Під час недавнього засідання Ради оборони, міський голова Києва Віталій Кличко звернувся до всіх присутніх з проханням позбутися ілюзій і об'єднатися, щоб подолати виклики, що стоять перед столицею. "Ми повинні згуртуватися, як це було в лютому 2022 року, або ж..." – наголосив мер.
Изображение: kyivcity.gov.ua
Рада захисту Києва, 2 жовтня 2026 року.
Об'єднуватись і зменшувати кількість запитань завжди було корисним для українців, але важливо також згадати про розвиток подій, що відбулись між лютим 2022 та жовтнем 2026 року, акцентуючи увагу на питаннях, які виникли за цей період.
Рекламное сообщение
Перші шість місяців повномасштабного вторгнення столиця знаходилася в оборонному режимі. Проте, з наближенням вересня, у Києві почали повертатися до звичного ритму: відновили роботу шкіл, дитячих садків, вищих навчальних закладів, а також відновилися транспортні та міські сервіси. У жовтні розпочалася перша кампанія атак на енергетичну інфраструктуру Києва, яка мала на меті знеструмлення міста та руйнування звичного способу життя, спонукання жителів до виїзду та зниження економічної активності.
Привіт, ми зараз опинилися в схожій ситуації. Озброєння противника стало більш різноманітним, але мета залишається незмінною: знищення столиці. Чотири роки пройшли, і мер столиці усвідомив, що настав час зняти рожеві окуляри.
Ми часто обговорюємо економічну ситуацію в столиці, але важливо згадати, що протягом усіх чотирьох з половиною років, аж до сьогоднішнього дня, Київ не зазнавав провалів у наповненні міського бюджету. У абсолютних цифрах бюджет стабільно збільшувався і перевиконувався відповідно до плану. Це має велике значення для розуміння: протягом більше чотирьох років повномасштабної війни Київ не просто виживав, а активно розвивався. Економічні показники були прогнозованими, виконувалися, що дозволяло планувати розвиток, а не заходи з ліквідації дефіциту за рахунок дотацій з державного бюджету, як це сталося в прифронтових містах.
З метою об'єктивності варто зазначити, що за цей період Київ вжив низку корисних заходів у відповідь на виклики війни, як самостійна адміністративна одиниця з власним бюджетом. Міська влада активно працювала над тим, щоб забезпечити навчання для всіх учнів у школах, постійно покращуючи укриття в навчальних закладах. Також було розширено фонд укриттів цивільного захисту в житлових будинках, що стало можливим завдяки косметичним ремонтам існуючих підвалів.
Читайте також: "Вибирайте найкращий формат". Навчальний рік у Києві стартує в умовах великої невизначеності через атаки дронів.
Изображение: Макс Требухов
Київ не втратив парк громадського транспорту, підтримуючи його ритмічний рух. Продовжив будівництво гілки метро на Виноградар. Міська влада також відкрила рух Подільським мостом, добудувавши до вже готових конструкцій переходу з'їзди на лівий берег, чим частково розвантажила сусідні мости. Ці заходи не є специфічними для воєнного часу, проте підтримують життя міста.
Наступна частина стосуватиметься того, що залишилось незавершеним або виконаного під значним тиском.
Рекламное сообщение
Укриття. Київська влада рішуче ігнорує пропозицію щодо створення нового фонду захисних споруд цивільного захисту, відходячи від традиційних підвалів. Мова йде про розвиток системи тимчасових укриттів у підземних переходах, а також першочергову облаштування станцій нових гілок метро, які ще перебувають у стадії будівництва. Важливо також забезпечити доступ до бомбосховищ, що належать радянським підприємствам і наразі знаходяться у стані, придатному для використання, але ще не забудовані. Також планується створення мережі модульних укриттів уздовж маршрутів громадського транспорту для районів, віддалених від станцій метро. Проте, двохрічна кампанія з вимогами до мера про закупівлю цих укриттів завершилася лише наміром придбати 14 таких споруд для депо та зупинок "Київпастрансу".
