Завдяки механізму CBAM, Європейський Союз прагне стимулювати процеси декарбонізації в промисловому та енергетичному секторах. Однак на практиці ця ініціатива вже зараз суттєво ускладнює експорт до країн ЄС, створюючи додаткові адміністративні та фінансові перешкоди. В умовах великої війни відсутність спеціальних умов чи послаблень для України виглядає несправедливо, тому уряд має продовжувати діалог з Європейським Союзом.
Таку думку висловила Олена Колесникова, голова галузевої ради Федерації металургів.
Наше право на відстрочку дії СВАМ закріплене в статті 30(7) Регламенту ЄК, зазначила вона. Україна насправді відповідає усім критеріям, викладеним у цьому пункті, що дозволяють застосування пільг, але вони нам так і не були надані.
Вона зазначила, що для підтримання своєї присутності на ринках Європи, підприємства гірничо-металургійного комплексу змушені приймати на себе додаткові ризики та витрати, пов'язані із СВАМ. Проте, на відміну від багатьох великих виробників сталі, українські компанії не мають можливості гнучко перерозподіляти свою продукцію між різними ринками в залежності від рівня викидів вуглецю.
"Якщо Україні не будуть надані спеціальні умови, які допоможуть нашим експортерам реалізувати інвестиційні проєкти з декарбонізації, впродовж наступних п'яти років ми ризикуємо відстати від виробників з Туреччини та Китаю, які не переживають війну. Сучасне рішення Європейського Союзу щодо СВАМ для України є несправедливим та потребує перерозгляду. Тому бізнес наголошує на необхідності продовження діалогу з Європейською комісією щодо впровадження спеціальних умов для нашої країни", - підкреслила Колесникова.
У довгостроковій перспективі ринок Європейського Союзу є ключовим для України, зокрема для гірничо-металургійного комплексу, тому процес декарбонізації є необхідністю. Перехід до екологічно чистих технологій вимагає значних інвестицій. Наразі підприємства працюють в умовах війни: обстріли, брак електроенергії, нестача кадрів та обігових коштів змушують їх зосереджувати всі ресурси на підтримці виробництва та збереженні робочих колективів. Крім того, більшість ГМК підприємств розташовані в зонах високого воєнного ризику, що ускладнює можливість отримання довгострокового дешевого кредитування для реалізації зелених проєктів, зазначила експерт.
"Україна систематично підтримує Європейський зелений курс і працює над узгодженням свого екологічного законодавства. У цьому зв'язку особливо важливою є активна позиція держави під час переговорів з Європейською комісією про інтеграцію українських компаній у загальноєвропейські механізми фінансування декарбонізації на правах повноправного учасника", - підкреслила експертка.
Як відомо, в новій ініціативі Єврокомісії з посилення механізму CBAM не було передбачено жодних винятків для України, незважаючи на триваючу війну. Представники ЄК стверджують, що вплив CBAM на українську економіку буде "незначним". Однак ці оцінки, на думку директора GMK Center та голови Комітету промислової екології EBA Станіслава Зінченка, не відповідають дійсності. Він зазначає, що Україна залишається найбільшим постачальником CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом, товари, що підпадають під CBAM, становлять приблизно 2% українського ВВП.
Колишній амбасадор українського бізнесу та економічний експерт Андрій Забловський висловив думку, що, незважаючи на офіційний відмову Єврокомісії від перенесення термінів впровадження екологічного мита СВАМ для України, ми все ще маємо законні підстави для такого перенесення. Тому необхідно посилити переговори з Єврокомісією, щоб скористатися цим правом.
#сталь #Електрична енергія #Європейський Союз #Економіка #Україна #Інвестиції #Бізнес #Енергетична галузь #Китай (регіон) #Європейська комісія #Експорт #Валовий внутрішній продукт #Туреччина #Законодавство #Екологія #Діалог #Металургія #Механізм (інженерія) #Підприємство #Дефіцитне фінансування #Європейський банківський орган
