Вадим Денисенко, директор аналітичного центру "Бізнес столиця".

Різке економічне занепадання стало основною причиною кризи влади Путіна.

Незважаючи на відновлення санкцій з боку Сполучених Штатів, Росія продовжує отримувати значні прибутки від експорту нафти, успішно пристосовуючись до нових умов міжнародного ринку. Водночас, Україна посилює свої дії проти стратегічних секторів російської економіки, таких як порти та нафтопереробні заводи, прагнучи запровадити власні механізми економічного тиску.

Чи можуть ці процеси насправді змінити перебіг війни та які обставини можуть виявитися вирішальними для режиму Путіна? На ці питання відповів політичний аналітик і керівник аналітичного центру "Ділова столиця" Вадим Денисенко в інтерв'ю Укрінформу.

Сполучені Штати знову запровадили санкції щодо російської нафти. Який вплив на хід війни матимуть мільярди, які Росія заробила під час ослаблення обмежень? На що саме можуть бути витрачені ці кошти?

На ділі, це майже не позначиться на розвитку конфлікту. Якщо розглянути структуру експорту російської нафти, можна помітити, що ще до введення санкцій близько 90% поставок йшло до Китаю та Індії. Нині ситуація суттєво не змінилася - приблизно 90% обсягу все ще направляється на ці ринки.

Єдина відчутна різниця - це цінова політика. До загострення ситуації навколо Ірану Росія змушена була продавати нафту зі значним дисконтом і за відносно нижчими цінами. Зараз ключове питання - чи збережеться цей дисконт. Думаю, якщо він і буде, то мінімальний. Ба більше, ймовірність його збереження невисока, адже на глобальному ринку сьогодні спостерігається радше дефіцит нафти, ніж профіцит.

Важливим у цьому контексті є нещодавній візит Лаврова до Китаю. Однією з ключових цілей його поїздки стало укладення угоди щодо стабільності постачання російської нафти. Хоча Пекін не дав чіткої відповіді, очевидно, що Китай намагатиметься отримати більш вигідні умови, включаючи можливий дисконт. Водночас у стратегічному плані ні зняття, ні відновлення американських санкцій не призведе до змін у обсягах експорту російської нафти.

Згідно з повідомленнями, які надійшли від міністра фінансів США, існують дані про те, що Російська Федерація могла отримати приблизно 2 мільярди доларів від експорту нафти під час періоду послаблення санкцій. У свою чергу, інформаційне агентство Reuters, посилаючись на Міжнародну енергетичну агенцію, зазначає, що в березні Росія заробила 19 мільярдів доларів, в той час як у лютому їхня виручка становила 9,75 мільярдів... Які ваші думки з цього приводу?

- Тут доволі проста арифметика. Кожні додаткові 10 доларів у ціні нафти дають російському бюджету приблизно плюс 1,6 млрд доларів. Якщо порівнювати з періодом до загострення ситуації навколо Ірану, ціна зросла орієнтовно на 40 доларів. Відповідно, теоретично Росія може отримувати близько 6 млрд доларів додаткових доходів.

Однак це лише теоретична модель. На ділі ситуація виглядає набагато складніше. Завдяки нашим атакам на балтійські порти та Новоросійськ, Росія навряд чи змогла в повній мірі скористатися цим потенціалом. Отже, додаткові доходи є, але їхній обсяг далеко не максимальний, який міг би бути без ударів по інфраструктурі.

Ви згадали про удари, які Україна завдає по ключових економічних об'єктах Росії, таких як порти, нафтотермінали та важливі виробництва. Чи можемо вже оцінити вплив цих "дронових санкцій"? Наскільки вони знижують можливості РФ для стабільного фінансування війни?

Суть справи полягає не лише у можливостях Росії фінансувати війну, а в масштабах втрат, які вона зазнає. Ці втрати вже відчутні, хоча їх важко точно оцінити.

Але якщо брати окремі відрізки часу, то були тижні, коли Росія втрачала приблизно 15-20% експортних потужностей. Це означає серйозні валютні недоотримання. Чи ставить це під загрозу фінансування війни? Радше ні. Але це ускладнює наповнення бюджету в конкретний момент часу.