Держава знову стикається з браком фінансів для потреб війни. Уряду необхідно підвищити оборонні витрати на понад 200 мільярдів гривень, інакше в кінці року військовослужбовці можуть залишитися без належних виплат. Яким чином планують знайти ці кошти?
З початку 2025 року Міністерство оборони перевищує заплановані витрати. Основною причиною цього є закупівля боєприпасів, для якої почали спрямовувати кошти, призначені для виплат військовим.
Вже невдовзі уряду та парламенту потрібно буде змінювати закон "Про державний бюджет на 2025 рік". Обсяг змін вимірюється сотнями мільярдів гривень, на які доведеться збільшити видаткову частину бюджету. Інакше наприкінці року військовослужбовці ризикують залишитися без виплат.
У 2024 році Україна опинилася в аналогічних обставинах. Тоді бюджетний дефіцит на оборонні потреби досягнув пів трильйона гривень, і для його ліквідації парламенту було необхідно ухвалити рішення про підвищення податкового тягаря для всіх громадян України.
Чому військові видатки знову вийшли за межі ухваленого бюджету та чи підвищуватимуть українцям податки знову, аби профінансувати війну?
У проекті бюджету на 2025 рік видатки Міністерства оборони заплановані на рівні 1,568 трлн грн, що на 31 млрд грн більше, ніж у 2024 році. Ця сума є близькою до межі можливостей економіки в умовах війни для забезпечення фінансування ключового відомства. Щоб досягти цього рівня, минулого року Верховній Раді довелося ухвалити рішення про підвищення податків для всіх громадян України.
Однак, здається, що цьогорічний бюджет для оборони все ще виявиться недостатнім. Це підтверджують дані за перші три місяці року. Як повідомляють джерела в уряді та парламенті, наразі держава намагається оптимізувати витрати Міністерства оборони, що може призвести до нестачі коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям наприкінці року.
Наближення видатків - це спосіб фінансування перевиконання витрат Міноборони зараз за рахунок коштів, які передбачені у майбутні періоди. Такі дії не потребують змін до закону про держбюджет, адже річний план видатків відомства залишається незмінним. Принаймні поки що.
Якщо розглядати ситуацію більш детально, то в період з січня по березень 2025 року Міністерство оборони розпочало витрачати кошти, які були заплановані на кінець року. Іншими словами, фінансові ресурси, призначені для виплат військовим у жовтні-грудні, в даний момент використовуються для закупівлі боєприпасів та іншого військового обладнання.
Згідно з інформацією, отриманою від одного з джерел ЕП в уряді, наразі уряд вже здійснив витрати на виплати військовослужбовцям за останні три місяці року. Інше джерело, яке має обізнаність щодо фінансового становища Міноборони, повідомило, що держава вже почала витрачати кошти на виплати військовим за вересень.
Загальна сума витрат, які були скориговані таким чином, вже перевищила 200 мільярдів гривень. Як повідомляють джерела в ЕП, більшість цих фінансових ресурсів було використано для укладення контрактів на снаряди. Інша частина коштів пішла на придбання дронів та іншого військового обладнання.
ЕП звернулася до Міноборони з проханням надати інформацію про обсяг видатків, які відомство наблизило з кінця року, а також про причини такого наближення. Однак на момент виходу матеріалу відповідь не надійшла.
Ситуація із наближенням видатків у Міноборони створює реальний ризик того, що в останні 3-4 місяці року держава не зможе виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, адже відповідний ліміт цих видатків на той момент вже буде вичерпано.
Для того, аби цей сценарій не реалізувався, уряду та парламенту потрібно напрацювати та ухвалити зміни до державного бюджету. Вони мають набрати чинності принаймні у серпні, аби у вересні держава мала достатньо коштів на виплати військовим.
2025 рік - не перший, коли в Україні збільшуватимуть видатки оборони на сотні мільярдів гривень посеред року. Влада переглядає оборонний бюджет щороку після початку великої війни. Наприклад, у бюджеті на 2023 рік уряд та парламент закладали з урахуванням того, що активна фаза війни триватиме до середини року.
У 2024 році постала необхідність суттєво підвищити витрати на оборону. Це сталося через відсутність військової допомоги з боку США в період з жовтня 2023 року до квітня 2024 року. Протягом більше ніж шести місяців американські законодавці не могли досягти згоди щодо ухвалення закону, який передбачав виділення близько 61 мільярда доларів для потреб України, переважно у вигляді військової підтримки.
Внаслідок цього, на початку 2024 року Україні доводилось витрачати бюджетні кошти на купівлю військової техніки та боєприпасів, які раніше планувалося отримати безкоштовно від США. Для цього, на початку минулого року, також спостерігалося збільшення витрат, у тому числі за рахунок фінансування військовослужбовців, яке було перенесене з кінця року.
