Українців очікує бюджет, що передбачає сувору економію: оголошено нові показники пенсій та заробітних плат.

В Україні в проекті бюджету на наступний рік передбачено незначне підвищення соціальних стандартів, що лише посилить розрив між реальним прожитковим мінімумом та мінімальними пенсіями і зарплатами. Якщо війна триватиме, істотне скорочення бюджетних витрат у 2026 році стане надзвичайно складним завданням. Більше про перспективи бюджету на 2026 рік та очікування українців читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Міністерство фінансів не встигло, хоча й повинно було, затвердити Бюджетну декларацію до 1 червня. Під час засідання Верховної Ради міністр фінансів Сергій Марченко наголосив на необхідності зменшити дефіцит бюджету до 9,5% від ВВП, у той час як наразі він становить 19,4% від ВВП. Це означає, що потрібно знайти спосіб зменшити витрати на сотні мільярдів гривень. Проведення такого скорочення неможливе без радикального зменшення видатків. Міжнародний валютний фонд вимагає цього зокрема, керуючись власним прогнозом, що війна може завершитися у 2025 році.

Якщо ризики безпеки у наступному році зникнуть (наприклад, якщо повномасштабна війна закінчиться у 2025 році), це відкриє можливості для скорочення військових витрат і прискорення економічного відновлення. Однак наразі важко стверджувати, що завершення конфлікту відбудеться в цьому році. Міністерство фінансів не може покладатися на цей сценарій як на єдиний можливий варіант.

"Складність питання бюджетної декларації полягає в тому, що відповідно до програми Міжнародного валютного фонду нам у наступному році потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% ВВП з 19,4% у цьому році. Це серйозні цифри", - сказав Марченко під час засідання Верховної Ради, відповідаючи на питання парламентарів. Якщо війна не закінчиться у 2025-му, ймовірно, досягти такого скорочення дефіциту без урізання важливих видатків буде неможливо.

Розробка та затвердження Бюджетної декларації є невід'ємною складовою бюджетного процесу. Міністерство фінансів надіслало листа розпорядникам бюджетних коштів, в якому виклало свої очікування стосовно Бюджетної декларації. У документі зазначено: "Хоча українська економіка демонструє здатність до адаптації та гнучкості в нових умовах, існуючі безпекові ризики та наслідки війни можуть перешкоджати відновленню економічної активності в середньостроковій перспективі, а рівень невизначеності щодо основних макроекономічних показників залишиться високим". Ця інформація міститься в листі, який потрапив у розпорядження OBOZ.UA.

У документі зазначається, що при відсутності загроз для безпеки в період з 2026 по 2028 роки очікується середнє щорічне зростання реального ВВП на рівні приблизно 5,1%. Також передбачено зниження інфляції з 8,6% у 2026 році до 5,3% у 2028 році. Проте ці прогнози є актуальними лише за умови завершення війни до 2025 року.

"В умовах сучасної ситуації фінансові можливості бюджету на 2026-2028 роки значно обмежені. Міністерство фінансів очікує від основних розпорядників державних коштів максимальної відповідальності та обережності при розробці бюджетних пропозицій на вказаний період, дотримуючись принципів жорсткої економії та пріоритетності витрат", - зазначається в листі.

Вирішення бюджетного дефіциту можливе через значну детінізацію економіки. За словами голови комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, тіньовий сектор в Україні становить від 30% до 50% від загального обсягу економіки. Це призводить до щорічних втрат бюджету на рівні 800-900 млрд грн. "Ці кошти – це величезна сума, яку не отримує армія, а також освіта, медицина та пенсіонери", - підкреслює Гетманцев.

У попередньому бюджетному документі, який, до речі, охоплював також наступні два роки, було закладено замороження соціальних стандартів, таких як мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія та прожитковий мінімум. Цього року ці соціальні норми не підвищувалися і не планується їх підвищення.

