В Україні знову активно обговорюють ідею широкомасштабної пенсійної реформи. Замість діючої формули пропонується впровадити бальну систему, а спеціальні пенсії перенести на окреме бюджетне фінансування. Крім того, планується введення накопичувального рівня. Проте залишаються важливі питання без відповідей: скільки коштів це вимагатиме з державного бюджету, чи зможе бюджет витримати збільшення дотацій Пенсійному фонду, і чи здатна реформа створити реальні стимули для легальної роботи в умовах демографічних втрат та військових загроз.
Щоб розібратися у темі, журналісти УНН поговорили зі старшим економістом Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимиром Дубровським.
Українська пенсійна система знову наближається до етапу перезавантаження, але цього разу мова йде не лише про звичну індексацію чи корекцію мінімальних виплат. У пропонованій моделі, яку розглядає профільне міністерство, одночасно змінюється механізм нарахування пенсій, підходи до стимулювання платників єдиного соціального внеску, а також переосмислюється роль держави як гаранта пенсійних виплат.
Володимир Дубровський зазначає, що "відбуваються значні зміни, включаючи формулу, яка наразі діє, а також механізм індексації з урахуванням інфляції. Запроваджується нова система оцінювання у вигляді балів".
Основна концепція полягає в тому, щоб спростити розуміння зв'язку між внесками та майбутніми пенсіями, зробивши його більш прозорим та передбачуваним. Крім того, планується перенести частину поточних державних зобов'язань за межі солідарної пенсійної системи.
В інтерв'ю з УНН фахівець зазначає: ідея впровадження бальної системи є спробою змінити пенсійну формулу таким чином, щоб вона не була під впливом суб'єктивних рішень і постійних коригувань бюджету.
Кожна особа отримує певну кількість балів за свій внесок, які з часом накопичуються. При виході на пенсію ці бали перетворюються на фінансові виплати в залежності від середнього рівня заробітної плати.
Цей аспект має велике значення, адже в умовах стабільної економіки середня заробітна плата може збільшуватися швидше за інфляцію. У зв'язку з цим система прагне пов'язати пенсійні виплати з продуктивністю праці та легальним фондом оплати праці. Проте тут виникає залежність від двох факторів, які в умовах воєнної економіки є непевними: темпами відновлення та рівнем тінізації.
Другий важливий аспект, що обговорюється у контексті впровадження трикомпонентної пенсійної системи, полягає в окремому виведенні спеціальних пенсій із солідарної системи.
Головний економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна висловлює свою думку безпосередньо:
Державні ініціативи, які передбачають спеціальні пенсії, функціонують як своєрідний накопичувальний винагороди для прокурорів та суддів.
Аргумент на підтримку спеціальних пенсій та пенсій для військових полягає в тому, що їх варто фінансувати як окрему державну програму. Кошти для цього повинні надходити з державного бюджету через відповідні міністерства, а не з Пенсійного фонду. Це не означає скасування існуючих зобов'язань, а лише зміну джерела фінансування, що дозволить забезпечити більшу прозорість та політичну відповідальність.
Аргумент "проти" - це конфлікт інтересів із впливовими групами та ризик, що перенесення видатків у бюджет не зменшить витрати, а просто змінить "кишеню", з якої їх беруть. Для українців тут ключове питання: чи стане така бюджетизація спецпенсій реальною економією для солідарної системи, чи лише бухгалтерською перестановкою.
Володимир Дубровський, коментуючи питання щодо визначення розміру "мінімальної зарплати" та витрат на неї, зізнається, що конкретних розрахунків не проводив. Проте він висловлює занепокоєння, що витрати з державного бюджету можуть виявитися більшими, ніж ті суми, які наразі передбачає Уряд.
Експерт припускає, що частину ефекту можуть дати саме зміни зі спецпенсіями, але й зауважує, що вони вже частково фінансуються через державний трансферт.
Для бюджету це має таке значення: тепер актуальним є не питання виникнення дефіциту коштів, а те, на скільки збільшиться потреба у фінансовій підтримці Пенсійного фонду.
Середня пенсія в Україні зросла до 6 544 гривень, але не всі отримують таку суму - інфографіка28.01.26, 10:05 * 4003 перегляди
Говорячи про пенсійну реформу в Україні, експерт у галузі економіки Володимир Дубровський називає кілька сценаріїв.
Оптимістичний сценарій передбачає швидке економічне зростання в поєднанні з процесами детінізації. В такому випадку, теоретично, можна навіть скоротити обсяги дотацій. Проте основні очікування співрозмовника УНН мають інший напрямок.
Основна мова йде про підвищення бюджетних дотацій, включаючи ті, що призначені для накопичувальної системи.
Це ключова розвилка. Якщо бюджет і так функціонує в режимі значного дефіциту через війну, то будь-яке додаткове навантаження створює конкуренцію між соціальними видатками та оборонними й відновлювальними потребами. І саме тут реформа або має проявити економічну логіку (стимули для платників, розширення бази ЄСВ), або перетворитися для українців на черговий рахунок "за все хороше".
