В бюджеті на 2025 рік передбачено збільшення військового збору та інших податків: які зміни нас очікують?

Головною статтею витрат є безпека та оборона, на яку має піти понад 2,2 трлн бюджетних коштів.

Верховна Рада затвердила бюджет України на 2025 рік, за який проголосували 257 депутатів. Документ передбачає збільшення податків, хоча відповідний закон поки що не підписаний президентом. Голосування відбулося після того, як Володимир Зеленський представив парламенту план забезпечення внутрішньої стійкості. Однак, на думку низки депутатів, бюджет на 2025 рік слабо враховує ключові пріоритети, окреслені президентом для зміцнення стійкості країни. Про це йдеться в матеріалі видання "ВВС".

Обговорення бюджету викликало багато емоцій, проте міністр фінансів Сергій Марченко закликав парламентаріїв підтримати цей документ, акцентуючи на його важливості для ухвалення, "незважаючи на серйозні політичні розбіжності". Під час другого читання проєкт бюджету зазнав лише незначних змін. Серед них варто відзначити, що підвищення соціальних стандартів не було передбачено: прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата залишаться на колишньому рівні до 2025 року. Основним напрямком видатків залишається безпека та оборона, для яких заплановано виділити понад 2,2 трлн грн, що становить більше половини всіх бюджетних витрат, загальний обсяг яких майже досягає 4 трлн грн.

Проте перед другим читанням витрати загального фонду були підвищені на 50 мільярдів гривень, досягнувши 3,709 трильйона гривень.

"Ми акцентували увагу на ключових напрямках: зміцненні обороноздатності, наданні соціальної підтримки громадянам та створенні умов для економічного відновлення", -- зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.

Посадовець підкреслив, що проект бюджету на наступний рік представлений як реалістичний і збалансований. Подібну думку висловила голова бюджетного комітету парламенту Руслана Підласа. Проте, деякі опоненти висловлюють свої сумніви, вказуючи на наявність суперечностей у бюджетному проєкті на 2025 рік.

Однією з ключових загадок бюджету на наступний рік стало заплановане підвищення податків, яке було закладено в його основу. Проте президент досі не надав свого підпису під законопроєктом, схваленим депутатами ще в жовтні.

"Зайшов на веб-сторінку Парламенту і побачив, що податковий законопроект ще не підписаний. Заглянув у бюджет, і виявив, що він там вже врахований. Прямо у тексті це зазначено!" – поділився своїми спостереженнями у соціальних мережах депутат від опозиційної партії "Голос" Ярослав Железняк, який є членом фінансового комітету парламенту.

Міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи в парламенті під час обговорення бюджету, повідомив, що планується отримати 141 млрд грн доходів за рахунок підвищення податків. Водночас Ольга Василевська-Смаглюк, член фінансового комітету і представниця "Слуги народу", раніше зазначала, що без збільшення податків буде складно знайти кошти для покриття закладених у бюджеті 120 млрд грн, призначених на фінансування Сил оборони. Вона підкреслила, що без цих заходів бюджет може виявитися незбалансованим.

"Нам потрібно десь узяти 120 мільярдів, які вже є в проєкті бюджету, передбачені на армію, але не підкріплені підвищенням податків", -- пояснила народна депутатка в телеефірі.

У той же час, підприємці сприймають зростання військового збору та додаткового податкового тягаря як погіршення і без того складних умов ведення бізнесу в Україні в умовах війни. Аналітики висловлюють побоювання, що це може спричинити повернення частини зарплат у тіньовий сектор, зниження інвестиційної активності та уповільнення економічного розвитку.

Примітно, що в жовтні, коли парламент схвалив закон про підвищення податків, дані Мінекономіки показали сповільнення зростання ВВП до 1,3% проти 3,8% у вересні, тобто втричі.

Майже половина від доданих до бюджету 2025 року видатків -- 24 млрд грн -- піде на освіту, -- по 12 млрд призначено на доплати вчителям та інвестиційні проєкти в освітній сфері (зокрема, 6,2 млрд грн на бомбосховища у школах).

Додатково, фінансування в сфері охорони здоров'я зросло на 6,3 млрд грн. Також було виділено ще 5 млрд грн для підтримки ветеранів. Міністерство соціальної політики отримало понад 1,4 млрд грн додаткових коштів, з яких 1 млрд грн буде спрямовано на допомогу внутрішньо переміщеним особам.

На компенсацію за зруйноване житло виділено 3 млрд грн, а на відшкодування збитків за пошкоджене майно -- 1 млрд грн. (За даними експертів, на початок 2024 року загальні збитки житлового фонду становили близько 60 млрд доларів). Додатково в проєкті державного бюджету передбачено 1 млрд грн для підтримки тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. Також по 1 млрд грн заплановано на реалізацію інвестиційних проєктів через Державний фонд регіонального розвитку та відновлювальні роботи в Харкові.

