У Європейському Союзі почали відзначати вплив CBAM: західні медіа повідомляють про негативний вплив на експорт української сталі.

Читайте також: Металурги та гірники закликали знайти рішення щодо винятків CBAM для України

Видання підготувало детальний аналіз кризи, що виникла через це мито для українських виробників. Незважаючи на те, що механізм заявляється як інструмент для боротьби зі змінами клімату, в реальності він вже має суттєвий вплив на торговельні відносини.

Європейські лобістські організації сталеливарної та цементної галузей загалом висловили підтримку CBAM. Вони сприймають цей механізм як засіб, який допомагає вирівняти їхні конкурентні умови з іноземними виробниками, що діють за умов менш строгих екологічних стандартів і можуть поставляти на ринок ЄС продукцію за нижчими цінами, яка є більш "брудною", зазначають журналісти.

Проте в Україні, що має намір приєднатися до Європейського Союзу, промисловий сектор також зазнає тяжких наслідків війни, як зазначено в статті.

"На початку обговорення CBAM в рамках Євросоюзу як українські, так і російські виробники висловлювали занепокоєння, що цей механізм несправедливо вплине на їхні галузі. Це відбувалося ще до того, як у 2022 році повномасштабне вторгнення Росії призвело до руйнування важливих металургійних регіонів на сході Донбасу", - зазначає видання Politico.

У коментарі виданню гендиректор "АрселорМіттал Кривий Ріг" АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що після введення CBAM європейські клієнти почали масово скасовувати замовлення. В результаті компанія втратила доступ до ринку ЄС, була змушена закрити частину виробництва, а скорочення торкнулися понад 3,4 тис. працівників.

Подібні проблеми фіксують і в компанії "Метінвест", для якої ЄС є ключовим ринком збуту: там повідомили, що нові правила ставлять українських виробників у гірші умови порівняно з європейськими конкурентами.

"Формально CBAM має екологічну мету, але на практиці він також працює як інструмент захисту європейського ринку", - кажуть у компанії.

Politico розповідає, що металургія є одним із ключових джерел валютної виручки України - лише у 2023 році експорт металів становив близько 4 млрд доларів. Основним ринком збуту залишається Європейський Союз, де значна частка поставок припадає на Польщу.

"На фоні війни українські виробники опинилися в значно важчих умовах: їхні підприємства піддаються обстрілам, вони стикаються з проблемами електропостачання, дефіцитом кадрів та труднощами в логістиці", - підкреслює видання.

В Європейському Союзі, де CBAM спочатку розглядали як засіб захисту внутрішнього ринку від недорогих товарів, все більше акцентують увагу на його можливих негативних наслідках.

Зокрема, мова йде про загрози для економіки України, яка вже понесла суттєві збитки внаслідок війни. Одним із додаткових сигналів стало обговорення нових торгових обмежень: Європейський Союз досяг попередньої угоди про зменшення імпорту сталі та посилення тарифів для захисту власного ринку, повідомляє видання Politico.

Отже, у політичному та економічному контексті Європи поступово формується усвідомлення того, що реалізація CBAM без відповідних адаптаційних заходів може призвести до негативних наслідків для України та її інтеграційних процесів у європейський ринок, підсумовує видання.

Нагадаємо, за оцінками, через екомито CBAM Україна втратить 5% ВВП вже у 2026 році. Загалом прогноз на цей рік - мінус 4,8% економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%.

Тиск вже відчувається: експорт довгого прокату до країн ЄС знизився на 60%, а труб – на 44%. Наступними, хто може зазнати збитків, є представники хімічної промисловості та аграрного сектору. Це призводить до значного скорочення валютних надходжень і, відповідно, до падіння курсу гривні. У таких умовах бізнес звернувся до уряду з вимогою активізувати співпрацю з Європейським Союзом та домогтися відтермінування впровадження екомітів для України.