
25 жовтня Президент Володимир Зеленський оголосив про намір виплатити по тисячі гривень кожному громадянину України, щоб надати фінансову підтримку в зимовий час.
"Є-підтримка для всіх наших людей - дорослі, діти, кожна сім'я в Україні. Тисяча гривень на людину - на родину це вийде по кілька тисяч гривень. І кошти можна буде витратити на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних послуг, електрики. Квитки - це Укрзалізниця", - сказав Зеленський.
Деталі нової ініціативи, включаючи механізм її функціонування, категорії осіб, які зможуть отримати фінансування, а також можливі напрямки витрат, ви знайдете у статті LIGA.net.
Згідно з інформацією, виплати розпочнуться з 1 грудня на картку "Національний кешбек". Можливо, механізм буде аналогічним тому, що використовувався під час програми "ковідної тисячі". Проте тоді українцям доводилося оформляти окрему картку, а в даному випадку кошти будуть зараховані безпосередньо на картку "Національного кешбеку".
Олексій Соболєв, який обіймає посаду першого заступника міністра економіки, 27 жовтня під час телемарафону повідомив, що тисяча гривень буде надана кожному українцеві, незалежно від його віку та соціального становища.
"Взимку - у грудні, січні та лютому - доступні для використання кошти. Вони будуть зараховані на картку програми 'Національний кешбек', тому необхідно її активувати. Це віртуальна картка, яку можна легко відкрити через додаток 'Дія', якщо ви вже підключили свій банк", - повідомив Соболєв.
Ці кошти можна буде витратити на оплату комунальних рахунків, придбання медикаментів, купівлю квитків Укрзалізниці, українських книг, поповнення мобільного рахунку, автострахування, придбання продуктів харчування та інші потреби.
"Ці кошти мають специфічне призначення. Існує певний список напрямків, на які їх можна витратити. Однак, їх також можна пожертвувати на потреби Збройних Сил України", - зазначив Соболєв.
У Міністерстві економіки повідомили, що фінансування програми надходитиме від партнерів, які не мають можливості використовувати ці кошти на потреби війни. Соболєв зазначив, що ці фінансові ресурси будуть перенаправлені з тих ініціатив Мінекономіки та інших відомств, де виділені кошти не будуть освоєні до завершення року.
"Також слід зазначити, що ці фінансові ресурси не можуть бути використані для потреб армії, оскільки вони були надані нашими донорами і є чітка умова, що ці кошти не можуть бути витрачені на військові витрати", - зазначив заступник міністра.
Згідно з інформацією, представленою на порталі відкритих даних Open Budget, Міністерство економіки реалізувало лише 54,5% від запланованих 34,1 мільярда гривень. Крім того, програма "Національний кешбек" поки що не викликала такого попиту, як очікувалося. У бюджеті було передбачено понад 3 мільярди гривень для цієї ініціативи, але до кінця серпня уряд витратив лише 10 мільйонів гривень. Сума кешбеку, яку українці отримали у вересні, склала 37,2 мільйона гривень.
На сьогоднішній день загальна сума кешбеку, нарахованого за жовтень, становить 104,6 мільйона гривень, що є майже трьохразовим збільшенням у порівнянні з вереснем. Усього ж уряд витратив на цю програму приблизно 151,6 млн грн.
Володимир Зеленський зазначив, що ці фінансові ресурси будуть доступні для всіх, включаючи дітей і пенсіонерів. Проте наразі неясно, як саме зможуть отримати ці виплати діти, які не мають банківських карток.
Не всі пенсіонери змогли підключитися до програми "Національний кешбек", адже не всі з них пройшли верифікацію особи через "Дію" або мають смартфони. Наразі залишається відкритим питання, чи буде програма модифікована так, щоб всі без винятку могли отримувати виплати. Чи залишиться вона доступною лише для тих, хто володіє карткою "Національного кешбеку"?
Ініціатива, запропонована владою щодо розподілу тисячі, зовсім не є новаторською. Саме тому її охрестили "вовиною тисячою", порівнюючи з "юліною" та "вітіною" тисячами.
У 2008 році прем'єр-міністр Юлія Тимошенко здійснила виплату тисячі гривень українцям. Однак ці кошти були компенсацією за втрати, понесені в радянському Ощадбанку. Варто зазначити, що виплати отримали не всі, а лише 6,4 мільйона громадян, тоді як на реалізацію програми було витрачено більше ніж 5 мільярдів гривень.
У 2012 році президент Віктор Янукович зобов'язався здійснити виплати вкладникам Ощадбанку, які не отримали свої кошти раніше. Ця обіцянка стала однією з ключових складових його передвиборчої кампанії.
У 2021 році Володимир Зеленський ініціював програму "єПідтримка", спрямовану на підтримку української економіки, що зазнала удару від карантинних обмежень у зв'язку з пандемією COVID-19. В рамках цієї програми тисяча гривень була надана кожному, хто пройшов вакцинацію проти коронавірусу.
Експерти до ініціативи поставилися скептично. Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай зауважив, якщо це соціальна допомога 一 вона має бути адресною. Для тих, хто реально цього потребує: для ВПО, пенсіонерів, ветеранів. Варіантів багато, але роздати всім 一 це одне з найгірших рішень.
