З червня в Україні ввели нові обмеження на грошові перекази та доставку товарів через "Нову пошту". Ці зміни обґрунтовані прагненням зменшити тіньову економіку. УНІАН проаналізував, яким чином ці нововведення можуть вплинути на бізнес та населення.
Фінансовий сервіс NovaPay, який належить Новій пошті, оголосив про впровадження нових обмежень щодо грошових переказів. Починаючи з 1 червня, одна особа може відправити максимум п'ять посилок з післяплатою, і загальна сума таких переказів не повинна перевищувати 30 тисяч гривень на місяць.
Ці зміни миттєво викликали занепокоєння серед клієнтів. У відповідь компанія поспішила заспокоїти, зазначивши, що нововведення стосуються лише посилок з післяплатою, за які відправник очікує повернення коштів від отримувача. Звичайні посилки не підпадають під ці нові обмеження. Також в "Новій пошті" зазначили, що загальна кількість звичайних посилок, які можна відправляти чи отримувати, не буде обмежена.
"Наша основна ціль полягає в забезпеченні зручного доступу до послуг без зайвих труднощів і запитань для торговців. Проте, у зв'язку з посиленням державного контролю над підприємницькою діяльністю, ми вимушені впроваджувати нові процедури та регуляції," - зазначили представники компанії.
Згодом стало відомо, що система NovaPay була оштрафована на 90 мільйонів гривень через неналежний фінансовий моніторинг своїх клієнтів.
Звичайно, фінансові установи, такі як банки, зобов'язані оцінювати ризики клієнтів і ретельно аналізувати всі фінансові транзакції з точки зору їхньої законності, включаючи мету, характер та зв'язки. Наприклад, у випадку з NovaPay, якщо особа постійно отримує великі суми післяплат, фінансова організація має право тимчасово призупинити обслуговування до з'ясування джерела цих коштів.
Інакше кажучи, якщо ви постійно здійснюєте продажі (навіть якщо це стосується ваших старих вживаних речей, таких як книги, журнали, одяг, електроніка та інші предмети), але не зареєстровані як фізична особа-підприємець, будьте готові обґрунтувати, що не займаєтеся незареєстрованою підприємницькою діяльністю.
"Держава прагне підвищити контроль над різними аспектами діяльності. Це є частиною зусиль у боротьбі з тіньовою економікою. В Україні значна частина економічних процесів відбувається в тіні, і тепер ведуться пошуки шляхів для її зменшення", - зазначає в інтерв'ю УНІАН головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
З 1 червня 2024 року провідні банки України, які підписали меморандум у грудні минулого року, знизили ліміти на перекази фізичних осіб з непідтвердженими доходами до 100 000 гривень на місяць, з попередніх 150 000 гривень. Для клієнтів, яких банки вважають високоризиковими, встановлено обмеження на рівні 50 000 гривень на місяць.
Проте чи справді нові обмеження зможуть вплинути на боротьбу з тіньовою економікою, або ж призведуть до негативних наслідків? Які дії слід вжити звичайним громадянам в цій ситуації? Журналісти УНІАН звернулися до експертів у галузі економіки, щоб отримати відповіді на ці запитання.
Експерти пояснюють логіку держави просто: влада намагається зібрати більше податків і продемонструвати міжнародним партнерам, що активно шукає та акумулює внутрішні резерви.
"Україна активно розглядає нові можливості і показує своїм партнерам, що ми також звертаємо увагу на внутрішні фінансові джерела. Ми усвідомлюємо наявність значного тіньового сектору в економіці, прагнемо його зменшити та шукаємо кошти, які залишаються поза контролем держави", - зазначає Іван Ус.
Із цією думкою погоджується фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
"Досить давно ми чуємо про потребу активніше детінізувати ринок, і наразі держава намагається реалізувати ці зміни. Тож, можливо, компанія "Нова пошта" не прагне цього, проте змушена адаптуватися до нових умов. Якщо ваша місячна сума справді не перевищує 30 тисяч гривень, можна припустити, що це, приміром, бабуся, жінка або чоловік, які просто продають свої особисті речі. Чи можуть доходи перевищувати цю межу? Іноді так, але це не завжди так." — зазначив Шевчишин в коментарі для УНІАН.
Водночас, експерт додає, що у випадку, якщо особа надасть документи, що підтверджують законність таких операцій, платіж буде проведено.
"Якщо перекази регулярні, фактично йдеться про постійну діяльність, наприклад, онлайн-магазин або дрібний бізнес. У такому випадку потрібно офіційно влаштуватись або зареєструвати ФОП. Це спроба держави вивести з тіні додаткові доходи", - додає він.
Однак на ділі ситуація виявляється набагато складнішою. Коли виникають обмеження, люди знаходять способи їх обійти. Ми вже бачимо, як обмеження на банківські транзакції спонукають людей все частіше використовувати готівку для розрахунків.
На думку економічних експертів, люди можуть легко обходити обмеження на відправлення посилок з післяплятою.
