Ситуація має набагато більшу складність. Експерт розкрив причини, чому фермери Європи виступають проти українського аграрного сектору.

Україна постачає агропродовольчі товари до Європейського Союзу на суму 12,7 мільярда євро, що свідчить про незначний вплив українського агроекспорту на ринок Європи.

Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко озвучив цю інформацію. Він зазначив, що Україна постачає аграрну продукцію до Європейського Союзу на суму 12,7 мільярда євро, в той час як імпорт становить 3,5 мільярда євро, причому більшість імпортованих товарів мають високу додану вартість.

Окрім того, з Європейського Союзу імпортується продукція для виробництва на суму приблизно 7 мільярдів євро, більшість з яких становлять товари з доданою вартістю, такі як добрива, машини та різноманітне обладнання.

Водночас, український агроекспорт має незначний вплив на ринок Європи. При детальному аналізі споживання в Європі та частки імпорту з України можна виявити, що ці показники не перевищують 10%: зокрема, пшениця становить 6%, цукор - 3%, м'ясо птиці - 2%, а яйця - 1%. Якщо перевести ці дані у конкретні цифри, то на одного європейського споживача щорічно припадає лише до 2 українських яєць, менш ніж 20 курячих нагетсів і близько 30 чашок чаю або кави з однією ложкою українського цукру, -- зазначив Хоменко.

Він підкреслив, що недавні акції протесту в Європі мають менше відношення до українського агроекспорту і більше пов'язані з політичною ситуацією, а також наративами, які певні європейські фермерські об'єднання використовують для здобуття вигод від Європейського Союзу.

Наприклад, фермери у Франції виступали за заборону українського цукру, хоча значна частина цукру, що постачається до Франції, походить з Бразилії. При цьому багато заводів у цій країні належать французьким підприємствам, що свідчить про прагнення захистити власні інтереси.

Згідно з висловлюваннями Хоменка, існує ще один наратив, що стосується занепокоєння європейських фермерів про можливе скорочення їхніх дотацій у зв'язку з інтеграцією України до Європейського Союзу, оскільки в нашій країні є значна кількість оброблюваних земель. Однак ці тривоги є безпідставними, оскільки український аграрний сектор вже близько 20 років успішно функціонує без значної державної підтримки та демонструє високу конкурентоспроможність.

Хоменко зазначив, що для встановлення ефективного діалогу між українським агробізнесом і державою важливо регулярно доносити до європейських партнерів ідею про те, що співпраця аграрних секторів України та Європейського Союзу здатна створити синергію, яка допоможе задовольнити глобальний попит на продовольство.

Як було зазначено раніше, Україна розробила механізми для експорту "чутливих" товарів до Європейського Союзу.

Уряд України в даний час веде переговори з Європейською комісією стосовно торговельних умов для 40 товарів, на які після 5 червня будуть введені тарифні квоти.

Заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка повідомив, що до списку чутливих товарів, що були визначені в рамках автономних торговельних заходів (АТЗ), Європейська комісія включила мед, кукурудзу, висівки, крупи, цукор, яйця, м'ясо птиці та кукурудзу. Він зазначив, що український уряд розробив рішення по кожному з цих товарів та наразі веде переговори з ЄС щодо сформованої позиції.

Угорщина, Болгарія, Румунія та Словаччина звернулися до Європейської комісії з проханням відновити довоєнну систему квотування для українських сільськогосподарських товарів після завершення дії автономних торговельних заходів.

З 5 червня 2024 року вступили в силу нові правила, що дозволяють безмитну та безквотну торгівлю сільськогосподарською продукцією з Європейським Союзом. Ці зміни будуть діяти протягом одного року.

4 червня 2022 року Європейський Союз запровадив автономні торговельні заходи з метою підтримки української економіки.

При цьому у травні 2023 року Європарламент проголосував за продовження безмитної торгівлі з Україною ще на один рік з метою підтримки української економіки в умовах війни.