В Україні розпочне свою діяльність ринок цифрових активів.

Вже невдовзі може бути ухвалений законопроєкт щодо ринків віртуальних активів. Що він змінить?

Мова йде про концептуальне оновлення та значне розширення закону "Про віртуальні активи", ухваленого кілька років тому, але який не встиг реалізуватися через нерегульованість ряду важливих, зокрема податкових, аспектів.

На жаль, ми так і не дочекалися від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) адекватної моделі регулювання, яка б забезпечила належний рівень державного контролю в цій сфері. Важливо, щоб ця модель враховувала інтереси держави в питаннях оподаткування, прозорості, захисту прав власності, якості послуг і протидії шахрайству та відмиванню коштів. Проте, якщо проаналізувати ситуацію на інших ринках, які також підпадають під юрисдикцію НКЦПФР, це не викликає подиву.

Тому на розгляд виноситиметься проєкт, підготовлений робочою групою з числа народних депутатів. Чому важливо не зволікати з прийняттям законопроєкту про ринки віртуальних активів?

Упродовж останніх років ця галузь виявила вражаючу динаміку. Ринок зазнав значного технологічного прогресу, фінансові показники показали стрімке зростання, а також спостерігається підвищення ліквідності активів та збільшення числа учасників у торгах.

Зараз капіталізація світового ринку криптовалют коливається в межах 3,3-3,4 трильйонів доларів, з яких приблизно 2 трильйони доларів належать Bitcoin. Щоденний обсяг транзакцій демонструє значну волатильність. Наприклад, за один день операції з Bitcoin можуть досягати 40 мільярдів доларів, а протягом усього 2024 року – 19 трильйонів доларів. Якщо розглянути ці дані в контексті ринкової структури, то загальний річний оборот може скласти від 30 до 35 трильйонів доларів.

Яка доля цього ринку належить Україні? Точної цифри немає і бути не може, оскільки ринок формально не легалізований і функціонує в тіні. Проте, спираючись на вторинну інформацію та аналітичні звіти, можна описати стан справ у нашій країні наступним чином:

Отже, мова йде про суми в мільярди, а можливо, й десятки мільярдів доларів.

За даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований, держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян за 2021-2024 роки.

Нещодавно регуляторні механізми в цій галузі на глобальному рівні досягли нового, більш високого стандарту.

Мова йде, перш за все, про Регламент Європейського Союзу, що стосується криптоактивів, ухвалений 31 травня 2023 року, який відомий під абревіатурою MiCA. Цей документ став основним орієнтиром для розробки нового законопроєкту, зокрема, зміни його назви на аналогічну до MiCA — "про ринки віртуальних активів". У законопроєкті запропоновано принципово новий підхід до регулювання галузі віртуальних активів (ВА) в Україні.

На даний момент ми ще не прийняли остаточного рішення щодо того, хто саме здійснюватиме регулювання на цьому ринку, за винятком його сегмента, який безпосередньо стосується грошової системи, валютної сфери та так званих "фіатних" грошей, де немає альтернативи делегуванню регуляторних повноважень НБУ.

На даний момент, пропозиція полягає в тому, щоб це питання вирішувалося урядом у співпраці з Національним банком. Проте, на нашу думку, вся система повинна перебувати під контролем НБУ, який довів свою здатність ефективно регулювати ринки та забезпечувати їх стабільний розвиток, дотримуючись усіх вимог щодо прозорості, безпеки, а також запобігання відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом.

Розроблений законопроєкт охоплює широкий спектр аспектів, що стосуються віртуальних активів (ВА), включаючи їхню класифікацію, права власності, вимоги до емітентів та постачальників послуг, а також контроль за ринковою діяльністю. У документі визначаються правові рамки для ВА, правила їхньої емісії, порядок проведення публічних пропозицій, торгівлі, обміну на валютні цінності та інші види ринкових операцій. Головною метою цього проєкту є створення прозорого та безпечного середовища для здійснення операцій з ВА, що включає в себе захист прав інвесторів і споживачів, а також запобігання фінансовим злочинам, таким як відмивання грошей і маніпуляції на ринку.

Зупинюсь на ключових аспектах моделі регулювання ринків ВА, що передбачена законопроєктом.

Віртуальний актив представляє собою специфічний клас цифрових об'єктів (активів), які існують у формі електронних записів завдяки технології розподіленого реєстру, відомій як блокчейн. Іншими словами, це криптоактив — інформаційна одиниця (токен), яка може мати певну вартість. Віртуальний актив може підтверджувати майнові права свого власника або зобов'язання емітента, в залежності від умов його випуску.

