Транзит газу: хто отримує вигоду, а хто втрачає через припинення російського газового потоку через територію України.

Контракт на транспортування газу між Україною та Росією закінчує свою дію 1 січня 2025 року. Україна заявила, що не має наміру продовжувати угоду, тоді як Росія зазначає, що готова продовжити співпрацю, за умови, що європейські споживачі досягнуть угоди з Києвом.

Європа готова відмовитись від російського газу

Європейці швидко скорочують залежність від Росії, але пам'ятають болючу кризу на початку вторгнення. Саме стрибок цін на енергоресурси в 2022 році став причиною поганого стану європейської економіки, що триває і до тепер, йдеться в регіональному прогнозі Міжнародного валютного фонду.

Тепер залежність Європи від російського газу значно менше. З 2021 року доля газотранзиту через Україну в імпорті газу Європою скоротилась з 11% в 2021 році до приблизно 5% на тепер. Доля російського газу в Європі знизилась до 6%, а доля російського газу, що йде через Україну - до 4%, підрахували в норвезькій дослідницькій компанії Rystad energy. Європа готова обійтись без російського газу, переконаний аналітик компанії Крістоф Галсер.

Для того, щоб відмовитись від російського газу Європа інвестувала надзвичайні кошти. Навіть країни, які раніше не були готові інвестувати в термінали зрідженого природного газу, такі як Німеччина, зробили це в рекордні строки, каже заступниця директора з програм енергобезпеки вашингтонського аналітичного центру "Атлантична Рада" Ольга Хакова.

Ті, хто не вклав свої кошти, повинні будуть зіштовхнутися з результатами, зазначає дослідниця, адже "вони були обізнані про це більше ніж два з половиною роки, що термін наближається".

Хакова проводить порівняння між підходами Чехії та Угорщини — двох держав, які не мають безпосереднього доступу до моря і через це опинилися в схожих обставинах. Вона зазначає, що Чехія "вклала величезні зусилля у пошук альтернативних джерел енергії та інвестування в інші варіанти". У той же час, Угорщина, навпаки, збільшила свою залежність від Росії.

"Це було обдумане стратегічне рішення, яке несе в собі певні наслідки. Вони шукатимуть інші варіанти. Щодо Угорщини, то вона, ймовірно, спробує отримати російський газ альтернативними маршрутами, наприклад, через Туреччину", - зазначила дослідниця.

Окрім транспортування через територію України, єдиним альтернативним маршрутом, яким російський газ доходить до Європи, є "Туркстрім". Цей трубопровід проходить по дну Чорного моря, з'єднуючи Туреччину з Болгарією, Сербією та Угорщиною.

В ЄС є політична воля, щоб відмовитись від російського газу, каже Галсер в коментарі Голосу Америки. Він вказує, що навіть таким країнам як Австрія та Словаччина, де частка російського газу доходить до 90% і де ситуація буде складною, "навряд чи вдасться переконати ЄС залишити цей транзит".

Згідно з дослідженням, проведеним регулятором Європейського Союзу, Австрія, що торік імпортувала 90% свого газу з Росії, має можливість забезпечити себе альтернативними джерелами газу з півдня та заходу Європи. Про це повідомила Аура Сабадус, експертка Британської незалежної служби дослідження сировинних ринків (ICIS).

"За словами Сабадуса в інтерв'ю для Голосу Америки, Україна постачає лише незначну частину імпорту в Європу. 'Газ необхідний для таких країн, як Словаччина та Австрія, проте вони є малими споживачами. І навіть вони здатні обійтися без російського газу, якщо існуватиме політична підтримка', - зазначає експерт."

Дослідники зазначають, що Європейський Союз має можливість вжити більш рішучих заходів, щоб донести до європейських підприємств інформацію про те, що російський газ, що постачається трубопроводами, зникне з ринку вже з 2027 року.

За словами Хакової, процес диверсифікації відбуватиметься швидше, оскільки приватні підприємства будуть більш готові інвестувати в цю сферу. Вони вважатимуть це "відмінною інвестицією, адже я впевнений, що російського газу не буде, і я точно знаю, що в регіоні існують надійні споживачі".

Наразі ряд компаній покладаються на те, що транзит газу через Україну триватиме, адже це забезпечує економічний і доступний ресурс, зазначає Сабадус.

