Дипломати з країн групи восьми Нордично-Балтійських держав вперше завітали до Харкова. Протягом двох днів посли займалися роботою в цьому прифронтовому місті.
Поспілкувалися з місцевими жителями, студентами та представниками органів влади.
Які саме варіанти підтримки були запропоновані та які теми розглядалися - дивіться в репортажі Світлани Шекери.
Європейська делегація спускається в укриття, розташоване в класах підземної школи. Гостям роз'яснюють, що це необхідний захід, аби учні Харкова мали змогу навчатися в безпечних умовах.
Дипломати не приховують усмішок. Вони запитують учнів, чи володіють англійською мовою та висловлюють побажання досягти успіхів.
Ініціатором візиту делегації дипломатів з Нордично-Балтійських країн виступила Надзвичайний та Повноважний Посол Литви в Україні.
Інга Станіте-Толочкене, Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні:
Це історичний момент. Ми вперше зібралися в такому складі не лише в Харкові, а й загалом в Україні. Наша мета - почути вас, дізнатися про нагальні потреби та вашу оцінку безпекової ситуації. А також на власні очі побачити ті рішення, які ви розробили та втілили в життя.
У підземному конференц-залі представники українських міст, що знаходяться поблизу фронту, презентують свої громади партнерам та окреслюють основні напрямки для співпраці з Європейським Союзом. Голова асоціації пропонує ініціювати пілотний проєкт, розрахований на два роки. До його складу входять такі заходи, як забезпечення теплом, водопостачанням і електрикою, будівництво лікарень і шкіл, відновлення зруйнованого житла, а також всебічна реабілітація ветеранів.
Сергій Мілютін, заступник міського голови Кривого Рогу:
Ми зараз діємо за принципом "будувати краще, ніж було", що означає, що ми не просто відновлюємо попередні структури. У світлі ризиків, пов'язаних з війною, ми прагнемо створювати нові, більш ефективні моделі функціонування наших міст. Нас також цікавить досвід ваших міст і регіонів, особливо в контексті трансформації монопрофільних міст і диверсифікації економіки.
Українські громади закликають європейську делегацію сприяти залученню грантів ЄС. Зокрема Харкову, де росіяни знищили частину тепло- та енергогенерації, потрібна допомога у створенні "енергетичного острова" - системи автономного живлення міста.
Ігор Терехов, мер Харкова:
Що стосується енергетичної сфери та подальшого розвитку енергоострова і системи теплопостачання з диференційованим підходом, це для нас справжнє питання виживання. Ця зима це наочно підтвердила. Тому я планую звернутися до наших міжнародних партнерів, адже йдеться про значні фінансові інвестиції. Ми можемо також залучити приватний сектор і існують певні механізми для страхування військових ризиків.
Дипломати країн Північної і Балтійської регіонів зазначають, що вони також зацікавлені у безпосередніх взаємозв'язках між містами.
Андрейс Пілдеговічс, Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки.
Ми відкриті до здійснення спільних ініціатив у галузі оборонної промисловості, кібербезпеки та захисту інформації. Ми підтримуємо налагодження безпосередніх зв'язків між місцевими органами влади.
А ще європейці й самі вивчають досвід життя прифронтових міст України.
Ларс Рагнар Хансен, Extraordinary and Plenipotentiary Ambassador of the Kingdom of Norway to Ukraine:
Коли я вперше їхав до Харкова з Києва через Полтаву, то бачив обабіч траси охоплену вогнем трансформаторну підстанцію. Цього разу, проїжджаючи повз, я побачив її вже повністю відновленою. Але тепер вона захищена потужним залізобетоном. Ви вчитеся на власному досвіді, і ми також прагнемо перейняти цей досвід у вас.
Після обговорення учасники прийшли до згоди заснувати робочу групу, яка буде розробляти план дій для досягнення визначених цілей у короткостроковій перспективі.
#Литва #Європейський Союз #Європа #Економіка #Київ #Бізнес #Енергетична галузь #Росіяни #Лікарня #Норвегія #Латвія #Дипломат #Крим #Міський голова #Харків #Англійська мова #Теплова енергія #Полтава #Страхування #Міста України #Залізобетон
