Василь Боднар, посол України в Польщі, заявив: "На даний момент немає жодних підстав вважати, що підтримка Польщі Україні може бути зменшена."

"Всі 100% поляків впевнені у своїй правоті стосовно Волинської трагедії."

Давайте розглянемо питання історичної пам'яті, яке дедалі більше використовується в політичних цілях. Мова йде про тиск, який чинять польські політики, вимагаючи підтримки України на її євроатлантичному шляху. Чи поділяєте ви цю точку зору?

Я б не вживав таких резких термінів, як "шантаж". Існує державна політика, яка ґрунтується на громадській думці. 100% поляків впевнені у своїй правоті стосовно Волинської трагедії. Наше завдання полягає в тому, щоб вести діалог, конструктивно вирішувати проблемні питання, досліджувати цю історію та формувати обґрунтовану позицію, зокрема з приводу ексгумацій, які впливають на наше сприйняття. Якщо порівняти ситуацію рік тому і тепер, то питання ексгумацій майже зникло з переговорного процесу, завдяки нашим активним діям.

Працює робоча група, розпочалися дослідження в селі Пужники на Тернопільщині. Видано дозвіл на інше дослідження у Львові -- це знизило гостроту теми. Вона залишається в публічному дискурсі, але наші практичні дії зменшують простір для маніпуляцій, зокрема, з боку російської пропаганди.

Наскільки, на вашу думку, польське суспільство й політики готові до компромісу?

Треба розуміти чутливість цього питання. Політики не можуть ігнорувати запити виборців. Але ми вже бачимо результати: президент України налагодив конструктивний діалог з прем'єр-міністром Польщі, міністри закордонних справ і культури ведуть роботу.

Зображення: кадр з відео Василя Боднара.

Наша мета на даний момент, в умовах зміни керівництва, полягає в установленні діалогу з новим президентом і продовженні практичної діяльності. Це потребує часу, зусиль та подолання бюрократичних перешкод, проте ми рухаємось у правильному напрямку. Я впевнений, що історичні питання не повинні ставати на заваді нашій співпраці.

Польща, подібно до України, сприймає Росію як основну небезпеку. Хоча ці питання можуть не бути безпосередньо пов'язаними, у польських політичних колах існує єдине усвідомлення необхідності підтримки України в її боротьбі.

"Принцип простий: ушановуємо жертв по обидва боки кордону, не ділимо їх на польських чи українських"

Чи існують сьогодні можливості для досягнення спільного розуміння в питанні вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії?

Звичайно. Перші ексгумаційні роботи почалися в травні цього року в колишньому селі Пужники, що у Тернопільській області. Наразі триває процес ДНК-ідентифікації. Після завершення цих процедур буде проведено перепоховання та встановлення пам'ятних знаків.

Отримано дозвіл на проведення розкопок у Львові, де в 1939 році загинули військовослужбовці Війська Польського. Хоча це не має прямого зв'язку з Волинською трагедією, все ж є складовою частиною історичних досліджень. Крім того, ведеться робота над новими дозволами, зокрема в селі Гута-Пеняцька, яке безпосередньо пов'язане з тими трагічними подіями.

Зображення: Галина Терещук / Радіо Свобода Проведення ексгумаційних робіт на старому кладовищі в Пужниках, Тернопільська область, де 13 лютого 1945 року були поховані поляки, що загинули внаслідок збройного нападу під час Другої світової війни.

Маємо попередній дозвіл на розкопки поблизу Юричкова, за 40 км від Перемишля. Є повна співпраця з Інститутом національної пам'яті Польщі, Міністерством культури й іншими структурами. Ми відкриті й діємо за всіма формальними процедурами.

Принцип простий: вшановуємо жертв по обидва боки кордону. Не ділимо їх на польських чи українських, а демонструємо повагу до кожного загиблого.

"Польща і далі підтримує Україну, надаючи їй необхідну допомогу."

Якщо провести порівняння військово-технічної підтримки Польщі в період з 2022 по 2023 роки та в даний час, які зміни можна відзначити?

