Наразі малоймовірно, що нові ініціативи у видобутку природних ресурсів, закладені в угоді між Україною та Сполученими Штатами, розпочнуть свою діяльність до 2040 року.
Цю інформацію повідомляє Financial Times, згідно з даними Цензор.НЕТ.
Ця угода орієнтована на залучення інвестицій у сектори гірничодобування та енергетики України. У її рамках планується створення спеціалізованого "інвестиційного фонду для відновлення", який буде фінансуватися з майбутніх доходів проектів. Проте, як зазначають експерти, цей процес є тривалим і вимагатиме суттєвого залучення приватних інвестицій.
"Це перспектива на 10-15 років", - заявив колишній керівник напряму природних ресурсів у ЄБРР Ерік Расмуссен. За словами Пітера Браянта, голови консалтингової компанії Clareo, навіть відкриття й розробка родовищ займе не менше десятиліття, тому угода навряд чи змінить ситуацію з постачанням ресурсів у короткостроковій перспективі.
Як пише видання, Україна має значні запаси залізної руди, вугілля, літію, графіту, титану, а також є третім за величиною виробником газу в Європі. Майбутні нафтогазові проєкти теж входять до пакету угоди - вони можуть бути реалізовані швидше, але загальні ризики залишаються високими.
Серед ключових проблем фахівці виділяють тривалу війну, недостатню кількість геологічної інформації, зруйновану інфраструктуру, ризики корупції та нестачу кваліфікованих спеціалістів. Враховуючи ці фактори, перші результати з нових копалень можуть бути отримані не раніше 2040 року.
Міністерка економіки Юлія Свириденко, яка підписала угоду, зазначила, що інвестиційний фонд розпочне свою діяльність "в найближчі кілька тижнів". Проте, варто бути терплячими, адже перші прибутки від фонду очікуються лише через тривалий час. Впродовж перших десяти років всі отримані кошти будуть реінвестовані в нові проєкти та відновлення України.
Крім того, угода не поширюється на існуючі об'єкти, такі як шахти Ferrexpo або Шиманівське родовище, яке розробляє канадська компанія Black Iron. Водночас генеральний директор Black Iron Метт Сімпсон вважає, що їхній проєкт залишиться важливим для залучення інвестицій після закінчення війни.
Як вказується, однією з основних труднощів є обмежений доступ до геологічних карт часів Радянського Союзу — значна частина інформації залишається засекреченою унаслідок військових конфліктів. Експерти також попереджають про можливість того, що найбільш обіцяючі родовища вже можуть бути частково виснажені.
Договір щодо корисних копалин з Америки
Згадаємо, що 1 травня міністр економіки Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент підписали угоду щодо заснування Інвестиційного фонду для відновлення України та співпраці в галузі критичних корисних копалин.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив, що країна може отримати більше 350 мільярдів доларів після укладення угоди, що стосується корисних копалин.
У Білому домі повідомили, що укладення угоди про природні ресурси з Україною демонструє прагнення Сполучених Штатів підтримати суверенітет цієї країни у майбутньому.
Під час засідання Комітету Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, що відбулося 7 травня, були внесені редакційні поправки до законопроєкту, що стосується ратифікації Угоди між урядами України та США щодо заснування Американсько-Українського інвестфонду для відновлення.
8 травня Верховна Рада України ратифікувала угоду щодо створення інвестиційного фонду.
#Ferrexpo #Дональд Трамп #Канада #титан #Природний газ #Європа #Економіка #Україна #Дефіцит #Верховна Рада #Інвестиції #Мінеральні ресурси #Ратифікація #Financial Times #Білий дім #Сполучені Штати #Літій #Природний ресурс #Вугілля #Закрита інформація #Залізна руда #Шахта #Європейський банк реконструкції та розвитку #Родовище (родовище корисних копалин) #Надра #Графіт #Капітал (економіка)
