Українські підприємства стикаються з численними труднощами, спричиненими повномасштабним вторгненням Росії. Серед основних проблем – дефіцит кваліфікованих кадрів, тиск з боку урядових структур, потреба в переналаштуванні енергетичних та логістичних систем, зниження конкурентоспроможності експортуючих компаній, скорочення внутрішнього споживання, а також неефективність державних закупівель і сервісів. На цьогорічному Business Wisdom Summit 2025, який організувало видання Delo.ua, представники різних галузей бізнесу обмінялися досвідом щодо подолання цих викликів для забезпечення подальшого розвитку.
Представники різних секторів економіки в рамках обговорення зазначили важливу проблему. Цю думку підтримують і державні службовці. Директорка Державної служби зайнятості (ДСЗ) Юлія Жовтяк звернула увагу на те, що в Україні спостерігається значний дисбаланс між кількістю відкритих вакансій і числом людей, які шукають роботу. Найбільш виражений дефіцит кадрів відзначається в столиці, де налічується 75 тисяч вільних посад, тоді як зареєстрованими безробітними є лише 3 тисячі осіб.
Схожа ситуація спостерігається і в інших регіонах. Зокрема, у Львівській області на 24 тис. вакансій припадає лише 5 тис. кандидатів. Через війну посилився і гендерний дисбаланс: загальна кількість офіційно зареєстрованих безробітних скоротилася до 100 тис., з яких лише 20 тис. -- чоловіки. Більшість з них або на фронті, або не звертаються до ДСЗ, пояснила Юлія Жовтяк.
Попри те, що минулого року 330 тисяч українців знайшли роботу, підприємствам все важче знаходити кваліфікованих працівників, особливо в обласних центрах, зазначає вона.
Одним із важливих підходів до вирішення цієї проблеми є перепідготовка кадрів. Держава вже пропонує безробітним низку програм, до яких можуть долучитися особи старші 40 років з 15-річним страховим стажем. Проте для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю таких обмежень не існує – вони мають можливість безкоштовно навчитися одній з понад 150 професій.
Залучення співробітників через Державну службу зайнятості, а не лише через платформи з вакансіями, виявляється надзвичайно ефективним, зазначає Юлія Ярмоленко, голова наглядової ради компанії "Київський БКК". Для бізнесу важливо реалізовувати менторські програми, які інформують потенційних працівників про існуючі державні програми зайнятості в Україні. Завдяки цим ініціативам "БКК" змогла залучити близько 300 нових співробітників, серед яких значна частина — це внутрішньо переміщені особи.
З іншого боку, зазначає вона.
"Не коли податкова п'ять років не проводить перевірки, а потім роблять перевірку і "не бачать" твій реконструйований цех. Ти показуєш його фотографії, а тобі кажуть: ні, це не ремонт, ми з заявлених затрат знімаємо 20 млн грн. Тоді не зрозуміло: з ким ми боремося? З бізнесом на 700 робочих місць, який платить податки? І замість того щоб будувати бомбосховище, ти маєш відбиватися в суді за те, що реінвестував кошти", -- наголосила вона.
Ще однією проблемою в стосунках між бізнесом і державою є, за словами засновника громадської організації "Принцип" та юридичної фірми "Міллер" Масі Найєма, існуюча недовіра. Цю ситуацію погіршують дії правоохоронних органів, які публікують інформацію в соціальних мережах про підозри щодо конкретних компаній ще до початку офіційних розслідувань.
Це максимально шкодить експортно-орієнтованим компаніям, оскільки їхні контрагенти за кордоном відстежують відповідність українського бізнесу вимогам комплаєнс. Відкриття проваджень проти конкретного бізнесу в Україні часто використовується як спосіб помсти або конкуренції в бізнесі, ускладнюючи нормальні відносини з міжнародними партнерами.
Під час свого виступу Масі Найєм закликав правоохоронні органи публікувати винятково результати судових процесів, що стосуються бізнесу.
"Невже пост про підозру є кінцевим результатом вашої роботи? Результатом є вирок щодо конкретного бізнесу, коли ви довели його вину. В Україні почати розслідування проти свого конкурента по бізнесу можна безкоштовно, або за $1000 будь-який слідчий заведе справу", -- розповів він.
Розв'язуванням проблеми він бачить посилення відповідальності кожного слідчого за все, що він робить для бізнесу. Арешт рахунків слідчими рівнозначний гальмуванню будь-якого бізнесу, тому причетні державні службовці мають розуміти ціну своїх вчинків, констатує Масі Найєм.
Окрім репутації українського бізнес-середовища, також має велике значення його, підкреслив генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо.
За його словами, продукція цього холдингу в значній мірі орієнтована на експорт, тому її ціна формується під впливом світового ринку. У даний час діяльність компанії також стає все більш залежною від вартості електрики, газу та коксівного вугілля. Зростання цих витрат призводить до підвищення собівартості виробництва, що, в свою чергу, ставить під загрозу конкурентоспроможність і можливість беззбиткового випуску довоєнних обсягів продукції. Крім того, підприємство стикається з обмеженнями у можливостях перенесення підвищених витрат на кінцевих споживачів через ризик втрати конкурентних позицій.
У цих умовах холдинг вживає всіх заходів для збереження певного рівня виробництва за рахунок своєї материнської компанії. Він також зазначив, що через вказаний фактор компанія вимушена зменшувати обсяги виробництва.
Лонгобардо також підкреслив, що до початку повномасштабних бойових дій компанія "АрселорМіттал Кривий Ріг" щороку вкладав приблизно $500 млн у свій розвиток. Якщо після завершення війни підприємству вдасться відновити ці обсяги капітальних інвестицій, це стане потужним стимулом для зростання багатьох його партнерів.
Українські підприємства висловлюють готовність сплачувати податки для зміцнення обороноздатності держави, зазначив генеральний директор мережі супермаркетів NOVUS Марк Петкевич. Проте в умовах нинішньої нестабільності бізнесмени швидко реагують на будь-які зміни.
На думку експерта, кожен підприємець несе відповідальність перед фінансовими установами, працівниками та кредиторами. Великі компанії, що функціонують на українському ринку вже багато років, змогли адаптуватися до умов, коли держава не має ясного плану співпраці з бізнесом на довгострокову перспективу. Однак для малих підприємств та новостворених компаній така відсутність стабільності призводить до серйозних труднощів у розвитку та залученні інвестицій.
У зв'язку з цим Марк Петкевич переконаний, що державна стратегія співпраці з бізнесом повинна плануватись не менш ніж на десятирічний період. Крім того, державі слід продемонструвати ту ж гнучкість, яку використовує бізнес у своїй діяльності.
#голод #Електрична енергія #Податок #Росія #Економіка #Львівська область #Українці #Інвестиції #Бізнес #Логістика #Безробіття #Дефіцитні видатки #Держава (політичний устрій) #Генеральний директор #Органи державної влади #Собівартість #АрселорМіттал Кривий Ріг #Інвалідність #Металургійне вугілля #Підприємницька діяльність #Корпоративна група #Внутрішньо переміщені особи #Фотографія
