Скільки зруйнованих будівель можна нарахувати за одну прогулянку Миколаєвом? Якщо пройтися Адміральською, щонайменше п'ять -- історичні споруди, житловий будинок, готель. Ще рік тому їх було більше: частину вже відновили, інші -- у процесі відбудови.
Те, що залишилося після обстрілів, отримало офіційне визначення як "відходи руйнації". У Миколаєві вже протягом року функціонує завод, який спеціалізується на їх переробці. Міжнародні партнери надали необхідну техніку, а територію для заводу облаштували за рахунок міського бюджету. Безпосередньо процесом займається комунальне підприємство "ЕЛУ Автодоріг".
Як функціонує цей завод у наш час, які обсяги відходів від руйнувань вдалося переробити та відсортувати, а також чи відповідає його продуктивність масштабам пошкоджень — досліджували журналісти "МикВісті".
Ми стоїмо на майданчику, де працює спеціалізована техніка. Просто у цей момент вона переробляє відходи руйнувань -- навколо нас доволі шумно і стоїть груда пилу. "Це серце усього процесу", зазначає директор комунального підприємства "ЕЛУ Автодоріг" Віталій Шевченко.
На переробку сюди привозять демонтовані частини зруйнованих будівель. З ними працює спеціалізована техніка, яку місту надала Японська агенція міжнародного співробітництва (JICA). Ще частину техніки надали Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Програма розвитку ООН (UNDP). Вона переробляє ці відходи руйнувань у будівельні матеріали: щебінь, пісок, гравій, відсів.
Нещодавно в палаці культури "Корабельний" завершили реконструкцію пошкодженої ділянки будівлі.
"Підрядна організація, яку найняла ПРООН, знесла частину будівлі та привезла до нас. Ми розсортували відходи руйнувань: тобто відокремили каміння, сміття. Те, що можна було переробити на гравій, відсів, пісок -- ми залишаємо. Все інше, що не переробляється, їде на міське звалище", -- пояснив Віталій Шевченко.
За словами Віталія Шевченка, директора комунального підприємства "ЕЛУ Автодоріг", на переробку також доставляють уламки від руйнувань, які вдалося зібрати відразу після обстрілів.
"Те сміття, яке, наприклад, знаходиться на місці прильоту і ми бачимо, що його неможливо переробити -- відразу виїжджає на міське звалище. Те, що можливо переробити -- приїжджає до нас, перероблюється, сортується", -- пояснив він.
Перед початком кожного нового етапу переробки відходів будівництва проводять перевірку на вміст азбесту. Якщо відходи не містять азбест або містять його в допустимих межах, їх направляють на переробку. У випадку виявлення азбесту, його упаковують у спеціалізовані поліетиленові пакети для подальшої утилізації або захоронення, однак ця діяльність не входить до компетенції "ЕЛУ автодоріг".
Інформація: Азбест є природним мінералом, який колись мав широке застосування в будівельній індустрії, зокрема у виготовленні шиферу та труб, завдяки своїй стійкості та вогнетривким властивостям. Однак, азбестовий пил становить серйозну загрозу для здоров'я — його вдихання може призвести до тяжких захворювань органів дихання, тому такі матеріали потребують особливого підходу до утилізації.
"Наразі в Україні є тільки одне підприємство, яке має можливість переробляти цей азбест. Воно знаходиться в Одеській області. Але ця переробка дуже дороговартісна і велика складність самого процесу. Тобто він спалюється з температурою вище за 1450°", -- пояснив Віталій Шевченко.
Всі вторинні матеріали, отримані з відходів руйнації, отримують нове життя, зазначає керівник комунального підприємства. Уся сировина, яку вдалося переробити, надалі використовується для потреб міста. Наприклад, її забирають такі комунальні підприємства, як "Миколаївоблтеплоенерго" та "Миколаївводоканал", яким необхідно ліквідувати розриття, що залишилися після проведення ремонтних робіт. На території ми зустріли працівників облтеплоенерго, які приїхали за сировиною.
"ЕЛУ Автодоріг" також застосовує перероблені відходи з руйнувань для проведення ямкового та поточного ремонту доріг у Миколаєві.
