"Великий Брат" встановлює абсолютний нагляд: фінансові установи запроваджують нові правила обмеження.

В Україні планують ввести суворіші обмеження на карткові перекази. Фінансові установи пояснюють ці заходи необхідністю боротьби з незаконними фінансовими потоками, тоді як громадськість та експерти вважають, що нові правила є формою регуляторного тиску. УНІАН намагався з'ясувати, яка сторона має рацію в цьому питанні.

Суспільство обурило нове рішення щодо посилення обмежень на грошові перекази між картками. З жовтня поточного року введені ліміти на місячні переводи в розмірі 150 тисяч гривень, які стосуються виключно карткових транзакцій. При цьому для переказів на IBAN-рахунки такі обмеження не передбачені.

Наразі банки, як зазначають експерти ринку, під впливом Національного банку України, вирішили вжити додаткових заходів. Нововведення передбачають впровадження суворіших обмежень на суми та розподіл лімітів для переказів за IBAN, а також більш ретельну оцінку клієнтів, включаючи фізичних осіб-підприємців. Відповідний меморандум був підписаний 10 грудня чотирма найбільшими банками України та відповідними асоціаціями.

У соціальних мережах миттєво, і не без причини, почали з'являтися обурливі публікації про посилення контролю та прагнення держави ще більше втрутитися у фінансове життя громадян.

Міркування економічних та фінансових фахівців виявилися неоднозначними. Одні експерти вважають, що клієнти банків, які не займаються незаконною діяльністю, не відчують впливу нових норм, в той час як інші вбачають у цьому посилення контролю з боку Національного банку, який намагається відсторонитися від цієї ініціативи. Як наслідок, це може призвести до збільшення обсягу готівкових розрахунків, використання криптовалют та зменшення обсягів донатів на підтримку Збройних сил України.

УНІАН вирішив розібратися у деталях підписаного меморандуму: до яких змін готуватися українцям, як вони вплинуть на наші щоденні звички, та чи справді все так погано, як може здатися на перший погляд.

Для чого насправді був створений цей меморандум? За інформацією НБУ, це, нібито, ініціатива фінансових установ, яка має на меті зменшити тіньову економіку, а також протистояти шахрайству і диверсійним діям, які фінансуються через використання так званих "дропів".

Однак економічний аналітик та журналіст Сергій Лямець вважає, що банки не запропонували цю ідею самостійно, а скоріше під тиском регулятора, який намагається дистанціюватися від непопулярного рішення, знявши з себе відповідальність.

Згідно з офіційною версією, банки самостійно зібралися та запропонували ідею створення проблем для себе та своїх клієнтів. Як це часто трапляється в системах з авторитарним управлінням, що прагнуть до влади, ця ініціатива не була зовсім добровільною. Пишний надав банкам сигнал про можливі штрафи, і вони вже звикли до цієї практики, розглядаючи штрафи як звичайну частину своїх витрат. Вони навіть включають ці витрати у свої бізнес-плани, хоча й не завжди знають, за що конкретно їх оштрафують, але свідомі того, що це станеться. Тому заздалегідь закладають суму, наприклад, 10 мільйонів на можливі штрафи. І зверніть увагу, 10 мільйонів — це ще прийнятна сума. Адже для того, щоб отримати штраф у 10 мільйонів, а не в 100, потрібно "потурбуватися" про відповідні зв'язки, - зазначає експерт.

Хто ж насправді є "дропами", про яких постійно згадують у Національному банку, і чому їх діяльність стає причиною нових обмежень? Це звичайні громадяни, серед яких чимало пенсіонерів і представників соціально вразливих груп, які надають доступ до реквізитів своїх банківських рахунків стороннім особам в обмін на певну винагороду. Ці особи використовують отримані рахунки, прокручуючи через них великі суми — по кілька сотень тисяч гривень, що не відповідає реальним доходам їх власників. Схеми з "дропами" активно експлуатуються нелегальними казино, шахрайськими кол-центрами, наркоторговцями, виробниками контрафактного алкоголю та тютюну, а також росіянами, які фінансують терористичну і диверсійну діяльність в Україні, та іншими злочинними угрупованнями.

З іншого боку, відповідно до практик оцінки "ризикованості", в українських умовах під категорію "дропів" тепер можуть потрапляти продавці, які отримують кошти від покупців на свої карткові рахунки, а також будь-які громадяни, що можуть отримувати значні обсяги переказів від інших осіб.

"Шановні громадяни, приготуйте кишені. Особливо якщо ви репетитори чи продаєте м'ясо на ринку - тепер ви "дропи". Про всяк випадок запасайтеся кешем. Відкривайте резервні картки, не тримайте на рахунках надто багато. Скоро почнеться. І блокування рахунків, і вимагання довідок. Знежирення за методою Пишного-Гетманцева", - попереджає Сергій Лямець.

