Газопроводи Nord Stream, які колись вважалися символом європейського прагматизму, нині Єжи Бузек порівнює з "троянським конем" Росії. У Варшаві представники енергетичних компаній та урядів країн Балтійського регіону зібралися для обговорення шляхів зменшення залежності від російських енергоресурсів, захисту критично важливої інфраструктури та перетворення Балтійського моря на один із провідних енергетичних центрів Європи.
У Варшаві пройшла перша конференція для керівників енергетичних компаній Балтійського регіону, що стала частиною нової Балтійської енергетичної ініціативи Baltic Energy Conference 2026, ініційованої польською компанією ORLEN.
До столиці Польщі завітали лідери провідних енергетичних компаній регіону, серед яких ORLEN, Equinor, Eesti Energia, Topsoe, KN Energies та Gasgrid Finland. У заході також брали участь представники технологічних фірм, аналітичних установ та академічної спільноти.
Ключовими питаннями конференції були енергетична безпека держав Балтійського регіону, охорона критично важливої інфраструктури, нарощування власних енергетичних ресурсів та втілення спільних транснаціональних ініціатив.
Окрему увагу приділили залученню інвестицій та посиленню регіональної співпраці. Серед тем обговорення -- офшорна вітроенергетика, регіональні ринки газу та LNG, воднева енергетика, технології уловлювання і зберігання вуглецю (CCS), а також малі модульні ядерні реактори.
За підсумками зустрічі учасники можуть підписати стратегічний документ Vision Paper, який має започаткувати спільні комерційні проєкти та спеціалізовані робочі групи.
Під час відкриття конференції міністр енергетики Польщі Мілош Мотика підкреслив, що Європі слід повністю відірватися від російських енергетичних ресурсів. Він зазначив, що Росія використовує енергетику як засіб політичного впливу, що створює загрозу безпеці країн Європи.
Мотика підкреслив, що укріплення регіональної кооперації, вдосконалення місцевої інфраструктури та розширення джерел енергетичних ресурсів повинні сприяти країнам Балтії в досягненні більшої енергетичної автономії.
"Балтійське море завжди відігравало роль своєрідного мосту для Польщі. На сьогоднішній день це море символізує для Польщі суверенітет і забезпечення енергетичної безпеки."
За словами міністра, Польща вже багато років розбудовує інфраструктуру, яка має забезпечити незалежність регіону від російських енергоресурсів. Серед ключових об'єктів він назвав LNG-термінал у Свіноуйсьце, нову інфраструктуру в Гданську, морські вітрові електростанції, електроенергетичні з'єднання зі Швецією, газопровід Baltic Pipe та інфраструктуру, що забезпечує доступ до газу з норвезького шельфу.
Окремо Мотика зазначив про створення першої атомної електростанції в Польщі.
Сьогодні Балтійське море виступає в ролі ключового елемента польської енергетичної системи.
Міністр підкреслив важливість зміцнення захисту важливих об'єктів інфраструктури в Балтійському регіоні.
Серед ризиків для регіону Мілош Мотика відзначив не тільки фізичні напади на інфраструктуру, а також енергетичну дезінформацію.
За його словами, захист енергетичних об'єктів має супроводжуватися координацією між прикордонною та береговою охороною, військово-морськими силами й армією, а також системною роботою в інформаційному просторі.
"Ми зобов'язані вжити всіх можливих заходів на всіх рівнях, щоб боротися з цією дезінформацією, та підтримувати політику, що базується на істині, фактах і позитивній риториці."
Мотика попередив, що інформаційні кампанії, які виступають проти енергетичної трансформації, можуть знизити підтримку для розвитку відновлюваних та атомних джерел енергії, що, в свою чергу, створює додаткові загрози для енергетичної безпеки Європи.
