Україна має намір розширити площі під посіви ріпаку до 1,5 мільйона гектарів у зв'язку з конфліктом в Ірані.

Тарас Висоцький, заступник міністра економіки, зазначив, що тривалий конфлікт на Близькому Сході може спонукати українських аграріїв збільшити площі, відведені під ріпак, на третину. Головним фактором є різке підвищення світових цін на нафту та паливні матеріали, що, у свою чергу, веде до зростання попиту на біодизель, для виробництва якого використовується ріпак.

Різке загострення обстановки після атак на Іран 28 лютого 2026 року призвело до зростання цін на нафту марки Brent вище $100 за барель. Це спровокувало ланцюгову реакцію на ринку олійних культур, адже високі ціни на викопні пального роблять виробництво біопального більш вигідним. На європейській біржі Euronext ф'ючерси на ріпак вже перевищили €510 за тонну, що забезпечує стабільний попит на українську сировину в ЄС. На відміну від кукурудзи, експортні потоки українського ріпаку до Європи менш залежать від ситуації в Перській затоці, що робить його "надійним укриттям" для аграріїв у часи невизначеності.

Попри складні погодні умови минулої осені, аналітики APK-Inform та профільні міністерства очікують позитивну динаміку у 2026 році. Прогнозується, що площа посівів зросте з 1,1 млн га до 1,5 млн га, а загальний врожай може сягнути 3,8 млн тонн. За словами Тараса Висоцького, додаткові 400 тисяч гектарів дозволять Україні зміцнити позиції головного постачальника ріпаку для європейського енергетичного сектору. Крім того, на початку 2026 року Україна вже показала стрімке зростання експорту саме ріпакової олії, що свідчить про активний розвиток переробки сировини всередині країни.

Хоча розширення площ є складним технічним завданням, аграрії мають час до осені, щоб скоригувати сівозміну та замінити менш рентабельні зернові культури ріпаком. Подальший розвиток подій залежатиме від тривалості блокування Ормузької протоки та стабільності світових енергетичних ринків, які наразі перебувають під тиском через агресивну політику ірану та спроби росії маніпулювати цінами на ресурси. Україна готова адаптувати свій аграрний сектор до нових глобальних викликів, забезпечуючи як власну економічну стійкість, так і енергетичні потреби партнерів.