"Вертикальний газовий маршрут": додаткова підтримка для України.

Ідея проєкту "Вертикальний коридор" виникла ще у 2014 році після російської анексії Криму. Тоді уряди Греції, Румунії та Болгарії підписали перші домовленості зі створення єдиного маршруту для постачання газу з південної Європи, а саме з терміналів СПГ (скрапленого природного газу) Греції через Болгарію, Румунію до країн центральної Європи. Суть проєкту: забезпечити технічні можливості для постійного постачання на увесь Балканський півострів, а також до Угорщини та Австрії того природного газу, який надходитиме до Греції з Азербайджану трубопровідним коридором TANAP-TAP та з усього світу на грецькі СПГ-термінали.

Ця ініціатива допомогла європейським державам значно легше відмовитися від російського газу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Україна приєдналася до цього проєкту на початку 2024 року, коли були запущені два нових міждержавних маршрути для імпорту газу – Route 2 та Route 3. Маршрут Route 2 призначений для постачання скрапленого газу з терміналу в Александруполісі, Греція. Він проходить через Інтерконектор Греція-Болгарія (IGB), а далі через Румунію та Молдову до України. У свою чергу, маршрут Route 3 буде використовуватися для імпорту, зокрема, газу з Азербайджану до України. Цей маршрут починається на з'єднанні IGB з Трансадріатичним газопроводом і проходить далі за тим же шляхом, що й Route 2 до України. Таким чином, завдяки запуску цих нових маршрутів, Україна вже у 2026 році планує отримувати газ цим шляхом, що дозволить активізувати реверсний режим української газотранспортної системи (ГТС), через яку з початку 2025 року перестали надходити обсяги газу з Росії до Європи.

"Цей спільний проект продемонстрував нашу здатність з'єднувати наявні ресурси та ефективно їх використовувати. Це має велике значення для нас, оскільки ми отримали конкурентні умови для транспортування, які стали порівнянні з логістикою з Адріатики та Балтики. Наразі ми спостерігаємо зміни в маршрутах, і частка СПГ у загальному балансі Європейського Союзу зросла до 51%, з перспективою досягнення 55%. Тому основним завданням для системних операторів стає оптимізація логістики від СПГ-терміналів до споживчих ринків", - зазначив у розмові з DW заступник міністра енергетики України Микола Колісник. Він також акцентував увагу на тому, що трейдери мають можливість закачувати газ, доставлений цими шляхами, у українські газові сховища. "Українська газотранспортна система працює без зупинок. Ми активно співпрацюємо з оператором ГТС для збільшення потужностей на всіх міждержавних точках, диверсифікуємо маршрути постачання та залучаємо нові обсяги газу. Наше завдання на 2026-2027 роки - максимально активізувати нові потоки природного газу та підготувати український ринок для повноцінної інтеграції та вступу до ЄС, щоб учасники ринку природного газу могли працювати в умовах реальної європейської конкуренції", - підкреслив Микола Колісник.

Проте експерти, опитані DW, висловлюють певні зауваження щодо концепції "Вертикальний коридор". Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", вважає, що це всього лише один з можливих способів забезпечення України газом, і далеко не найоптимальніший. "Якщо порівнювати конкурентоздатність різних варіантів та їх комерційну привабливість, найпривабливішим виглядає польський маршрут. Це двосторонні відносини між Польщею та Україною, а не участь п'яти сторін, як у випадку з 'Вертикальним коридором'. Досягти згоди буде легше, адже цей маршрут вже функціонує", - зазначив Гончар у своєму коментарі для DW. Ще однією проблемою "Вертикального коридору" є його значна вразливість до російських атак, оскільки частина маршруту, особливо на півдні Одещини, потрапляє в зону бойових дій. "Ми вже спостерігали цю ситуацію у вересні, коли компресорна станція Орлівка зазнала удару. Цей маршрут має найбільші військові ризики", - попереджає Гончар. Проте, на його думку, "Вертикальний коридор" може слугувати резервним варіантом для України в кризових обставинах.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, зазначає, що "Вертикальний коридор" для постачання газу з Греції в Україну наразі не викликає значного інтересу через високі витрати на транспортування в порівнянні з іншими маршрутами. За його словами, це підтверджується результатами аукціону з бронювання транспортних потужностей, що відбувся 22 грудня минулого року. У рамках аукціону пропонувались місячні потужності для імпорту газу з Греції в Україну на січень 2026 року, але жодна з компаній не скористалася можливістю забронювати ці потужності. "Головне питання полягає у вартості. Я вважаю, що економіка транспортування газу за цими маршрутами не є достатньо привабливою, і компаніям вигідніше імплементувати газ через Словаччину, Польщу та Угорщину, а не з Румунії", - пояснив експерт.

Незважаючи на те, що проект наразі не відрізняється високою економічною привабливістю, Володимир Омельченко вважає, що "Вертикальний коридор" все ж може стати корисним для України в майбутньому. "Це може виявитися в нагоді, якщо виникнуть певні обставини. Усе залежить від економічної доцільності маршруту. На даний момент Україна має достатні ресурси для транспортування газу. Є чимало незадіяних потужностей, які не використовуються повністю через інші, більш вигідні маршрути, тому цей напрямок не є головним пріоритетом зараз. Проте, на випадок необхідності, його варто мати на увазі", - резюмував Володимир Омельченко.

Заступник міністра енергетики України Микола Колісник підкреслив, що перші аукціони на бронювання потужностей для маршрутів 2 та 3 відбулися одразу після того, як оператори газотранспортних систем п'яти країн погодили зниження тарифів на транспортування газу через "Вертикальний коридор" до 46%. Проте більшість компаній не встигли скористатися цим вигідним рішенням. "Регулятор у Румунії ухвалив рішення щодо маршрутів 2 та 3 тільки 16 грудня, а в Болгарії і Греції - 19 грудня, всього за день до аукціону, запланованого на січень. Трейдери не могли оперативно зреагувати, оскільки їм потрібно заздалегідь укласти контракти на потужності та ресурси для своїх споживачів. Ми переконані, що цей обсяг потужності буде затребуваним", - зазначив представник міністерства. Він впевнений, що знижка на транспортування робить цей маршрут економічно привабливим і відкриває нові можливості для використання української газотранспортної системи.

Микола Колісник повідомив, що знижка є строковою - наразі продукт затверджений до квітня 2026 року включно. Водночас є домовленість про продовження. "Ми будемо постійно моніторити спільно з колегами з суміжних країн, наскільки ефективно це працює, чи треба збільшувати, зменшувати, тобто перелаштовуватись під ринкові умови", - пояснив Колісник.

Аукціони відбуваються в четвертий понеділок кожного місяця. Наступний аукціон, запланований на лютий, пройде 26 січня 2026 року. Організатори сподіваються на його успішність і високий інтерес з боку трейдерів як з України, так і з Європи. Вони підкреслюють, що "Вертикальний коридор" відкриває можливості для економічно вигідної купівлі, транспортування та зберігання скрапленого газу в українських підземних газосховищах.

На сьогоднішній день в українських газових сховищах послугою зберігання газу користуються більше 200 іноземних компаній. Заступник міністра енергетики повідомив, що наразі активно укладаються контракти на поставки скрапленого природного газу (СПГ) зі Сполучених Штатів, а також розглядаються пропозиції з інших країн, зокрема з Азербайджану. Важливо зазначити, що весь цей газ не має російського походження. "Ми спостерігаємо, як Україна стає важливим чинником у процесі витіснення російського газу з Центральної та Східної Європи", - підсумував Колісник.