Конфлікт на Близькому Сході уповільнює економічний розвиток Німеччини.

Після атаки Сполучених Штатів та Ізраїлю на Іран 28 лютого, реакція з боку Тегерана не змусила себе чекати. Іран почав завдавати удари по американським військовим базам у регіоні Перської затоки, в результаті чого страждають цивільні об'єкти через обстріли ракетами та дронами. Окрім того, Іран фактично заблокував Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових запасів нафти та зрідженого газу.

У підсумку нафтові котирування на світовому ринку різко зросли, на піку ціна за барель сягала майже 119 доларів, але потім впала нижче 100 доларів. Одразу ж злетіли ціни на бензин і дизельне паливо - в тому числі, і на німецьких заправках. Залежно від регіону місцевий аналог АІ-95 часом продавався за 2,50 євро за літр. Середня ціна на дизпаливо зараз становить трохи більше двох євро, що на 30 відсотків вище, ніж до початку війни на Близькому Сході.

Ціни на газ знову зросли, особливо після того, як іранські безпілотники атакували завод, що займається виробництвом зрідженого природного газу (СПГ) у Катарі, внаслідок чого його діяльність була призупинена. Німеччина не отримує катарський СПГ безпосередньо, оскільки постачання цього пального відбувається з різних джерел. Крім того, значна частина газу надходить на внутрішній ринок через трубопроводи з Норвегії.

Однак вирішальним фактором, що впливає на рівень цін, є спотові котирування (ключове - нідерландського хаба TTF), які визначаються співвідношенням міжнародної пропозиції та поточного, а також очікуваного попиту на газ.

Зростання цін на енергоносії заторкнуло в ФРН не тільки приватні домогосподарства, але і велику промисловість, яка стикається з підвищенням виробничих витрат. Особливо сильно це позначається на енергомістких галузях, таких як хімічна, сталеливарна, скляна або целюлозно-паперова промисловість, а також на авто- і машинобудуванні.

Конфлікт між США та Ізраїлем на одній стороні і Іраном на іншій підкреслює для Німеччини, наскільки вразливими можуть бути індустріально розвинені економіки в умовах глобальних криз, зазначають економісти. Професорка Вероніка Ґрімм, одна з п'яти провідних фахівців, які надають консультації федеральному уряду, звертає увагу на зростаючі ризики інфляції та додаткову невизначеність в інвестиційній сфері. "Ми повинні бути готові до тривалого періоду підвищеної невизначеності", - зауважила Ґрімм в інтерв'ю для медіагрупи RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND).

У німецькій політичній арені виникають тривожні ознаки. Протягом останніх десяти місяців країною керує коаліція, до складу якої входять консервативний блок ХДС/ХСС та соціал-демократи. Канцлер Фрідріх Мерц неодноразово підкреслював, як під час виборчої кампанії, так і після свого призначення, що відновлення національної економіки є його головним завданням. Проте, обіцяний економічний підйом поки що залишається у тіні, а незначне збільшення ВВП Німеччини, зафіксоване на початку року, може бути знищене наслідками конфлікту на Близькому Сході.

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року ціни на енергоносії в Німеччині і так вже значно підвищилися. Подальше зростання, перебої в ланцюжках поставок і дедалі сильніша глобальна невизначеність матимуть ще більш негативний вплив на німецьку економіку.

Професорка Ґрімм пропонує підвищити стійкість енергопостачання ЄС шляхом диверсифікації постачальницьких ланцюгів, забезпечення надійних запасів у газосховищах, організованих європейських закупівель і прискореного розвитку внутрішніх джерел енергії. Ці заклики звучать з моменту зупинки постачання російського газу чотири роки тому, проте їх реалізація відбувається повільно. Після цьогорічної незвично холодної зими в Німеччині запаси в місцевих газосховищах опинилися на межі виснаження.

