Німеччина разом із чотирма іншими країнами Європейського Союзу надіслала запит до Єврокомісії, закликаючи компанії, які отримують вигоду від конфлікту між США та Іраном, "долучитися до зменшення навантаження на населення".
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль разом із своїми колегами з Австрії, Італії, Португалії та Іспанії надіслав листа до Європейської комісії, в якому запропонували ввести спеціальний податок на надмірні прибутки енергетичних компаній, що виникли внаслідок коливань цін через війну в Ірані. Цю інформацію 4 квітня оприлюднили новинні агентства dpa та Reuters, посилаючись на джерела, знайомі зі змістом документа.
Такий захід став би яскравим підтвердженням того, що країни ЄС "об'єднані та готові до дій", а також "чітко показав би, що ті, хто виграє від наслідків війни, повинні взяти участь у зменшенні тягаря для суспільства в цілому", йдеться у листі. На думку міністрів фінансів, запровадження податку на надприбутки енергетичних компаній могло б допомогти споживачам і стримати інфляцію, не створюючи додаткового навантаження на державні бюджети.
У своєму листі міністри зазначили, що європейські держави вже впроваджували податок на надприбутки для енергетичних компаній під час енергетичної кризи 2022 року, що виникла після початку повномасштабної агресії Росії проти України. "В умовах сучасних ринкових спотворень і фінансових викликів, Європейська Комісія повинна терміново розробити подібний загальноєвропейський механізм для внесків, що базується на надійних правових основах", - підкреслюють автори документа.
Після початку військового конфлікту між США та Ізраїлем і Іраном, а також через блокаду Ормузької протоки, ціни на нафту та газ зазнали різкого зростання. Це призвело до підвищення вартості бензину та дизельного пального в багатьох країнах, зокрема й у Німеччині. Внаслідок цього експерти знизили свої прогнози щодо економічного зростання в ФРН. "Шок від зростання цін на енергоносії в умовах війни в Ірані суттєво гальмує процес відновлення економіки", - зазначив керівник відділу економічної кон'юнктури ifo Тіму Вольмерсгойзер.
Крім того, провідні економічні аналітики прогнозують, що темпи інфляції набирають обертів: у 2023 році в Німеччині середнє зростання цін очікується на рівні 2,8%, а до 2027 року цей показник може досягти 2,9%. У Єврозоні у березні ціни на товари та послуги зросли в середньому на 2,5% у порівнянні з тим же місяцем 2025 року, тоді як у лютому цей показник становив лише 1,9%. Європейський центральний банк (ЄЦБ) має на меті досягнення рівня інфляції у 2,0%, що вважається оптимальним. У зв'язку з цим на ЄЦБ зростає тиск, аби на майбутньому засіданні наприкінці квітня були вжиті заходи для підвищення процентних ставок.
#бензин #Природний газ #Інфляція #Нафта #Європейський Союз #Росія #Економіка #Товари #Економічне зростання #Європейська комісія #Прибуток (економіка) #Німеччина #Європейський центральний банк #Ізраїль #Португалія #Іспанія #Споживач #Іран #Італія #Єврозона #Тегеран #Дизельний двигун #Австрія #Інститут #Чому #Рейтер #Процентна ставка