У підсумку, аби задовольнити потреби військових у фінансуванні, уряд та парламент ухвалили зміни до державного бюджету обсягом у пів трильйона гривень. Додаткові видатки покривали передусім завдяки внутрішнім запозиченням, перевиконанню дохідної частини бюджету, а також підвищенню податків.
У 2025 році на зростання витрат на оборону вплине також американський фактор. "У грудні 2024 року Зеленський доручив на Ставці (Верховного головнокомандувача) підготуватися до можливого припинення військової допомоги з боку США. Одним із розглянутих сценаріїв було максимальне нарощування запасів ресурсів, якими ми вже володіємо."
Окрім обговорень можливого припинення поставок зброї з боку США, також висловлювали думку, що Америка може змусити нас сісти за стіл переговорів. Розглядались варіанти, що в першій половині року можуть відбутися переговори та замороження конфлікту, що, в свою чергу, передбачає посилення військових дій до цього моменту", - розповів співрозмовник, який має інформацію про рішення Ставки.
З метою підготовки до зазначених сценаріїв військове керівництво ухвалило рішення збільшити обсяги закупівлі боєприпасів за рахунок державного бюджету у початкові місяці 2025 року. Це сприяло зменшенню залежності України від рішень, прийнятих адміністрацією Білого дому.
Наразі виглядає так, що обговорені на Ставці сценарії почали реалізовуватися. Сполучені Штати дійсно тиснуть на Україну у питанні завершення війни.
Після суперечки між Трампом та Зеленським у Білому домі 28 лютого США навіть ненадовго перекрили постачання Україні військового обладнання та снарядів з пакетів допомоги, погоджених ще адміністрацією Байдена. Тому рішення розширювати джерела постачань та нарощувати обсяги замовлень не були даремними.
Однак, існує безліч питань щодо ефективності цих витрат, зокрема й серед військових.
Держава витрачає величезні суми на оборонні закупівлі, які оцінюються у сотні мільярдів гривень. Проте ці контракти залишаються закритими для громадськості. Це створює високі ризики корупції при придбанні озброєння, що може призвести не лише до мільярдних втрат у бюджеті, але й до загибелі військових.
За останні декілька років держава декілька разів "обпікалася" на закупівлях снарядів. Наприклад, у 2022 році заплатила одній компанії півтора мільярда гривень за снаряди, які так і не отримала.
За інформацією, отриманою від співрозмовників ЕП в урядових колах, обсяг безнадійної дебіторської заборгованості Міністерства оборони перевищує 50 мільярдів гривень. Ця сума складається з прострочених контрактів на закупівлю озброєння та боєприпасів, виконання яких навіть у самому міністерстві вважається малоймовірним.
З метою зменшення корупційних загроз у процесі придбання озброєння в Україні була заснована Агенція оборонних закупівель (АОЗ). Ця агенція повинна забезпечити проведення закупівель під контролем незалежних фахівців та наглядової ради.
Однак видається, що вона не зовсім успішно справляється з цим завданням. У 2024 році АОЗ підписало суперечливі угоди на постачання 120-міліметрових мін з одним з державних підприємств. В результаті, контракт виявився проблемним, а частина боєприпасів виявилася неналежної якості.
Співрозмовники ЕП у Міністерстві оборони відзначають, що команда АОЗ у 2024 році виявилася мало ефективною в управлінні бюджетом, що призвело до збільшення обсягів прострочених контрактів. Частина фінансування залишилася невикористаною, в результаті чого близько 20 мільярдів гривень на закупівлю боєприпасів були передані Державній прикордонній службі. Хоча ця служба підпорядковується Міністерству внутрішніх справ, їй дозволено проводити закупівлі за бюджетні кошти для потреб Міноборони.
На початку 2025 року керівництво АОЗ ухвалило рішення про оновлення складу наглядової ради, що призвело до звільнення частини її членів. Замість Тараса Чмута, голови фонду "Повернись живим", та Юрія Джигиря, колишнього заступника міністра оборони, новими представниками держави стали Станіслав Гайдер, ексзаступник міністра оборони, та Іван Гаврилюк, перший заступник міністра. Як повідомляють джерела ЕП в оборонному відомстві, Гаврилюк фактично відповідає за закупівлі та управління фінансовими ресурсами в Міністерстві оборони.
Схоже, що незважаючи на перезавантаження АОЗ, довіра до ефективності роботи агенції так і не була відновлена. Відомство, яке наблизило витрати на виплату грошового забезпечення наприкінці року (приблизно 78 млрд грн), на початку року Міноборони вирішило знову спрямувати на закупівлю боєприпасів, але вже не через АОЗ, а через Державну прикордонну службу.