Голова Національного банку, у свою чергу, обґрунтовує новий меморандум, який, за його словами, не є його ініціативою, і продовжує покладати відповідальність на банківські установи:

"Ініціатива банків полягає в упорядкуванні вже існуючих процесів та підходів, щоб запобігти використанню платіжної інфраструктури для підтримки незаконної діяльності. На сьогодні це стосується, зокрема, ухилення від сплати податків, що призводить до втрат для державного бюджету на мільярди гривень. Також йдеться про фінансування терористичних і диверсійних актів, коли через так звані 'дроп-центри' Росія фінансує підпали та вибухи в наших містах. Загалом, це питання обслуговування тіньової економіки, яка позбавляє Україну значних ресурсів, необхідних для захисту країни", - зазначив він на своїй сторінці у Facebook.

Серед учасників меморандуму можна знайти державні банки ПриватБанк та Ощадбанк, а також Райффайзен Банк і Універсал Банк, разом із профільними асоціаціями банківської сфери. Зазначається, що в майбутньому інші банки також матимуть можливість приєднатися до цієї ініціативи, звісно, на добровільних засадах.

Зміни, насамперед, стосуються нових регуляцій щодо фінансових переказів. Водночас, при встановленні лімітів на транзакції, банки будуть враховувати рівень ризику, пов'язаного з кожним клієнтом.

Таким чином, в залежності від результатів перевірки, громадяни можуть бути класифіковані як "високий", "середній" або "низький" рівень ризику, що вплине на їхні платіжні транзакції.

У теоретичному плані до категорії "ризикованих" слід відносити особи, які здійснюють нетипові або підозрілі фінансові операції, що не відповідають їхній заявленій професії. Такі особи зазвичай часто змінюють свої банківські рахунки та фінансові установи, стикаються з труднощами у веденні документації, не можуть надати підтвердження своїх доходів і мають зв'язки з високоризиковими секторами, такими як азартні ігри, криптовалюти, ломбарди тощо. Однак на практиці всі ми розуміємо, як ведуться справи в Україні.

Отже, для клієнтів з "високим" рівнем ризику буде визначено ліміт у розмірі до 50 тисяч гривень на місяць. Щодо клієнтів із "середнім" та "низьким" рівнем ризику, їхні ліміти будуть змінюватися поступово: з 1 лютого 2025 року ліміт складе до 150 тисяч гривень на місяць, а з 1 червня він зменшиться до 100 тисяч гривень на місяць.

Важливий нюанс - якщо клієнт документально підтвердить легальне походження коштів, які він хоче переказати понад встановлений ліміт, обмеження до його операцій не застосовуватимуться. Здійснювати перекази він зможе в межах підтвердженого доходу.

Які документи можуть підтвердити легальний дохід? Згідно тексту меморандуму, це довідки ОК-5 та ОК-7, податкова декларація, зарплатна відомість або підтвердження зарахувань від державних органів. Також підійде підтвердження доходів членів родини відповідними документами. Так, вам не здалося: всіх українців, де-факто, планують зробити пожиттєвими ПЕПами. Конституція? Не чули.

Національний банк і експерти, які підтримують його думку, впевнені, що нові зміни не вплинуть на українців, якщо їхні доходи, що перевищують встановлені ліміти, є законними.

Обмеження, згадані у меморандумі, стосуються лише тих клієнтів, які не надали документальних підтверджень своїх доходів, зокрема тих, хто вважається "високоризиковими". Фактично, це клієнти без жодних документів! За оцінками банків, таких осіб налічується не більше 1% від загальної кількості клієнтів. Так, це всього 1%, але саме вони активно залучені до схем "дропів" і складають основу мільярдних обсягів "дроп"-трафіку, - пояснює сумнівні нововведення голова Національного банку Пишний.

Економіст Олег Пендзин виступає на його підтримку.

"Ці обмеження не будуть стосуватися фізичних осіб, які можуть довести походження коштів, які вони перераховують. Тобто коли ви легально отримали велику суму у вигляді зарплати, з якої заплатили податки, або якщо продали об'єкт нерухомості, з якого також сплачені податки, або отримали на поточний рахунок певний обсяг коштів", - зазначає фахівець.

Отже, відповідно до цієї логіки, лише ті особи, які мають звичку отримувати кошти на картку та витрачати значні суми, не маючи легальних підтверджень своїх доходів (наприклад, не мають офіційного працевлаштування або реалізують товари та послуги без реєстрації як ФОП), можуть опинитися в ситуації, коли виникають труднощі через перевищення встановлених лімітів.

