Огляд української трудової міграції до країн Європейського Союзу: сучасні дані щодо Польщі, Чехії та Німеччини, їхній вплив на ринок праці в Україні, зростання заробітних плат та проблеми з нестачею кадрів.
Повномасштабна війна кардинально змінила демографічну і трудову ситуацію в Україні. Мільйони людей залишили країну — одні намагаються врятувати своїх дітей від небезпеки бомбардувань, інші шукають стабільний дохід, а деякі поєднують обидва ці аспекти. Через три роки стає очевидним, що це не просто тимчасове явище, а суттєве структурне зрушення, яке вплине на український ринок праці на багато років уперед. Пропонуємо актуальні статистичні дані та аналізуємо наслідки цих змін.
Масштаб: 4,2 мільйона українців з тимчасовим захистом у ЄС
Згідно з інформацією Євростату, на кінець 2024 року в країнах Європейського Союзу статус тимчасового захисту отримали 4,2 мільйона українців. Це найбільша в історії ЄС хвиля міграції, викликана одним окремим конфліктом.
Три країни прийняли більше половини всього потоку:
- Німеччина - 1,2 млн осіб з тимчасовим захистом
- Польща - близько 988 тис. осіб
Чехія - 385 тисяч жителів.
Інша частина розподілена між Францією, Іспанією, Нідерландами, Словаччиною, Великою Британією та низкою інших держав. Проте статус тимчасового захисту не означає автоматичну можливість працевлаштування. Справжня ситуація на ринку праці має інші нюанси.
Хто насправді трудиться: від охорони до працевлаштування.
Між числом українців, які отримали тимчасовий захист, та тими, хто знайшов офіційну роботу, спостерігається значна різниця. Серед них є діти, пенсіонери, особи з обмеженими можливостями, а також ті, хто досі шукає роботу.
Польща: 856 тисяч у системі ZUS
Польща продовжує бути основним напрямком трудової міграції для українців. На вересень 2024 року 779 300 громадян України отримали офіційну реєстрацію в Zakład Ubezpieczeń Społecznych (ZUS) – польській системі соціального забезпечення. Згідно з новішими даними на початок 2026 року, ця кількість збільшилась приблизно до 856 тисяч осіб.
Географічно, найбільша кількість українців проживає у Мазовецькому воєводстві (Варшава та її околиці) – близько 188 тисяч осіб. Також значна громада знаходиться у Нижньосілезькому воєводстві (Вроцлав) – 92,7 тисячі, та у Великопольському (Познань) – 89,5 тисячі. Розподіл за статтю є майже збалансованим: 406,5 тисяч чоловіків та 372,7 тисяч жінок.
Чехія: 143 тисячі осіб, які офіційно працевлаштовані.
Станом на вересень 2024 року в Чехії більше 143 тисяч українців, які отримали статус тимчасового захисту, мають офіційні робочі місця. Серед них значну частину складають жінки — їх кількість перевищує 88 750. Найбільшою є вікова група 30-49 років, до якої належить 71,5 тисячі осіб.
Німеччина: стрімкий розвиток з нуля
Хоча Польща та Чехія вже давно були популярними напрямками для трудових мігрантів до 2022 року, Німеччина стала новою привабливою можливістю. Протягом всього року чисельність українців, які офіційно працевлаштувалися в Німеччині, зросла з 71 000 до 272 400. Серед тих, хто прибув у перші місяці після 24 лютого 2022 року, більше ніж 50% знайшли офіційну зайнятість до 2025 року.
Які зміни відбуваються на ринку праці в Україні?
Якщо ЄС отримав мільйони нових робочих рук, Україна, відповідно, їх позбулася. Але масштаб втрат на внутрішньому ринку праці перевершує навіть найпесимістичні довоєнні прогнози.
Кількість працюючих зменшилась на 1,7 мільйона за період у чотири роки.
За даними аналітиків ринку праці, середня кількість штатних працівників в Україні скоротилася з 7 мільйонів у 2021 році до 5,3 мільйона у вересні 2025 року. Це падіння на 24% - і воно стало результатом одночасно трьох процесів: міграції жінок і дітей за кордон, мобілізації чоловіків до армії та загибелей на фронті.
Парадоксальна ситуація: одночасно спостерігається безробіття та брак робочої сили.
Економіка України переживає незвичайний парадокс під час війни: хоча офіційний рівень безробіття існує, підприємства стикаються з гострою нестачею кадрів. Причина цього явища полягає в структурній невідповідності: багато людей, які формально вважаються безробітними, не мають необхідної кваліфікації, не відповідають географічним вимогам або не підходять для певних галузей.
За різними опитуваннями бізнесу у 2025 році:
- 60% компаній назвали дефіцит персоналу проблемою №1
- 74% компаній вважають, що нестача кадрів є значною перешкодою для їхньої діяльності.
- 75% роботодавців регулярно зустрічаються з проблемою браку кваліфікованих спеціалістів.
Гонитва за зарплатами як реакція на потреби ринку.
Ринок реагує на нестачу робочої сили єдиним ефективним чином - збільшенням вартості праці. У 2024 році середня заробітна плата в Україні піднялася на 22,2%, досягнувши 17 486 грн на місяць. У 2025 році ця тенденція продовжилася: 96% роботодавців вирішили підвищити зарплати своїм працівникам, в основному на 11-20% (64% компаній) або до 10% (28% компаній).
Ситуація в аграрному секторі є особливо показовою: у 2025 році заробітна плата тракториста становила 31 600 грн на місяць, що є результатом 12% зростання, однак це все ще не забезпечує заповнення вакансій.
У сферах будівництва, медицини та освіти ситуація є ще більш тривожною: 40% українських педагогів мають намір покинути свою професію до 2030 року, тоді як в будівельному секторі вже протягом кількох років нестача кваліфікованих працівників вважається основним чинником, що стримує розвиток галузі.
Грошові перекази: 9,6 мільярда доларів на рік
Трудова міграція не лише забирає людський капітал - вона повертає його у грошовій формі. У 2024 році загальний обсяг приватних грошових переказів в Україну склав 9,6 млрд доларів. Це менше, ніж у 2023 році (понад 11 млрд), але все одно - вагома частина валютних надходжень у країну.
Проте в 2025 році спостерігалася подальша тенденція до зниження: протягом перших п'яти місяців обсяги переказів зменшилися на 15,4% у порівнянні з тим же періодом минулого року, зокрема, доходи, що надходять з-за кордону, знизилися на 18,7%. Це частково пояснюється тим, що мігранти дедалі більше інтегруються в економіки країн, що їх приймають, і починають накопичувати кошти там, а не надсилають їх додому.
Майбутнє: які прогнози роблять експерти
Більшість аналітиків не очікують масового повернення трудових мігрантів навіть після завершення активних бойових дій. Причини - економічні: різниця в рівні зарплат між Польщею і Україною залишається суттєвою навіть після зростання українських ставок. У Польщі мінімальна зарплата у 2025 році перевищила 4 300 злотих на місяць (близько 45 000 грн) - втричі більше за середню в Україні.
Міжнародний валютний фонд та кілька незалежних експертів передбачають, що нестача робочої сили перетвориться на структурний чинник, який стримуватиме економічний розвиток України протягом принаймні наступних десяти років. Згідно з прогнозами, зростання валового внутрішнього продукту у 2026 році не перевищить 2%, і брак робочих ресурсів є одним із основних причин цього обмеження.
Що це означає для бізнесу: три практичні висновки
Перше. Конкуренція за талановитих спеціалістів в Україні буде лише зростати. Організації, які сподіваються на стабілізацію ринку, можуть опинитися без необхідних кадрів. Вкладення в утримання працівників – такі як заробітні плати, комфортні умови праці та гнучкий графік – вже не є перевагою, а стають критично важливими для виживання.
Другий аспект. Наявний дефіцит робочої сили в Україні сприяє тому, що залучення працівників, які тимчасово працюють за межами країни, перетворюється на дієвий HR-інструмент для багатьох компаній. Це особливо актуально для секторів, де є можливість дистанційної або проектної роботи.
Третій аспект. Люди, які прагнуть знайти роботу в Польщі, продовжуватимуть свої пошуки, незважаючи на економічну ситуацію - доти, поки різниця в зарплатах залишається на нинішньому рівні. Бізнесу в Україні слід сприймати це як даність, а не як короткочасне явище.
Підсумок
Трудова міграція українців до країн Європейського Союзу — це не просто тимчасове явище, яке зникне після укладення мирного договору. Це глибоке перетворення ринку праці, де Польща, Чехія та Німеччина стали стабільними роботодавцями для більш ніж мільйона українських громадян. Внутрішній ринок вже відреагував підвищенням зарплат, проте досягнення структурної рівноваги залишається ще далекою перспективою і навряд чи станеться в найближчі роки.
Для українських підприємств це свідчить про те, що стратегія управління персоналом набуває такої ж ваги, як і фінансова або операційна. Той, хто першим усвідомить цю істину, отримає значну конкурентну перевагу в умовах радикальних змін на ринку.
#Україна #Мобілізація #Українці #Дефіцит #Бізнес #Графіка #Польща #Німеччина #Безробіття #Конкуренція (економіка) #Познань #Демографія #Ринок (економіка) #Нідерланди #Економіка України #Варшава #Словаччина #Іспанія #Ринок праці #Франція #Бойові дії #Інвалідність #Українське громадянство #Євростат #Соціальне страхування #Трудова міграція #Вроцлав #Заробітна плата #Велика Британія #Міграція людей #Чехія #Європейський Союз #Бомбардування
