Танці під темним зашморгом: чому Трамп створює альянс проти Ірану

Вашингтон закликає до формування коаліції проти Ірану, але інші країни не поспішають підтримувати цю ініціативу, оскільки реальні цілі війни залишаються невизначеними.

Gazeta.ua проаналізувала геополітичні виклики, з якими стикається нова адміністрація США.

Чари острова Харк

Нещодавно Сполучені Штати здійснили напад на іранський острів Харк, розташований у північно-східному регіоні Перської затоки.

Значення: 90% експорту іранської нафти здійснюється через термінали на острові.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп висловив припущення про можливість анексії острова в разі, якщо Тегеран продовжить перешкоджати судноплавству в Ормузькій протоці. Ринок миттєво відреагував на ці заяви — ціни на нафту різко підскочили.

Згідно з інформацією від Axios, адміністрація Білого дому обережно підходить до питання наземних операцій, а сенатор Ліндсі Грем відкрито зазначає: "Той, хто панує в Харкові, визначає хід цієї війни".

Що хоче Іран

Іран, у свою чергу, стверджує, що не має наміру загострювати ситуацію, проте попереджає, що якщо буде здійснена спроба перешкодити його нафтовому експорту, Тегеран може вжити заходів для обмеження судноплавства в Ормузькій протоці. Влада країни підкреслює, що будь-які напади на іранську інфраструктуру вважатимуться актом війни і отримають адекватну реакцію.

Розблокувати протоку гуртом

Трамп закликав партнерів об’єднати зусилля для забезпечення безпеки Ормузької затоки. Це стосується таких країн, як Франція, Японія, Велика Британія, Китай, Південна Корея та членів НАТО. Його аргументація проста: "США не повинні нести витрати та ризики в одиночку, адже більшість цієї нафти постачається не до нас, а до інших держав".

"Розтяжка" від Донні можна перефразувати як "Донні: Розтяжка".

Звернення Трампа змушує союзників опинитися в складній ситуації: або підтримати США, або зіткнутися з глобальною енергетичною кризою. Однак Європа поки що утримується від активних дій.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль висловив думку, що обговорення "архітектури безпеки" є передчасним, поки не будуть чітко визначені цілі Сполучених Штатів та Ізраїлю.

Британський прем'єр Кір Стармер 16 березня вже відмовив Трампу у наданні кораблів, пообіцявши лише БпЛА для розмінування. Позиція Лондона: ескалація нікому не вигідна.

Емманюель Макрон продемонстрував більшу гнучкість: він надасть кораблі, але лише для "оборонних цілей".

Не більше за "Щити"

Євродипломатія, представленна Каєю Каллас, висловила можливість розширення мандату місії "Аспідес" (з грецької - "Щити". - Gazeta.ua) на Ормузьку затоку. Ця місія, яка була створена для захисту від хуситів, може стати важливим плацдармом для Європейського Союзу в даному регіоні. Проте європейські країни висловлюють занепокоєння: Вашингтон не обговорював свої дії з ними перед початком військових операцій, тому наразі немає достатніх підстав для формування широкої коаліції.

"Заробляйте свої гроші!"

Трамп очікував на цю реакцію. Його відповідь виявилася категоричною: "Ми не зобов'язані надавати допомогу Європі в питанні України. Це країна розташована за тисячі кілометрів від нас... Тепер подивимося, чи зможуть вони підтримати нас".

Президент США фактично зв'язав допомогу Києву з залученням Європейського Союзу у конфлікт проти Ірану.

Чи залишимося ми в пам'яті?

Початок нової масштабної війни може призвести до остаточного виснаження Європи, яка вже стикається з нестачею ракет для систем протиповітряної оборони (зокрема Patriot) та фінансовими труднощами через підтримку України.

Делікатна ситуація: Україна вже неявно підтримує США в цьому конфлікті. Незважаючи на недостатні запаси, Європейський Союз 14 березня продовжив санкції проти Росії, що свідчить про те, що нас не залишать наодинці. Однак підтримка України через посередників змушує Європу все ж виступати на боці США у протистоянні з Тегераном.

"Перемогли, та не зовсім"

Основним аспектом залишається тривалість конфлікту. Трамп оголошує про свою перемогу, в той час як міністр енергетики Кріс Райт зазначає, що війна може тривати ще кілька тижнів. Тим часом американці вже витратили понад 2 мільярди доларів на наслідки цього конфлікту через зростання цін на паливо. Вартість галлона досягла 3,7 долара, а рейтинг схвалення економічної політики Трампа вперше опустився нижче 40%. Для США ціна на пальне на автозаправках виступає важливим політичним індикатором.

"Можемо перенести на пізніше."

Серйозність ситуації підкреслює й заява Трампа про можливе відкладання його візиту до Китаю, який співпадає з торговими переговорами в Парижі, що відбудуться з 14 по 17 березня. У той же час Пекін утримується від активних дій, закликаючи до діалогу з Іраном.

Наші висновки: наразі світ не прагне активно підтримувати Трампа в Ірані. Це підтверджується даними на момент написання статті. Це може бути сигналом для Путіна: ресурси для України все ще існують. А також відправляє меседж Трампу: Європа більше не бажає безумовно залучатися до "військових конфліктів" інших країн, як це було в Іраку.