Крім енергетичної кризи, війна США та Ізраїлю проти Ірану призводить до додаткових навантажень, особливо для транспортної галузі. Німецькі судноплавні компанії змушені обходити Перську затоку, що подовжує глобальні ланцюги поставок і тим самим погіршує оперативність постачання.

Витрати на морське страхування зростають такими ж темпами, як і ціни на паливо. Наразі частина повітряного простору над країнами Перської затоки закрита. Це змушує авіаперевізників серйозно коригувати свої маршрути, що не лише подовжує тривалість перельотів, а й призводить до зростання витрат на авіапальне.

З кожним днем зростання цін на енергоносії підвищує ймовірність нового сплеску інфляції. Компанії та підприємства змушені передавати свої витрати кінцевим споживачам, що призводить до збільшення цін на їхню продукцію. Від часу енергетичної кризи 2022 року ціни вже відчутно підвищилися, і німці, відвідуючи магазини, це відчувають на власному досвіді.

Коли життєві витрати зростають, купівельна спроможність населення знижується, що негативно впливає на внутрішній ринок. На міжнародній арені Німеччина втрачає свою конкурентоспроможність через підвищення цін на свої товари, що створює додаткові виклики для країни-експортера.

Незважаючи на те, що німецька влада усвідомлює загострення проблем, її реакція поки що досить стримана. Міністерка економіки та енергетики Катерина Райхе (Katherina Reiche) створила "робочу групу", яка щодня аналізуватиме ситуацію і готуватиме можливі заходи. Мета полягає в тому, щоб відстежувати вибухове зростання цін, контролювати безпеку поставок і оцінювати вплив на компанії та підприємства. У соцмережах цей крок Райхе коментується з неприхованим сарказмом.

"Ми постійно оцінюємо ситуацію і стежимо за нею", - запевнив 6 березня представник уряду Штеффен Маєр (Steffen Meyer). А в мінекономіки зазначили, що влада підтримує заходи щодо посилення конкуренції та прозорості в нафтовій галузі. І додали, що поки що занадто рано давати оцінку економічним наслідкам війни на Близькому Сході, але наявні "ризики очевидні".

Уряд Німеччини наразі не планує безпосередньо втручатися у встановлення цін на автозаправних станціях. Це, ймовірно, зумовлено тим, що у 2022 році тимчасове зниження цін на паливо виявилося не надто ефективним.

Федеральний антимонопольний орган (Bundeskartellamt, BKartA) тепер зобов'язаний розслідувати, чи не зловживають нафтові компанії нинішньою кризою для штучного підвищення цін, перекладаючи витрати на подорожчання нафти на споживачів, хоча їхні резервуари були заповнені раніше за нижчими цінами.

Досліджуйте також: Чому Сполучені Штати вирішили дати Індії можливість знову імпортувати російську нафту.

У будь-якому випадку, напевно, можна стверджувати, що високі ціни на паливо приносять вигоду державі. Близько 50% витрат, які здійснюють споживачі на німецьких заправках, потрапляють до державного бюджету у вигляді різних податків. Декілька організацій, зокрема автомобільний клуб Mobil, вже висловили звинувачення на адресу федерального уряду, стверджуючи, що він "збагачується за рахунок водіїв".

В умовах кризи, що виникла, німецька влада прагне максимально забезпечити стабільність. Вона посилається на вже реалізовані заходи щодо зниження цін на енергоносії: зменшення податку на електроенергію для підприємств і скасування різних зборів. Однак критики дорікають уряду Фрідріха Мерца, що він продовжує заохочувати залежність від викопних видів палива - замість того щоб скорочувати її відповідно до цілей, що мають на меті досягнення країною кліматичної нейтральності.

Екологічні НУО та товариства захисту прав споживачів критикують уряд за те, що розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Німеччині зайшов у глухий кут. Чинні закони, вважають критики влади, гальмують розвиток вітроенергетики та проєктів з використання енергії сонця. На їхню думку, в період глобальної невизначеності ФРН виглядає менш стійкою до кризи, ніж мала б бути.