"Люди можуть почати укладати угоди безпосередньо: переказувати гроші на картки, зустрічатися особисто та передавати товари без посередників, таких як NovaPay. Однак це підвищує ймовірність шахрайств. Адже без офіційної транзакції немає й підтвердження угоди. Продавці, в свою чергу, можуть наполягати на попередній оплаті від клієнтів", - зазначає Андрій Шевчишин.
Іван Ус, в свою чергу, не відкидає ймовірності виникнення "сірого" ринку у сфері доставки.
"З'являться нові послуги з перевезення товарів, які не будуть належати до офіційних мереж. Ми звикли до таких компаній, як "Укрпошта" та "Нова пошта", але незабаром можуть з'явитися неформальні структури, що займаються цими послугами. Нажаль, люди все частіше звертатимуться до таких альтернатив, де відсутні будь-які регуляції та пояснення. На мою думку, це лише підштовхне до збільшення тіньового сектору", - зауважує Ус.
На його думку, прагнення уряду підвищити податкові надходження є цілком виправданим. Однак він підкреслює, що обрані для цього способи є занадто суворими.
"З одного боку, ми розуміємо, що державі потрібні гроші, а з іншого - не можна з усього поспіль брати гроші, бо, як казав колишній прем'єр-міністр Сінгапура Лі Куан Ю, "якщо погано управляти державою, то з цієї держави всі поїдуть". Я не думаю, що наше керівництво хоче, щоб у людей було бажання покинути цю країну", - додає Іван Ус.
Проте, не всі фахівці одностайні у своїх оцінках цієї ініціативи. Економіст та координатор "Економічної експертної платформи" Олег Гетман вважає, що це є цілком логічним кроком у напрямку детінізації економіки.
"Триває тенденція до легалізації роздрібної торгівлі, коли деякі фізичні особи, які займаються торгівлею на мільйони гривень великими партіями, намагаються видавати себе за звичайних громадян і уникати сплати податків," - зазначив Гетман в коментарі для УНІАН.
Він вважає, що в цьому рішенні є певні переваги, адже якщо особа займається торгівлею комерційними партіями на десятки або навіть сотні тисяч гривень щороку, то тут уже мова не йде про її особисті речі, а про справжні комерційні угоди.
Отже, цій особі необхідно зареєструватися як приватний підприємець (ФОП) або заснувати товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Існує безліч зручних варіантів для ФОП, які належать до першої, другої та третьої групи, що робить цю систему однією з найкращих в Європі, згідно з нашими дослідженнями. Завдяки цьому, така особа може відкрити ФОП і здійснювати торгівлю без жодних обмежень на свій розрахунковий рахунок, працюючи з післяплатою або будь-якими іншими умовами. Якщо ж вона вирішить залишитися фізичною особою і торгувати на значні суми, не сплачуючи податки, це буде несправедливо по відношенню до тих, хто виконує свої податкові зобов’язання. Тому, напевно, цей крок є правильним, але він виглядає досить фрагментарним і індивідуальним; необхідно знайти комплексне системне рішення, - вважає Гетман.
Крім встановлення обмежень на онлайн-платежі та грошові перекази через "Нову пошту", український уряд розпочав процес регулювання ринку цифрових платформ і послуг. У Верховній Раді вже подано законопроєкт, який передбачає оподаткування доходів, отриманих від продажу товарів і послуг на маркетплейсах, таких як OLX, Rozetka, Uber, Bolt, Glovo та інших.
"Зараз зареєстрований законопроєкт про цифрові платформи, який Мінфін подав ще в кінці квітня. Якщо його ухвалять, то навіть після продажу однієї речі на OLX чи подібному сервісі банківська таємниця більше не діятиме", - каже УНІАН експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін.
Суть ініціативи полягає в тому, що оператори таких платформ надсилатимуть до податкової інформацію про своїх користувачів - продавців і виконавців послуг, а також розміри їхніх доходів.
"І хоча законопроєкт ще не прийнятий, ймовірність дуже висока, адже це один із "маяків" МВФ. Якщо ухвалять, то він запрацює з 2026 року", - додає Монін.
Законопроєктом передбачається, що платити доведеться 5% з річного доходу особи, що продає товари або надає послуги через цифрові платформи, плюс 5% військового збору. Тобто, загалом 10 відсотків. Проте зазначається, що обов'язок сплачувати податки торкнеться не усіх, а лише тих людей, які мають на платформі постійний заробіток та великі річні обороти.
Економіст та координатор "Економічної експертної платформи" Олег Гетман висловив позитивну думку щодо нової законодавчої ініціативи. Він навів у приклад країни Європейського Союзу, де встановлені річні ліміти, наприклад, у розмірі 2000 євро для продажу вживаних товарів. Ці обмеження дозволяють уникнути оподаткування для звичайних громадян.