Проект зведення споруд подвійного використання — протирадіаційних укриттів для навчальних закладів, був започаткований у 2023 році колишнім керівником КМВА. Він передбачає створення 44 "підземних шкіл", проте за три роки міська адміністрація змогла завершити лише 9 з них. Будівництво інших об'єктів або призупинене, або затягується на понад рік.
Изображение: Киевская городская государственная администрация
Зведення укриття в одній зі шкіл столиці України, Києва.
Читайте також: Київські підземні навчальні заклади: Чому велике будівництво протирадіаційних укриттів не вирішує проблеми в місті.
Протягом усіх років великої війни київська міська влада ставилася до проблеми укриттів, як до звіту про середню температуру в лікарні: коли десь є випадки захворювання, але в цілому все виглядає непогано. Жонглюючи показниками нормативів ДСНС, які вказують на те, що укриття можуть вміщати одну особу на квадратний метр, КМДА не нагнітає ситуацію і не враховує особливості різних районів і мікрорайонів міста, залежно від їхніх умов і рівня загрози. На жаль, у київської влади відсутнє чітке розуміння стратегії в цій сфері, а також визначених цілей і шляхів їх досягнення.
Ось ще один варіант: Читайте далі: Втікали в укриття і загинули. Чи можливо уникнути помилкових рішень під час обстрілу і як контролювати свої емоції.
Транспорт. Протягом всіх цих років основною безпековою політикою Києва було заборонити рух транспорту під час повітряної тривоги. Це пояснювалося прагненням захистити життя городян, а також зберегти кадри та техніку "Київпастрансу" і метрополітену. Вочевидь, така політика була спробою уникнути системних рішень: зупиняти діяльність міста можливо лише в умовах, коли тривоги виникають кілька разів на тиждень, а не десятки разів на день. Ініціаторами змін у цій галузі стали самі мешканці, активісти, а також начальник КМВА у 2024-2026 роках Тимур Ткаченко. Згодом до них приєднався теперішній прем'єр-міністр Сергій Корецький. У відповідь на громадський тиск міський голова поступово йшов на компроміси, але жодного разу не запропонував своїх ідей чи конструктивних вимог для вирішення цих питань.
Гіперлупи, пароми, понтони та річкові маршрутки — ці ідеї, які активно обговорюють у соцмережах кияни, є не лише забавними, але й відображають певні тенденції: громадськість намагається знайти рішення для складних проблем. Натомість, розуміння та реакція міської влади залишаються на низькому рівні.
Зображення: Київводоканал
Заплановані ремонтні роботи на одній з каналізаційних насосних станцій столиці.
Рекламное сообщение
Енергетика та критично важлива інфраструктура. Київ інтегрований в єдину енергетичну систему, і історично склалося так, що місто не може і не повинно самостійно забезпечувати себе електричною енергією. Однак, питання теплопостачання, водопостачання та водовідведення в столиці лежать на плечах місцевої влади і є власністю громади. Протягом усіх років масштабної війни Київ демонстрував досить повільну реакцію на нові виклики, що стосуються критичної інфраструктури.
Читайте такожЧому Київ настільки унікальний, що аж нікому не потрібний?
Ми присвятили багато матеріалів цій темі, тому тут лише узагальнимо: Стратегію розподіленої когенерації Київ прийняв лише у 2024 році, в той час коли інші міста вже втілювали схожі заходи; інсталяція закуплених і подарованих когенераційних установок для енергообєктів столиці тривала весь 2025 рік і станом на серпень 2026 року запущено все одно лише 65 МВт зі 200 МВт запланованого; рішення про закупівлю резервного живлення для об'єктів водопостачання столиці Київрада похапцем ухвалювала лише в кінці 2025 року, а почали запускати це обладнання тільки навесні 2026-го.
