є різне бачення щодо ціни й того, хто її заплатить.
"Кожен сектор повинен досягти згоди, - підкреслив Олександр Кравченко. - Ми повинні підтримати економічну ситуацію."
На семінарі для підприємців, організованому ЄБА, Єгор Перелигін підкреслив, що вже встановлено спільну позицію з Міністерством фінансів, а також тривають активні переговори з представниками парламенту та донорами.
"Коли парламент знову збереться... сподіваюся, це стане відправною точкою для змін. Якщо ми справді прагнемо, щоб програма запрацювала в січні 2027 року, нам необхідно діяти в цьому напрямку," - зазначив він.
"Ми або здійснюємо значний прогрес, або на майбутніх конференціях з відновлення України (URC - Ukraine Recovery Conference) знову обговорюємо питання військового страхування," - резюмував міністр економіки Олександр Кравченко.
Проте, наразі немає ані законодавчого проекту щодо ПДВ, ані затвердженого концепту програми, ані зафіксованих зобов'язань від донорів. А січень вже на горизонті.
Питання - відповіді (FAQ):
- Що таке фонд на 58,7 млрд гривень?
Програма, що сприяє розвитку бізнесу шляхом страхування та відшкодування збитків, завданих війною, планується до впровадження з січня 2027 року.
- Звідки візьмуть 58,7 млрд гривень?
- Основне джерело - підвищення ПДВ з 20% до 21%. Але відповідного законопроєкту поки немає.
Яка максимальна сума, яку може отримати одна фірма?
- Компенсація до 10 мільйонів доларів за запропонованою схемою першого збитку.
- Яким чином функціонує система страхування?
- Держава та донори формують фонд для покриття першого шару збитків, а страховики - решти ризиків. Вартість страхування становитиме 2% від суми покриття.
Чи буде програма функціонувати у 2027 році?
- Міністерство планує запуск із 2027 року, якщо буде знайдено джерела фінансування та ухвалено необхідні рішення.
#