Експерти стверджують, що зріджений газ з Росії не зможе стати альтернативою трубопровідному.

Зменшивши обсяги газу, що постачаються трубопроводами, Росія активізує експорт зрідженого природного газу. За даними аналітичної компанії Rystad, з 2023 по 2024 роки постачання російського ЗПГ до Європи зросло з 20 до 23 мільйонів тонн. В результаті цього частка російського газу у загальному імпорті зрідженого газу в Європі піднялася з 15% до 19%.

Але далі збільшити поставки Росії заважають нові санкції, каже Галсер: "Компенсувати втрати експорту трубопроводом неможливо з теперішньою інфраструктурою, для цього потрібні нові російські проєкти, що не підпадають під санкції".

Світова спільнота вже розпочала введення обмежувальних заходів щодо цих ініціатив.

В Європі пропонують натомість збільшити купівлю американського зрідженого газу.

"Ми все ще отримуємо багато ЗПГ з Росії, чому не замінити його американським ЗПГ, який дешевший для нас і знижує ціни на енергетику", - сказала журналістам у п'ятницю президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Чи варто Україні продовжувати угоду? Кроки України - під пильною увагою.

В умовах війни Росія уникала атак на газову інфраструктуру. Однак, за словами Ольги Хакової, тепер обстановка починає змінюватись.

"Контракт України з Росією завершується, і Росія вже атакує газову систему України. Це впливає на теперішній опалювальний сезон, адже тепер треба турбуватись, як захистити ще і газову систему", - каже вона в коментарі Голосу Америки.

Аналітики розходяться в думках щодо того, чи варто Києву працювати над тим, щоб продовжити використання транзитного трубопроводу в 2025 році і яким має бути перехідний період.

Україна планує повністю припинити транзит до кінця року після закінчення угоди. Про це повідомив керівник "Нафтогазу" Олексій Чернишов в інтерв'ю виданню Kyiv Independent. Він також застеріг про можливі "інформаційні маніпуляції", які можуть з'явитися в останні місяці перед завершенням контракту.

На минулому тижні посол України в Туркменістані Віктор Малько підкреслив, що "Україна має намір імпортувати газ з інших держав та транспортувати його до Європи, адже у нас є розвинена інфраструктура для цього".

На думку Галсера, для численних учасників ринку імпорт газу з Азербайджану принесе значні вигоди. Це дозволить підтримувати комерційний інтерес до української газотранспортної інфраструктури та забезпечить її захист у довгостроковій перспективі.

Проте він висловлює думку, що таке ставлення може бути сприйняте негативно в Європі. "Незважаючи на те, що я чув українських представників, які наголошують на підтримці сусідніх країн і можливому перехідному періоду, важко уявити Європейський Союз, який прагне відмовитися від російського газу до 2027 року," - зазначає Галсер.

"Це будуть російські молекули, - вказує аналітик. - Я не бачу як фізично доставити азербайджанський газ до Суджі, або до української трубопровідної системи. Це буде своп, але йдеться про російські молекули, і це буде або угода з Туреччиною про взаємозалік газу, але зрештою - це російські молекули і дуже важко переконати ЄС, який хоче відмовитись від російського газу".

Якщо Україна буде продовжувати транзит російського газу, навіть під маркою газу іншого походження, від цього програє український народ, а може виграти "лише Росія і кілька людей, які займатимуться транзитом". "Це зашкодило б Україні в довгостроковій перспективі, бо прив'язка до російського газу тривала б і цей зв'язок було б складно обірвати", - каже Сабадус

Садабус зазначає, що дії України перебувають під ретельним наглядом. Вона попереджає, що Україні слід уникати шляху Туреччини, яка, схоже, продовжує отримувати російський газ.

Садабус вважає, що якщо Україна продовжить транзит, то це може спонукати такі країни, як Німеччина, активніше вимагати відновлення постачань російського газу через Північний потік. Проте Галсер з цим не згоден. Він не вбачає "політичної єдності в Німеччині, яка б дозволила приймати російський газ у найближчій перспективі".

"Короткострокове і тимчасове" продовження транзиту не викличе зацікавленості в "Північному потоці", вказує Галсер.

Попри офіційне завершення контракту, є ймовірність, що впродовж певного часу можуть виникати одноразові угоди між європейськими трейдерами та Росією, зазначає Хакова.