"Коли ми придбаємо новий щебінь, він має свою ринкову вартість. Я не в курсі, яка вона на даний момент, оскільки ми не купували його вже певний час. Проте для нас це все ще залишається вдвічі-тричі вигідніше, ніж купувати готовий продукт," – зазначив Віталій Шевченко.
Один з нещодавніх прикладів, наведених у "ЕЛУ Автодоріг", стосується ділянки дороги, що проходить через гаражні кооперативи при виїзді з вулиці Індустріальної в напрямку мікрорайону Намив. У цьому випадку підприємство здійснило лише ямковий ремонт, використавши перероблені матеріали з будівельних відходів.
"На створення якісної дороги буде потрібно близько 50-60 мільйонів гривень, враховуючи всі проєкти, системи водовідведення, належне асфальтування, тротуари та освітлення. Натомість, ми просто зробили підсипку, що обійшлося всього в кілька тисяч гривень," -- зазначив Віталій Шевченко.
В даний час "ЕЛУ автодоріг" не в змозі здійснювати капітальний ремонт з використанням перероблених матеріалів з руйнувань, оскільки для цього необхідно отримати спеціальну сертифікацію на ці вторинні сировини. Як зазначає Віталій Шевченко, це є досить затратним процесом.
"Сертифікація потрібна лише для виконання капітального ремонту. Якщо ж мова йде, наприклад, про підсипку доріг, то це не вимагається. Сертифікацію слід проходити для кожної партії перероблених матеріалів, що робить цей процес малозмістовним і дуже витратним. Один сертифікат обійдеться у 12,5 тисячі гривень. Його потрібно відправити до Києва, де в лабораторії проводять всі необхідні дослідження і надсилають відповідь. Це виглядає нелогічно. Якщо потрібно використати 15-20 чи навіть 100 тонн такого каміння, то вартість сертифікації перевищить самі витрати на матеріал. Це питання є недоцільним, адже сертифікація не є основою для капітальних ремонтів", — зазначив він.
Накопичення будівельного сміття становить серйозну загрозу для навколишнього середовища, оскільки цей тип відходів суттєво відрізняється від звичайного, зазначив у коментарі "МикВісті" Кирило Косоуров, голова правління Асоціації підприємств, що займаються утилізацією небезпечних відходів, а також еколог-практик. До цієї категорії відходів входять не лише бетон та арматурні вироби, але й велика кількість побутових предметів і електроніки, що ускладнює їх повторне використання.
Експерт підкреслює, що деякі відходи містять токсичні компоненти, здатні забруднювати атмосферу, ґрунт та підземні води. Наприклад, азбест, який використовувався для виготовлення шиферу за часів СРСР, відноситься до небезпечних матеріалів. "У таких ситуаціях негативний вплив на навколишнє середовище множиться в кілька разів", зазначає Кирило Косоуров.
Відходи, які виникають внаслідок руйнувань, стають загрозливими з самого початку їх утворення. Як зазначив він: "Коли ракета вражає об'єкт, виникає вогонь, і димові викиди вже потрапляють у повітря. Потім утворюється сміття, яке змивається дощами, і все це проникає в ґрунт, а згодом – до підземних вод".
"Найоптимальнішим рішенням на даний момент є проведення розбору завалів безпосередньо на місці, їх систематизація та подрібнення. Завдяки подрібненню обсяги відходів зменшуються в 5-8 разів. Це, в свою чергу, дозволяє знизити потребу в транспортуванні для їх вивезення," -- поділився Кирило Косоуров.
Станом на сьогодні у Миколаєві вже накопичено 4,6 мільйона тонн відходів, що виникли внаслідок руйнацій. За інформацією, наданою Департаментом житлово-комунального господарства міської ради у відповідь на запит "МикВісті", завод зміг переробити лише 6,4 тисячі тонн. Це становить приблизно 0,14% від загальної маси відходів.
"У 2023-2024 роках було демонтовано значну кількість об'єктів, а фактично наш майданчик почав функціонувати лише у 2025 році. Обсяги дійсно величезні. Проте варто усвідомлювати, що це не лише бетон. Тут є багато інших матеріалів: скло, дерево, бетон та залізо," — зазначив у коментарі "МикВісті" перший заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства Ігор Набатов.