Це невтішна новина. Адже разом із цим відзначається зростання цін. Водночас, збільшується рівень тіньових доходів, оскільки багато підприємств офіційно виплачують лише мінімальну зарплату, а решту - "в конвертах". При цьому, різко скорочується рівень доходів найбільш вразливих категорій населення: пенсіонерів та окремих працівників бюджетної сфери.

У малих містах, де значна частина державних вакансій займає бюджетні установи, пропозиції з мінімальною зарплатою стосуються багатьох професій. На Єдиному порталі вакансій Державного центру зайнятості можна знайти тисячі оголошень про роботу з такою оплатою. Наприклад, у Синельниківському районі Дніпропетровської області пропонуються посади молодшої медичної сестри, інженера-електроніка для відділу освіти, а також робочі місця в міській лікарні, фахівців для виконавчих комітетів сільських рад і навіть практичних психологів для відділу освіти Синельниківської міськради.

"Соціальні стандарти були заморожені законом про бюджет. Тоді як інфляція за 2025 рік складе 9-10%, і було б справедливо врахувати її в індексації соціальних стандартів наступного року. Зрештою й офіційний прожитковий мінімум, який законом встановлюється на рівні 45% від реального прожиткового мінімуму, який рахує сама ж держава - це неподобство", - каже Гетманцев.

У 2026-му мінімалку нарешті мають збільшити. Щоправда, лише на 688 грн (або до 8688 грн). Йдеться про збільшення на 8,6%. Це мало б компенсувати рівень інфляції у 2026-му. Проте темпи зростання мають бути щонайменше вдвічі вищими, щоб хоча б компенсувати відсутність індексації мінімалки у 2025-му.

Навіть у такій ситуації мінімальна зарплата все ще залишалася б недостатньою. Українець, який працює на повну ставку, не може залишатися за межами бідності. Цю межу можна визначити через фактичний рівень прожиткового мінімуму, який відображає вартість базового набору товарів та послуг. Наразі фактичний прожитковий мінімум перевищує 11 тисяч гривень (на початку лютого 2025 року він становив 10,6 тисячі гривень). Якщо цифри, надані розпорядникам бюджетних коштів, будуть враховані при складанні Бюджетної декларації, то протягом наступних років в Україні мінімальна зарплата залишиться нижчою за реальний прожитковий мінімум.

Федерація профспілок висловила свої рекомендації щодо бюджету, в яких наполягає на встановленні мінімальної зарплати з 1 січня 2026 року на рівні не менше 50% від прогнозованої середньомісячної зарплати працівників на кінець 2025 року. Це означає, що мінімальна зарплата складе приблизно 12 195 грн.

Ця позиція, зокрема, відображає прискорений курс України на інтеграцію з Європейським Союзом та положення Директиви (ЄС) 2022/2041, що стосується адекватної мінімальної заробітної плати в ЄС. Вона також враховує угоди, зазначені у пункті 2.6 Генеральної угоди, підтримуючи купівельну спроможність працівників, стимулюючи повернення громадян на український ринок праці та сприяючи зростанню надходжень до державного бюджету та Пенсійного фонду України, як підкреслюють профспілки. Однак наразі ця вимога виглядає малоймовірною.

У наступному році, окрім підвищення мінімальної зарплати, також планується збільшення мінімальної пенсії. Цього року українці, які перебувають на заслуженому відпочинку, отримують не менше 2361 гривні, але вже в наступному році ця сума підвищиться до 2564 гривень. Проте, як і в випадку з індексацією мінімальної зарплати, цього підвищення недостатньо для забезпечення базових потреб. Реальний розмір прожиткового мінімуму для людей похилого віку в Україні перевищує 6700 гривень.

Навіть у найоптимістичнішому варіанті розвитку подій (якщо війна завершиться у 2025 році), наступного року Україні доведеться розробляти бюджет в умовах суворих фінансових обмежень. Зовнішня фінансова підтримка зменшиться, і дефіцит бюджету потрібно буде зменшувати.