Тримав у напруженні весь Радянський Союз: чому Харків досі згадує "злодія в законі" на ім'я Псих.

Він був кримінальним лідером, ім'я якого саме по собі вселяло страх у серця людей по всій території Радянського Союзу.

Радянський Союз існував у двох паралельних вимірах. Перший з них — офіційний, наповнений партійними з'їздами, п'ятирічними планами та моральним кодексом комуністичного будівництва. Інший — підпільний, зі своїми законами, ієрархією та кодексом честі, що перевершував будь-які положення Кримінального кодексу. У цьому альтернативному світі владарювали "злодії в законі" — кримінальна еліта, чиї імена викликали страх і шепіт від Владивостока до Львова.

У середині 1970-х років Харків став тимчасовою резиденцією одного з найжахливіших кримінальних авторитетів радянської епохи - Васьки Психа. Його справжнє ім'я - Василь Якименко, народився він у 1916 або 1917 році в селі Березівка на Харківщині. Але цифри його біографії вражають більше, ніж будь-які детективні романи: понад 125 років судимостей сукупно, двічі найвища міра покарання і чотири втечі із в'язниць на півночі СРСР.

Саме ці втечі подарували йому репутацію, від якої холоне кров. Кожного разу Якименко брав із собою молодого ув'язненого - так званого "бичка". Коли закінчувалися продукти, супутник ставав "їжею". Цей жахливий факт перетворив Ваську на живу легенду кримінального світу, на ім'я якого рівнялися інші злочинні авторитети.

Харківська операція: полювання на емігрантів

Переміщення Васька Психа до Харкова в 1970-х роках збіглося з важливим історичним моментом – радянська влада нарешті дала можливість євреям виїжджати до Ізраїлю. Досвідчений злочинець одразу усвідомив, що перед ним відкривається справжнє багатство. Логіка його дій була елементарною: готуючись до еміграції, люди почали розпродавати своє майно та перетворювати гроші на золото й коштовності, які можна було б спробувати вивезти нелегально. Усі ці скарби зберігалися у квартирах, які перетворилися на справжні сховища.

Особливу увагу група Якименка приділяла тим, хто був пов'язаний із тіньовою економікою - директорам магазинів, "цеховикам", товарознавцям. Така жертва ніколи не звернулася б до міліції, бо не змогла б пояснити легальне походження багатства.

Шахрайство віртуозів: класична кримінальна історія.

Книга "Організована злочинність в Україні" наводить історію, яка ідеально ілюструє методи роботи групи. Її головним героєм став директор великого харківського магазину Іцик Мойшевич, який збирався емігрувати.

Слідкування дало злочинцям можливість виявити вразливу точку — директор крамниці Іцик Мойшевич, окрім своєї законної дружини Сари Мойсеївни, мав ще кілька молодих романтичних партнерок серед продавців і для зустрічей орендував таємну квартиру. Вранці, коли він вирушив на побачення, а його заступник поїхав на склад, злочинці втілили свій задум: один із них зателефонував у квартиру, видавши себе за працівника магазину, і повідомив про нібито затримання директора та "очікуваний обшук", закликавши терміново зібрати всі гроші та цінності.

Водночас другий учасник злочину перекусив телефонний дріт на сходовому майданчику, щоб унеможливити зв'язок і перевірку інформації. Перелякана та дезорієнтована Сара Мойсеївна поспіхом склала усі цінності в сумки й вийшла з квартири. На виході її вже чекали переодягнені у міліцейську форму злочинці разом із "понятими". Вони забрали сумки з коштовностями, склали фальшивий протокол і строго наказали з'явитися наступного дня у райвідділ.

Коли директор магазину повернувся додому через кілька годин, його дружина, все ще під впливом пережитого стресу, зустріла його з відчуттям полегшення. Ця безмовна сцена стала кульмінацією ретельно спланованої операції.

Спадок "злодіїв у законі"

Васька Псих був частиною системи, яка початково базувалася на кримінальній "демократії" - вирішенні спорів на "сходках" за чіткими "поняттями". Це був жорсткий ієрархічний клан із ретельним добором нових членів.

Проте з часом фінанси та влада трансформували цю систему. Ідеали поступилися місцем жорстокості, маніпуляціям та жага до матеріальних благ. "Злодії в законі" здобули контроль над тіньовими економічними потоками, а їхні прибутки стали здебільшого залежати від нелегальних угод.

Клан Васьки Психа став наочним прикладом цієї еволюції - від "досконалих" злочинців до безжальної системи, що вибиває гроші. Його ім'я і досі викликає в кримінальному середовищі поєднання страху та пошани, залишаючись темною легендою епохи, коли злочинні кодекси співіснували поряд із радянськими законами.

Раніше "Телеграф" розповідав, як українських заробітчан нещадно грабували на московських вокзалах. Трудівники, які поверталися додому після місяців важкої роботи, втрачали всі зароблені гроші під загрозою ножа, а правоохоронні органи виявлялися безсилими у боротьбі з цією системою.