"У відомстві не можуть зрозуміти, чому директору АОЗ Арсену Жумаділову заборонили безпосередньо відвідати ті країни, де прикордонники здійснюють закупівлю снарядів, і провести самостійну роботу", - розповідає співрозмовник з оборонного міністерства в коментарі для ЕП.
"АОЗ отримує 0,4% з кожного укладеного контракту, але не більше 450 мільйонів гривень на рік. Ці кошти дозволяють їм підтримувати сучасний офіс і утримувати команду юристів, фінансистів та спеціалістів з закупівель. Це створює для них стимул працювати в цій сфері. Натомість прикордонники нічого подібного не отримують. Вони є військовослужбовцями, які, в найкращому випадку, можуть розраховувати лише на незначну премію за укладений контракт", – зазначив він.
Згідно з інформацією, отриманою від АОЗ, у 2025 році планується фінансування 17 угод на придбання боєприпасів на загальну суму 131 мільярд гривень. Це стосується як угод, укладених у поточному році, так і тих, що були підписані в попередні роки.
Минулого року для забезпечення додаткових потреб у сфері оборони на суму пів трильйона гривень уряд ухвалив рішення про підвищення військового збору для фізичних осіб, введення військового збору для фізичних осіб-підприємців, а також двічі підняв ставку податку на прибуток для банків до 50%.
Це питання було предметом обговорення з фахівцями Міжнародного валютного фонду, які зазначили, що якщо ситуація з фінансуванням оборонних потреб не зміниться, уряд може бути змушений збільшити ставку податку на додану вартість.
Раніше в коментарі для ЕП голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що підвищення ставки податку на додану вартість на 1% може призвести до зростання бюджетних надходжень на 30-40 мільярдів гривень щорічно. Таким чином, додаткові 200 мільярдів гривень для фінансування оборонних потреб можна було б забезпечити, піднявши ставку ПДВ до 25% (якби це рішення було реалізовано з початку року). Однак наразі ніхто не планує вживати таких заходів.
Учасники ЕП, які представляють економічний сектор уряду та парламенту, вважають, що фінансування збільшення витрат на оборону в обсязі 200 млрд грн можливе без необхідності підвищення податків. Вони зазначають, що існує кілька джерел для покриття цих витрат.
По-перше, перевиконання плану доходів бюджету. За перший квартал 2025 року податкова принесла додаткові 36 млрд грн: у січні план перевиконали на 9,8 млрд грн (14,8%), у лютому - на 12,1 млрд грн (18,2%), у березні - на 14,1 млрд грн (9,6%).
"Тут немає заслуги нового керівництва Державної податкової служби (31 грудня 2024 року уряд призначив головою ДПС Руслана Кравченка). Просто під час планування бюджету ми закладали набагато гірші умови: наприклад, що взимку світла не буде по 12 годин на добу. Як бачимо, цей сценарій не справдився", - каже ЕП співрозмовник в економічному блоці уряду.
Він зазначив, що уряд також розраховує на збільшення фінансових відрахувань від Національного банку, але не вказав конкретні цифри. На даний момент у бюджеті передбачено доходи від НБУ в обсязі 38,6 млрд грн.
По-друге, частину оборонних закупівель профінансують коштом партнерів. Зокрема, Велика Британія направить свою частку кредиту, забезпеченого замороженими російськими активами (близько 90 млрд грн) на закупівлю зброї. Наразі ці кошти у бюджеті технічно виглядають як перевиконання доходів, пояснив ЕП співрозмовник в одному з економічних комітетів Ради.
Третій аспект полягає в тому, що уряд планує збільшити обсяги внутрішніх запозичень через випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Імовірно, для досягнення цієї мети Національному банку доведеться вжити адміністративних заходів, щоб заохотити банки активніше інвестувати в державний борг.
Однак чиновники в бесіді з ЕП не відкидають можливість того, що масштаб необхідних коригувань бюджету може виявитися значно більшим. Саме з цієї причини Міністерство фінансів поки що не приступило до розробки проєкту цих змін, незважаючи на існуючі ризики, пов'язані з виплатами фінансової підтримки військовослужбовцям вже цієї осені.
#бюджет #Дональд Трамп #Національний банк України #Українська гривня #Податок #Боєприпаси #Україна #Міністерство оборони (Україна) #Українці #Володимир Зеленський #Північна та Південна Америка #Сполучене Королівство #Білий дім #Озброєння #Військові технології #Оболонка (снаряд) #Парламент #Міністр оборони #Податок на додану вартість #Дефіцитні видатки #Держава (політичний устрій) #Державний бюджет #Військовослужбовці #Івано-Франківськ #Верховний головнокомандувач #Державна податкова служба України #Дрон #Військові дії