"У нас теж, коли буде оподаткування цифрових платформ, так само буде введено. Але знову таки, ніхто навіть за 10 речей нікого не турбує, якщо людина розмістила оголошення на OLX і залишила свою картку фізособи. У нас діє банківська таємниця - якщо людина продала 10-15 речей, нікого це не турбує. Податкова та банки зараз почали турбуватися саме тими, хто торгує на сотні тисяч і мільйони гривень та не платить при цьому жодних податків. За ними йде певного роду полювання", - пояснює Гетман.
Отже, чи має хвилюватися пересічний українець, що іноді щось продає в інтернеті? За словами експерта, ні. Законопроєкт орієнтований насамперед на великі цифрові платформи, через які працюють сотні тисяч людей.
Він зосереджений на цифрових платформах та наданні послуг. Мова йде про 300-400 тисяч водіїв, кур'єрів, сантехніків, які працюють через великі сервіси, такі як Bolt, Uber, Kabanchik, Glovo та інші. Ми подбаємо про те, щоб дрібні підприємці не постраждали. Або буде встановлено обмеження в 2000 євро, або ж це зовсім не вплине на дошки оголошень, як-от OLX. Ці платформи не повинні вважатися цифровими. Люди, які продають вживані товари, зможуть продовжувати це робити без жодних податкових зобов'язань. Водночас великі платформи, де працюють сотні тисяч осіб, будуть підпадати під нові правила, і це стане зручною та простою системою оподаткування. Замість 23% ставка складе 5+5%, а по завершенні воєнного стану — лише 5%. Таким чином, це крок на зустріч тим, хто сьогодні займається наданням послуг, - пояснює Гетман.
Водночас, попри це, українці вже отримують "листи щастя" від Податкової за платежі у кілька тисяч, а подекуди й навіть сотень гривень. Що наочно демонструє, що навіть найкраща ініціатива може "вилізти боком" при недолугій реалізації.
Ось кілька альтернативних варіантів: 1. Рекомендації для людей 2. Поради для громадян 3. Роздуми для особистостей 4. Ідеї для мешканців 5. Настанови для населення Якщо потрібні інші варіанти або специфічний контекст, дайте знати!
Отже, думки експертів, які аналізують нові фіскальні правила, виявилися розділеними. Але питання залишається актуальним: як уберегти себе від зайвих клопотів і штрафів людям, які не ведуть бізнес, а просто прагнуть продати непотрібні речі? Хоча наміри держави протидіяти тіньовій економіці зрозумілі, виглядає на те, що тепер під пильним оком податкових органів можуть опинитися всі без винятку. Як кажуть, поки в лісі рубають дрова, тріски летять до села.
"Особисто я вважаю, що краще взагалі не продавати вживані речі. Краще їх просто здавати, менше клопоту", - зазначає експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін.
Водночас він вважає, що нові фіскальні ініціативи можуть, навпаки, підштовхнути людей до неформальної торгівлі.
"У мене таке враження, що все це перетвориться на закриті групи, де люди обходитимуть цифрові платформи. Наприклад, з'являться Telegram-канали, як колись оголошення на стовпах - хто що хоче продати, та хто що хоче купити. Люди почнуть відмовлятися від платформ", - вважає Монін.
Експерт у сфері оподаткування та керівник Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин радить людям звертати увагу на важливі деталі.
"Кожна фізична особа, що регулярно продає свої речі, повинна бути обережною, особливо якщо це відбувається часто, на значні суми і протягом року. Важливо оформлювати такі угоди правильно. У всіх платіжних документах необхідно вказати, що продаж здійснюється між фізичними особами, а товари є вживаними – це має велике значення," – зауважує Черкашин.
По-друге, за його словами, потрібно зберігати документи: хто купив, за скільки, коли купили самі, щоб у разі перевірки можна було підтвердити походження товару і пояснити, що це некомерційна діяльність.
Однак, результати дослідження експерта не викликають оптимізму:
"Не існує більше золотого правила, яке допомогло б уникнути уваги податкових органів. Вони вже почали активно перевіряти фінансові потоки. І, ймовірно, незабаром зможуть отримувати дані з банківських рахунків без необхідності судового рішення. Це ставить під загрозу всі підозрілі транзакції. Або ж варто розглянути можливість використання готівки", - зазначає податковий експерт.
...Якщо ви зрідка та задешево продаєте власні речі, тоді вам, ймовірно, нічого не загрожує. Нові обмеження спрямовані радше на регулярну комерційну діяльність. Проте чи допоможуть вони наповнити бюджет, є відкритим питанням. Існує ризик, що частина людей шукатиме обхідні шляхи, а дехто й зовсім відмовиться від онлайн-продажів.
#OLX #Укрпошта #Uber #Економіст #Українська гривня #Податок #Європейський Союз #Європа #Економіка #Україна #Уряд України #Українці #Товари #Бізнес #Банк #Євро #Пошта #Прем'єр-міністр #Експерт #Моніторинг #Фізична особа #Держава (політичний устрій) #Підприємництво #Одяг #Українське незалежне інформаційне агентство #Сінгапур #Нова Пошта #Інтернет-магазин #Rosette.ua #Національний інститут стратегічних досліджень #Данило Галицький #Bolt (компанія)
