Ухвалення нардепами законопроєкту №16051-1 - більш відомого як "закон про посилки" - очікувано викликало хвилю обговорень. І це попри те, що документ поки схвалили лише за основу (у 1 читанні). З одного боку, поштові оператори говорять про ризики як для них самих, так і для споживачів. З іншого, прихильники ідеї наголошують, що рішення є одним із ключових для отримання Україною фінансування від міжнародних партнерів, що в умовах нинішнього тотального дефіциту коштів є критично важливим для країни. Крім того, за їхніми словами, повноцінне ухвалення документа має вирівняти податкові умови для українських виробників та імпортної продукції, а також закрити можливості для зловживань із дробленням відправлень.
OBOZ.UA інформує про деталі законопроєкту, його потенційний вплив на правила оподаткування міжнародних посилок та можливі наслідки для підприємств і споживачів. Крім того, розглядається причина, чому ухвалення цього документа є необхідним для Європейського Союзу.
За що проголосували нардепи
Законопроект щодо посилок отримав підтримку у вигляді 273 голосів на засіданні 16 вересня, де він був прийнятий за основу.
Перед початком голосування в парламенті виступив міністр фінансів Сергій Марченко. Він зазначив:
* Звернувся до народних обранців із закликом підтримати даний законопроєкт.
* Нагадав, що запровадження податку на посилки є частиною міжнародних зобов'язань України, попри те, що раніше парламентарі вже двічі провалили голосування за аналогічний документ.
* Попередив, що в уряді вже готуються до відтермінування видатків на грудень, а також готують рішення, яке "дозволятиме жити в умовах кризи ліквідності" - тобто, дасть державі змогу функціонувати навіть за нестачі доступних грошей.
"Важко знайти слова, щоб пояснити, чому ми не можемо виконати ці зобов'язання. На сьогоднішній день ключова проблема полягає в тому, що ми ризикуємо не отримати 4 мільярди євро вже у вересні. Якщо нам вдасться підтримати цей законопроєкт, у нас з'явиться можливість отримати ці кошти в жовтні. Далі тягнути час вже немає сенсу", - підкреслив міністр фінансів.
Основною зміною, яку містить цей документ, є скасування пільги на безкоштовну доставку посилок до 150 євро з маркетплейсів в Україну. Натомість, планується не просто усунути цю суму для всіх фізичних осіб, а запровадити механізм, за якого платформи, що здійснюють дистанційний продаж товарів, будуть відповідати за нарахування та сплату ПДВ. Це означає, що користувач, який замовляє товар онлайн, не повинен буде самостійно розбиратися з податковими відрахуваннями - відповідний платіж буде враховано під час оформлення замовлення.
При цьому, зміни будуть запроваджені не миттєво. Наразі в законопроєкті прописано, що вони набудуть чинності не раніше липня 2027 року. Утім, варто пам'ятати: поточний текст документу - не остаточний, адже до 2 читання його, найімовірніше, змінять - і суттєво.
Поштові служби виступають проти
Звісно, поштовим операторам це не сподобалось. Настільки, що там назвали рішення "шкідливим для економіки", а також почали лякати людей жахливими наслідками.
"Вартість посилок та терміни доставки зростуть, через це українці будуть витрачати більше грошей, адже альтернативи асортименту імпортних товарів не існує. Постраждає також український рітейл, якому й так важко від ударів по складах, а тут ще й у споживачів залишиться менше грошей на покупки", - прогнозує співвласник компанії "Нова Пошта" Володимир Попершнюк.
Крім того, за його словами, після повного ухвалення законопроєкту на митниці утвориться колапс. Адже:
* Навантаження підвищиться "у десятки, а можливо, й у сотні разів".
* Це торкнеться всіх перевізників, що, в свою чергу, позначиться на зростанні контрабанди.
Також у мережі активно лунають наративи про те, що фактично, держава лізе у кишені власних громадян - і бере гроші лише за те, що куплений товар "просто перетинає умовну лінію на мапі".
Крім того, висловлюються думки про те, що захисні мита спотворюють ринкову ситуацію, що призводить до того, що місцеві виробники, не маючи конкуренції, реалізують товари низької якості за завищеними цінами. Як приклад наводять досвід СРСР, коли обмеження на імпорт іноземних товарів дозволяли "вітчизняним" підприємствам протягом тривалого часу випускати продукцію, яка не могла зрівнятися з зарубіжними аналогами ані за якістю, ані за асортиментом, ані за технологічними характеристиками.
Зазначимо, що "непоштовий" сектор бізнесу в цілому висловився на підтримку скасування нульового мита. Напередодні голосування Українська Рада Бізнесу, що об'єднує 132 провідні асоціації в цій сфері, звернулася до народних депутатів із закликом підтримати законопроект. Вони підкреслили, що ухвалення цього документу має ряд важливих переваг, зокрема:
Сприятиме прогресу українського виробництва, що в перспективі може призвести до збільшення обсягів.
* Знизити залежність від зовнішніх постачань.
Також наголошується, що аргумент на користь "низьких цін для споживача", який нібито забезпечує нульове мито, є помилковим. Як зазначають експерти:
* У короткостроковій перспективі воно "дає ілюзію дешевизни".
У середньостроковій перспективі це може призвести до руйнування місцевих підприємств, збільшення залежності від імпортованих товарів та зниження рівня реальної конкуренції.
Внаслідок цього, як зазначають представники асоціації, від недорогих посилок страждають як вітчизняні виробники, так і самі громадяни України.
Придбати українські товари в Україні не є вигідним.
Згідно з думкою економіста "Центру економічної стратегії" Богдана Слуцького, відсутність мита на невеликі посилки з-за меж країни призводить до нерівних умов конкуренції для українських виробників в порівнянні з іноземними. Він зазначає:
* Вітчизняний виробник або легальний імпортер зберігає свої товари на складах, під захистом від загроз з повітря. Він сплачує ПДВ, забезпечує робочі місця, виплачує зарплати та податки. Цей бізнес ризикує своїм майном на українській землі.
Одночасно китайський постачальник не має жодних ризиків – "і при цьому виходить на український ринок з посилками, які не обкладаються ПДВ".
"Ми самі даємо податкову пільгу чужому товару проти українського бізнесу. А тепер ще цікавіше. Росіяни нищать термінали, зокрема, "Нової пошти", й страждають, серед іншого, посилки з TEMU та інших маркетплейсів. TEMU компенсує "Новій пошті" або українцю втрачений товар? Ага. Звісно. Розбіглися", - пояснює Слуцький.
Зі свого боку, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") в розмові з OBOZ.UA нагадав:
* Звільнення від ПДВ для посилок вартістю до 150 євро було введено з огляду на те, що витрати на адміністрування перевищували суму, яку вдавалось зібрати.
* Однак, діджиталізація дозволила "обкладати все, що рухається, і зупинити тих, хто подрібнює партії товарів, щоб не платити ПДВ".
Внаслідок нульового мита на недорогі посилки бюджет недоотримує 33 мільярди гривень.
"Зокрема, 74% з цих товарів походять з Китаю, а 10% - з Польщі. Виходить абсурд: ми накладаємо штрафи на наших вітчизняних виробників, вимагаючи сплату 20%, тоді як китайські постачальники обходяться без цього, отримуючи підтримку спершу від уряду Китаю, а потім і від українського", - зазначив Гетманцев.
Цей аспект, до речі, є досить показовим. Справа в тому, що китайська влада, яка є провідним постачальником недорогих посилок в Україну, розробила комплекс заходів для підтримки місцевих виробників, який при цьому:
* Знижує витрати підприємств.
* Спрощує отримання фінансування.
* Стимулює попит.
* Допомагає експортувати продукцію.
Висновок полягає в тому, що українським виробникам доводиться змагатися не лише з окремими дешевими продуктами з Китаю, а й із цілою системою підтримки, якої в Україні є значно менше. Це призводить до того, що навіть за однакової якості вітчизняні товари можуть бути дорожчими, що змушує виробників часто знижувати свої прибутки.
Хто отримує вигоду з цього? На думку Гетманцева, це контрабандисти та частково легальний бізнес.
"Це (нульове мито. - Ред.) стосується переважно сірого бізнесу та тих, хто займається контрабандою середнього масштабу. Ми маємо документи, що підтверджують випадки в Харкові, коли брендове взуття відправлялося на імена вигаданих осіб, які 'замовляли' по кілька пар... Суть питання полягає не в можливому зростанні цін на товар, а в тому, чи залишиться прибуток у кишенях контрабандистів, чи перейде до бюджету та армії," - зазначив він.
Без податкових надходжень немає й фінансування.
Ще один вимір проблеми - запровадження "податку на посилки" є однією з умов ключових для отримання Україною фінансування від міжнародних партнерів. Що в ситуації, коли країна гостро потребує загалом 56,5 млрд доларів для "латання дірок" у бюджеті (із яких 27 мільярдів потрібні для фінансування Сил оборони) є надважливо.
"Прийняття цього рішення... дозволить Україні отримати приблизно 4 мільярди євро міжнародної фінансової допомоги для покриття потреб державного бюджету. Ця реформа є складовою частиною програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (EFF 2026-2029) та необхідною умовою для отримання макрофінансової підтримки від Європейського Союзу", - зазначили на сайті Верховної Ради, коментуючи голосування за законопроєкт в його основі.
У Європейському Союзі прямо підкреслили, що ухвалення цього законопроєкту є важливою умовою для надання Україні фінансової підтримки. "Цей закон повинен бути прийнятий, щоб ми змогли продовжити виплати відповідно до плану", - відзначив речник Єврокомісії Балаж Уйварі на початку вересня.
Але навіщо Європі український податок? Одне з можливих пояснень надав сам Уйварі: за його словами, ця норма потрібна для "забезпечення доходів українського бюджету".
Однак, інша причина, про яку відкрито не говорять, може полягати зовсім в іншому. Річ у тім, що, за словами Гетманцева, "усі країни світу цю пільгу прибрали, а ми - єдині, де вона лишилася, причому під час війни". Відтак у ЄС можуть виникати претензії до України через те, що, з одного боку, Союз продовжує надавати їй значну фінансову підтримку, зокрема коштом податкових надходжень від громадян країн-членів, а з іншого - сама Україна відмовляється поповнювати власний бюджет за рахунок оподаткування посилок.
"У нас дефіцит 27 мільярдів на армію, а ми навіть не виконуємо елементарні зобов'язання. Європа вводить додаткові збори з посилок на загальний бюджет ЄС, з якого нам дають допомогу, а ми свої посилки не обкладаємо", - резюмував нардеп.
Отже, за обговоренням "податку на посилки" криється набагато більш комплексне питання, ніж просте підвищення вартості доставки. Це стосується здатності українських компаній конкурувати на рівних з міжнародними гравцями. У кінцевому підсумку, яка позиція держави: підтримати вітчизняного виробника, котрий створює робочі місця та сплачує податки в Україні, чи ж іноземного постачальника, який лише отримує прибуток від українського ринку?
#