Міністерству культури та стратегічних комунікацій виділено додатково 488,4 млн грн, з яких 200 млн грн спрямовано на проєкти стратегічних комунікацій та просування позитивного іміджу України за кордоном. Також передбачено 150 млн грн для підтримки українців за кордоном і сприяння їхньому поверненню на батьківщину через роботу Агентства єдності українців при Мінекономіки. Національній академії наук виділено 277 млн грн додатково на проведення досліджень у галузі оборони.

А "Укрзалізниця" отримає 128 млн грн на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, що є обов'язковою умовою надання європейських коштів.

Депутати внесли кілька змін до фінальної версії бюджету на наступний рік.

За словами голови бюджетного комітету Руслани Підласи, серед ухвалених рішень було вирішено не переходити лікарні на казначейське обслуговування. Це рішення викликало критику, оскільки вважалося, що воно суперечить принципам медичної реформи та може бути сприйняте як відмова від концепції "гроші йдуть за пацієнтом". Додатково, депутати ухвалили рішення виключити можливість для політичних партій придбавати військові облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

У проекті бюджету на 2025 рік було ухвалено рішення про припинення фінансування Дорожнього фонду, що стало предметом критики після першого читання документа. Це рішення дозволило збільшити доходи загального фонду бюджету на 50 мільярдів гривень, в той час як видатки спеціального фонду зменшилися більш ніж на 47 мільярдів гривень, значна частина яких раніше призначалася саме для Дорожнього фонду. Однак, у проекті державного бюджету передбачено 12,6 мільярдів гривень на ремонти доріг, що є критично важливими для обороноздатності та економічного розвитку країни.

За даними Міністерства фінансів, кошти в розмірі 43,2 млрд грн, які раніше спрямовували до спеціального фонду на підтримку Державного дорожнього фонду, тепер повністю перенесено до загального бюджету.

Водночас, як нагадала членкиня фінансового комітету та депутатка від "Європейської солідарності" Ніна Южаніна, уряд обіцяв, що всі кошти дорожнього фонду будуть спрямовані на ЗСУ, але насправді відбулося збільшення фінансування дорожніх проєктів на 1,2 мільярда гривень. "Зокрема, з цих коштів 24 мільярди йдуть на погашення боргів по "Великому будівництву", що робить дороги пріоритетними, незважаючи на обіцянки спрямувати ці ресурси на потреби оборони", -- зазначила Ніна Южаніна на брифінгу.

Перед другим читанням уряд зменшив фінансування Генеральної прокуратури на 1,2 мільярда гривень. Значна частина цих коштів буде спрямована на потреби Міністерства оборони та Головного управління розвідки.

Проте, за словами Ніни Южаніної, тут відбулася плутанина у термінах: хоча уряд запевняв, що не буде підвищувати зарплати прокурорам, насправді вони все ж підвищаться, але на 1,2 млрд грн менше, ніж очікувалося.

Також, як підкреслила представниця "Європейської солідарності" Ірина Геращенко, кошти, що виділяються за загальною статтею на безпеку та оборону, часто перенаправляються на потреби правоохоронних органів, а не збройних сил.

"Ненормально, коли збільшуються витрати на БЕБ, прокуратуру, Рахункову палату, коли на фронті не вистачає дронів, а в мирних містах проблеми з ППО. Усі гроші зараз мають іти на зброю, фортифікації, нашу оборону від ворога".

Бюджет України на 2025 рік не є першим, що передбачає військові витрати. Однак він стане першою фінансовою плановою документацією, в якій кошти від західних союзників можуть бути направлені на оборонні потреби через спеціально створений фонд.

Зокрема, йдеться про 2 млрд доларів (90 млрд грн) кредитних коштів, які мають надійти до українського бюджету від Великої Британії на покриття військових витрат, а саме -- закупівлю зброї. Вони відображатимуться у спецфонді зовнішніх запозичень та видатках Міноборони.

Член фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк підкреслив, що ці 90 мільярдів гривень є частиною 50 мільярдів доларів, які Велика Британія надає Україні в рамках ініціативи G7.

"Це, мабуть, перший випадок, коли міжнародна підтримка в такій мірі безпосередньо покриває витрати, пов'язані з військовими діями, -- зазначив депутат у соціальних мережах. -- Вважаю, що це відмінний прецедент та приклад для інших країн-партнерів."

Наступного року Україна очікує отримати від союзників 38,4 млрд доларів, хоча багато оглядачів припускають, що міжнародна фінансова підтримка України може скоротитися.

Нагадаємо, що в липні народна депутатка і голова бюджетного комітету Роксолана Підласа пояснила, який розмір "дірки" в держбюджеті України і чому він з'явився. За її словами, не вистачає 500 млрд грн. Причина такого дефіциту -- відсутність допомоги США на початку 2024 року, коли уряд витрачав гроші на закупівлю військової техніки та снарядів по всьому світу.

Нагадаємо, що 18 вересня видання Фокус опублікувало детальний аналіз підвищення податків, а також пояснення, які зміни чекають на окремих громадян і підприємства різних типів власності.