Децентралізацію системи теплопостачання, тобто створення альтернативи для опалення від трьох великих теплових електростанцій, що постійно стають мішенню ворога, Київ розпочав лише у 2026 році. Це сталося після того, як взимку 2026 року багато районів столиці потерпіли від замерзання, внаслідок тиску з боку президента та участі уряду, який ініціював розробку планів стійкості для всіх регіонів. КМДА не проявила власної ініціативи в цьому питанні. Не було жодних заяв від міського голови, чиновників чи депутатів Київради щодо забезпечення теплом вразливих районів. Лише влітку 2026 року, після усвідомлення ситуації, Кличко почав конкретні заходи з відновлення локальних джерел тепла. Враховуючи темпи закупівель, висловлювання учасників процесу на ТСК ВР про плани стійкості, а також особисті спостереження й інформацію з кулуарів, можна з упевненістю стверджувати, що Київ навряд чи зможе виконати свою частину плану щодо локальних джерел тепла до кінця цього року.
Изображение: Денис Шмигаль / Telegram
Результати удару по Дарницькій теплоелектростанції, що зазнала атаки з боку російських військ в ніч на 3 лютого.
У чому ж Київська влада не плуталася в ілюзіях протягом усіх цих років і де вона виявила свою активність і системний підхід?
До моменту вибуху земельної операції НАБУ "Чисте місто" Київрада безперервно займалася розподілом земельних ділянок у столиці, незважаючи на численні загрози безпеці, як минулі, так і потенційні. На деяких сесіях депутати розглядали до 100-200-300 питань, пов'язаних з землею. Цей процес припинився лише на початку 2025 року після отримання підозр та арешту голови земельної комісії Київради та відповідного заступника голови КМДА. Також міська влада уникнула адекватної оцінки та покарання за призупинення будівництва всіх об'єктів корпорації "Київміськбуд" і втечу її керівника за кордон, внаслідок чого громада Києва щорічно компенсує фінансові втрати цього умовно комунального забудовника через докапіталізацію в розмірі 2-3 мільярдів гривень. Крім того, перед опалювальним сезоном 2024-25 років Київрада без труднощів виділила два з половиною мільярди гривень для КП "Спецжитлофонд", відомого проблемами з недобудованими об'єктами. Для покращення дорожньої інфраструктури столиці місцева влада затвердила ряд будівельних та ремонтних контрактів для ГК "Автострада" на загальну суму 18 мільярдів гривень, основна частина з яких призначена для метрополітену на Виноградар до 2027 року, хоча дотримання цього терміну знову під питанням.
Ознайомтеся також із ситуацією щодо укриття "Розетки" в Броварах, яке стало своєрідним дзеркалом для київської влади.
Це речі, які чиновники КМДА спільно з депутатами Київради виконували планово, в своєму режимі, без нагадувань громади і зовнішнього тиску. Ну і плюс традиційні ремонти парків і зведення виключно декоративних мостів.
Для більшості киян давно очевидно, що міський голова, його заступники, вся КМДА і депутатський корпус Київради перебувають наче в якийсь захищеній кулі, в про всі нові гострі виклики дізнаються останніми, після ґвалту соцмереж, медіа та активістів. Так було з вимогами скеровувати гроші на ЗСУ, будувати ПРУ, запускати громадський транспорт під час тривоги, допомагати фінансово і тимчасовим житлом киянам, які постраждали від атак.
Рекламное сообщение
Изображение: kyivcity.gov.ua
Віталій Кличко поруч з пошкодженим 9-поверховим житловим будинком у Дарницькому районі, який постраждав від російської атаки, 14 травня 2026 року.
Коли в кінці 2024 року президент призначив нового керівника Київської міської військової адміністрації, багато мешканців столиці сприйняли це як сигнал до зміцнення центру ухвалення рішень у Києві. Можна довго дискутувати про брак автономного бюджету у КМВА, обмежені ресурси кадрів цієї адміністрації та невизначені управлінські повноваження, але факт залишається фактом: в умовах воєнного стану військова адміністрація функціонує, її очолює особа, яка підпорядкована президентові, і більшість рішень, що стосуються столиці, приймаються за погодженням з начальником КМВА та його офіційними розпорядженнями. Отже, механізми впливу насправді присутні.