У 2022 році Польща стала найбільшим постачальником допомоги, включаючи танки, перші "Леопарди" та інше озброєння, загальна вартість якого сягнула 5 мільярдів доларів. Допомога продовжується і сьогодні: ми вже отримали 46-й пакет, а 47-й готується. Існує також гуманітарна підтримка та співпраця в галузі військових технологій. Хоча я не можу розголосити всі деталі, це співробітництво приносить чималі вигоди. Крім того, збільшилась кількість програм підготовки українських військових у Польщі. Функціонує Український легіон, де добровольці підписують контракти. Хоча їхній обсяг може бути не таким великим, як хотілося б, але процес продовжується.

Фото: Генштаб Польщі Українські військові під час навчань у Польщі

Яка ситуація з проектами щодо виробництва зброї для України?

Вони є. Але не можу про це говорити публічно -- це військова таємниця. Коли буде час -- повідомимо. Бо ворог не спить. Наприклад, були фальшиві документи, нібито українців у Польщі мобілізують до ЗСУ. Це абсолютна дезінформація.

Чи існують спільні ініціативи для охорони кордонів?

Скоріше за все, мова йде про розвиток. Наша команда активно займається укладанням угод щодо спільного контролю, які спростять процес перетину кордону. Зокрема, ми фокусуємося на поліпшенні інфраструктури на ділянках Медика — Шегині, Хелмі, а також на залізничному сполученні. Це має велике значення, оскільки щорічно кордон перетинають мільйони людей. Ідеться не лише про відносини між Польщею та Україною, але й про зовнішній кордон Європейського Союзу.

Польща нещодавно обрала нового президента — Кароля Навроцького. Які ваші думки щодо його підходів у відносинах з Україною?

Він візьметься до виконання обов'язків 6 серпня. Я вже мав зустріч з ним у Хелмі 11 липня. Він професійний історик, колишній голова Інституту національної пам'яті. Це означає, що тема історії буде для нього важливою. Але все залежить від того, як ми вибудуємо діалог. Ми вже запропонували телефонну розмову, запросили відвідати Україну. Президент Зеленський привітав його з обранням. Тож усе в наших руках. Загроз згортання допомоги я наразі не бачу.

Кароль Навроцький став новим президентом Польщі. Хто він і які перспективи це відкриває для України?

Зображення: кадр з відео Василя Боднара. і Анжеліка Сизоненко

Фермери з Польщі вийшли на акції протесту проти аграрного експорту з України. Яка ж була реальна серйозність цього конфлікту?

Проблеми справді були: викидання зерна, блокування. Але завдяки діалогу між українськими та польськими аграрними асоціаціями конфлікт вдалося локалізувати. Наприклад, у листопаді 2024-го і травні цього року були спроби блокувань, але вони не вдалися. Польські фермери зрозуміли, що блокування шкодить і їм, адже Україна купує велику кількість польської продукції. Є конкуренція, є складні моменти, але ми навчилися вирішувати їх. І домовлятися про квоти, перехідні періоди, компроміси. Головне -- уникати політизації.

"Українці в Польщі не є лише просителями, а активними учасниками економічного розвитку країни."

Останнє питання: Чи насправді зменшилася підтримка українських біженців у Польщі?

Схоже, що основна мова йде про підтримку з боку суспільства, а не про державну політику. Польща фактично надала українцям практично такі ж права, як і своїм громадянам, за винятком виборчих. Наразі 69 % з 998 тисяч зареєстрованих українців у Польщі мають роботу. Це приносить польській економіці приблизно 22 мільярди євро щорічно, що становить 2,7 % від її ВВП.

Ті, хто не має роботи, отримують соціальну підтримку, але витрати на них в п'ять разів менші, ніж доходи від працюючих громадян. Таким чином, польська держава отримує більше вигоди. Хоча існують певні стереотипи та політичні маніпуляції, українці не є прохачами, а активними учасниками економічного розвитку країни.

Зображення: кадр з відео Василя Боднара.

Водночас слід уникати провокацій: не варто демонструвати надмірне споживання чи розкішний спосіб життя, адже це може призвести до соціального напруження. Проте, загалом, наші співвітчизники активно підтримують польську економіку. В Україні зареєстровано 79 тисяч підприємств, які охоплюють різні сфери – від перукарень до виробництв. Вони забезпечують робочі місця і сприяють розвитку місцевої економіки. Найважливіше, що ми перебуваємо тут у гостях. А в таких випадках не варто висувати вимоги, а краще вести конструктивний діалог. Це завдання не лише для дипломатії, але й для медіа.