Зверніть увагу: віртуальні активи не є законними грошима та не можуть використовуватися як офіційний платіжний засіб в Україні. Їх правовий статус подібний до статусу рухомого майна згідно з цивільним правом. Водночас, запропонована редакція для першого читання, яка ще підлягає обговоренню, містить положення, що ототожнює токени електронних грошей з електронними грошима відповідно до закону "Про платіжні послуги".

Токен можна розглядати як синонім віртуального активу, акцентуючи увагу на його технічних характеристиках. Це цифровий "жетон", розроблений на основі технології блокчейн або подібних рішень, який служить одиницею обліку в рамках системи обігу віртуальних активів. Токен може виконувати різноманітні ролі: бути засобом розрахунків у межах платформи, надавати доступ до певних послуг, представляти інвестиційні можливості та багато іншого, залежно від його призначення.

Проєкт класифікує всі віртуальні активи на три ключові групи:

Право власності на віртуальні активи виникає через емісію, угоду, законодавчий акт або судове рішення і підтверджується наявністю засобів доступу, наприклад, криптографічних ключів. Закон містить презумпцію легітимності володіння, якщо інше не визначено судом.

Публічна пропозиція цінних паперів вимагає підготовки "білої книги" — документа, що містить вичерпні дані про актив, його емітента та ризики, пов’язані з інвестицією. Доступ до торгів на ринкових платформах підпорядковується строгим процедурам, які включають авторизацію та обов’язкове розкриття інформації.

Біла книга є обов'язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.

Постачальники послуг, що займаються обігом віртуальних активів (зберігання, продаж, перекази тощо), зобов'язані пройти процедуру авторизації, дотримуватись організаційних та фінансових стандартів, а також гарантувати безпеку своїх клієнтів.

Закон забезпечує охорону прав власників активів і клієнтів шляхом впровадження прозорих практик, обов'язкового розкриття інформації, а також запобігання інсайдерській торгівлі, маніпуляціям на ринку та несанкціонованому поширенню інформації.

Це ключовий момент, оскільки саме через питання оподаткування попередній закон так і не зміг реалізуватися. Тому я детальніше зупинюся на цій темі.

Пропонуючи схему оподаткування, ми повинні:

Для цього пропонується. Щодо податку на доходи фізичних осіб:

Щодо оподаткування прибутку підприємств:

Щодо податку на споживчу вартість:

Щодо простішої системи оподаткування:

У сфері управління:

Очікується, що зазначені зміни до Податкового кодексу наберуть чинності з 1 січня 2026 року.

Законопроект враховує основні принципи MiCA, зокрема у питаннях класифікації активів, регуляторних вимог до емітентів, норм щодо надання послуг, захисту прав споживачів та запобігання можливим зловживанням.

Гармонізація з MiCA підвищує привабливість України для іноземних інвесторів і технологічних компаній - відповідність європейським стандартам знижує регуляторні ризики. Це також зміцнює позиції України в процесі євроінтеграції, демонструючи готовність адаптувати національне законодавство до норм ЄС. У довгостроковій перспективі закон може сприяти створенню конкурентоспроможного ринку віртуальних активів, який відповідає міжнародним вимогам.

Хоча закон значною мірою відповідає вимогам MiCA, він адаптований до українських реалій. Це стосується запровадження перехідного періоду і поступового підвищення штрафів, що враховує нинішній стан розвитку ринку ВА в Україні.

Окрім цього, визнання токенів, що випускаються в юрисдикціях "надійних країн" (таких як країни ЄС, США, Японія тощо) протягом трирічного періоду, становить унікальну норму, яка сприяє інтеграції без негайного навантаження на місцевих учасників.

На завершення, хочу акцентувати увагу на тому, що законопроєкт "Про ринки віртуальних активів" є багатоаспектним документом, який створює базу для легітимної діяльності ринку віртуальних активів в Україні. Він містить ясні правила регулювання, забезпечує захист прав учасників та впроваджує гармонізацію з європейськими нормами, зокрема з MiCA.

Закон не лише гарантує правову ясність і захист, але й створює нові перспективи для інновацій, інвестицій та інтеграції України в світову економіку. Його реалізація стане значущим етапом у прогресі цифрової економіки в державі.