Експерт також розвіяв міф про те, що кошти, які залишилися на рахунках Мінекономіки, потрібно витратити негайно, інакше вони пропадуть. Гайдай підкреслив, що донори не повернуть невикористані кошти, і їх можна перенести на наступний бюджетний рік.
"У нас і так велике фіскальне стимулювання, держава вливає в економіку щорічно на понад 1,5 трлн грн більше, ніж збирає через податки. Заплановані 30 млрд грн для роздачі просто розчиняються і не дають помітного ефекту. Ця тисяча буде використана так, як використовуються інші доходи домогосподарств: їжа, комуналка та розваги", - каже економіст.
Фахівці проєкту "Ціна держави" зазначили, що рішення роздавати зайві гроші приймають на тлі гострої нестачі коштів на оборону та відразу після підняття податків на армію (підвищення військового збору для всіх працівників та приватних підприємців). І все це виглядає як безглузде намагання згладити ситуацію.
Ярослав Жаліло, який обіймає посаду заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень, у своєму коментарі зазначив, що в Україні, як і в багатьох інших країнах, реалізується концепція безумовного доходу. Цей підхід іноді називають "грошима з вертольота". Зазвичай такі заходи вживаються в ситуаціях, коли знижується купівельна спроможність населення. Основна мета полягає в тому, щоб збільшити купівельну спроможність і активізувати економічний попит.
"Це ілюструє стан, коли сучасна економічна система не виконує своїх функцій щодо забезпечення грошового обігу. Важливо зазначити, що навіть кошти, які витрачаються на оборонні потреби, згідно з різними джерелами, на 70-75% складають фінансові ресурси, призначені для підтримки військових. Фактично, це ті фінанси, які мали б спрямовуватися на внутрішній ринок," - зазначив фахівець.
Але проблема в тому, що вони виходять чи на валютний ринок, чи осідають на рахунках комерційних банків. І вони не повертаються в економіку. Тобто вони вилучаються з податків і зависають в банківській системі. Тому що банківська система зараз не працює належним чином і кредитування у нас дуже кволе і дороге.
Він підкреслив, що ця тисяча є спробою вручну втрутитися в механізми економічного перерозподілу, які в даний момент не працюють належним чином. Експерт також вказав на те, що ми стикаємося з суворими обмеженнями з боку зовнішніх партнерів, внаслідок чого не маємо можливості використовувати ці кошти для потреб оборони. Тому стверджувати, що ми підвищили податки, але водночас надаємо людям гроші, було б не зовсім коректно, адже ці кошти призначені для різних цілей.
Втім, ризиків у програми чимало. Один з них в тому, що багато людей, які б дійсно потребували допомоги, наприклад пенсіонери, не зможуть її отримати, бо в них немає смартфонів та карток "Національного кешбеку" (за останніми даними, цю картку відкрили понад 1,5 млн українців). Тому потрібно придумувати механізм, щоб ці кошти дійшли до всіх людей.
"Не слід розраховувати на те, що це призведе до інфляційних чи девальваційних наслідків. Хоча можна очікувати певне поліпшення інфляційних прогнозів. Адже купівельна спроможність населення, яке споживає базові товари, покращиться", - зазначає Жаліло.
Олександра Бетлій, провідна експертка ІЕД, каже, що, з огляду на дані Держстату, в нас роздрібна торгівля добре зростає, а дані доходів від ПДВ говорять про те, що не так все погано зі споживанням. Тож чи точно треба направляти гроші на споживання?
"Я не чула, щоб радились з донорами про це, і буду дуже здивована, що донори на це погодились би. Навпаки, вже чула великі нарікання на наш кешбек... А тому навряд чи його розширення порадує донорів у форматі 1000 грн на людину", - зазначила Бетлій.
Соціологічне опитування, проведене дослідницькою компанією Active Group, показало, що 38,9% українців виявилися здивованими новою інформацією. Орієнтовно 25-27% респондентів висловили почуття роздратування, недовіри, обурення та сорому. Близько 26,5% людей виявили бажання допомогти, тоді як 15,3% відчули радість. Надію відзначили 10,6% опитаних, а зневіру — 11,9%. Лише 3,2% респондентів відчули гордість.
Серед респондентів 70,8% зазначили, що "тисяча Зеленського" не вплине на їхнє життя. Лише 1,2% українців вважають, що ця виплата суттєво поліпшить їхнє фінансове становище, а 14,9% вважають, що вона принесе певні покращення.
#бюджет #смартфон #Економіст #Українська гривня #Податок #Економіка #Президент (державна посада) #Українці #Володимир Зеленський #Товари #Міністерство економіки України #Банк #Збройні сили України #Медикаментозне лікування #Гроші #Програма винагороди Cashback #Українська залізниця #Пенсіонерка #Державний ощадний банк України #Купівельна спроможність #Юлія Тимошенко #Попит #Радянський Союз #Віктор Янукович #Міністерство (державний департамент) #Соціологічне дослідження #Кредит (роз'яснення) #Ціна