В "ЕЛУ Автодоріг" пояснили, що завод переробляє усе, що привозить їм місто після демонтажу будівель.
"Ми лише обробляємо матеріали, які нам доставляють, але не виступаємо замовниками цієї роботи і не отримуємо фінансування за процес знесення. Все, що до нас надходить, проходить через наші етапи переробки", – зазначив директор компанії Віталій Шевченко.
Директор "ЕЛУ Автодоріг" Віталій Шевченко повідомив, що завод має можливість обробляти відходи руйнувань в обсязі 40-50 тисяч тонн щомісяця.
"Ми маємо значний потенціал для переробки самої ресайклінгової сировини. В порівнянні з іншими містами, можу стверджувати, що наші можливості або є найвищими, або входять до трійки лідерів. Наша спроможність дозволяє обробляти від 40 до 50 тисяч тонн сировини на місяць, що підлягає переробці," -- зазначив Віталій Шевченко, директор комунального підприємства "ЕЛУ Автодоріг".
Насправді, щоб перетворити 4,6 мільйона тонн сміття, що виникли внаслідок руйнувань у Миколаєві, на це знадобиться близько 10 років.
Проте, як зазначає Віталій Шевченко, основна проблема полягає в тому, що перед переробкою будівельного відходу необхідно провести його сортування. Цей етап виконується вручну.
"Сортування — це процес, коли потрібно відділити цеглу та бетон, метал, деревину, скло та азбестовмісний шифер в окремі групи. Усе це потрібно виміряти вручну за допомогою дозиметра, щоб перевірити, чи не перевищені норми вмісту азбесту. Лише після цього проводиться ручне сортування, і тільки потім матеріали направляються на переробку", — зазначив Віталій Шевченко.
На заводі на сьогодні можна відсортувати максимум 10-15 тисяч тонн на місяць, каже Віталій Шевченко. Однак за умови потрібної кількості людей, які займатимуться цим процесом.
"Наразі в роботі лише три сортувальники, тоді як для досягнення необхідної продуктивності у переробці потрібні 40 працівників. Це забирає значну кількість часу," -- зазначив Віталій Шевченко.
Протягом дев'яти місяців функціонування майданчика для переробки відходів руйнації з бюджету Миколаєва було витрачено 9,5 мільйона гривень. Цю інформацію надав Департамент житлово-комунального господарства міської ради у відповідь на інформаційний запит "МикВісті". Середні витрати складають приблизно 1 мільйон 55 тисяч гривень щомісячно.
Наразі завод не заробляє на сортуванні, обробленні, тимчасовому зберіганні перероблених відходів від руйнувань, повідомили в департаменті. Однак раніше там казали про плани надавати послуги з переробки відходів руйнації для інших громад. Їм пропонували два варіанти співпраці:
"На мій погляд, для громад, які поруч знаходяться з містом Миколаєвом, все ж таки другий варіант буде логічним з точки зору реалізації постанови. Але це вже не їх вибір, як то кажуть.
Ми провели переговори з JICA, і вони висловили свою підтримку. На жаль, для громад це є фінансовим навантаженням, оскільки ми можемо фінансувати лише ті проекти, що стосуються відходів міста Миколаєва", -- зазначив раніше перший заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства Ігор Набатов.
Директор комунального підприємства "ЕЛУ Автодоріг" Віталій Шевченко вважає, що громади з сусідніх областей не перевозитимуть на переробку власні відходи руйнувань, оскільки для них це нерентабельно. Такі перемовини вже були з громадами Херсонської та Дніпропетровської областей.
"Ми вже обговорювали цю тему з кількома громадами. Ми пропонували їм можливість доставляти сміття на нашу переробку. Проте це питання ще не вирішене, оскільки транспортування (відходів від руйнувань, -- прим.) з інших громад є дорогим. Вони усвідомлюють, що їм це невигідно: спершу доставити сюди, а потім ще й забрати. Тому поки що інші громади не привозять до нас свої відходи. На мою думку, навряд чи вони почнуть це робити. Хоча, можливо, я не правий", -- зазначив Віталій Шевченко.
Попри це до Миколаєва звернулись порт "Південний" та Костянтинівська громада Миколаївської області, які хочуть переробляти власні відходи руйнації на миколаївському майданчику.