Крім того, начальник КМВА є співголовою Ради оборони Києва разом з Віталієм Кличком, він комунікує з бойовими підрозділами і взаємодіє з силовими органами столиці, задіяними у сферу безпеки і надзвичайних ситуацій. Як представник президента, начальник КМВА також має партнерів на місцевому рівні в особі десяти голів РДА столиці, призначених головою держави, і фракці] СН в Київраді. Останній начальник КМВА Тимур Ткаченко, перебуваючи на цій посаді в активну фазу справи НАБУ "Чисте місто", продемонстрував, що за бажання з цього крісла можна і ініціювати, і хитати, і тиснути і наполягати. Або хоча б пропонувати і підсвічувати важливі тактичні і стратегічні питання життя столиці.
Ознайомтеся також: Шість місяців до зимового сезону: Які кроки вживає уряд для відновлення системи теплопостачання в Києві.
Однак активність Тимура Ткаченка різко зменшилася в осінній період 2025 року, після завершення політичної кризи в Київраді, перерозподілу деяких повноважень у КМДА, а також звільнення Андрія Єрмака з Офісу Президента. Вже сувору зиму 2026 року ми переживали в умовах мовчазного відсторонення керівника КМВА від обговорення актуальних питань.
Ми не знаємо, чому голову держави влаштовує ситуація, коли місцеве самоврядування Києва демонструє максимально інерційну політику відносно викликів війни, а центральна влада допомагає їй лише руками прем'єр-міністрів, які час від часу гасять пожежі (як намети ДСНС взимку на районах, формування планів стійкості навесні, або вимоги прем'єра не зупиняти транспорт і дати установам працювати під час тривоги в цьому сезоні). Для чого президенту начальник КМВА, якщо його немає?
Тимур Ткаченко щасливо пішов із цієї посади в крісло начальника обласної військової адміністрації Київщини. Там до нього відразу повернувся голос і позиція, втрачені в КМВА. Кажуть, що це пов'язано з тим, що очільник КОВА не тільки підписує документи, а й розподіляє бюджетні гроші, тому ця посада значно привабливіша за роль антагоніста Кличка.
Фото: Зоряна Стельмах
Андрій Ткаченко
У Києві Ткаченко передав свої повноваження Андрію Ткачову, який з осені минулого року виконував обов'язки заступника начальника в КМВА. Ткачов є діючим військовослужбовцем, а до початку повномасштабної війни працював у структурах МВС та Укртрансбезпеки. Однак, у нього немає цілісного розуміння складних проблем міста, і він не є частиною місцевих елітних груп. За два місяці на новій посаді ми не почули від нього жодних коментарів щодо актуальних викликів, з якими стикається столиця.
Ознайомтеся також з матеріалом: Поразка в очковій боротьбі. Як керівник КМВА намагався протистояти меру Кличку і чому його зусилля не принесли успіху.
У Києві на посаді тимчасового виконувача обов'язків начальника КМВА перебуває особа, якій президент не дав чіткої відповіді — ані "так", ані "ні" — щодо її подальшої діяльності в цій організації. Цей фахівець є безпосереднім підлеглим Тимура Ткаченка та фактично не має автономії у прийнятті рішень. Президент не зміг знайти кращу кандидатуру для очолення КМВА, але й не згодився на менш перспективну. Ситуація залишилася в підвішеному стані.
На фоні цього управлінського провалу центральної влади кияни лишаються наодинці з єдиним статичним лідером: харизматичним, але достатньо втомленим і очевидно інерційним Віталієм Кличком, який навчився зачитувати з папірця войовничі заяви, написані для нього колективом райтеров. Він живе за містом, бачить укриття через статистику ДСНС і відвозить дрони для ЗСУ частіше, ніж буває на місцях прильотів у столиці. Це людина, яка в кризовий момент закликає киян знімати рожеві окуляри і просто не розуміє, наскільки абсурдно це звучить для містян, які тонуть в потоці щоденних викликів безпеці, бізнесу, дітям, здоров'ю. І іншого лідера у нас для нас немає.
#
