
Російські удари призвели до значних руйнувань в українській електрогенерації, внаслідок чого країна змушена шукати рішення для подолання енергетичної кризи. Держава зосереджується на розвитку атомної енергетики, що повністю узгоджується з глобальною тенденцією до переходу на чисті джерела енергії.
11-22 листопада у Баку проходить щорічна конференція ООН з питань зміни клімату. За час свого існування саміт "народив" три історичні документи: Кіотський протокол, Паризьку угоду та Декларацію про потроєння ядерної енергетики. Україна, яка доєдналась до всіх документів, у розбудові енергетичної інфраструктури робить ставку на "мирний атом" і тим самим виконує свої кліматичні зобов'язання. У найближчих планах уряду - добудова двох атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС.
Щорічна конференція ООН з питань зміни клімату - це, фактично, єдиний майданчик глобального рівня, де немає вираженого поділу за політичними, расовими, континентальними, релігійними та іншими ознаками, крім економічних інтересів, оскільки всім країнам загрожують кліматичні ризики. Усіх хвилює проблема посух, повеней, підвищення рівня моря та інших природних катаклізмів.
Через активні дискусії щодо наукових досліджень світ поступово усвідомлює, які кроки необхідно вжити для досягнення вуглецевої нейтральності. Цей термін позначає стан, коли обсяги небезпечних викидів в атмосферу не перевищують здатності природи їх поглинати. Ключовим рішенням у цьому процесі є відмова від використання викопного палива, такого як нафта, газ та вугілля.
У 2020 році, коли перший саміт був відкладений через пандемію, з'явилася міжнародна ініціатива, що закликала до укладення Договору про нерозповсюдження викопного пального (Fossil Fuel Non-Proliferation Treaty – FFNPT). Метою цього договору стало стримування глобального потепління в межах 1,5-2 градусів за Цельсієм.
21 квітня 2021 року організація FFNPT затвердила лист, підписаний сотнею лауреатів Нобелівської премії, Далай-ламою, видатними науковцями, миротворцями, письменниками та впливовими особами. У документі містився заклик до світових керівників "вжити конкретних заходів для поетапного відмови від викопного палива з метою запобігання екологічним катастрофам".
Які альтернативи можуть замінити проєкти з видобутку вугілля, нафти та газу? У контексті гострої енергетичної кризи Україні необхідно знайти способи відновлення своїх енергетичних ресурсів, враховуючи глобальні тенденції, щоб обрані рішення були стійкими і не піддавалися ризику скасування в середньостроковій перспективі. Відповідь на це питання може бути у розвитку "мирного атома", що абсолютно узгоджується з принципами Договору про нерозповсюдження викопного пального.
На минулому саміті COP28, який проходив у Дубаї, було досягнуто важливих домовленостей, що знайшли відображення у двох знакових документах. Перший з них – спільна заява про поступову відмову від використання викопного пального, яка містить компромісні формулювання без чітко визначених термінів. Другий документ – це Декларація, що передбачає потроєння потенціалу ядерної енергетики до 2050 року.
Останній документ - особливо важливий, оскільки дає Україні впевненість у тому, що прагнення уряду добудувати енергоблоки Хмельницької АЕС будуть підтримані світом.
25 жовтня 2024 року Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою закон "Про основні засади державної кліматичної політики", яким передбачається досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року і скорочення забруднення повітря на 65% - до 2030 року.
Закон є однією з ключових умов вступу України до ЄС. Так ми виставили собі орієнтири. А приєднавшись минулого року до Декларації про потроєння потенціалу ядерної енергетики, фактично пояснили, яким чином держава планує скорочувати залежність від викопних джерел.
Це -- розвиток атомної енергетики, а у найближчій перспективі - добудова третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС, які готові на 80% і 30% відповідно, що дозволить отримати 2,2 ГВт вуглецево-нейтральної енергії.
Відповідний урядовий законопроєкт №11146 про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС (Х3/Х4) вже отримав схвалення профільного комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг і чекає на розгляд у сесійній залі.
Незважаючи на повномасштабний конфлікт, атомна енергетика залишається здійсненною перспективою, головним чином завдяки підтримці міжнародної спільноти у прагненні України перейти на екологічні джерела енергії. Це підтверджується реакцією наших стратегічних партнерів і міжнародних фінансових організацій, які висловили готовність надати допомогу для реалізації цього проекту.
У вересні генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наголосив на необхідності цього проєкту для покращення стану енергосистеми України і запропонував започаткувати місію з технічної підтримки для забезпечення інтеграції нових компонентів у вже існуючі системи на станції. За його словами, це допомогло б підвищити довіру до проєкту з погляду ядерної безпеки.