"Ми усвідомлюємо, що найбільші обсяги, ймовірно, зосередяться в порту 'Південний'. Також Костянтинівська громада може похвалитися значними обсягами. Все залежить від того, як ми зможемо визначити вартість для цих громад," – зазначив у коментарі "МикВісті" Ігор Набатов, перший заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства.
На даний момент міські управлінці завершили підготовку проєкту рішення, який стосується встановлення вартості цієї послуги для громад, повідомив він. Це питання планується обговорити на засіданні виконавчого комітету 25 лютого.
"На сьогоднішній день "ЕЛУ Автодоріг" завершив підготовку необхідного розрахунку, який вже отримав схвалення від департаменту економічного розвитку. На найближчому засіданні виконкому, яке, ймовірно, відбудеться 25 лютого, ми плануємо винести на затвердження цю ціну. Наразі ми ухвалюємо лише ту вартість, яка враховує переробку та повернення відходів від руйнації, що були перероблені, безпосередньо замовнику", -- зазначив Ігор Набатов.
Надалі перероблені відходи руйнувань хочуть використовувати для виготовлення бруківки -- ці плани раніше озвучив мер Миколаєва Олександр Сєнкевич. Для цього, сказав він, за підтримки міжнародних партнерів місто збирається отримати комплекс обладнання для виробництва бетону.
"Ми плануємо використовувати власні ресурси для перетворення будівельного сміття на нові будівельні матеріали. Ці матеріали можуть бути застосовані в міській інфраструктурі. Однією з наших основних цілей є сприяння розвитку циркулярної економіки в Миколаєві, де відходи перетворюються на фінансові ресурси. Це дозволить зекономити бюджет міста, наприклад, для виготовлення різноманітних бетонних виробів. Зокрема, бруківки, яка виготовлятиметься місцевими силами за максимально вигідною ціною замість закупівлі ззовні," – зазначив Олександр Сєнкевич.
Цього року місто сподівається отримати 30 мільйонів гривень від донора, повідомив директор "ЕЛУ Автодоріг" в інтерв'ю "МикВісті". Водночас у бюджеті міста такі кошти не передбачені.
"Бажання є, шукаємо донора. Якщо донори дадуть гроші, то будемо робити. В цьому році бюджету нема для того, щоб виділятися ці кошти з бюджету. Це приблизно 30 мільйонів гривень", -- сказав Віталій Шевченко.
Окрім вироблення бруківки місто також хоче побудувати асфальтний завод на базі майданчика з переробки будівельного сміття. Про це повідомив міський голова Олександр Сєнкевич на брифінгу у січня 2026 року. Місто вже сформувало перелік необхідного обладнання та опис бізнес-процесів і перебуває на стадії пошуку донорів.
Миколаїв отримав сучасний майданчик із технікою та підтримкою міжнародних партнерів. Перероблені відходи вже використовують для ремонту доріг і комунальних робіт -- фактично руїни отримують друге життя.
Втім, поки що масштаби переробки не співмірні з обсягами руйнувань: із 4,6 мільйона тонн відходів завод переробив лише 0,14%. Міська влада каже, що завод здатний переробляти до 50 тисяч тонн відходів на місяць. Однак цей показник втрачає сенс, коли максимальна спроможність з сортування цих відходів складає до 15 тисяч тонн на місяць. Однак на сьогодні завод не має цих потужностей через нестачу людей, які мають вручну перебирати відходи руйнувань, що потім відправляють на переробку.
Чи зможе місто пришвидшити темпи і зробити переробку системним інструментом відновлення, залежить від того, як буде організовано процес та які кадрові ресурси будуть залучені, за що несе відповідальність місцева адміністрація.
#бюджет #Українська гривня #Київ #Одеська область #Відходи #Радянський Союз #Японія #Дніпропетровська область #Миколаїв #Миколаївська область #тонна #Скло #Херсонська область #Будівельний матеріал #Ґрунт #Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй #Природне середовище #Пісок #Сміття #Бетон #Сертифікація #Капітальний ремонт #Щебінь #Підприємство #Муніципальне або міське будівництво #Віталій Шевченко #Азбест #Звалище #Пил #Гравій