Зупинка експорту з країн Перської затоки через блокаду Ормузької протоки викликає величезний тиск на світову економіку та негативно позначається на глобальному аграрному секторі, ринку добрив і енергетичних ресурсах.
Цю інформацію озвучив на брифінгу в Досі представник Міністерства закордонних справ Катару Маджед Аль-Ансарі.
Наразі Доха відновлює посередництво між Вашингтоном і Тегераном та намагається скоротити прірву між сторонами за підсумками інтенсивних зустрічей останніх днів, незважаючи на ракетні обстріли з боку Ірану, пише Euronews.
Глобальний аграрний сектор опинився під ризиком.
Маджед Аль-Ансарі підкреслив, що країни цього регіону постачають на світові ринки не лише нафту та газ, але й важливі види сировини, серед яких гелій, продукція нафтохімії, алюміній, а також сечовина (карбамід) і аміак. Ці речовини є основними складниками для виготовлення мінеральних добрив. Проблеми з їх постачанням вже впливають на врожайність сільськогосподарських культур в країнах, які найбільше цього потребують, і змушують регіони, що раніше зменшували використання вугілля, знову звертатися до його спалювання.
"Як довго міжнародна економіка витримає наслідки подій, що розгортаються в нашому регіоні? Це є актом агресії, безпідставною агресією проти наших держав," -- зазначив офіційний представник Міністерства закордонних справ Катару.
Пошук альтернатив СПГ
У контексті піврічної блокади Ормузької протоки Катар і Об'єднані Арабські Емірати змушені експериментувати з новими методами для гарантування безперервного постачання скрапленого природного газу (СПГ).
При цьому Доха повністю відкидає можливість будівництва або використання обхідного трубопроводу і наразі переглядає свою інвестиційну стратегію щодо суверенних фондів.
Розташування області та дипломатичні виклики
Представник Міністерства закордонних справ Катару зазначив, що держави Перської затоки, разом із Іраком та Йорданією, не прагнули долучатися до конфлікту між США та Іраном, оскільки не мали власних суперечок із Тегераном.
"У будь-якій угоді є перешкоди. Наша роль полягає в тому, щоб подолати труднощі та спробувати скоротити розрив між двома сторонами, і саме цим ми зараз займаємося. Тегеран повинен чітко усвідомити, що не можна нападати на сусідів, залучених до війни, до якої вони не причетні", -- підкреслив Аль-Ансарі.
Він вважає, що з приходом зимового сезону ситуація в світовій енергетиці може ускладнитися, а для стабільного вирішення конфлікту необхідні регіональні системи безпеки, засновані на принципах ненападу та мирного співіснування.
Військово-політична напруга наростає з кінця лютого 2026 року, коли спільні удари США та Ізраїлю по Ірану спровокували блокаду Ормузької протоки. Ця протока є критично важливою транспортною артерією для торгівлі ресурсами в регіоні Близького Сходу.
Вплив на український ринок
Перебої в постачаннях з Близького Сходу становлять безпосередню небезпеку для українського аграрного сектора, оскільки він значною мірою покладається на імпорт азотних добрив.
Згідно з висновками експертів ІА "Інфоіндустрія", військова ситуація в Ормузькій протоці кардинально змінила звичні сезонні тенденції. Це призвело до того, що традиційне літнє зниження світових цін на азотні добрива (до $270-290 за тонну) не відбулося, а ціна карбаміду залишилася на підвищеному рівні, коливаючись у межах $320-350 за тонну FOB.
Одночасно на внутрішньому ринку спостерігається унікальна динаміка. За інформацією дослідження "Інфоіндустрії", українські аграрії обрали вичікувальну тактику, вирішивши не купувати добрива за високими цінами (34 000-36 500 грн/т з ПДВ), і тимчасово призупинили свої закупівлі.
Однак ця тактика "перечікування" створює ризик відкладеного дефіциту: коли фермери перед початком польових робіт вийдуть на ринок, відкладений попит накладеться на високі світові ціни, що спричинить новий ціновий стрибок і суттєво підвищить собівартість майбутнього врожаю.
#