Накопичувальну компоненту в Уряді подають як третій елемент, що має забезпечувати так звану "додаткову пенсію". Водночас Володимир Дубровський, коментуючи цей момент, застерігає:
"У випадку, якщо накопичувальні активи будуть зосереджені у державному фонді, фінансові ресурси можуть в основному бути інвестовані в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), що призведе до того, що відсоткові ставки за цими фінансовими інструментами стануть непрямим джерелом фінансування для виплат."
Це також важливий аспект для ринку капіталу. Коли накопичені кошти "закріплюються" в державному боргу, система починає все більше віддалятися від концепції довгострокового інвестування в економіку і більше нагадує механізм бюджетного фінансування через боргові інструменти. Хоча формально це може виглядати як збереження фінансової дисципліни, на стратегічному рівні воно змінює само призначення накопичень.
Пенсійний фонд: українці за кордоном можуть пройти ідентифікацію у будь-якому сервісному центрі, не повертаючись за місцем реєстрації28.10.25, 16:16 * 12386 переглядiв
Один із заявлених мотивів реформи - відновити відчуття справедливості: хто платить внески, той отримує помітно більше. І тут співрозмовник УНН прямо порівнює нову логіку з попередніми підвищеннями "мінімалки", які, за його словами, "призводили тільки до зрівнялівки".
Втім, він також вказує на проблему, яка може "з'їсти" половину стимулу для людини не отримувати "зарплату у конверті': самозайняті та ФОПи, що платять ЄСВ із мінімальної зарплати, ризикують отримувати майже те саме, що й ті, хто не платив взагалі. моментом.
Отже, реформа здатна підвищити мотивацію для працівників, які отримують "білу" заробітну плату, проте вона може призвести до значної несправедливості у сфері мінімальних внесків. Це є слабким місцем політики детінізації: саме в тих випадках, де необхідно створити стимул, люди можуть не відчути жодних переваг.
Найбільш напруженою частиною бесіди з експертом Володимиром Дубровським стала обговорення серйозної проблеми солідарних систем у країнах з населенням, що зменшується. Економіст висвітлює цю ситуацію через концепцію внутрішнього відсотка прибутковості (internal rate of return).
Внутрішня норма прибутковості (IRR) може бути використана для аналізу солідарної пенсійної системи як своєрідної "угоди" між громадянином і державою: ви робите внески сьогодні, а згодом отримуєте пенсійні виплати. Якщо демографічна ситуація погіршується (менше працюючих на одного пенсіонера) або правила системи підлягають частим змінам, то "внутрішня дохідність" таких внесків може виявитися низькою, а інколи навіть негативною, що знижує реальну купівельну спроможність.
Тут Дубровський підкреслює окремо: IRR у певних сценаріях в Україні був негативним або нижчим за депозити ще до повномасштабного вторгнення.
Після закінчення війни обстановка ускладнилася через міграційні процеси та демографічні втрати. І ніхто не може спрогнозувати, як це буде розвиватися далі.
Другий системний ризик полягає у довірі до держави як надійного гаранта. Економіст акцентує увагу на важливості репутації та досвіду знецінення активів, а також на потребі забезпечення макроекономічної стабільності та чітких правил гри. У відсутності цих умов будь-яка реформа, пов'язана з фінансовими установами та фондами, буде сприйматися лише як черговий проект на папері, який може бути змінено під впливом бюджетного тиску.
Окремо експерт підкреслює важливе пояснення, яке часто залишається поза увагою в суспільних обговореннях: в даний час фінансування Пенсійного фонду значною мірою забезпечується за рахунок внесків, що надходять від виплат військовим, що можна розглядати як приховану дотацію.
Цей ефект є тимчасовим. По завершенню війни кількість військовослужбовців та структура виплат зазнають змін, і система повинна буде впоратися з перехідним етапом без цієї підтримки. Саме тому реформа не може обмежуватися лише новою формулою: вона повинна включати механізми для покриття майбутнього дефіциту в доходах без безкінечного збільшення бюджетних трансфертів.
В результаті Володимир Дубровський зазначає, що в сучасній логіці реформ можна виявити раціональні елементи: балова система має потенціал підвищити рівень прозорості, відокремлення спеціальних пенсій може зробити фінансування більш чесним, а накопичувальний рівень теоретично відкриває можливість для довгострокового планування. Проте, існують і значні ризики: фіскальне навантаження без чіткої фінансової основи, ймовірність перетворення накопичень на інструмент для покриття державного боргу, демографічний тиск та недостатня довіра до державних гарантій.
Економічна обґрунтованість цієї реформи стане зрозумілою лише за умови, що вона відповість на два ключові питання: хто та в якій кількості фактично зробить внески протягом наступних 3-5 років, і чому громадяни повинні бути впевнені в стабільності правил після першого ж фінансового виклику. Люди завжди помічають, коли їх заліковують обіцянками замість реальних розрахунків.
#бюджет #зерно #Економіст #Інфляція #Українська гривня #Економіка #Україна #Українці #Ризик #Експерт #Демографія #Дотація #Пенсія #Українські національні новини #Пенсійний фонд України #Єдиний соціальний внесок #Дубровський Володимир Васильович (художник) #Механіка #Заробітна плата #Логічно #Дефіцитне фінансування #Прокурор #Дубровський (роман)
