Берлінський мур проходив не тільки через вулиці і споруди - він по живому різав життя людей, руйнував надії
"Протягом 28 років, двох місяців і 28 днів Берлінський мур виявлявся бар'єром, що розділяв Схід і Захід. Він перетворив інфраструктуру міста, проходячи через будівлі, зачиняючи вулиці, водні артерії та залізничні маршрути; розриваючи зв'язки між родинами, друзями та коханими; знищуючи мрії та життя людей," -- так описує цю трагічну споруду видатний німецький історик Ганс-Герман Гертле у своїй праці "Берлінський мур -- символ Холодної війни".
Сьогодні, 9 листопада, ми відзначаємо 35-річчя з моменту, коли відкрилися контрольні пункти між двома частинами Німеччини. Незабаром після цього люди з радістю зруйнували те, що називали Ганебним муром у ФРН, хоча з іншого боку його величали Антифашистським оборонним валом.
Урочисті заходи з нагоди 35-річчя падіння Берлінського муру у суботу, 9 листопада, відбулися у столиці Німеччини за участю президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра, молоді з низки європейських країн, а також представників міжнародних рухів та організацій, що виступають на захист різних прав та свобод, - з Ірану, Білорусі, Грузії, Гонконгу та Куби.
Урочистості проходили під девізом "Відстоюйте свободу!" За словами бургомістра Берліна Кая Веґнера, 9 листопада 1989 року - це щасливий день, коли "мужні громадяни просто усунули мур своїм тиском".
Під час урочистості учасники розмістили троянди серед уламків мура. У Каплиці примирення, яка є складовою частиною Меморіалу Берлінського муру, відбулася молитва. Завершуючи захід, присутні запалили свічки.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав це явище "революцією свободи", підкресливши, що його послання залишається надзвичайно важливим у сучасному світі. "Сміливість, впевненість і єдність приносять результати. Ми не можемо досягти успіху, борючись один проти одного; лише спільними зусиллями ми здатні стати сильнішими!" — зазначив Шольц.
Він підкреслив, що європейські країни повинні залишатися єдиними, особливо в теперішній складній глобальній політичній обстановці, яка стосується не лише України, але й Близького Сходу, а також проблем захисту клімату та економіки. "Наша спільна історія, починаючи з осені 1989 року, демонструє, як ми можемо досягти успіху: об'єднавшись заради миру і свободи, безпеки та процвітання, верховенства права і демократії," - зазначив канцлер Німеччини.
За маршрутом, яким пролягав Берлінський мур, протягом чотирьох кілометрів жителі столиці Німеччини напередодні святкувань встановили ряд щитів і плакатів.
9 листопада у Берліні відбудеться також "Концерт за свободу" за участю 700 музикантів, який має стати кульмінацією урочистостей.
Не всі були раді падінню Берлінського муру 9 листопада 1989 року. У Дрездені 37-річний офіцер КДБ з товаришами спалював теки з документами, турбуючись, що розгнівані люди, які взяли штаб-квартири таємної поліції "Штазі" в Східному Берліні, прийдуть за ними. Ті події він назвав "сумною втратою впливу СРСР у регіоні" і додав: "Але я хотів, щоб на цьому місці виникло щось інше".
Цим офіцером КДБ був Владімір Путін. "Щось інше" він створив у власній країні, а такі ж мури намагається поставити в Україні.
#Економіка #Президент (державна посада) #Німеччина #Радянський Союз #Демократія #Володимир Путін #Холодна війна #Берлін #Близький Схід #Реклама #Грузія (країна) #Канцлер #Клімат #Іран #Білорусь #Поліція. #Західна Німеччина #Історія #Верховенство права #Берлінська стіна #Бургомістр #Девіз #КДБ #Гонконг #Куба #Східний Берлін #Штазі. #Постер #Штаб-квартира #Революція #Концерт #Дрезден