У Бюро економічної безпеки України оприлюднили інформацію про діяльність конвертаційних центрів у Києві, Одесі та Харкові, які обробляли 23,5 мільярда гривень.

Детективи Бюро економічної безпеки повідомили про виявлення великої мережі конвертаційних центрів, які, як стверджується, допомагали підприємствам реального сектора виводити кошти в тінь і зменшувати податкові зобов'язання. За інформацією БЕБ, загальний обсяг проведених операцій сягнув 23,5 мільярдів гривень, а сума несплачених податків перевищує 3 мільярди гривень.

Про це повідомили в Бюро економічної безпеки України.

Згідно з інформацією, отриманою в ході розслідування, дана схема функціонувала з 2023 року. У різні етапи її реалізації було залучено понад 40 учасників з Києва та шести регіонів України.

Для проведення фінансових операцій, за версією слідства, використовували реквізити 97 підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності, а також понад 8 тисяч ФОПів. Послугами мережі користувалися близько 200 підприємств реального сектору економіки.

Схема полягала у тому, що підприємства перераховували гроші на рахунки підконтрольних компаній нібито за товари, роботи чи послуги. Фактично такі операції, як стверджує слідство, не проводилися і не відображалися у бухгалтерському та податковому обліку.

Після цього кошти переводили на рахунки інших компаній та ФОПів. Частину грошей використовували для купівлі криптовалюти, а потім конвертували у готівку через мережу пунктів прийому та видачі коштів.

Згідно з інформацією БЕБ, загальна сума операцій у рамках цієї схеми досягла 23,5 мільярдів гривень.

Щоб зупинити діяльність мережі, детективи БЕБ виконали 50 обшуків у таких містах, як Київ, Харків і Одеса. В результаті було вилучено більше 130 мільйонів гривень у різних валютах, що в гривневому еквіваленті становить значну суму. Крім того, правоохоронці confiscували мобільні телефони, комп'ютерну техніку, печатки компаній та бухгалтерські документи.

На даний момент шістьом особам, які були залучені до схеми, висунуто підозру за:

* ч. 1, 2 ст. 255 (створення, керівництво злочинною організацією та участь у ній);

* ч. 4 ст. 28 (вчинення кримінального правопорушення злочинною організацією);

* частина 3 статті 209 (узаконення (відмивання) активів, отриманих злочинним шляхом);

* ч. 2 ст. 205-1 (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи);

* частина 2 статті 200 (незаконні дії з документами на переказ коштів та іншими засобами доступу до банківських рахунків);

* ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення).