Експорт України в 2025 році: причини різкого зниження торгового балансу.

Що насправді сталося з українським експортом у минулому році та які "позитивні" аспекти можна виявити в наявних "негативних" тенденціях?

У 2025 році зовнішня торгівля України стала свідком кількох паралельних явищ: впливу військових умов, структурних змін в бізнесі та поступового перегляду економічних орієнтирів. Формальні статистичні дані свідчать про погіршення торгового балансу, але за цими показниками криється значно складніша реальність: деякі сектори зазнавали втрат, в той час як інші, навпаки, розширювали свої обсяги та виходили на нові ринки. Щоб зрозуміти, що насправді відбувалося з українським експортом в минулому році, слід проаналізувати не лише загальні цифри, а й конкретні товари та напрямки, які вплинули на ці результати. Саме у структурних змінах — у тому, що збільшилося, а що зменшилося — прихована справжня відповідь на питання, куди прямує українська торгівля та які тенденції вплинуть на її найближче майбутнє.

Загальний стан торгівлі: знову у "від'ємних" значеннях.

У 2025 році українська зовнішня торгівля зазнала помітних структурних зрушень та дисбалансу: експорт вітчизняних товарів скоротився на 2,9% - до $40,37 млрд, тоді як імпорт зріс на 19,9% і сягнув $84,74 млрд. У результаті дефіцит торгового балансу поглибився з $29,07 млрд до $44,37 млрд, тобто більш ніж на половину.

У 2025 році найбільші втрати були зафіксовані в секторі аграрного експорту.

Цей сегмент є тим, що традиційно відіграє важливу роль у формуванні валютних надходжень. В особливості, частка зернових знизилася з 22,6% до 18%, а обсяги постачань зменшилися з $9,41 млрд до $7,27 млрд. Найбільше постраждали:

Подібна динаміка спостерігалася й у сегменті олійних культур.

Відсоток групи "насіння і плодів олійних рослин" знизився з 8,1% до 5,9%, тоді як загальний обсяг експорту скоротився на понад $1 млрд - до $2,36 млрд. Основний спад забезпечили насіння ріпаку (-$0,96 млрд) та соняшнику (-$22 млн). Таким чином, 2025 рік став періодом ослаблення традиційної сировинної складової українського експорту, що суттєво вплинуло на загальний результат року.

Промисловий сектор та готові страви: найбільш витривалі в умовах загального економічного спаду.

У 2025 році металургійна галузь не лише зберегла свої позиції, а й збільшила свою частку в експорті, досягнувши 11,7%. Основним стимулом цього зростання став експорт переробного та дзеркального чавуну, який склав $759,88 млн, що на $259,60 млн більше, ніж у 2024 році ($500,28 млн). Однак, експорт труб, прокату та деяких напівфабрикатів зменшився, що свідчить про нерівномірність відновлення в рамках галузі.

Суміжні промислові сектори також продемонстрували позитивну тенденцію:

Цей показник свідчить про те, що українські компанії продовжують функціонувати в рамках промислової кооперації, а не виступають лише як постачальники сировин.

Важливим аспектом є також еволюція харчової промисловості. Експорт готових виробів досяг $3,92 млрд, що на $185,81 млн більше, а частка цього сегмента становила 9,7%. Серед лідерів виділяються:

В цілому, промисловий сектор і готові харчові вироби частково покрили втрати в сегменті сировини, підвищивши значення продукції з вищою доданою вартістю до 2025 року.

Легка промисловість і споживчі товари: хто з них швидше адаптується до європейських стандартів?

У 2025 році сектор меблів продемонстрував позитивну динаміку та значне зростання: експортні надходження досягли 1,04 мільярда доларів, що на 131,18 мільйона більше, ніж раніше. Основними факторами цього приросту стали "інші меблі", які додали 99,15 мільйона, меблі для сидіння з приростом у 12,22 мільйона та постільні вироби, що забезпечили збільшення на 11,67 мільйона. Ці дані свідчать про стійкий попит на українську продукцію в галузі облаштування як житлових, так і комерційних приміщень, а також підтверджують конкурентоспроможність виробників у середньому ціновому сегменті.

Легка промисловість також наростила обсяги - до $808,41 млн (+$59,94 млн). Серед топ-3 сегмента: жіночі костюми (+$11,10 млн), трикотажні майки (+$10,55 млн) та інші готові текстильні вироби (+$9,77 млн). Це підтверджує інтеграцію українського постачальників у контрактне виробництво та співпрацю з європейськими брендами. Єдине скорочення стосувалося взуття на пластиковій підошві (-$1,84 млн), що виглядає радше як локальна корекція попиту, а не системна проблема галузі.

Географія експорту: Польща - "позитив", Іспанія - "негатив".

У 2025 році українські товари були експортовані в 204 країни. Європейський напрямок залишається найважливішим, адже держави ЄС закуповують більше 63% нашого експорту, хоча ця частка трохи знизилась через загальне зменшення обсягів поставок.

В свою чергу, найбільші збитки понесли:

Дослідження однозначно свідчать про те, що, незважаючи на те, що Європа залишається головним споживачем, українські підприємства все активніше звертають увагу на нові ринки, особливо в країнах Близького Сходу та Африки.

Заключення

2025 рік ознаменувався різким загостренням зовнішньоторговельного дисбалансу. Зниження обсягів експорту на фоні майже 20% росту імпорту призвело до значного розширення дефіциту торгового балансу, який досяг $44,37 млрд. Найбільший негативний вплив на цю ситуацію мав спад у постачанні аграрних товарів: скорочення поставок кукурудзи, пшениці, олійних культур та деяких інших груп товарів суттєво змінило структуру валютних надходжень. В результаті, ті сегменти, які традиційно становили основу експорту, втратили частину своїх позицій.

Водночас 2025 рік показав і структурні зрушення. Металургія, машинобудування, меблева галузь та готові харчові продукти продемонстрували зростання і збільшили свою частку в експорті. Географія поставок також залишалася диверсифікованою: Україна зберегла сильні позиції на європейських ринках, зокрема у Польщі, та активніше експортувала до Туреччини й інших неєвропейських торговельних партнерів.

У результаті року визначився яскравий тренд: поступове зростання значення товарів з підвищеною доданою вартістю на фоні зменшення частки сировинного експорту.