"Світ у 2026 році" — це колаборація Project Syndicate та LIGA.net, що відкриває перед читачами в Україні перспективи, висловлені провідними світовими експертами в політичній та економічній сферах, щодо майбутнього людства в 2026 році.
Наступні тексти (крім тих, що були написані спеціально для LIGA.net) входять до спеціального випуску Project Syndicate Quarterly: The Year Ahead 2026.
Повернення Дональда Трампа на президентську посаду США в цьому році викликало політичну невизначеність, ринкову волатильність та хвилю дезінформації, що мало серйозні наслідки для світової економіки та міжнародних відносин. Як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються, імідж Америки як надійного партнера та економічного притулку зазнав серйозних уражень. У світлі нинішніх викликів її позиції на глобальному рівні, постраждали також альянси, міжнародні інституції та системи глобального управління, які Сполучені Штати формували протягом багатьох років.
Одразу після другого складання присяги Трамп свідомо обрав курс на відмову від організацій, норм, правил і навіть багатьох концепцій у науці, медицині та економічному розвитку, які протягом останніх десятиліть поліпшили життя мільярдів людей. Він і його команда почали відкрито зневажати найдавніших союзників Сполучених Штатів та систематично підривати міжнародні інституції, які традиційно слугували основою для глобального процвітання та американської сили.
У центрі порядку денного Трампа, як в країні, так і за її межами, лежить заперечення основних цінностей Просвітництва. У його адміністрації немає місця для довіри до науки та наукових методів; навпаки, абсолютно непідготовлений міністр охорони здоров'я розпочав кампанію проти вакцин, які рятують життя. Крім того, адміністрація зменшила фінансування фундаментальних досліджень, що раніше забезпечували США конкурентні переваги, і спровокувала безпрецедентний відтік талантів за межі країни. Хоча ринки та економіка США не відразу помітили цю шкоду, це частково пояснюється безпрецедентним бумом інвестицій, який багато хто вважає бульбашкою, пов'язаним із розвитком центрів обробки даних та інфраструктури штучного інтелекту.
Спостерігаючи за цим тривожним розвитком подій у США, інші країни світу почали вживати заходів для пристосування до нових умов. Від моменту, коли Трамп оголосив про введення тарифів на продукцію з практично кожної країни (за винятком Росії), глобальні торговельні структури зазнають змін, оскільки компанії та економічні стратегії прагнуть знизити свою залежність від американського ринку. Ця ж логіка також впливає на процес прийняття військових і стратегічних рішень, особливо в Європі, де країни нарешті почали збільшувати свої оборонні витрати, водночас сподіваючись, що наступний президент США відновить традиційний трансатлантичний альянс.
У той же час інші геополітичні гравці скористалися хаосом, що виник під впливом Трампа. Якщо у 2025 році можна було б вибрати одне зображення, яке б найкраще ілюструвало масштаб поточної трансформації, це була б фотографія, на якій лідери Китаю Сі Цзіньпін, Росії Володимир Путін і прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді радісно обмінюються вітаннями на саміті Шанхайської організації співробітництва. Нічого так не згуртовує опонентів, як наявність спільного ворога. Ведуться активні обговорення нових валютних і платіжних технологій, а також методів торгових розрахунків, які допоможуть уникнути впливу Америки.
Авторитарний зсув у Сполучених Штатах, а також реакція їхніх опонентів і колишніх партнерів, безперечно, стануть ключовими чинниками, які вплинуть на інформаційний простір у наступному році. Після завершення Другої світової війни ніколи не було так очевидно, що глобальне лідерство і концепція "міжнародної спільноти" зазнають серйозних труднощів. Часто підкреслюється, що міжнародна співпраця розпадається в той час, коли вона найбільше необхідна для вирішення загальних викликів, таких як зміна клімату, стрімкий розвиток штучного інтелекту, зростання використання криптовалют і зростаючі гуманітарні кризи. Усе навколо руйнується, а ті, хто перебуває при владі, або не здатні об'єднати зусилля, або мають потужний інтерес до прискорення цього процесу.