Олег Пендзин вважає, що ліміти не вплинуть на волонтерів, оскільки існує чітко затверджений список волонтерських організацій, узгоджений з НБУ та банківськими установами, які займаються збором коштів для Збройних Сил України.

Проте, не всі ті, хто періодично збирає кошти для підтримки українських військових або конкретних знайомих підрозділів, мають офіційно підтверджений статус волонтерів. І саме їм можуть незабаром загрожувати неприємні наслідки.

Меморандум містить обмеження на кількість рахунків, які клієнт має право відкривати в одному банку. Відтепер у межах однієї фінансової установи дозволено мати максимум три рахунки в одній валюті. Варто підкреслити, що депозитні, кредитні рахунки, а також різні рахунки, пов'язані з державними програмами (такими як "єВідновлення" чи "Національний кешбек"), не враховуються в цьому обмеженні.

Олег Пендзин зазначає, що внаслідок нових обмежень Національного банку щодо грошових переказів, злочинні угрупування почали активно відкривати численні рахунки в різних фінансових установах, щоб обійти ліміт у 150 тисяч гривень на один рахунок.

"Зараз новий меморандум обмежить кількість відкритих карткових рахунків. А найголовнішим в цій ситуації буде обмін інформацією між цими найбільшими банками, які забезпечують левову частку переказів, аби не давати можливість злочинцям через відкриття великої кількості альтернативних рахунків обходити обмеження НБУ. Так що однозначно це крок до вдосконалення обмежень, які НБУ раніше запровадив", - розповідає економіст.

Справді, фахівці зазвичай утримуються від висловлювань, що це нагадує прощальну записку для банківської таємниці.

Фінансові установи також планують посилити моніторинг діяльності підприємців. Як зазначено в документі, особливий акцент буде зроблено на новостворених фізичних особах-підприємцях (ФОП), які працюють менше шести місяців, та мають річний дохід відповідно до першої групи оподаткування.

Ці клієнти будуть належати до категорії з високим ризиком, тому під час налагодження ділових зв'язків проводитиметься детальний аналіз їхньої бізнес-діяльності. Зокрема, запроваджено більш ретельний моніторинг фінансових операцій їхніх рахунків.

Що стосується ФОП 2 та 3 груп, для них відбуватиметься вивчення клієнта відповідно до власного ризик-орієнтованого підходу.

Зосереджена увага та вжиття необхідних заходів заплановані для фізичних осіб-підприємців у ситуаціях, коли:

Спостерігається суттєве зростання транзакцій на рахунку фізичних осіб-підприємців від численних контрагентів.

- залишок за рахунком ФОП складає "0" станом на початок та на кінець дня;

- спостерігається нетипове збільшення кількості вхідних операцій на поточний рахунок ФОП від фізичних осіб у день у два рази і більше, що не відповідає особливостям ведення бізнесу;

Виявляється розподіл переказів від або на одного контрагента протягом місяця.

Також банки намагатимуться визначати групи пов'язаних компаній, тобто зв'язок ФОПів з іншою юридичною особою. Критеріями цього можуть бути, наприклад, спільна адреса юридичної особи та ФОП, спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту), наявність спільних власників, представників, бухгалтерів тощо, а також використання одного платіжного термінала кількома суб'єктами господарювання. Схоже, що банки перетворюються на економічних шпигунів? Вам не здається.

Фінансові установи пояснюють, що таким чином можливо виявити "дроблення" фінансових операцій однієї великої компанії на кілька фізичних осіб-підприємців, що дозволяє уникати сплати податків у потрібних обсягах. В результаті цього створюється кілька ФОП, які працюють на спрощеній системі оподаткування, і всі операції, що стосуються, наприклад, одного великого магазину або мережі, здійснюються через різні ФОП.

Однак, в теоретичному аспекті це поки що не свідчить про негайні дії щодо таких підприємців. Це лише створить умови для більш ефективного обміну інформацією між банківськими установами та відповідними державними органами, такими як Державна служба фінансового моніторингу і податкова служба, що в майбутньому дозволить розробити необхідні заходи.

Переважна кількість фахівців вважає, що звичайні українці на даний момент не відчують впливу нововведень у банківській сфері.

"Зазвичай громадяни не мають щомісячних переказів у розмірі 100-150 тисяч гривень з картки. Наші зарплати, в цілому, є нижчими, і загальний обсяг фінансових переказів не досягає таких сум. Тому для певної групи бізнесменів це може стати суттєвим ударом", - зазначає Олег Пендзин.

Проте не усі фахівці розділяють цей оптимізм, вбачаючи у нових обмеженнях і певні ризики.