Відомо, що головним партнером у добудові енергоблоків Хмельницької АЕС стане американська компанія Westinghouse. Ще у квітні відбулась церемонія старту проєкту на майданчику Хмельницької атомної станції за участю посла США в Україні Бріджит Брінк і міністра енергетики України Германа Галущенка. Про те, що добудова енергоблоків ХАЕС є оптимальним рішенням для розв'язання проблеми дефіциту потужності в Україні говорила також і колишня спецпредставниця США Пенні Пріцкер.
Аналітики Atlantic Council підкреслюють, що Сполучені Штати мають вагомий інтерес у вдалому завершенні будівництва на Хмельницькій атомній електростанції. Це не лише можливість продемонструвати переваги американських ядерних технологій нового рівня, але й стратегічний крок, оскільки, на їхню думку, закупівля Україною обладнання з болгарської АЕС "Белене" для третіх і четвертих енергоблоків може суттєво підірвати російський вплив у регіоні Балкан.
Посилення ядерного потенціалу України може суттєво поліпшити економічні можливості країни та підготувати її до ролі основного постачальника енергії для Європи після завершення війни, замінивши Росію. Участь компанії Westinghouse у виробництві ядерного пального та будівництві реакторів як в Україні, так і в Болгарії, є важливим аспектом співпраці між цими державами. Це також пояснює інтерес США до успішної передачі надлишкового ядерного обладнання з Болгарії в Україну, як зазначено в статті.
Президент і генеральний директор Westinghouse Electric Company Патрік Фрагман підтвердив цю думку, зазначивши, що відчуває гордість за можливість "стати частиною тієї історії, яку Україна створює в сфері енергетики".
Серед підписантів Декларації про збільшення обсягу ядерної енергетики можна знайти як Болгарію, так і США. Серед інших країн, що долучились, варто відзначити Фінляндію, яка експлуатує 5 реакторів на двох атомних електростанціях, а також Швецію, що на трьох діючих АЕС з 6 реакторами генерує майже третину своєї електроенергії. Канада, яка посідає сьоме місце у світі, отримує 14,6% електроенергії з 19 реакторів. ОАЕ також активно розвивають ядерну енергетику, адже перший блок АЕС "Барака" запустили у 2020 році, а у планах - зведення нових станцій. Польща, у свою чергу, має намір розпочати будівництво АЕС "Хочево" вже у 2026 році і планує реалізувати ще близько десяти проектів у найближчі роки.
На початку 2024 року в світі експлуатувалося 415 ядерних реакторів у 31 країні. Лідерами за кількістю реакторів є США з 94 одиницями, за ними йдуть Франція та Китай, у яких по 56. Китай активно розвиває нові атомні електростанції, незважаючи на те, що не підписав декларацію про збільшення використання ядерної енергетики. Це дозволило йому швидко наздогнати Францію і в найближчому майбутньому випередити США за кількістю реакторів. Таким чином, Україна також залишається в епіцентрі цих тенденцій.
І це не єдина гарна новина. Попри радянське минуле і трагедію на ЧАЕС серед нашого населення немає упередженого ставлення до атомної енергетики. Як засвідчує соціологія, 80% опитаних українців схвалюють ідею добудови атомних блоків на Хмельницькій АЕС. Тобто маємо свідоме суспільство і можемо поділитись досвідом, як досягати підтримки населення.
Це також має велике значення, оскільки саміти ООН, присвячені змінам клімату, є не лише важливими політичними подіями, але й потужними освітніми та виставковими платформами. Не випадково, що три останні конференції проходили в країнах, які є провідними виробниками нафти та газу. COP27 відбувся в 2022 році в Шарм-ель-Шейху, COP28 - у Дубаї, а цьогорічна конференція проходитиме в Азербайджані, економіка якого значною мірою залежить від видобутку викопного пального.
Завданням конференції в Баку є подальше переконання світу, що саме газ, нафта і вугілля є основним чинником кліматичних проблем, і відмова від їх використання на користь атомної енергетики цілком реальна, навіть для країн, які переживають складні часи.
У цьому сенсі Україна, що захищає свою територію від російського вторгнення, потерпає від цілеспрямованого руйнування енергооб'єктів ворогом і одночасно розпочинає будівництво нових енергоблоків на АЕС, може вказати іншим країнам вірний шлях - від викопного палива до чистої енергії.
#Канада #Азербайджан #Електрична енергія #Природний газ #Нафта #Європейський Союз #Європа #Росія #Україна #Дефіцит #Володимир Зеленський #Енергетична галузь #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Радянський Союз #Організація Об'єднаних Націй #Болгарія #Клімат #Швеція #Фінляндія #Франція #Об'єднані Арабські Емірати #Викопне паливо #Енергія #Атлантична рада #Мінливість та зміна клімату #Атомна енергетика #Баку #Енергоблок #Хмельницька атомна електростанція #Атом #Вугілля #Ядерний реактор #Атомна електростанція #Westinghouse Electric Corporation #Кіотський протокол #За Цельсієм #Нобелівська премія #Рівень моря #Дубай #Чорнобильська атомна електростанція #Балкани