У Балтійському мікрорегіоні мешкає понад 70 мільйонів осіб, а його економічні показники становлять близько 3 трильйонів євро ВВП щорічно. Балтійське море відіграє важливу роль у морських перевезеннях в Європі, що робить його одним з основних транспортних маршрутів на континенті.
У той же час, за останні кілька років, ситуація з безпекою в цьому регіоні значно ускладнилася.
Віцеміністр закордонних справ Польщі Марцін Босацький підкреслив, що ушкодження підводних енергетичних і комунікаційних інфраструктур вказують на те, що енергетична безпека більше не може бути відокремлена від національної безпеки.
"Критично важлива інфраструктура опинилася під загрозою гібридних атак."
За інформацією Босацького, з 2023 року зафіксовано ушкодження принаймні 11 підводних інфраструктурних об'єктів, які з'єднують різноманітні системи. Це сприяло зростанню уваги до моніторингу та охорони критично важливої інфраструктури.
Він також підкреслив, що Польща розпочала процес диверсифікації своїх енергетичних постачань ще до початку великомасштабної агресії Росії щодо України.
На сьогоднішній день газопровід Baltic Pipe здатен постачати до 10 мільярдів кубометрів газу щорічно, в той час як потужність регазифікаційного терміналу LNG у Свіноуйсьце, після проведення розширення, перевищує 8 мільярдів кубометрів на рік.
За словами Босацького, підготовка до диверсифікації газопостачання розпочалася ще на початку 2000-х років. Уряд Єжи Бузека тоді розпочав переговори з Норвегією, Данією та країнами Балтії щодо створення альтернативного маршруту постачання газу.
За двадцять років ця інфраструктура перетворилася на один із основних компонентів енергетичної безпеки Польщі.
Колишній прем'єр-міністр Польщі та ексголова Європейського парламенту Єжи Бузек вважає, що на початку 2000-х років ішлося про справжню енергетичну солідарність Європи. Водночас, на його думку, згодом окремі європейські країни почали ухвалювати енергетичні рішення передусім з огляду на власні економічні інтереси.
Бузек висловлює особливо негативну оцінку щодо реалізації проектів газопроводів Nord Stream 1 і Nord Stream 2, проти яких Польща виступала з самого початку.
"Зведення фундаменту для газопроводів Nord Stream 1 та Nord Stream 2 стало серйозним і важко обґрунтованим відступом від принципу справжньої енергетичної єдності."
За твердженнями Бузека, він оцінював обидва проєкти не лише в енергетичному контексті, а й як політичний виклик для Європи.
Він також нагадав про свою участь у розробці європейських правил енергетичного ринку, які мали поширюватися і на газопроводи з третіх країн.
"Час продемонстрував, наскільки суттєвими є ці основи, на які ми намагалися орієнтуватися."
Єжи Бузек вважає, що Балтійське море на сьогоднішній день стає джерелом нових можливостей для Європи.
Кілька десятиліть тому цей регіон вважався переважно туристичним і курортним напрямком. Нині ж Балтійське море перетворилося на значущий енергетичний, військовий і економічний простір.
Бузек провів аналогію між нинішньою ситуацією та мандрівником, що опинився на межі світу: з одного боку йому відкривається звичний пейзаж, а з іншого — безкрайня невідомість.
На його думку, Європа опинилася в новій реальності, у якій необхідно одночасно зберігати спільні цінності та вчитися діяти в умовах нестабільності.
Він згадав вислів Еммануїла Канта про "зоряне небо над головою та моральний закон всередині мене", підкреслюючи, що Європі слід продовжувати розвивати співпрацю, взаємну підтримку і солідарність.
Важливість Балтійського моря перевищує лише питання безпеки. Як зазначає Марцін Босацький, цей регіон має потенціал стати одним із основних осередків розвитку нових енергетичних технологій у Європі.
Країни Балтійського регіону поставили за мету збільшити до 2030 року загальну потужність морської вітроенергетики майже до 30 ГВт.