"Безперечно, це справжній виклик, пов'язаний із банківською бюрократією. На сьогоднішній день немає єдиного підходу до контролю за банківськими переказами. Це, безумовно, підштовхує людей до використання готівки та криптовалют. Проте, варто зазначити, що ані готівка, ані криптовалюта не приносять користі українській економіці," - коментує економіст Олександр Савченко.

Економіст Володимир Компанієць, у свою чергу, висловлює значні сумніви щодо цієї ініціативи банків.

"Замість того, щоб усунути проблеми у своїх бізнес-процесах, які сприяють відмиванню грошей через картки "дропів", банки вирішили вжити заходів проти всіх своїх клієнтів. Ефективність таких дій буде подібна до спроби забити цвях останньою моделлю айфона – можливо, цвях і вдасться забити, але...", - зазначає експерт на своїй Facebook-сторінці.

Керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський також досі не певен, чи зможе дана ініціатива реально вирішити наявну проблему з "дропами".

"Все ж таки банки (якщо вірити, що це банки - УНІАН) бачать певні проблеми в тому, як використовують їхні онлайн-послуги, в тому числі для нелегальних операцій, пов'язаних з обігом, наприклад, криптовалют, з гральним бізнесом, з торгівлею підакцизними товарами, незаконною підприємницькою діяльністю. Тому вони вийшли з такою ініціативою. Чи вирішить це серйозно проблему - питання залишається відкритим", - каже фахівець у коментарі УНІАН.

Будь-які обмеження на використання громадянами власних коштів не є коректними. Втім, Несходовський розділяє думку про те, що більшості українців зазначені ліміти не торкнуться, адже обмеження у 50 тисяч гривень стосується ризикових клієнтів банків.

"Для деяких осіб сума значно більша, а ті, хто здатен підтвердити свої доходи за допомогою документів, що підтверджують заробіток чи інші джерела доходу, які перевищують вказаний ліміт, можуть не підпадати під ці обмеження. Таким чином, загальний підхід не є абсолютно правильним - оскільки я проти будь-яких обмежень на використання своїх фінансів, - проте він і не є критичним", - коментує експерт.

Водночас він визнає, що впроваджені обмеження можуть створити певні труднощі для волонтерів, які повинні будуть підтверджувати свій статус, і особливо для тих, хто намагається уникнути сплати податків.

"Це, безумовно, найбільше торкнеться осіб, які займаються нелегальною підприємницькою діяльністю. Це стосується як тих, хто зареєстрований як фізична особа-підприємець, так і тих, хто не має жодної реєстрації, але реалізує товари або надає послуги через соціальні мережі, отримуючи гроші безпосередньо на свої картки. Саме для таких клієнтів можуть виникнути серйозні труднощі з проведенням фінансових операцій," - зазначає спеціаліст.

Ілля Несходовський бачить і певний позитивний аспект, який може принести запровадження положень меморандуму. Він стосується можливості одноразового підтвердження власних доходів, що дозволить в подальшому проводити транзакції на більші за ліміт суми без постійних перевірок походження коштів. Адже зараз вже діє щомісячний ліміт у 150 тисяч гривень на карткові перекази, і клієнти мають підтверджувати кожну операцію, яка виходить за ці рамки.

"У випадку, якщо це дозволить при підтвердженні доходів у подальшому не застосовувати до людини обмеження фінансового моніторингу - адже вже були надані відповідні документи, які підтверджують доходи, що дозволяють здійснювати відповідні транзакції - то це плюс", - каже фахівець.

Несходовський роз'яснює, що на даний момент процедура виглядає наступним чином: спочатку фінансова установа призупиняє транзакцію, після чого запитує необхідні підтвердження, аналізує надані документи і лише після цього відновлює доступ до рахунку.

"Зараз, коли я подаю документи, я сподіваюся, що наступним етапом стане безперешкодне виконання всіх необхідних операцій. Це означає, що контроль і обмеження переміщуються з етапу 'після' виконання операції на етап 'до'", - підкреслює він.

...Останнім часом "вільний народ вільної країни" все частіше стикається з нововведеннями, які передбачають нові і нові обмеження його свободи. Очевидно, що "Великий Брат" став вдаватись до більш підступних, у російському стилі, методів: переконуючи суспільство, що чергове "покращення" - це ініціатива не держави, а "ринку".

В конкретному прикладі викликає обґрунтовані сумніви питання, чи будуть нові ліміти ефективними у боротьбі з незаконними операціями, чи такий підхід лише посилить негативні тенденції у економіці, підштовхуючи українців повертатися до готівки.

У "цифровій державі" готівка, вочевидь, стане вам у пригоді.