LIGA.net запускає новий цикл, створений спеціально для українських читачів, у форматі тексту-форсайту.
Валерій Пекаренко
викладач Києво-Могилянської Бізнес-Школи
По-перше, досягнення мирної угоди виглядає малоймовірним. Росія не в змозі завершити війну з ряду причин, серед яких економічні (брак фінансів для переходу з військового стану на цивільний), політичні (вищі кола отримують вигоду від конфлікту), соціальні (необхідно подати населенню щось на кшталт перемоги) та військові (потрібно знайти рішення для величезної армії, яку не можна просто повернути додому в злиднях, адже це призведе до катастрофічних наслідків, як у 1917 році).
Отже, Росія буде підтримувати військові дії доти, поки має на це можливості, і припинить їх, коли ці можливості вичерпаються. Цей момент може настати в 2026 році (хоча ймовірність цього не велика), або ж трохи пізніше (що виглядає більш імовірно).
Тож тиск на Україну триватиме: тиск на Сили оборони на фронті, на енергетику й логістику, на психіку людей у тилу, тиск на європейських союзників щодо припинення підтримки.
Ознайомитися з повним змістом.
Христина Фріланд
колишня віцепрем'єр-міністерка, міністерка закордонних справ та міністерка фінансів Канади
Протягом понад десяти років багато країн Заходу розглядають можливі дії у відповідь на неминуче підпорядкування України Російською Федерацією.
Так, ми висловлювали свою солідарність з Україною. Ми заявляли про готовність підтримувати український народ стільки, скільки буде необхідно. Проте, ми постійно стикаємося з труднощами у забезпеченні України тією підтримкою, яка їй потрібна для досягнення перемоги. Ми також неодноразово закликали Україну максимально ефективно використовувати свої ресурси для самозахисту.
Ознайомитися з повним змістом.
Радослав Сікорський.
міністр зовнішніх справ і віце-прем'єр Польщі
"Ніколи знову" - це не лише обіцянка, а й прагнення уникати помилок, які призвели до жахів Другої світової війни. Це гасло стало основою для формування міжнародних інститутів та політики безпеки протягом багатьох десятиліть. Проте сьогодні його вплив помітно зменшився. У світі виникають нові конфлікти: від потенційного військового втручання США у Венесуелі, жорстоких боїв у Судані до тривалої нестабільності на Близькому Сході, а також війни в Україні та зростаючої напруженості в Тайванській протоці. Кожен з цих конфліктів має значні глобальні наслідки.
Не дивно, що перед обличчям цих незліченних надзвичайних ситуацій Захід, у широкому розумінні, стикається з найбільшим викликом за останні десятиліття. В основі цього виклику лежить відчуття цивілізаційного виснаження, яке помітили наші супротивники, впевнені, що їхній час настав.
Але чи він настав? Понад 1400 днів минуло відтоді, як Росія розпочала свою триденну "спеціальну військову операцію" - незаконну і неспровоковану агресивну війну - проти України. Щонайменше 1,5 мільйона українських і російських солдатів були поранені або вбиті з того часу в результаті бойових дій, понад тисячу осіб на день. Режим лідера Росії Володимира Путіна, і тільки він, несе повну відповідальність за ці важкі втрати.
Ознайомитися з повним змістом.
#Дональд Трамп #Канада #Європа #Росія #Економіка #Україна #Інвестиції #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Інфраструктура #Володимир Путін #Прем'єр-міністр #Індія #Близький Схід #Друга Польська Республіка #Геополітика #Сполучені Штати #Штучний інтелект #Перебудова #Медицина #Друга світова війна #Сі Цзіньпін #Атлантичний океан #Логіка #Людство #Шанхайська організація співробітництва #Венесуела #Радослав Сікорський #Влада (соціологія) #Гавань #Пан Нарендра Моді #Христя Фріланд #Економіка Сполучених Штатів #Фотографія #Пекар Валерій Олександрович #Цунамі #Судан #Хрестові походи #Епоха Просвітництва