Ці ініціативи здатні привернути інвестиції в обсязі сотень мільярдів євро. Це, в свою чергу, відкриває можливості для створення нових робочих місць.
На сьогоднішній день у Балтійському морі працює менше 5 ГВт потужностей вітрових електростанцій, але кількість нових ініціатив у цій сфері постійно збільшується.
Розвиток офшорної вітроенергетики сприймається не тільки як засіб зменшення викидів. Він також покликаний підтримати зміцнення стратегічної незалежності Європи, сприяти зростанню внутрішнього виробництва енергії та створенню нових робочих місць.
Балтійський регіон вже став однією з найсильніше інтегрованих енергетичних мереж у Європі.
Газопроводи, що проходять через Польщу, встановлюють зв'язок між енергетичними системами Європейського Союзу та Литвою та іншими країнами Балтійського регіону. Завдяки електричним інтерконекторам вдалося об’єднати ринки, які раніше були в значній мірі відокремленими один від одного.
Також продовжуються обговорення щодо удосконалення водневої інфраструктури, зокрема ініціатив, таких як Північно-Балтійський водневий коридор та Балтійський водневий з'єднувач.
За словами Босацького, держави цього регіону вже виявили, які результати можна отримати через спільні зусилля:
"Ми створили інтерконектори, розширили джерела постачання, об'єднали ринки та зміцнили їхню стійкість."
У той же час, як зазначив він, настав час перейти до нового етапу – від ізольованих національних ініціатив до створення єдиної балтійської енергетичної системи.
Польський банк розвитку BGK разом із Польською корпорацією страхування експортних кредитів KUKE вже реалізують механізми підтримки енергетичних ініціатив у Балтійському регіоні.
"Ні один уряд, жодна компанія чи організація, навіть така потужна, як Польща, не спроможні в повній мірі втілити цей потенціал самостійно."
Єжи Бузек впевнений, що наступним важливим етапом повинно стати формування єдиного енергетичного ринку та інтегрована енергетична екосистема в Балтійському регіоні.
Йдеться про спільне планування інфраструктури, інтеграцію енергетичних ринків, розвиток атомної енергетики, водневих технологій та CCS, а також посилення захисту критичної інфраструктури від саботажу, гібридних і кібератак.
За його словами, країнам регіону не потрібно починати все з нуля -- значна частина подібних рішень уже реалізована на Північному морі.
"Ми потребуємо аналогічних або навіть більших амбіцій щодо Балтійського моря."
Бузек підкреслив важливість більш тісної співпраці між державами Балтійського регіону без залучення Росії, а також необхідність поліпшення координації в питаннях енергетичної безпеки.
Якщо державам вдасться об'єднати свої ринки та спільно працювати над розвитком енергетичної інфраструктури, Балтійське море, яке наразі виступає певною мірою енергетичною околицею Європи, може стати одним із ключових центрів енергетики, промисловості та безпеки на континенті.
Кілька десятиліть тому Балтійське море було поділено залізною завісою. Наразі це перетворюється на територію, де європейські держави мають можливість спільно розробляти нову концепцію енергетичної безпеки.
Енергетична трансформація Польщі є наслідком тривалих перетворень, що відбувалися в державі після її приєднання до Європейського Союзу.
Сьогодні Польща активно працює над розвитком морської вітрової енергетики, готується до впровадження атомних технологій та інвестує в нові газові та електричні інфраструктурні проекти. Важливу роль у фінансуванні цієї трансформації відіграють європейські фінансові установи та механізми ЄС.
Для країн, які сьогодні рухаються шляхом європейської інтеграції, польський досвід показує, що членство в ЄС означає не лише доступ до єдиного ринку.
Спільні правила, реформи, транскордонна співпраця та європейські механізми фінансування створюють умови для реалізації масштабних енергетичних проєктів.
Ви можете прослухати повну версію бесіди, перейшовши за цим посиланням.
#
