У Києві, в умовах війни, було зведено всього чотири нові укриття. Чому виникла така ситуація?

Незважаючи на те, що вже минуло понад чотири роки з початку повномасштабної війни та безперервних російських нападів, у Києві було зведено лише чотири нові укриття для цивільного захисту. Тим часом, потреба міста у таких сховищах майже вдвічі перевищує їхню наявну кількість.

У КМДА роз'яснили причини повільного прогресу в будівництві нових укриттів.

Скільки нових сховищ було створено в Києві?

Згідно з відомостями, наданими директором Департаменту муніципальної безпеки КМДА Романом Ткачуком, з початку 2022 року до фонду захисних споруд цивільного захисту Києва було додано лише чотири нові об'єкти.

З початку 2022 року до фонду захисних споруд цивільного захисту (ЗСЦЗ) Києва було додано 4 нові об'єкти. Серед них – 2 протирадіаційних укриття, розташованих у Дарницькому районі на території навчальних закладів, які можуть вмістити 540 осіб, а також 2 споруди подвійного призначення в Оболонському районі, що належать як приватним, так і комунальним власникам, з загальною місткістю 2195 осіб, – зазначив Роман Ткачук у відповіді на запит ТСН.ua.

У той же час у столиці наразі функціонує або облаштовано 4358 об'єктів фонду захисних споруд для цивільного захисту. Серед них є 512 укриттів, два спеціалізованих протирадіаційних сховища, 47 споруд з подвійним призначенням, одне мобільне укриття та 3796 простих укриттів.

Потреба істотно перевищує.

У Департаменті муніципальної безпеки зазначають, що районні державні адміністрації та структурні підрозділи КМДА вже визначили реальну потребу столиці у захисних спорудах.

"РДА та структурні підрозділи КМДА сформували потребу в об'єктах фонду ЗСЦЗ. Вона затверджена рішенням Київради та становить 7894 об'єкти. Потребу у фонді ЗСЦЗ сформовано з урахуванням наявних об'єктів, необхідності покращення рівня захисту, а також планування розвитку мережі засобів колективного захисту", -- додає Роман Ткачук.

Чому будівництво просувається повільно

У КМДА пояснюють, що зведення нових захисних споруд є тривалим процесом. Він включає проєктування, проходження експертизи, будівельні роботи, технічний нагляд та введення об'єктів в експлуатацію.

Окрім цього, швидкість виконання робіт залежить від підрядних компаній та ряду зовнішніх факторів.

"Виконання будівельних проектів залежить від підрядних компаній. Однією з основних причин, що можуть призвести до затримок у реалізації проектів, є воєнний стан, який суттєво впливає на всі аспекти економіки, зокрема на будівництво. Важливим чинником є брак кваліфікованих спеціалістів, що значною мірою зумовлено мобілізаційними заходами. Крім того, на швидкість виконання робіт впливають безпекова ситуація, перебої у постачанні будівельних матеріалів, погодні умови, тимчасові відключення електроенергії, а також потреба в коригуванні проєктно-кошторисної документації та проведенні додаткових закупівельних процедур," - зазначає Роман Ткачук.

У Департаменті муніципальної безпеки також зазначили, що не є головним розпорядником бюджетних коштів на будівництво об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, тому не володіють інформацією щодо фінансування цих робіт.

#

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Міністерство фінансів працює над новими нормами для фізичних осіб-підприємців: можливе підвищення податкових ставок.
Ціни на моркву в Україні знижуються вже другий тиждень підряд: які показники?
Денисенко розповідає про причини, чому Туреччина заважає Україні та Росії здійснювати діяльність у Чорному морі.
Теги